Ухвала суду № 95209807, 01.03.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/50/21

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

01 березня 2021 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

з участю представника позивача прокурора Фіногенова В.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Нестеренка М.М.,

представника відповідача Лужних Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконувача обов`язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Брусилівської селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач Коростишівська місцева прокуратура Житомирської області звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 № 1373 «Про оренду земельних ділянок», визнати недійсним договір оренди трьох земельних ділянок, зобов`язання повернути земельні ділянки, загальною площею 331,94 га.

Ухвалою суду від 22.01.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання.

В ході підготовчого судового засідання відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про залишення позову без руху, оскільки останній не відповідає вимогам ст. ст. 95, 175, 177 ЦПК України. Вказав, що в позові прокурора наявні наступні недоліки: позовна заява не містить повного зазначення імені особи, яка її підписала; не вказано ціну позову; попереднього розрахунку судових витрат; невірно сплачено судовий збір, оскільки такий мав бути сплачений за дві немайнові вимоги та три майнові, якими є вимоги про повернення земельних ділянок; невірно сплачено судовий збір, оскільки відсутні підстави вважати позов таким, що поданий в 2020 році, так як він зареєстрований судом в 2021 році; всупереч вимог ст. 95 ЦПК не засвідчено належним чином копій документів, доданих прокурором до позову. Відтак, просив залишити позов без руху, та в разі усунення недоліків – повторно надати відповідачу 15-денний строк на надання відзиву.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нестеренко М.М. клопотання підтримав.

Представник позивача – прокурор Коростишівської місцевої прокуратури Фіногенов В.В. проти задоволення клопотання заперечив, в письмових поясненнях вказав, що позов відповідає вимогам, визначеним ЦПК України. Указаний позов направлено поштою до суду 30.12.2020, тому сума судового збору справляється у розмірі з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з розрахунку 5 немайнових позовних вимог в сумі 10510 грн. 00 коп., що підтверджується доданими платіжними дорученнями. Крім того, на аркуші 13 позовної заяви вказано місце знаходження оригіналів документів, завірені Брусилівською селищною радою, копії яких долучено до позовної заяви. Також, на вказаному аркуші позовної заяви зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які складаються із сплаченого судового збору та вказано, що інших витрат у зв`язку із розглядом справи не передбачається. Ім`я в.о. керівника Коростишівської місцевої прокуратури Пургіна Т.І., яким підписано позов, зазначено згідно вимог інструкції з діловодства в органах прокуратури, позов подано в.о. керівника місцевої прокуратури, а не особисто ОСОБА_2 , тому зазначення його посади та ініціалу є таким, що відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Також вказав, що посвідчувати копії документів, оригіналів яких немає в прокурора – незаконно та безпідставно, всі копії надані Брусилівської селищною радою, а оригінали доданих судових рішень знаходяться в матеріалах відповідних судових справ.

Представник відповідача Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області Лужних Л.В. проти задоволенні клопотання заперечила. Вказала, що селищною радою на запит прокурора надано завірені копії документів, оригінали яких наявні в селищній раді. Щодо доданих копій судових рішень, то оригінали останніх наявні саме в матеріалах відповідних судових справ, відтак вони не можуть бути завірені ні прокурором, ні селищною радою. Також вказала, що на початку 2021 року були затримки в отриманні кореспонденції з місцевого відділення «Укрпошти»

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вимоги до позовної заяви зазначені в ст.ст.175, 177 ЦПК України.

З приводу не зазначення ціни позову та розміру сплаченого судового збору.

Прокурором заявлено наступні позовні вимоги:

- Визнати незаконним та скасувати рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 № 1379 «Про оренду земельних ділянок».

- Визнати недійсним договір оренди землі від25.02.2020 укладений між Брусилівською селищною радою та ОСОБА_1 земельних ділянок площею 171,4828 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0989 номер запису про право в державному реєстрі прав 35908193, площею 60,9094 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0991 номер запису про право в державному реєстрі прав 35901332 та площею 99,5524 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0990 номер запису про право в державному реєстрі прав 35902163.

- Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер 1820983500:05:000:0989 площею 171,4828 га.

- Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер 1820983500:05:000:0991 площею 60,9064 га.

- Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді в особі Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області земельну ділянку, кадастровий номер 1820983500:05:000:0990 площею 99,5524 га.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Водночас, у п. 57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно з яким до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці. З огляду на зміст спірних правовідносин, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку у даному випадку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №915/742/17 та у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020, справа № 905/105/20. Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує вказані висновки при вирішенні даного клопотання, тоді як роз`яснення Пленуму ВСС України за 2014 рік, на які посилається відповідач, в цій частині втратили свою актуальність в зв`язку зі зміною судової практики судом касаційної інстанції.

Відтак, безпідставним є твердження представника відповідача про майновий характер трьох позовних вимог прокурора про повернення земельної ділянки власнику.

Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов`язує зазначати ціну позову виключно в позовах, які підлягають грошовій оцінці, то не зазначення ціни позову в позові з виключно немайновими вимогами не є порушенням вимог ст. 175 ЦПК України та не є підставою для залишення позову без руху.

Щодо сум сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно зареєстрованої дати вихідної кореспонденції на позовній заяві, опису поштового вкладення (а.с. 1, 47), доданого в судовому засідання реєстру поштових відправлень та відкритих відомостей сервісу сайту «Укрпошта» за поштовим відправленням № 1260101695315, позов відправлено поштовим зв`язком 30.12.2020, тобто позов вважається таким, що поданий в 2020 році, хоч і доставлений суду лише 20.01.2021. Сама лише відсутність поштового конверту в матеріалах справи не спростовує вказані вище докази направлення позову саме 30.12.2020.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 грн. Відтак, за подання позову у даній справі з п`ятьма немайновими вимогами прокурором вірно сплачено 10510 грн. (5*2102 грн.) судового збору, що підтверджено копіями платіжних доручень від 28.12.2020 № 1177 та № 1776 (а.с.48, 49).

Щодо не зазначення ініціалів імені по-батькові прокурора, яким подано позов, суд враховує наступне.

У статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

Підстави звернення прокурора до суду закріплені в ст. 56 ЦПК України та ст. 24 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно ч. 5 ст. 56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Тобто, у даній справі прокурор отримав статус позивача.

В позові від 30.12.2020 зазначено належну посаду прокурора, який підписав позов, реквізити органу прокуратури, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 9.27.2. наказу Генерального прокурора № 27 від 12.02.2019 «Про затвердження Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України », підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої, без зазначення назви прокуратури - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціала імені та прізвища.

Таким чином, з наведених вище підстав суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про невідповідність позову вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки посада та ім`я прокурора, яким подано позов, зазначено у відповідності до вимог документообігу, його повноваження на звернення до суду підтверджені наданими в судовому засіданні документами.

Щодо неналежного засвідчення копій доданих доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відповідно, позивач не зобов`язаний і не може завіряти копії документів, оригінали яких у нього відсутні. До позову прокурором додані письмові докази, оригінали яких відсутні в прокурора, а наявні у відповідачів, оскільки спір стосується правовідносин, що виникли виключно між відповідачами по справі. Інші докази надані прокурором в оригіналі (листування) або є витягами з відкритих електронних баз даних. Тому не засвідчення прокурором частини доданих до позову доказів за відсутності у нього їх оригіналів не є порушенням вимог ст. 95 ЦПК України.

З приводу не зазначення в позові місця знаходження оригіналів документів, копії яких додані до позову, не зазначення розміру судових витрат, то дані доводи безпідставні, адже вказані відомості зазначені позивачем в позові, а.с. 13. Щодо не зазначення в позові місця знаходження оригіналів копій рішень суду, доданих до позову, то суд констатує, що оригінал судового рішення знаходиться виключно в матеріалах відповідно справи, у якій воно ухвалено, відтак, вимога окремого зазначення в позові про місце зберігання судових рішень, копії яких до позову додано, була б проявом надмірного формалізму, що, в свою чергу, визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Відтак, у задоволенні клопотання про залишення позову без руху слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє в залишенні позову без руху, відсутні підстави для задоволення клопотання і в частині про повторне визначення строку на надання відзиву відповідачем ОСОБА_1 . Суд також окремо констатує, що ЦПК України не передбачає права суду повторно визначити процесуальні строки на надання відзиву.

Одночасно суд роз`яснює відповідачу, що ст. 127 ЦПК України передбачено право суду на поновлення процесуального строку у випадку поважності причин його пропуску. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Відтак, відповідач не позбавлений права на надання відзиву поза межами строку, визначеного судом, у випадку одночасного звернення до суду з мотивованим клопотанням про поновлення процесуального строку на подання відзиву, який було пропущено з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.95, 175, 177, 196,197 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без руху – відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про повторне визначення п`ятнадцятиденного строку на надання відзиву – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П. В. Миколайчук