Рішення № 95206983, 26.02.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1728/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2308 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними дії військової частини А2308 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по грудень 2018 року включно;

- зобов`язати військову частину А2308 нарахувати та виплатити йому, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по грудень 2018 року включно;

- визначити для проведення індексації базовий місяць - останній місяць в якому відбулось підвищення його грошового забезпечення в період до 01.01.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час проходження служби у військовій частині А2308 відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період часу з 01.01.2016 р. по грудень 2018 року включно. З вказаних підстав позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити вказану грошову компенсацію та визначити для проведення індексації базовий місяць - останній місяць в якому відбулось підвищення його грошового забезпечення в період до 01.01.2016 року.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.01.2016 р. по лютий 2018 р. призупинена на підставі рішень та вказівок Департаменту фінансів Міністерства оборони України, у зв`язку із відсутністю у Міноборони можливості виплатити індексацію грошового забезпечення в межах наявного фінансового ресурсу. Індексація з березня 2018 р. по вересень 2018 р. не виплачувалась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка індексації грошового забезпечення. З вказаних підстав, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

13.10.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Справа перебувала на розгляді у судді Кушнір В.О.

03.11.2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 05.11.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

30.12.2020 р. згідно розпорядження керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду № 86-Р від 30.12.2020 р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О. справу №600/1728/20-а передано на розгляд головуючому судді Брезіній Т.М.

04.01.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до свого провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач проходив службу у Збройних Силах України та відповідно до наказу командира Військової частини А2308 №3-РС від 15.04.2020 р. звільнено з військової служби у запас та відповідно до наказу від 18.05.2020 р. №104 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. (а.с. 7).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по день виключення його зі списків особового складу військової частини. (а.с. 8).

01.10.2020 р. відповідач надав відповідь на заяву позивача, в якій зазначив, що виплата індексації за період з 01.01.2016 р. по лютий 2018 р. була призупинена на підставі рішень та вказівок директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, у зв`язку із відсутністю у Міноборони можливості виплатити індексацію грошового забезпечення в межах наявного фінансового ресурсу. Індексація з березня 2018 р. по вересень 2018 р. не виплачувалась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка індексації грошового забезпечення. (а.с. 9-16).

Матеріали справи містять розрахунок суми індексації позивача з січня 2018 р. по травень 2020 року. (а.с. 94).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) відповідно до якої індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч. 2 та ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Таким чином, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

При цьому, суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) у 2015 році (грудень до грудня попереднього року) становив 143,3 %; у 2016 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,4 %; у 2017 році (грудень до грудня попереднього року) становив 113,7 %; у 2018 році (грудень до грудня попереднього року) становив 109,8 %.

Таким чином, у 2016-2018 році грошове забезпечення позивача підлягало обов`язковій індексації відповідно до норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

На підставі системного аналізу наведених норм зроблено висновок, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 23.10.2019 року у справі № 825/1832/17.

Таким чином, невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною бездіяльністю відповідача.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про призупинення виплати індексації грошового забезпечення на підставі рішень та вказівок директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, у зв`язку із відсутністю у Міноборони можливості виплатити індексації грошового забезпечення в межах наявного фінансового ресурсу, оскільки обмежене фінансування жодним чином не повинно впливати на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в військовій частині А2308 в період з 01.01.2016 р. по листопад 2018 року включно, а тому позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Суд не приймає доводи позивача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за грудень 2018 р., оскільки відповідно до наданого суду розрахунку сум індексації позивача, виплачених з січня 2018 р., встановлено нарахування та виплату йому індексації в сумі 71,08 гривень.

Водночас, суд вважає безпідставними позовні вимоги щодо визначення для проведення індексації базовий місяць - останній місяць в якому відбулось підвищення грошового забезпечення позивача, у період до 01.01.2016 року. Суд звертає увагу, що базовий місяць визначається положеннями Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078, відповідно до яких місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Таким чином, суд позбавлений повноважень самостійно визначати базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача, який визначається законом, а не судом, а тому позовні вимоги в цій частині позову не підлягають задоволенню.

Таким чином суд задовольняє позов частково.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку із звільнення позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення на користь позивача судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії військової частини А2308 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по листопад 2018 року включно.

3. Зобов`язати військову частину А2308 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по листопад 2018 року включно.

4. В решті позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

відповідач: Військова частина А2308 (вул. Авангардна, 14, м. Чернівці, 58005, код ЄДРПОУ 08058105).

Суддя Т.М. Брезіна