Рішення № 95217078, 25.02.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4597/20 Провадження 2/636/276/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив стягнути з останнього на свою користь заборгованість з виплати заробітної плати за період з січня 2020 року по листопад 2020 року в загальному розмірі 55530,10 грн, без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті; допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює на підприємстві відповідача з 18.08.2016. Останній не виплачував позивачу заробітну плату вчасно, внаслідок чого має перед позивачем заборгованість з заробітної плати у вказаному вище розмірі. Станом на час звернення до суду з цим позовом відповідач свої обов`язки з виплати заробітної плати не виконав у зв`язку з чим позивач просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, хоча 16.01.2021 надіслав до суду клопотання, у якому просив відкласти судове засідання та надати йому додатковий час для подачі відзиву. Вказане клопотання задоволене судом ухвалою від 18.01.2021.

В судове засідання сторони не з`явились про його проведення повідомлені належним чином.

До початку проведення судового засідання представник позивача, який діє на підставі ордеру, подав заяву, у якій просив суд розглядати справу без участі його та позивача, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

До початку проведення судового засідання відповідач подав клопотання, у якому просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні представника через продовження в Україні карантинних заходів.

Суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим, оскільки наразі жодних обмежень транспортного сполучення органами державної та місцевих влад не встановлено, підприємства й установи працюють у звичайному режимі, жодних підстав, які унеможливлюють явку представника юридичної особи в судове засіданні суд не вбачає. Підприємство могло б забезпечити явку свого представника в судове засідання в режимі відеоконференції без прибуття до зали суду або, якщо відповідач має якісь заперечення щодо позовних вимог, надати відзив на позов, на подання якого просив додатковий час у клопотанні від 16.01.2021.

Окрім цього, відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Отже, подальше відкладення розгляду справи буде порушувати права позивача на своєчасний судовий розгляд. На підставі викладеного суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

Зі згоди позивача, керуючись вимогами ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що позивач працює на підприємстві відповідача з 18.08.2016, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 7-11).

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

29.01.2021 Головне управління Держпраці у Харківській області у відповідь на запит позивача надало останньому відповідь, у якій було запропоновано позивачу звернутися до суду для вирішення питання щодо стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене суд вважає, що сума заборгованості з заробітної плати, невиплаченої вчасно позивачеві, підлягає стягненню з відповідача.

Всупереч вимогам ч. 6 ст. 84 ЦПК України відповідач не надав витребуваний ухвалою суду від 23 грудня 2020 року розрахунок заборгованості позивача та інформацію про роботу позивача.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

На підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.

З розрахунку розрахункового листка за листопад 2020 р. (а.с. 12) вбачається, що відповідач нарахував позивачу заробітну плату за січень 2020 року в розмірі 4854,51 грн, за лютий 2020 року - 8148,41 грн, за березень 2020 року - 5349,59 грн, за квітень 2020 року - 1241,37 грн, за травень 2020 року - 5730,22 грн, за червень 2020 року - 5936,55 грн, за липень 2020 року - 5087,83 грн, за серпень 2020 року - 4525,30 грн, за вересень 2020 року - 5013,03 грн, за жовтень 2020 року - 4630,26 грн, за листопад 2020 року - 5013,03 грн, а в загальному розмірі 55530,10 грн з утриманням з вказаної суми податків й інших обов`язкових платежів. З вказаного розрахунку також вбачається, що сума нарахованої заробітної плати позивача за період з січня 2020 року по листопад 2020 року без утримання податків й інших обов`язкових платежів складає 59737,88 грн.

Щодо вимог позивача про розподіл судових витрат з урахуванням витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд враховує, що позивач не надав суду доказів (договорів, рахунків тощо, які містять суму, сплачену позивачем за надання правової допомоги) на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, тому з відповідача підлягає стягненню тільки сума судового збору на користь держави.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 97, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280?282, 284, 289, 352, 354, 355, 430, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати в розмірі 55530 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять) грн 10 коп., без послідуючого утриманням з цієї суми прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь держави суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць може бути пред`явлене до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Харківський підшипниковий завод», ЄДРПОУ: 05808853, юридична адреса: м. Харків, пр. Індустріальний, 3.

Повне судове рішення складене 01.03.2021.

Суддя О. О. Золотоверха