Рішення № 95206213, 26.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2021 року м. Рівне №460/8645/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доНачальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленка Миколи Васильовича, Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Начальника управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленка Миколи Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №208646 від 18.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить йому на праві власності посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт, у якому зафіксовано порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим до нього застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн. Зазначив, що висновок про перевищення вагових параметрів зроблений відповідачем за результатами проведення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу безпідставно. Наголошує, що уся відповідальність за дотримання законодавства у сфері безпеки руху, заходів збереження автомобільних доріг загального користування покладено на перевізника, який здійснює перевезення вантажів, а не на власника транспортного засобу. Стверджує, що не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки транспортний засіб, щодо якого здійснювалася перевірка, на час перевезення вантажу знаходився у користуванні у ФОП ОСОБА_2 . За таких обставин, вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 30.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суду у відповідача витребувано докази, що стали підставою для прийняття спірної постанови та встановлено строк для подання відзиву (а.с.38-39).

Ухвалою від 03.12.2020 суд зобов`язав позивача надати відомості (повідомити суд) щодо згоди на заміну первісного відповідача Начальника управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленка Миколи Васильовича на належного - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (а.с.40-41).

15.12.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача, згідно з якими останній заперечив щодо заміни первісного відповідача у справі та заявив про можливість залучення до участі у справі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області в якості співвідповідача (а.с.45-47).

Ухвалою суду від 21.12.2020 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (як правонаступника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області), у звязку з чим розгляд справи розпочато спочатку (а.с.48-49).

11.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі позовні вимоги не визнали (а.с.51-60). На обґрунтування заперечень зазначили, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , здійсненого під час рейдової перевірки встановлено, що загальне навантаження склало 40,840 т при допустимих 40 т, навантаження на строєну вісь складає - 23,740 т при допустимому - 22 т, навантаження на одиночну вісь - 11,260 т при допустимих - 11 т. Повідомили, що водієм вказаного транспортного засобу під час рейдової перевірки не надано дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Водночас із наданих водієм вказаного транспортного засобу документів встановлено, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1 , а товарно-транспортної накладної водієм при перевірці не надано. Стверджує, що відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів, за винятком коли такі самі є перевізниками. Також повідомив, що зважування під час габаритно-вагового контролю вказаного вантажного транспортного засобу проводилося вагами пересувними автомобільними, на який видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства, оскільки прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 03.09.2019 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Видами діяльності підприємця за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику.

04.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області відповідно до направлення на перевірку №009846 від 03.07.2020 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок на 75 км + 812 м а/д Н-14 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів усіх форм власності та видів діяльності, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с.73,74).

Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_3 .

Водій вказаного транспортного засобу надав для перевірки посадовим особам управління наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , наказ-накладну від 03.07.2020 (а.с.61,62).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідачем встановлено, що загальне навантаження склало 40,840 т при допустимих 40 т,навантаження на строєну вісь - 23,740 т при допустимих - 22 т, навантаження на одиничну вісь - 11,260 т при допустимих - 11 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 04.07.2020, час зважування 23:41 год. (а.с.72).

На підставі талону про зважування, контролюючими особами управління Укртрансбезпеки складено довідку про результати габаритно-вагового контролю №030772, якою зафіксовано навантаження на осі, тон: 1) 5,840; 2) 11,260; 3) 7,840; 4) 7,960; 5) 7,940 , повна маса транспортного засобу 40,840 тон (а.с.70).

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0341273 від 04.07.2020, яким в п.10 зафіксовано загальне навантаження на транспортний засіб - 40,840 т при допустимих 40 т, навантаження на строєну вісь - 23,740 т при допустимих - 22 т, навантаження на одиничну вісь - 11,260 т при допустимих - 11 т (а.с.69).

04.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №2736, відповідно до якого під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу" (а.с.68). У вказаному акті водій транспортного засобу зазначив, що з правопорушенням не згідний.

10.08.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області на адресу позивача надіслано письмове повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 18.08.2020 о 10:00 год. (а.с.66,67).

17.08.2020 позивачем подано до Управління письмові пояснення, у яких зазначено, що зважування здійснене не ідентифікованим обладнанням; відсутня інформація погодження місця розташування пункту контролю, його відповідність технічним вимогам до пунктів зважування, а також вказано на похибку контрольних показників, сипучість товару (а.с.58-60).

18.08.2020 заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №208646, якою до СПД ОСОБА_1 за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, застосовано штраф у сумі 8500 грн. (а.с.65).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що суб`єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є саме автомобільний перевізник.

Натомість позивач у позовній заяві наголошує, що не є автомобільним перевізником в розумінні положень Закону №2344-ІІІ, а тому застосування до нього адміністративно-господарського штрафу згідно з постановою №208646 від 18.08.2020 є протиправним та безпідставним.

Таким чином, спірним питанням в межах розгляду даної справи є встановлення факту наявності у ФОП ОСОБА_1 статусу автомобільного перевізника в розумінні Закону №2344-ІІІ на час проведення 04.07.2020 рейдової перевірки транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 № 84.1575 на 75 км + 812 м а/д Н-14.

Так, за визначеннями, наведеними у ст.1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

Згідно з положеннями цих Правил, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У позовній заяві позивач стверджує, що не є автомобільним перевізником, позаяк передав автомобіль марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 та на підтвердження вказаної обставини надав суду копію договору оренди транспортного засобу №1 від 02.12.2019.

Поряд з цим, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний договір належним доказом у справі з огляду на таке.

Згідно з умовами вказаного договору орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) зобов`язується передати орендарю (ФОП ОСОБА_2 ) у тимчасове платне володіння та користування вантажний автомобіль RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль під керуванням екіпажу (водія) орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату (а.с.30-33).

Зважаючи на наведене та беручи до уваги положення ст.48 Закону №2344-ІІІ, позивач зобов`язаний був забезпечити водія транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , під час перевезення ним вантажу копією вказаного договору оренди від 02.12.2019 для підтвердження факту використання такого транспортного засобу орендарем ФОП ОСОБА_2 .

Натомість водієм під час рейдової перевірки 04.07.2020 для посадових осіб Укратрансбезпеки договору оренди транспортного засобу надано не було, як і не було надано товарно-транспортної накладної, з якої можна було б встановити автомобільного перевізника.

Поряд з цим, подана позивачем до позовної заяви копія наказу-накладної від 03.07.2020 не є тим документом, який може підтвердити чи спростувати наявність у ФОП ОСОБА_1 статусу автомобільного перевізника, оскільки така містить лише найменування платника та вантажоодержувача - ТОВ "Хім-трейд" і не містить жодних відомостей щодо автомобільного перевізника (а.с.16).

Таким чином, з наданих водієм при перевірці документів (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та наказу-накладної від 03.07.2020) неможливо встановити будь-якого іншого автомобільного перевізника, аніж ФОП ОСОБА_1 , який є водночас власником транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, зміст долученого договору оренди свідчить, що орендар ( ОСОБА_2 ) зобов`язаний по закінченню кожного місяця вносити на розрахунковий рахунок орендодавця (позивача) орендну плату в розмірі 5000 грн.

Разом з тим, будь-яких документів, що свідчили б про реальність виконання укладеного договру, а не лише його підписання, та жодних інших доказів того, що автомобіль RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 на час проведення рейдової перевірки (04.07.2020) дійсно був у користуванні ФОП ОСОБА_2 (платіжні доручення, квитанції на оплату, тимчасового реєстраційного талону тощо) позивачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Більше того, як слідує з матеріалів справи, про наявність договору оренди від 02.12.2019 позивач не вказував ні в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у письмових запереченнях (поясненнях), ні в ході оскарження постанови №208646 від 18.08.2020 до Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с.24-25,26-30). Копій вказаного договору та акту приймання-передачі ні до письмових пояснень, ні до скарги не долучав і на них не посилався. Аргументи позивача про перебування транспортного засобу у користуванні ФОП ОСОБА_2 на час перевірки наведені лише в позовній заяві.

При цьому, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є вантажний автомобільний транспорт.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави сумніватися, що у спірних правовідносинах ФОП ОСОБА_1 є як власником транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , так і автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ , тобто особою відповідальною за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів. Натомість твердження позивача про зворотне не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними в ній доказами.

Надаючи правову оцінку постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.08.2020 №208646, суд керується таким.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.33 Закон №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі- Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

За підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - це процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Також положеннями п.3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.16-18 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.07.2020 посадовими особами відповідача був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, який належить на праві власності ФОП ОСОБА_1 , що передбачало визначення його фактичної маси із застосуванням зважувального обладнання.

Після проведення зважування сформовано талон від 04.07.2020 (час зважування 23:41 год), згідно з яким зафіксовано загальне навантаження 40,840 т, при допустимих 40 т, навантаження на строєну вісь - 23,740 т, при допустимих - 22 т, навантаження на одиничну вісь - 11,260 т, при допустимих - 11 т (а.с.72).

Вказане також підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №030772 від 04.07.2020 , де відображено результати вагового контролю, відповідно до якого повна маса транспортного засобу становить 40,840 т, при допустимих 40 т, навантаження на строєну вісь - 23,740 т, при допустимих - 22 т, навантаження на одиничну вісь - 11,260 т, при допустимих - 11 т (а.с.70). Таким чином, перевищення встановленого законом навантаження на строєну вісь становить 7,90 %.

На виконання п.20 та п.21 Порядку №1567 за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Управління Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.07.2020 №2736, яким зафіксовано порушення: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водночас перевіркою зафіксовано, що документи, передбачені ч.4 ст.48 Закону №2344-ІІІ (дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів) у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.

В силу приписів абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ відсутність в автомобільного перевізника вищевказаних документів, за умови перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу є підставою для застосування штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що розмір штрафу в сумі 8500 грн. відповідає вимогам абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

При цьому, стосовно аргументів позивача щодо зважувального обладнання, яке було задіяне у габаритно-ваговому контролі транспортного засобу позивача, то матеріали справи свідчать, що зважування транспортного засобу здійснювалось автоматичним приладом для зважування транспортних засобів в русі, тип засобу вимірювальної техніки "Ваги пересувні автоматичні "CHEKLODE FREEWEIGH", зав.№008212.

Відповідно до п.12, 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Судом встановлено, що на зазначений засіб вимірювальної техніки ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано свідоцтво №34-00/1216 від 17.06.2020 (чинне до 17.09.2021), згідно з яким встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования" (а.с.75). При цьому, згідно з сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки на вказані ваги міжповірочний інтервал, встановлений під час затвердження типу ваг - не більше одного року, рекомендований міжкалібрувальний інтервал - один рік (а.с.76). Отже, станом на 04.07.2020 (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів та був придатним до застосування.

Відтак, доводи позивача про наявність "сумніву в правильності проведених контролерами Укртрансбезпеки замірів" не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи.

Аналогічний висновок щодо оцінки таких обставин викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.08.2019 в справі № 819/586/16.

Щодо фізичних властивостей вантажу (аміачної селітри, мішків), який є подільним (сипучим), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363), на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Так, відповідно до пп. 8.14-8.15 Глави 8 Правил №363 завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п.12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 Правил № 363 визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (п. 8.21 Глави 8 Правил № 363).

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого (подільного) вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.

З приводу посилання позивача на те, що матеріали перевірки не містять інформації про засіб вимірювальної техніки, яким проводилось зважування, то суд зазначає, що реквізити Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - затверджені додатком №3 до Порядку №1567; форма і реквізити Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - затверджені додатком №1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207. Зазначені документи, складені відповідачем за встановленими цими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

Також, суд зауважує, що нормами чинного законодавства про автомобільний транспорт не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів щодо відповідності зважувальних приладів встановленим стандартам. Іншими словами, ненадання посадовими особами управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність їхніх дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови від 18.08.2020 №208646 про застосування до позивача штрафу в розмірі 8500 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 слід відмовити.

Підстави для застосуванні положень статті 139 КАС відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області Коваленко Микола Васильовича, Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул.Небесної сотні, 34, м.Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 26 лютого 2021 року.

Суддя Н.С. Гудима