Рішення № 95207203, 26.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 року м. Київ № 640/22152/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - Відповідач), у якому просить суд скасувати рішення Відповідача, викладене у формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 28.10.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що Відповідачем протиправно повернуто виконавчий документ стягувачу, посилаючись на порушення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Зазначено про те, що постанову про накладення штрафу подано у межах дворічного строку пред`явлення до виконання, визначеного законодавством.

Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження та позовні матеріали 17.03.2020. Відзив на позов від відповідача не надходив. На виконання ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження у справі Відповідачем надано матеріали виконавчого провадження №55048485.

В судове засідання 08.12.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Судом керуючись положеннями частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 ТОВ «КВВ Строй» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 5 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 509860,00 грн. У постанові про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 зазначено, що вона набрала законної сили 19.04.2016.

ТОВ «КВВ Строй» оскаржено вказану постанову в судовому порядку.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 №760/8407/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 позовну заяву повернуто.

Позивачем 02.11.2017 подано постанову від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 для примусового виконання до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Постановою від 07.11.2017 ВП №55048485 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4.

ТОВ «КВВ Строй» оскаржено вказану постанову про відкриття виконавчого провадження у судовому порядку та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.05.2018 №760/28023/17, яке не було оскаржено та набрало законної сили 02.06.2018, адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 07.11.2017 про відкриття виконавчого провадження №55048485.

Боржником - ТОВ «КВВ Строй» 22.10.2019 подано до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2017 ВП №55048485.

Відповідачем, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.05.2018 №760/28023/17 винесено постанову від 28.10.2019 про скасування процесуального документу - постанови від 07.11.2017 ВП №55048485 про відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку із тим, що у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.05.2018 №760/28023/17 вказано на порушення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України строку пред`явлення постанови від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 до виконання, Відповідачем складено оскаржуване повідомлення від 28.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, посилаючись на пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вважаючи повідомлення від 28.10.2019 протиправним, Позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 названого Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.05.2018 №760/28023/17 судом встановлено, що останній день строку для пред`явлення постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 сплив 20.07.2016.

Як зазначено вище, вказане рішення не було оскаржено та набрало законної сили 02.06.2018.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, частиною 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України не була учасником справи №760/28023/17, в ході якої встановлювався строк для пред`явлення постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 до виконання.

Таким чином, враховуючи положення частини 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне дослідити наведені Позивачем доводи щодо строку пред`явлення постанови від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 до виконання.

Зі змісту постанови від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 слідує, що строк пред`явлення її до виконання становить два роки з дня її винесення.

Разом з тим, пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (у редакції, чинній на дату складання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на дату винесення постанови) встановлено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Згідно із пунктом 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (в редакції, чинній на дату винесення постанови) постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили.

У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Відповідно до пункту 34 названого Порядку не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

З викладених правових норм слідує, що строк пред`явлення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності становить три місяці, однак не більше двох років з дня її винесення, у разі зупинення строку пред`явлення до виконання з підстав оскарження такої постанови.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «КВВ Строй» оскаржено постанову від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 в судовому порядку.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2016 №760/8407/16-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 позовну заяву повернуто.

Отже, перебіг строку пред`явлення вказаної постанови зупинявся на період судового оскарження та такий строк поновлено 14.07.2016.

Однак, Позивачем подано постанову від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 для примусового виконання до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві тільки 02.11.2017, тобто більше ніж через рік з моменту набрання ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 законної сили з пропуском тримісячного строку, встановленого законодавством з урахуванням зупинення такого строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, дощ Позивачем не спростовано обставини, встановлені у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.05.2018 №760/28023/17 щодо пред`явлення постанови від 05.04.2016 №82/16/10/26-21/0504/02/4 з пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З матеріалів справи слідує, що державним виконавцем на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.05.2018 №760/28023/17 та на підставі заяви боржника винесено постанову від 28.10.2019 про скасування процесуального документу - постанови від 07.11.2017 ВП №55048485 про відкриття виконавчого провадження та складено оскаржуване повідомлення від 28.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, посилаючись на пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, Відповідач, виконуючи рішення від 02.05.2018 №760/28023/17, зокрема, шляхом складення оскаржуваного повідомлення від 28.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання діяв у відповідності до вимог законодавства та підстави для скасування такого повідомлення відсутні.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 6, 8, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26).

Відповідач: Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 35008087, адреса: 03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 76 А).

Суддя Н.М. Клименчук