Ухвала суду № 95217937, 01.03.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/111/2021

130/2113/20

У Х В А Л А

Іменем України

01.03.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

секретаря Чернишової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.345 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020020130000408 від 27.07.2020,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Шаравського Б.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Смірнова С.М.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Шаравський Б.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки строк застосування обраного запобіжного заходу спливає 04.03.2021.

Захисник Смірнов С.М. заперечив проти продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив замінити обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника.

Потерпілий ОСОБА_2 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення під час застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в межах іншого кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання прокурора Шаравського Б.О. про продовження строків запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує таке.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченому переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді утримання під вартою спливає 04.03.2021.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує таке. Обвинувачений ОСОБА_1 хоча раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має дружину та малолітню дитину, однак неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, згідно довідки про судимість обвинувачується у вчиненні злочину в період перебування на домашньому арешті у кримінальному провадженні обвинувальний акт якого за ч.4 ст. 296 КК України направлено до суду, що дає суду вважати його схильним до вчинення кримінальних правопорушень в зв`язку з чим існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Крім того, він не працює та не має стабільного доходу, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та йому у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні може бути призначено покарання до 5 років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, тому вищевказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу сторону та свідків, які ще судом не допитані у цьому кримінальному провадженні.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на преземцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому строків тримання під вартою на 60 днів, а саме до 29 квітня 2021 року включно.

Суд не вбачає достовірних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, в зв`язку з чим клопотання прокурора Шаравського Б.О. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176 -178 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Шаравського Б.О. задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів до 29 квітня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя