Рішення № 95215132, 01.03.2021, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/2/21

Провадження № 2/172/159/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Дніпровського державного аграрно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між Дніпропетровським державним аграрно-економічним університетом та відповідачем був укладений договір № 17/ОАз-8 від 15.08.2017 року про підготовку фахівця ОСОБА_1 за напрямом підготовки 071 «Облік і оподаткування». Наказом № 2163 від 15.08.2017 року ОСОБА_1 було зараховано студентом 1 курсу ДАЕУ. Відповідно до умов Договору № 17/ОАз-8 від 15.08.2017 року на університет покладався обов`язок надати освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, що і виконувалося у повному обсязі. Натомість відповідач, як замовник, був зобов`язаний своєчасно, до початку навчального семестру вносити плату за освітню послугу. Вартість одного року навчання становить 5700,00 гривень. Дана умова договору відповідачем не виконувалася, оскільки за період проходження його навчання було нараховано суму до сплати за навчання у розмірі 5225,00 гривень, а сплачено лише 2850,00 гривень. Наказом № 1935 від 16.07.2018 року відповідача відраховано з числа студентів за невиконання вимог навчального плану та умов договору. Тому станом на 16.07.2018 року заборгованість по оплаті за навчання (на день відрахування) ОСОБА_1 склала 2375,00 гривень. Не оплачуючи у встановлений строк вартість наданих послуг, відповідач порушив п.п. 4, 9-10 Договору № 17/ОАз-8 від 15.08.2017 року і права та законні інтереси Дніпровського державного аграрно-економічного університету, а також положення Цивільного кодексу України. З метою досудового вирішення спору відповідачу було надіслано претензію № 46-11-833 від 09.08.2018 року, але відповіді на неї позивач не отримав. Згідно з розрахунками бухгалтерії ДДАЕУ на даний момент відповідач має заборгованість за надану послугу у сумі 2375,00 грн. Відповідно до п. 12 Договору боржнику належить сплатити пеню, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України. Сума пені за час прострочення оплати за навчання з 01.03.2018 року по 30.11.2020 року становить 1853,93 грн. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ відповідачу також було нараховано суму 3% річних за час прострочення з 01.03.2018 року по 30.11.2020 року, яка становить 196,20 грн., та суму інфляційних втрат за час прострочення у розмірі 437,06 грн. Таким чином загальна сума заборгованості разом зі штрафними санкціями відповідача перед позивачем становить 4862,19 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4862,19 гривень, та судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 01.02.2021 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність представника ДДАЕУ, позов підтримує повністю та згоден на заочний розгляд справи.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

15.08.2017 року між Дніпропетровським державним аграрно-економічним університетом в особі ректора Кобця А.С., який в подальшому перейменовано на Дніпровський державний аграрно-економічний університет, та ОСОБА_1 був укладений договір № 17/ОАз-8 про підготовку фахівця ОСОБА_1 за напрямом підготовки 071 «Облік і оподаткування». Відповідно до умов Договору № 17/ОАз-8 від 15.08.2017 року на університет покладався обов`язок надати освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, а відповідач, як замовник, був зобов`язаний своєчасно, до початку навчального семестру вносити плату за освітню послугу. Вартість одного року навчання становить 5700,00 гривень.

Згідно з наказом № 2163 від 15.08.2017 року ОСОБА_1 з 01.09.2017 року було зараховано студентом 1 курсу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету заочної форми навчання на здобуття ступеня бакалавра.

Наказом № 1935 від 16.07.2018 року ОСОБА_1 відраховано з числа студентів Дніпровського ДАЕУ за невиконання вимог навчального плану та умов договору.

В порядку досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано претензію № 46-11-833 від 09.08.2018 року про сплату заборгованості за договором № 17/ОАз-8 від 15.08.2017 року в сумі 2375,00 грн., яку останній отримав 14.08.2018 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, в строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За умовами п. 9 Договору № 17/ОАз-8 від 15.08.2017 року вартість освітньої послуги становить 5700,00 гривень щорічно.

Відповідно до п. 12 вказаного Договору за несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 2 облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до довідки Дніпровського ДАЕУ № 143 від 10.12.2020 року ОСОБА_1 нараховано оплату за освітню послугу за період 2017-2018 навчальний рік в сумі 5225,00 грн., сплачено 15.08.2017 року за вказану послугу суму 2850,00 грн. Станом на 01.12.2020 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість по оплаті за навчання в сумі 2375,00 грн.

Згідно з цією ж довідкою позивачем надано розрахунок пені на заборгованість за прострочення ОСОБА_1 оплати за навчання за період з 01.03.2018 по 30.11.2020 року в сумі 1853,93 грн., та розрахунок суми 3 % річних за час прострочення - 196,20 грн. і суми інфляційних втрат за час прострочення - 437,06 грн.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінивши усі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпровського державного аграрно-економічного університету обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 610, 611, 625, 903 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позов Дніпровського державного аграрно-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , на користь Дніпровського державного аграрно-економічного університету (код ЄДРПОУ 00493675), заборгованість за договором №17/ОАз-8 від 15.08.2017 року у сумі 4862 (чотири тисячівісімсот шістдесят дві) гривні 19 копійок, яка складається з: 2375,00 гривень - основна сума несплаченої заборгованості, 1853,93 гривень - пеня за час прострочення зобов`язання, 196,20 гривень - 3% річних за час прострочення оплати, 437,06 гривень - сума інфляційних втрат.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного аграрно-економічного університету (код ЄДРПОУ 00493675), понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк