Ухвала суду № 95215962, 01.03.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1045/18

Провадження № 1-кс/352/84/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідча суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Кукули О.С.,

скаржника ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність слідчої Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківської області у кримінальному провадженні №12015090250000218 від 24.05.2015,-

в с т а н о в и л а:

26.02.2021 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на протиправну дію чи бездіяльність слідчої Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківської області у кримінальному провадженні №12015090250000218 від 24.05.2015, пов`язану із невиконанням ухвал Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016, 23.12.2019, 27.02.2020, 05.06.2020, 31.07.2020 та 01.12.2020 та розгляду його клопотань від 08.02.2021, 12.02.2021 в порядку і спосіб визначений ст. 220 КПК України. Крім того просив винести окрему ухвалу, а матеріали про невиконання судових рішень направити до ДБР для притягнення слідчої до кримінальної відповідальності.

26.02.2021 автоматизованою системою документообігу суду визначено слідчу суддю Гриньків Д.В. та передано скаргу для розгляду.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 08.02.2021 та 12.02.2021 він звернувся із клопотанням про проведення слідчих дій і призначення експертизи, які отримано Тисменицьким ВП ГУНП в Івано-Франківській області в той же день. Проте на даний момент дані клопотання залишаються не розглянутими. Крім того, невиконані і ухвали слідчих суддів Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016, 23.12.2019, 27.02.2020, 05.06.2020, 31.07.2020 та від 01.12.2020.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та просив її задовольнити із вказаних в ній підстав. Зазначив, що про результати розгляду клопотання його до цього часу не повідомлено.

Слідча, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з`явилася, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд скарги за її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка слідчої не перешкоджає розгляду даної скарги.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши надані до скарги докази, слідча суддя встановила наступне.

Згідно з приписами ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій, слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання.

З огляду на положення вищевказаної норми, слідча зобов`язана була розглянути подані клопотання з дотриманням положень кримінального процесуального закону, а саме виконати вимоги як ч. 1, так і ч. 2 ст. 220 КПК України.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Як вбачається з матеріалів доданих до скарги, 08.02.2021 та 12.02.2021 ОСОБА_1 подав клопотання про проведення слідчих дій та проведення експертизи, які отримані Тисменицьким ВП ГУНП в Івано-Франківської області в ті ж дні. Проте на даний момент жодних підтверджень розгляду слідчим клопотань не надано, в судовому засіданні скаржник підтвердив, що про результати розгляду клопотань його не повідомлено до цього часу, у зв`язку з чим слідча суддя вважає за необхідне скаргу в цій частині задовольнити.

Стосовно скарги ОСОБА_1 щодо невиконання ухвал Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016, 23.12.2019, 27.02.2020 та 31.07.2020 слідчою суддею встановлено наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, №48553/99, п. 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, №22603/02, п. 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine) №24465/04 одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Як встановлено слідчою суддею ухвалами слідчих суддів від 27.02.2020, 31.07.2020, 01.12.2020 вже були вирішенні скарги ОСОБА_1 щодо бездіяльності слідчого, пов`язаних із невиконанням ухвал Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016, 23.12.2019, 27.02.2020 та 31.07.2020.

Відтак з урахуванням положень ч. 2 ст. 21 КПК України та принципу res judicata слідча суддя позбавлена можливості повторного розгляду питань, які вже були предметом розгляду слідчими суддями та по яких постановлено судові рішення, що набрали законної сили.

Одночасно слідчою суддею не встановлено, а скаржником не надано копії ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05.06.2020, яку просить зобов`язати виконати ОСОБА_1 . Відтак, скарга в цій частині не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно із п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, оскільки на даний момент жодних підтверджень виконання слідчою Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківської області ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.12.2020 не надано, вважаю за необхідне скаргу в цій частині задовольнити та зобов`язати слідчу виконати ухвалу слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.12.2020.

Стосовно вимоги скаржника щодо винесення слідчою суддею окремої ухвали з огляду на положення ч.2 ст.129-1 Конституції України слідча суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, проаналізувавши положення КПК України, встановлено, що останні не передбачають можливості винесення слідчим суддею чи судом окремої ухвали, як засобу реагування на дії чи бездіяльність органів державної влади.

Крім того, зважаючи на посилання ОСОБА_1 на ч.2 ст.129-1 Конституції України, згідно якої контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, як норми, що на його думку, надає можливість постановити окрему ухвалу, слідча суддя зазначає, що розділом VIII КПК України визначено чіткий перелік повноважень суду в цій частині та спосіб їх реалізації.

Щодо направлення до ДБР матеріалів для притягнення слідчої ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності слідча суддя зазначає таке.

Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання на розгляд яких його уповноважує закон, в той час як в поданій скарзі ОСОБА_1 виносить на розгляд питання, яке не охоплюється ч.1 ст.303 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином слідча суддя не уповноважена звертатись із матеріалами до ДБР для притягнення слідчої ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, а відповідно до ст.303 та ст. 307 КПК України може зобов`язати відповідний орган внести відомості до ЄРДР у випадку встановлення бездіяльності слідчого чи прокурора, що полягають у невнесенні відомостей після отримання відповідної заяви.

З урахуванням вищевикладеного, скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 3, 22, 40, 117, 220, 221, 223, 303-307, 309 КПК України, слідча суддя,

п о с т а н о в и л а :

скаргу ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність слідчої Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківської області у кримінальному провадженні №12015090250000218 від 24.05.2015- задовольнити частково.

Зобов`язати слідчу Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_3 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.02.2021 та 12.02.2021 року у кримінальному провадженні №12015090250000218 від 24.05.2015 в порядку і строки, визначені ст. 220 КПК України.

Зобов`язати слідчу Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_3 виконати ухвалу слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 01.12.2020 у кримінальному провадженні №12015090250000218 від 24.05.2015.

В задоволені скарги в іншій частині - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Гриньків В.Д.