Рішення № 95219951, 19.02.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1879/20

Провадження № 2/242/93/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Капітонова В. І., при секретарі Нарижній О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.07.2013 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 24000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», оскільки підписав анкету-заяву про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, таким чином між ним і банком укладено договір. Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором. У порушення умов договору, ОСОБА_3 зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 8555,24 грн., з яких заборгованість за кредитом – 2287,86 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 5622,70 грн., заборгованість за пенею — 644,68 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . 04. 01.2019 року позивачем до Другої селидівської державної контори направлено претензію кредитора. 30.08.2019 року до спадкоємців направлено лист – претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. На підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.07.2013 року у розмірі 8555,24 грн., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідачів з дотриманням вимог, встановлених законом.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.05.2020 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Донецького апеляційного суду від 25.06.2020 року ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 13.05.2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14.07.2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Витребувано від відділу реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Витребувано від відділу реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради інформацію про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 11 липня 2016 року. Витребувано від Другої селидівської державної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.01.2021 року закрито підготовче засідання і призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з анкетою - заявою позичальника № б/н від 25.07.2013 року ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі визначеному умовами договору.

ОСОБА_3 підтвердив свою згоду з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», про що свідчить його підпис на анкеті-заяві про приєднання до умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку наданих позивачем до позовної заяви, а тому суд дійшов висновку, що між ОСОБА_3 і банком укладено договір.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Позивач звертаючись з даним позовом зазначав, що за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 8555,24 грн., з яких заборгованість за кредитом – 2287,86 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 5622,70 грн., заборгованість за пенею — 644,68 грн.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видана Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 263 ЦПК України наголошує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Цивільний кодекс України визначає положення про спадкування та регулює питання, які виникають в порядку спадкування.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Оскільки зі смертю ОСОБА_3 зобов`язання щодо повернення кредиту входить до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Так, статтею 1281 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою ст. 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги.

Згідно із ст. 1282 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщину.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцями у натурі.

Тобто, ст.ст. 1281, 1282 ЦК України чітко визначено дії спадкоємця, якщо йому відомо про борги спадкодавця, дії кредитора спадкодавця та умови пред`явлення вимог до спадкоємців.

Таким чином, спадкоємці боржника, довідавшись про вимоги кредитора, зобов`язані такі вимоги задовольнити у добровільному порядку, а у разі відмови кредитор має право звернутись до суду для примусового задоволення своїх законних вимог.

Верховний Суд по справі № 640/6274/16-ц у постанові від 18.09.2019 зазначив, що правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК.

При вирішенні цієї категорії справ суди мають встановити:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- дійсний розмір вимог кредитора (перевірити розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначав, що обов`язки за кредитним договором відповідно до ст.ст.608, 1218, 1219 ЦК України перейшло спадкоємцям ОСОБА_3 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та вони є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Суд не погоджується із твердженням представника позивача, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та вони є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини з огляду на наступне.

У ході розгляду справи судом у Відділі реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також інформацію про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 11 липня 2016 року.

Згідно з інформації наданої Відділом реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради від 20.08.2020 року №08-4/1279 та №08-4/1278 ОСОБА_3 , 1975 року народження був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою станом на 11.07.2016 року буди зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , 1980 року народження, і ОСОБА_5 , 1990 року народження.

Згідно з інформації наданої Відділом реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради від 12.05.2020 року №08-4/676 відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 , 1952 року народження, відсутні.

Слід зазначити, що статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

З наданих суду доказів неможливо встановити ступінь споріднення між померлим ОСОБА_3 та особами, які були зареєстровані за адресою його місця проживання, а також до якої черги спадкоємців за законом відносяться особи до яких пред`явлено позов.

Клопотань про витребування доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано.

Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 ..

Що стосується дійсності розміру вимог кредитора, слід зазначити, що позивачем наведено розрахунок заборгованості станом на 05.09.2019 року, проте ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З наданого розрахунку вбачається, що станом на 30.06.2016 року залишок заборгованості складав 2178,52 грн., у той час як позивач зазначав про наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2287,86 грн. Оскільки ОСОБА_3 було підписано анкету-заяву від 25.07.2013 року про відкриття кредитного ліміту, яка не містить умов сплати відсотків, штрафів та пені, позивачем не зазначено обґрунтування нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 5622,7 грн., а також підставу нарахування пені у розмірі 644,68 грн. Слід також звернути увагу, що позивачем не зазначено підстави нарахування пені у період дії статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р., оскільки ОСОБА_3 на момент смерті був зареєстрований у м. Селидове Донецької області, тобто населеному пункті, яке відповідно до Розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р , відноситься до населеного пункту, де здійснювалася антитерористична операція. Отже, позивачем не доведено пред`явлений розмір вимог кредитора у розмірі 8555,24 грн.

Також, позивачем не доведено обсяг спадкового майна та його вартість з метою визначення меж відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, оскільки статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

В и р і ш и в:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 березня 2021 року.

Суддя В. І. Капітонов