Вирок № 95218384, 01.03.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4433/20

Номер провадження 1-кп/504/5/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2021 року смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді - Якиміва А.В.,

з участю секретаря судових засідань Ємельяненко М.В.

з участю прокурора Карцева О.А., захисника обвинуваченого Ковальської С.Є., обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в залі суду в смт. Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020160330001156 від 27.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь АР Крим, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 15.01.1996 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч.2 ст.106, ч.3 ст.117, ч.2 ст.118, ч.3 ст.142 за ст.42 42 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, звільнився 09.08.2001 році за амністією;

- 31.12.2007 року Ленінським районним судом м. Севастополя за ч.2 ст.309, ч.3 ст.187,ч.4 ст.187 за ст.70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 9 років, звільнився 21.03.2014 році умовно-достроково,

- 13.01.2021 року Київським районним судом м. Одеси у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимий за вчинення майнового злочину, судимість у якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив замах на корисливий майновий злочин, за наступних обставин.

27 листопада 2020 року, приблизно о 18:29 годині, у ОСОБА_1 під час перебування у торгівельній залі ТОВ «Спортмастер-Україна», що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, Південа дорога, 101А, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поряд відсутні стороні особи шляхом вільного доступу таємно, взяв зі стелажу жіночу куртку пухову, артикул 106061-93 50, вартістю 4799 гривень 20 копійок та помістив у власну сумку, яку тримав при собі.

Надалі, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшов повз лінію контролю та намагався покинути місце вчинення злочину, тим самим таємно викрасти вищезазначене майно і спричинити ТОВ «Спортмастер-Україна» майнову шкоду на загальну суму 4799 гривень 20 копійок. Однак, довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з незалежних від його волі причин, так як був зупинений працівниками ТОВ «Спортмастер-Україна»

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна(крадіжка) вчинена повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав покази, які співпадають з викладом обвинувального акта, вказав, що 27 листопада 2020 року, приблизно о 18:29 годині, у він перебував у торгівельній залі ТОВ «Спортмастер-Україна», що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, Південа дорога, 101, намагався викрасти з цього магазину жіночу куртку, як подарунок для жінки, поклав куртку в сумку і при виході з магазину був затриманий працівниками охорони, так як спрацювала сирена. Жіноча куртка була добровільно повернута. Крім того, обвинувачений вказав, що має на утриманні сина, проте його мати не надає йому свідоцтва про народження дитини. Також обвинувачений хворіє на закриту форму туберкульозу.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі та характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого. Обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.

Проаналізувавши зазначені докази, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 намагався повторно таємно викрасти чуже майно.

У зв`язку з викладеним суд кваліфікує його відповідні дії за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання у межах, встановлених у санкції частин статей, що передбачають відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує обставини його вчинення та ступінь тяжкості, дані про особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочин передбачений ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК Україниє нетяжким злочином.

ОСОБА_1 раніше судимий, не має постійного джерела доходів, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно своїм сусідом, із пояснень має на утриманні неповнолітнього сина, проте доказів цьому не надано, хворіє на закриту форму туберкульозу, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває. Суд бере до уваги досудову доповідь складеного ДУ « Центр пробації» з висновком якого - рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення «високий», рівень небезпеки для суспільства у тому числі до окремих осіб «високий». Однак орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі в його випадку можливе та не становить дуже високої небезпеки для суспільства. Пом`якшує його покарання щире каяття. Суд не бере до уваги посилання захисника, як на пом`якшуючі обставини - вчинення злочину в умовах пандемії, оскільки це жодним чином не виправдовує дії обвинуваченого. Так само не може братися до уваги покликання захисту на те, що без визнання ОСОБА_1 своєї вини, розмір шкоди був би недоведений, оскільки ОСОБА_1 мав право на розгляд указаного провадження у повному обсязі де прокурор мав би довести виключно усі обставини кримінального провадження, проте таким правом ОСОБА_1 не скористався, визнавши свою провину та недоцільність дослідження усіх доказів, що доводять його обвинувачення.

З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, позицію прокурора про застосування покарання у вигляді позбавлення волі на два роки шість місяців із застосуванням ст. 75 КК України, відсутність позиції потерпілого з приводу призначення покарання, зазначену пом`якшуючу обставину - щире каяття, ставлення обвинуваченого до вчиненого, характеризуючі дані відносно нього, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за вчинений ним злочин покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки та 6 місяців.

Відповідно до вироку Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 25.08.2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, і йому призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік з покладенням на нього обов`язків, відповідно до ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

ОСОБА_1 , вчинив данний злочини до ухвалення вироку Київським районним судом м. Одеси від 13.01.2021 р., тому при призначенні покарання суд керується вимогами ч.4 ст.70 КК України.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 , остаточне покарання, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, а саме до покарання передбаченого даним вироком частково приєднати покарання, згідно з вироком Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 р. та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 реального відбування покарання і звільняє його від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК Україниіз встановленням іспитового строку на 2 роки, з покладенням на останнього обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлено, підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. При вирішенні долі речових доказів суд керується положеннями ст. 100 КПК України та вважає за необхідне предмети викрадення залишити в розпорядженні потерпілих, а диск із відеозаписом, який суду не надавався, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 66-67, 75-76, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України ст.ст. 100, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (два) роки та 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань приєднати до даного вироку частину покарання згідно з вироком Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 р. та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки.

На підставі п.1,2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Заставу у розмірі 5 прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 10510 грн, внесену ОСОБА_1 внесену на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області - повернути ОСОБА_1 .

Речовий доказ - комп`ютерний компакт диск CD-R52x, Videx, 700mb, 80min залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - жіночу куртку пухову, артикул 106061-93 50, вартістю 4799 гривень 20 копійок вважати повернутою власнику.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А. В.Якимів