
Справа номер №303/1494/21
Провадження №1-кс/303/494/21
У Х В А Л А
24 лютого 2021 року м.Мукачево
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
в особі слідчого судді Камінського С.Е.
з участю : секретаря судового засідання Чудіна В.М.
прокурора П`ятка Р.З.
підозрюваного ОСОБА_1
захисників Вайдич Я.В., Волошин В.В.
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського ВП ГУ Національної поліції в Закарпатській області Чопей Я.І. у кримінальному провадженні, внесеному 22.02.2021 року до ЄРДР № 12021071120000088, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Старший слідчий СВ Мукачівського районного відділення Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області Чопей Я.І. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Зазначене вище клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. Враховуючи те, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, з метою запобігти ризикам, зазначеним у ч.1 ст.177 КПК України, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 22 лютого 2021 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, у незаконний спосіб проникли на територію дворогосподарства будинку АДРЕСА_3 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на якому, шляхом віджиму, пошкодили вхідні двері до вказаного будинку, таким чином незаконно проникли всередину нього.
Увійшовши до приміщення коридору будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пройшли до кухонної кімнати вказаного будинку, в якій на той час, перебувала потерпіла ОСОБА_4 , де ОСОБА_2 , з метою заволодіння чужим майном, використовуючи заздалегідь приготовлений предмет, схожий на металеву фомку, вчинив напад на останню, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_4 , яке виразилось в поваленні потерпілої на підлогу та нанесенні множинних ударів вищевказаною металевою фомкою по рукам та ногах її тіла, після чого
- 2 -
відкрито рукою, шляхом ривка, зірвав з шиї потерпілої ланцюжок з хрестиком, виготовлені із золота, та з вух - пару золотих сережок, таким чином незаконно відкрито вилучив їх в присутності власника всупереч її волі, а ОСОБА_1 в цей час також викрав чорну жіночу сумочку, яка належить потерпілій, в середині якої знаходились: грошові кошти в сумі 5500 гривень; дві банківські картки банку «ПриватБанк» та «ОщадБанк»; два паспорти громадянина України, видані на ім`я потерпілої та її чоловіка ОСОБА_3 , після чого з місця події втекли у невідомому напрямку.
У результаті розбійного нападу потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду, сума якої встановлюється.
22.02.2021 о 20 годині 50 хвилин ОСОБА_1 затримано у порядку ст.208 КПК України.
23.02.2021 о 18 годині 05 хвилин відповідно до ст.ст.42, 276, 277, 278, КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України - розбій, тобто, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Згідно клопотання, оголошена ОСОБА_1 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, його винуватість обґрунтовується та доведена здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме:
протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 22.02.2021 року;
протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2021 року, де потерпіла вказує та впізнає гр. ОСОБА_2 ;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021, в ході якого з житлового будинку, за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 , було вилучено пух (наповнювач) коричнево-чорного кольору, слід низу взуття, металеву частину врізного замку, два сліди матерії, шість папілярних узорів пальців рук, два змиви ручок вхідних дверей, слід протектору шини;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021 в ході якого з автомобіля марки «MITSUBISHI Pajero 3.0 GLS V6» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, було вилучено балаклаву та рукавиці чорного кольору, маску із імітацією очей та червоного язика, чорні рукавиці із білими шипами, куртку чорного кольору марки «NIKE», чорну куртку із сірими рукавами, із багажного відділення вилучено гаєчний ключ сірого кольору та гвоздодер синього кольору, поліетиленову ємність 5 літрів прозорого кольору із різким запахом бензину з написом «дистильована вода ОККО», крім цього, ОСОБА_1 добровільно видав грошові кошти в сумі 1917 гривень, купюрами номіналом 500 гривень у кількості 5 шт., дві купюри номіналом по 200 гривень кожна, одну купюру номіналом 10 гривень, одну купюру номіналом 5 гривень та дві (чи одну?) купюри номіналом 1 гривня кожна, дві квитанції про оплату послуг електроенергії житлового будинку, що в АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 , а також квитанція про оплату газових послуг житлового будинку, що в АДРЕСА_3 ;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021, в ході якого з житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено два комплекти камуфляжного одягу;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021, де з житлової квартири за місцем проживання ОСОБА_2 , було вилучено пару золотих сережок з каменем та золоту каблучку;
протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 22.02.2021 року гр. ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на доводи, викладені в клопотанні, просив його задовольнити.
Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повідомив, що злочину він не вчиняв.
Захисник Вайдич Я.В. заперечив щодо задоволення клопотання, просив не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені у
- 3 -
клопотанні про застосування запобіжного заходу в судовому засіданні не доведені, а для забезпечення належної поведінки підозрюваного достатньо застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Захисник Волошин В.В. заперечила щодо задоволення клопотання, просила не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу в судовому засіданні не є доведеними, а для забезпечення належної поведінки підозрюваного достатньо застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора, думки підозрюваного, захисників, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог частин 1 та 2 статті 8 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
У судовому засіданні прокурор довів наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за яке, у випадку визнання його винуватим, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у пунктах 1, 3, 5 статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема - вагомість доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення; його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання - наявність в нього родини й знаходження на його утриманні малолітньої дитини; відсутність судимості у підозрюваного, відсутність відомостей щодо недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється; відсутність відомостей про ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
У той же час, у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу, на переконання суду, необґрунтовано і безпідставно зазначено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, обґрунтовується та
- 4 -
доведена здобутими в ході досудового слідства доказами, а саме:
протоколом огляду місця події від 22.02.2021, в ході якого з житлового будинку за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 було вилучено пух (наповнювач) коричнево-чорного кольору, слід низу взуття, металеву частину врізного замка, два сліди матерії, шість папілярних узорів пальців рук, два змиви з ручок вхідних дверей, слід протектора шини - оскільки експертне дослідження цих речей не проводилося;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021 в ході якого з автомобіля марки «MITSUBISHI Pajero 3.0 GLS V6» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, було вилучено маску із імітацією очей та червоного язика, чорні рукавиці із білими шипами, куртку чорного кольору марки «NIKE», чорну куртку із сірими рукавами, із багажного відділення вилучено гаєчний ключ сірого кольору та гвоздодер синього кольору - із клопотання слідчого не вбачається яке відношення мають вказані речі до розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4 ;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021, в ході якого з житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено два комплекти камуфляжного одягу, які для впізнання потерпілій не пред`являлися;
протоколом огляду місця події від 22.02.2021, де з житлової квартири за місцем проживання ОСОБА_2 було вилучено золоту каблучку - це не є предметом злочину;
протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 22.02.2021 року гр. ОСОБА_1 , оскільки це є тимчасовий запобіжний захід, а не доказ у справі.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя врахував вимоги статтей 5-6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Підпункт "с" пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Пунктом 84 рішення Європейського суду з прав людини у справі від 30 січня 2018 року «Макаренко проти України», суд нагадує, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади. Обов`язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання - на додаток до наявності обґрунтованої підозри - покладається на неї з моменту ухвалення першого рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тобто, «негайно» після затримання (див. рішенні у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova [GC]), заява № 23755/07, пункти 87 та 102, ЄСПЛ 2016 (витяги). Більше того, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення її явки до суду (див., наприклад, рішення у справі «Ідалов проти Росії» [ВП] (Idalov v. Russia [GC]), заява № 5826/03, пункт 140, від 22 травня 2012 року).
Відповідно п.86 вищевказаного рішення ЄСПЛ, презумпція завжди діє на користь звільнення.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки
- 5 -
їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до вимог п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну, безальтернативну необхідність обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного саме у вигляді тримання під вартою. Прокурором, слідчим не достатньо вмотивовано чому більш м`який запобіжний захід - застава, у випадку її внесення, не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Сама лише тяжкість злочину (кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення) не є підставою для безальтернативного обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Вирішуючи вказане клопотання, суд врахував ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, має постійне місце проживання, дружину, має на вихованні і утриманні малолітню дитину, тому з додержанням вимог ч.4 ст.182 КПК України, відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з визначенням застави в розмірі ста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якої є значно перевищує розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди і у той же час не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Також необхідно покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.3, п.п.3, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чопей Я.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 квітня 2021 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі ста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 340500 (триста сорок тисяч п`ятсот) гривень.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення ним застави у визначеному розмірі він підлягає звільненню з-під варти і з того моменту буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- 6 -
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя С.Е. Камінський
Судове рішення № 95220205, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 24.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 303/1494/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: