Рішення № 95205900, 18.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7464/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

секретаря судового засідання - Сініцина А.С.,

за участю сторін:

представник позивача - Бондаревський О.М.,

представник 3-ї особи - Непомнющий О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Карбовського С.Г. (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н) до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67815, Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Фрунзе, 23), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Іллічівської місцевої прокуратури до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_2 », ОСОБА_1 .

Виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень 3-ї особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області погоджено генеральний план с. Калаглія, відповідно до якого, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває під виробничими спорудами, а саме фермою КРС на 1200 голів, відноситься до земель для виробничих підприємств, на яких може здійснюватися відповідне будівництво нових виробничих підприємств або реконструкція діючих. Розміщення на вказаній території земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, генеральним планом с. Калаглія, не передбачено. Зазначене, як стверджує позивач, підтверджується листом Управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації №297/01-08 від 04.05.2020 року, викопіюванням плану та умовними позначеннями генерального плану.

Як зазначено у позові, вказані обставини, мали б слугувати підставою для прийняття Калаглійською сільською радою рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, оскільки спірна земельна ділянка не відповідає містобудівній документації.

Також, у позові зазначено, що проект оскаржуваного рішення у встановленому порядку не оприлюднювався, що вказує на порушення ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За таких обставин, на думку позивача, рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року, суперечить вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню.

21.09.2020 року від Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач погоджується з позовними вимогами та просить суд їх задовольнити.

У відзиві, зокрема, зазначено, в існуючому генеральному плані немає земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . З графічного матеріалу, доданого до заяви гр. ОСОБА_1 , вбачається, що ділянка № НОМЕР_1 самостійно домальована останнім, а не є ділянкою, оформленою у генплані належним чином.

Гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія - землі сільськогосподарського призначення. Однак жодних документів, що свідчать про зміну категорії земель - з земель для виробничих підприємств на категорію - землі сільськогосподарського призначення не має.

Зважаючи на викладене, Калаглійська сільська рада Овідіопольського району Одеської області просить суд задовольнити адміністративний позов.

02.10.2020 року від представника 3-ї особи, надійшли письмові пояснення, в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог (а.с. 150-157 т. 1). В обґрунтування зазначено, що вимоги заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Карбовського С.Г. та доводи Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, щодо скасування рішення ХLIII сесії V скликання Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 » від 20.01.2020 року № 733-У є незаконними, та у даному випадку порушують право особи на землю, яке гарантовано громадянам відповідно до ст. 14 Конституції України.

Заяви та клопотання сторін

19.11.2020 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення (а.с. 209-212 т. 1).

19.11.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, в якому позов визнають у повному обсязі (а.с. 230 т. 1)

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 01.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання на 15.09.2020 року.

Ухвалою суду від 21.10.2020 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року, судом зупинено провадження у справі.

09.02.2021 року, протокольною ухвалою суду поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 18.02.2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2021 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні 18.02.2021 року заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у письмових поясненнях.

Обставини справи.

Судом встановлено Рішенням Калаглійської сільської радій Овідіопольського району Одеської області № 733-V від 20.01.2020 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого ічнянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської гіди (в межах населеного пункту) і за адресою: АДРЕСА_2 », ОСОБА_1 , надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Як встановлено прокуратурою, рішенням виконавчого комітету Овідіопольської районної ради народних депутатів Одеської області № 199 від 05.04.1982 року погоджено генеральний план с. Калаглія, відповідно до якого, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває під виробничими спорудами, а саме фермою КРС на 1200 голів, відноситься до земель для виробничих підприємств, на яких може здійснюватися відповідне будівництво нових виробничих підприємств або реконструкція діючих. Розміщення на вказаній території земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, генеральним планом с. Калаглія, не передбачено.

Зазначене підтверджується листом Управління містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації № 297/01-08 від 04.05.2020, викопіюванням з генерального плану та умовними позначеннями генерального плану.

Вважаючи рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_2 », ОСОБА_1 , протиправним, заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Кабровський С.Г. звернувся до суду в інтересах держави з даним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, є Земельний кодекс України.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 2,3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.3 ст. 78 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Пунктом "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч.1 ст. 118 ЗК України).

Згідно ч.2 ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Висновки суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні.

Як вказує позивач, що підтверджено відповідачем та встановлено судом, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2, перебуває під виробничими спорудами, а саме фермою КРС на 1200 голів, відноситься до земель для виробничих підприємств, на яких може здійснюватися відповідне будівництво нових виробничих підприємств або реконструкція діючих. Розміщення на вказаній території земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, генеральним планом с. Калаглія, не передбачено.

Отже, існує невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд вважає, оскільки відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, то відповідно віднесення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, до земель виробничих підприємств, є безумовною підставою для скасування рішення сільської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вказаній території.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 11 вказаної статті визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Так, згідно з п.2,12 ч.1 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

Частиною 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено. що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Спірне рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року прийнято за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.01.2020 року.

Із зазначеного вбачається, що в порушення вищевказаних приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" проект рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року не був та не міг зважаючи на дату подання заяви ОСОБА_1 бути опублікованим за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.

Суд також зазначає, що відповідно до п.12 регламенту Калаглійської сільської ради, затвердженого рішенням Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №4-V рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання місця проведення та питань, які передбачаються внести на розгляд сесії.

З вказаного вбачається, що в порушення п.12 регламенту Калаглійської сільської ради, затвердженого рішенням Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №4-V депутатам не було доведено до відома про розгляд 20.01.2020 року питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 .

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.4 ст.189 КАС України, у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, а також з урахуванням того, що відповідач визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку що позовні вимоги Іллічівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Карбовського С.Г. (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102-Н) до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67815, Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Фрунзе, 23), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області №733-V від 20.01.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею: 2,000 га, за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Калаглійської сільської ради (в межах населеного пункту) за адресою: АДРЕСА_2 », ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2021 року.

Суддя Бутенко А.В.

.