Рішення № 95206078, 19.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7538/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669299/42889651;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 №1669339/42889651;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.06.2020 року №1669365/42889651;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 25.09.2019 №114, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд", в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 27.09.2019 №115, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд", в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 18.10.2019 №129, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд", в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" (далі – позивач, ТОВ «БФ Технограндбуд») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області) , Державної податкової служби України (далі – відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Позивачем вказано, що контролюючим органом у квитанціях, якими зупинена реєстрація податкових накладних від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129, не було зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних також не вказано конкретного переліку документів, які потрібно надати контролюючому органу для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач також вказав, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листами ДФС, є неправомірним, адже порушує принцип правової визначеності.

ТОВ «БФ «Технограндбуд» надано на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій пояснення та первинні документи.

Проте, контролюючим органом не взято до уваги докази на підтвердження здійснення господарських операцій та рішеннями від 25.06.2020 №1669299/42889651, №1669339/42889651, №1669365/42889651 було відмовлено у реєстрації податкових накладних від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129, відповідно, на підставі надання платником документів, які складені з порушенням законодавства, зокрема, вказано на окремі недоліки товарно-транспортних накладних.

Позивач не погоджується з зазначеними підставами відмови у реєстрації податкових накладних, адже помилки в оформленні документів не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Представник ГУ ДПС у Полтавській області у наданому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень. Вказав, що оскаржуваними рішеннями відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як в ході опрацювання документів, наданих позивачем встановлено, що платником було надано документи, що складені з порушенням законодавства, зокрема, в товарно-транспортних накладних не вказано обов`язкові реквізити (пункти навантаження та розвантаження, відомості про вантаж), що суперечить пункту 7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

22.01.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити, а відзив відповідача вважати безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

02.09.2019 між ТОВ «БФ «Технограндбуд» (виконавець) та Приватним підприємством «ВКП «Енергосталь» (далі- ПП «ВКП «Енергосталь») (замовник) укладено договір на надання транспортних послуг №02/09-2019.

Відповідно п.1.1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з перевезення вантажів машиною.

За п.2.1 договору послуги по перевезенню вантажів здійснюються на підставі заявок замовника.

По закінченню надання послуг виконавець надає замовникові акт виконаних робіт, підписаний оригінальним підписом та звіт представника виконавця із зазначенням номеру авто, дати надання послуг, кількість відпрацьованих годин (відповідно п.2.2 договору).

За п.5.1 договору ціна за одну годину роботи автомобіля становить 500 грн. без урахування ПДВ. Станом на день підписання договору ПДВ становить – 20 % - 100 грн. Разом 600 грн.

Підставою для оплати є рахунок, акт наданих послуг та податкова накладна від виконавця (п.5.2 договору).

Керуючись умовами договору від 02.09.2019 №02/09-2019 ПП «ВКП «Енергосталь» було направлено ТОВ «БФ Технограндбуд» транспортні заявки від 24.09.2019 №24/09, від 26.09.2019 №26/09, від 17.10.2019 №17/10 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу 25.09.2019, 27.09.2019 та 18.10.2019 відповідно.

На виконання отриманих транспортних заявок ТОВ «БФ Технограндбуд» 25.09.2019, 27.09.2019, 18.10.2019 були надані транспорті послуги, що підтверджується талонами замовника від 25.09.2019 №25-09, від 27.09.2019 №27/09, від 18.10.2019 №18/19, актами наданих послуг від 25.09.2019 №25/09 (на загальну суму 4800 грн. з ПДВ), від 27.09.2019 №27/09 (на загальну суму 3600 грн. з ПДВ), від 18.10.2019 №18/10 (на загальну суму 2400 грн. з ПДВ), товаро-транспортними накладними від 25.09.2019 №Р25/09, від 27.09.2019 №Р27/09, від 18.10.2019 №Р18/10, звітами виконавця від 25.09.2019 №1, від 27.09.2019 №2, від 18.10.2019 №3.

Оплата за надані послуги проведена на підставі платіжних доручень від 15.10.2019 №1703 (на суму 8400 грн.) та від 27.12.2019 №1842 ( на суму 2400 грн.).

За правилом першої події позивачем було складено податкові накладні від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129.

Після направлення для реєстрації вказаних накладних автоматизованою системою ДПС України було направлено платнику Квитанції про зупинення податкових накладних від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129. Підставою зупинення вказаних накладних є перевищення обсягу постачання товару/послуги 49.41 величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені пояснення та документи для реєстрації податкових накладних від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129.

Однак, ГУ ДПС у Полтавській області, зробивши висновок про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, зокрема незазначення в товарно-транспортних накладних обов`язкових реквізитів (найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж), винесло оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 25.06.2020 №1669299/42889651 (щодо податкової накладної від 25.09.2019 №114), №1669339/42889651 (щодо податкової накладної від 27.09.2019 №115), №1669365/42889651 (щодо податкової накладної від 18.10.2019 №129).

Не погодившись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з підпунктами "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент відносин, (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №117). Порядок №117 діяв на момент направлення позивачем податкових накладних на реєстрацію .

При цьому, відповідно до вимог пункту 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6-7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 12 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку №117).

На момент винесення оскаржуваних рішень механізм реєстрації податкових накладних регламентувався постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Відповідно абзацу 2 пункту 22 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За пунктом 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Висновки щодо правозастосування

В даному разі у спірних правовідносинах квитанція щодо зупинення реєстрації податкової накладної, містила інформацію про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», а операції відповідають підпунктам 2.1 пункту 2 «Критеріїв ризиковості операцій».

Позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему пояснення, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарських операцій з ПП «ВКП «Енергосталь».

Суд зазначає, що Порядок №117, який діяв на момент винесення квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, не визначив конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку Державну фіскальну службу України зобов`язано визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості платника податку та здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до протиправності рішення про зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення комісії.

Також суд зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, не містили чіткого критерію ризиковості операції та платника, як підстави зупинення реєстрації, та конкретної вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. У зв`язку з цим, позивач, на власний розсуд подав документи контролюючому органу для підтвердження реальності господарських операцій.

Подані після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем документи та пояснення до уваги взяті не були.

З огляду на викладене, Комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши зміст оскаржуваних рішень, суд встановив, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало надання документів, що складені з порушенням законодавства, зокрема, в товаро-транспортних накладних не вказано обов`язкові реквізити (пункти навантаження та розвантаження, відомості про вантаж), що суперечить п.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставами для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних убачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження відповідних господарських операцій разом із повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, надсилались копії первинних документів, обсяг яких є достатнім для встановлення факту здійснення господарської операції.

Таким чином зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та подальше прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкових накладних дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних від 25.06.2020 №1669299/42889651, №1669339/42889651, №1669365/42889651.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано лише відповідність таких накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ "БФ Технограндбуд" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6306 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.12.2020 №822.

Таким чином, судовий збір у розмірі 6306 грн., сплачений позивачем при поданні позову, має бути стягнутий на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд" (вул. Добровольського,14, м.Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 42889651) до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області (вул.Європейська, 43, м.Полтава, код ЄДРПОУ 43142831), Державної податкової служби України (пл.Львівська, 8, м.Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 25.06.2020 №1669299/42889651 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.09.2019 №114, №1669339/42889651 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.09.2019 №115, №1669365/42889651 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.10.2019 №129.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд" від 25.09.2019 №114, від 27.09.2019 №115, від 18.10.2019 №129.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма «Технограндбуд» судові витрати (витрати зі сплати судового збору) у розмірі 6 306,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков