Ухвала суду № 95220307, 25.02.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/547/21

Провадження №1-кп/307/61/21

УХВАЛА

судового засідання

25 лютого 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Пальонна М.Є.,

за участю прокурора Баника С.Ю.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

його захисника адвоката Варги Д.Д.,

провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12021070160000014 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України

в с т а н о в и в:

18 лютого 2021 року до суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно ухвали суду від 19 лютого 2021 року призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Варга Д.Д. подав клопотання про скасування арешту майна, а саме на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі SPRINTER 311 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 січня 2021 року та повернути його законному власнику ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання посилався на те, що у рамках даного кримінального провадження встановлено, що 2 січня 2021 року близько 17 год. 45 хв. ОСОБА_2 їдучи за кермом вказаного автомобіля, який рухався у с. Ганичі по вул. Народній у напрямку с. Калини, здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_4 у результаті чого останній помер.

5 січня 2021 року слідчим СВ Дубівського ВП ГУ НП в Закарпатській області було проведено огляд місця події у АДРЕСА_1 під час якого вилучено вказаний автомобіль та поміщено його на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області. Вказаний автомобіль належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Після того як автомобіль було вилучено, на підставі ухвали слідчого судді від 5 січня 2021 року на вказаний автомобіль накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження.

Однак, на даний час досудове розслідування завершено, матеріали кримінального провадження передано до суду, що означає, що всі слідчі дії та необхідні експертизи проведені. Арештований автомобіль є речовим доказом, всі сліди злочину зафіксовані належним чином і не зможуть бути перекручені чи спотворені, оскільки механізм спричинення ДТП встановлений, у той же час транспортний засіб не підлягає спеціальній конфіскації чи звернення до стягнення для забезпечення позову, відтак відпала підстава його утримувати на спеціальному майданчику. Вказаний автомобіль є єдиним джерелом доходу сім`ї ОСОБА_3 , оскільки він здійснює ним перевезення пасажирів на заробітки і з цього приводу між їхніми родинами виникають непорозуміння.

Також, представник власника арештованого майна ОСОБА_3 - адвокат Варга Д.Д. подав клопотання про скасування арешту майна на вказаний автомобіль посилаючись на те, що ОСОБА_3 із моменту звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на його автомобіль, відповідно до ст. 64-2 КПК України набув статус третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосуються арешту майна.

ОСОБА_3 , у якого було вилучено вказаний транспортний засіб і який є його власником не є підозрюваним у даному кримінальному правопорушенні, а є свідком, тому втручання у такій мірі у права і свободи законного власника майна є надмірним та невиправданим. Відтак просив скасувати арешт, накладений на вказаний автомобіль.

Заслухавши думку учасників судового провадження про можливість призначення судового розгляду, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акта з таких підстав.

Кримінальне провадження підсудне Тячівському районному суду Закарпатської області.

Підстав для закриття або зупинення кримінального провадження чи повернення обвинувального акта не має.

З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, судовий розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні обмеження, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Ураховуючи наведене, на підставі п. 6) ч. 3 ст. 314 КПК України необхідно доручити представнику Тячівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області скласти досудову доповідь на ОСОБА_2 .

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 і його захисника адвоката Варги Д.Д. та клопотання представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Варги Д.Д., то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних клопотань, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 січня 2021 року накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження тимчасово вилученого майна, а саме: автомобілем марки «MERCEDES-BENZ», моделі «SPRINTER 311 CDI», номерний знак « НОМЕР_1 », власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового розгляду - судом.

У частині другій вказаної статті цього Кодексу зазначено про те, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, суд має встановити відсутність підстав для його подальшого застосування у конкретному кримінальному провадженні, розгляд якого здійснюється судом, при цьому правомірність та обґрунтованість арешту майна визначається наявністю передбачених законом підстав, зв`язком з обставинами конкретного кримінального провадження, змістом ухвали про накладення арешту та належним мотивуванням клопотання про скасування арешту.

Ураховуючи наведене, а також те, що на даній стадії провадження жодні докази судом не досліджено, мета, з якою накладено арешт на вказаний автомобіль не відпала, відтак вказані клопотання є передчасними.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Призначити на 4 березня 2021 року на 10 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні залі суду Тячівського районного суду Закарпатської області судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12021070160000014 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286 і ч. 3 ст. 135 КК України.

Доручити представнику Тячівського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області у строк до 4 березня 2021 року скласти досудову доповідь на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 .

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката Варги Д.Д. про скасування арешту майна .

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника арештованого майна ОСОБА_3 - адвоката Варги Д.Д. про скасування арешту майна .

У судове засідання викликати прокурора, потерпілу, обвинуваченого, його захисника адвоката та представника органу пробації.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Текст повної ухвали буде складено та оголошено 1 березня 2021 року в 10 год.

Суддя Л. Р. Сас