Ухвала суду № 95212212, 10.02.2021, Оболонський районний суд міста Києва

10.02.2021 Справа № 756/12564/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

______________

Унікальний №756/12564/20

Провадження №2-756/1775/21

УХВАЛА

10 лютого 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення надмірно виплачених коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача надмірно виплачені кошти, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 неправомірно отримувала щомісячну адресну допомогу як особа, що переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, та не повідомила позивача про зміни майнового стану.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2020 у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження.

Через канцелярію суду представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі з підстав того, що відповідач ОСОБА_1 задовольнила позовні вимоги Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та сплатила заборгованість у розмірі 3 475,17 грн. у добровільному порядку.

У зв`язку із надходженням вищенаведеної заяви судом було поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі.

Учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.12.2020 за №61-21649св19 дійшов висновку про те, що якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі №456/647/18 та у постанові від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц.

Таким чином, сама по собі сплата відповідачем заборгованості не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вважає у задоволенні заяви представника позивача про закриття провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 260-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення надмірно виплачених коштів - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя О.В. Диба