Ухвала суду № 95207467, 01.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 березня 2021 року м. Київ № 640/3621/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись з адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (надалі - Відповідач-2) та Державної фіскальної служби України (надалі - Відповідач-3), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Відповідача-1 від 16.07.2019 №1223913/39105267 та від 16.07.2019 №1223914/39105267 про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язати Відповідача-2 зареєструвати податкові накладні, у реєстрації яких відмовлено оскаржуваними рішеннями.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

При цьому, суд зазначає, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Таким чином, у даному випадку підлягають застосуванню саме норми Кодексу адміністративного судочинства України, а не ПК України щодо строків позовної давності.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 №640/20468/18.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивачем 15.02.2021 подано позов щодо оскарження рішень Відповідача-1, прийнятих 16.07.2019, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду з моменту оскарження даних рішень в адміністративному порядку.

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій ТОВ «Брокінвест Груп» зазначено, що 21.11.2019 товариством укладено із ТОВ «Техноінвест» договір про надання юридичних послуг б/н, строком дії до 01.07.2020. Предметом даного договору є оскарження рішень від 16.07.2019 №1223913/39105267 та від 16.07.2019 №1223914/39105267.

Позивачем зазначено, що ТОВ «Техноівест» не виконано умови договору та не оскаржено вказані рішення у судовому порядку.

В заяві про поновлення строку звернення до суду Позивачем зазначено, що у січні 2020 товариство звернулось за правовою допомогою до адвоката Поліщука С.В .

Разом з тим, до позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 26.09.2018 №2609/18, укладеного між адвокатом Поліщуком С.В. та ТОВ «Брокінвест Груп», умовами якого передбачено продовження строку дії договору, у разі неповідомлення жодною із сторін про бажання не продовжувати строк дії договору за два тижні до закінчення дії договору.

Отже, з 26.09.2018 діяв договір про надання правової допомоги між адвокатом Поліщуком С.В. та ТОВ «Брокінвест Груп». При цьому, у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено обставин, що перешкоджали зверненню товариством до адвоката Поліщука С.В., з огляду на невиконання договору про надання правової допомоги ТОВ «Техноінвест».

Крім того, судом враховано, що строк дії договору про надання юридичних послуг б/н від 21.11.2019 сплив 01.07.2020. Позивачем не наведено обґрунтування наявності обставин, що перешкоджали зверненню за правовою допомогою до іншої особи, після спливу строку дії вказаного договору.

Крім того, стосовно посилання Позивача на введення карантину на території України, суд зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин. Даний строк неодноразово продовжувався та карантин на території України триває на дату постановлення даної ухвали.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Разом з тим, відповідно до змін, внесених до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України від 18.06.2020 №731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX. Дата набрання законної сили вказаного Закону - 17.07.2020.

Отже, процесуальні строки, які продовжувались на час дії карантину, відповідно до наведених положень, закінчились 06.08.2020.

Тобто з 07.08.2020 почався перебіг строку звернення до суду із вказаним позовом.

Суд зазначає, що сам факт введення на території України карантину, який триває станом на дату постановлення даної ухвали, не є безумовною підставою для поновлення будь-яких процесуальних строків, за відсутності обставин, зумовлених карантинними обмеженнями, що стали перешкодою для звернення до суду.

Позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено обставин, спричинених карантинними обмеженнями, які перешкоджали зверненню до суду, а також не надано відповідних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ТОВ «Брокінвест Груп» про поновлення строку звернення до суду.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, Позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням підстав для поновлення такого строку та наданням відповідних доказів.

Крім того, згідно із пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, Позивачем визначено Відповідачами у справі Головне управління ДПС у м. Києві, Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України.

Разом з тим, оскаржувані рішення від 16.07.2019 №1223913/39105267 та від 16.07.2019 №1223914/39105267 про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка діє в структурі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві).

Реєстрація податкових накладних належить до компетенції Державної податкової служби України. Отже, Державна фіскальна служба України є неналежним відповідачем у справі.

Таким чином, Позивачу необхідно визначити належних відповідачів та уточнити позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та наданням відповідних доказів;

- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме із визначенням належних відповідачів та, якщо відповідачів буде декілька, то позовна заява має містити позовні вимоги до кожного з відповідачів;

- копії позовної заяви з додатками у відповідності до кількості учасників справи.

Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.

Керуючись положеннями статей 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

3. Попередити Позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Клименчук