
Справа № 420/11860/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2021 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Глиняної Г.В.
представника відповідача - Бутрик А.О.
представника відповідача - не з`явився
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС в Одеській області щодо внесення до графи Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування «Інформація про узгодження суми бюджетного відшкодування» даних про дату узгодження суми бюджетного відшкодування та узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН», визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС в Одеській області щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року в загальному розмірі 17308850 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17308850 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» пені за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 8297181,69 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» інфляційних збитків за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 2899390,91 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» відсотків за користування грошовими коштами за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 1539477,03 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» пені за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості бюджету в розмірі 17308850 грн. з відшкодування податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» інфляційних збитків за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості бюджету в розмірі 17308850 грн. з відшкодування податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» відсотків за користування грошовими коштами за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості бюджету в розмірі 17308850 грн. з відшкодування податку на додану вартість.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу – відповіді на відзиви.
Представник позивача в судове засідання з`явився. Позов обґрунтований позивачем тим, що ним подано 20.10.2017 року заяву про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2017 року в розмірі 17308850 грн., яка внесена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а тому податковим органом розпочата камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року. Згодом в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування були внесені дані про відмову у прийнятті податкової декларації ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» за вересень 2017 року. З такими діями податкового органу позивач не погодився та звернувся до суду з позовом, за результатами розгляду якого податкову декларацію ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» за вересень 2017 року визнано поданою 20.10.2017 року, а також зобов`язано ГУ ДФС в Одеській області виключити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про відмову у прийнятті зазначеної податкової декларації. Рішення суду ГУ ДФС в Одеській області виконано, камеральна перевірка у визначений законодавством термін не проведена, а тому сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою з 21.11.2017 року. При цьому, 02.10.2019 року камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2017 року проведена, складений відповідний акт та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року, яке позивачем було оскаржене в судовому порядку. Рішеннями судів податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року визнано протиправним та скасовано та ГУ ДПС зобов`язано внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування в розмірі 17308850 грн. Разом з цим, такі дії податковим органом не були вчинені, а тому позивач має право на таке бюджетне відшкодування, яке має бути виплачене разом з пенею, інфляційними збитками та 3% річних за користування грошовими коштами.
Представник відповідача – ГУ ДПС в Одеській області в судове засідання з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки на рішення судів першої і апеляційної інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2019 року відповідачем подано касаційну скаргу по якій наразі відкрите касаційне провадження Верховним Судом, а щодо рішень судів про зобов`язання прийняти звітність ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» та внести дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, судами встановлювався порядок і спосіб виконання рішення. Відповідач зазначає, що не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, формування цього Реєстру здійснюється автоматично, відповідач не є центральним органом виконавчої влади та не є уповноваженою особою на внесення відомостей в Реєстр. Крім того, відповідач зазначає, що у ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» сума ліміту складає «-» 17308850 грн., дата операції 23.09.2019 року, а сума переплати відсутня, таким чином, виконання рішення суду по справі №420/6409/19 неможливе. Також відповідач зазначає, що відшкодування ПДВ є виключною компетенцією контролюючих органів, а тому стягнення такої суми судом не можливе. Враховуючи зазначені обставини не підлягають стягненню з Державного бюджету України пеня, інфляційні збитки та 3% річних. Крім того, не підлягає стягненню пеня, в період, заявлений за межами 1095 днів, а положення ст. 625 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до податкових правовідносин.
Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не внесені дані про узгодження суми відшкодування, а тому така сума не може бути відшкодована поза межами процедури, передбаченої законодавством. Крім того, відповідач зазначає, що сума бюджетного відшкодування не може бути стягнута судом, оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями контролюючого органу та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Також, відповідач зазначив, що за відсутності даних в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не може бути стягнута пеня, а норми цивільного законодавства взагалі не застосовуються до спірних правовідносини в частині стягнення 3% річних.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідачів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Південне управління у м. Одесі, Приморська ДПІ (Приморський район м. Одеси), основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля.
Відповідно до п. п.14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до положень п. 200.1, 200.7, п. п. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість внесено інформацію про подання 20.10.2017 року ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» разом з декларацією з податку на додану вартість за вересень 2017 року заяви на суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 17308850 грн.
Крім того, в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість внесені дані щодо дати початку проведення камеральної перевірки даних декларації – 21.10.2017 року, дати закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки – 20.11.2017 року та дати фактичного закінчення камеральної перевірки – 02.10.2019 року.
Відповідно до положень п. 76.3 ст. 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ст. 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
З рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 року по справі №1540/4234/18 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року по цій справі вбачається, що податковим органом не прийнята податкова декларація з ПДВ за вересень 2017 року ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН», однак рішеннями судів по цій справі визнані такі дії податкових органів протиправними, визнана податкова звітність такою, що подана у день її фактичного отримання – 20.10.2017 року, зобов`язано податковий орган виключити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо відмови у прийнятті цієї декларації, тощо. Рішення суду по цій справі набрало законно сили 18.06.2019 року.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи наявність рішення суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, яким визнані протиправними дії податкових органів щодо не прийняття податкової звітності ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН», визнання її поданою 20.10.2017 року та зобов`язано податкового органу виключити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо відмови у прийнятті звітності, фактично звітність є поданою та в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування має відображатися таке подання.
При цьому, твердження відповідача про не можливість внесення даних в Реєстр, щодо встановлення порядку і способу виконання рішення суду у справі №1540/4234/18 не мають значення для встановлення факту протиправності дій податкового органу та права позивача на відображення таких даних в Реєстрі.
Відповідно до положень п. 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.
З рішення суду у справі №1540/4234/18 вбачається, що камеральна перевірка звітності позивача за вересень 2017 року в період з 20.10.2017 року по 20.11.2017 року податковим органом не проведена, акт такої перевірки платнику податків не вручався та не надсилався, доказів існування такого акту не має, а тому у відповідності до п. «б» п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2017 року є узгодженою з 21.11.2017 року.
При цьому, податковим органом, в порушення норм податкового законодавства, зокрема, строків проведення камеральної перевірки, така перевірка проведена 02.10.2019 року.
За результатами камеральної перевірки ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН», ГУ ДПС в Одеській області складений акт від 02.10.2019 року №65/15-32-04-02/41129803 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за вересень 2017 року.
Зазначеною перевіркою встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 17308850 грн., а тому позивачу направлене податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року №000024402, яким суму бюджетного відшкодування зменшено на 17308850 грн.
Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі №420/6409/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного суду від 18.02.2020 року, податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року №000024402 визнано протиправним та скасоване, а також зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» у розмірі 17308850 грн.
Таким чином, у відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини правомірності заявленої позивачем до відшкодування суми 17308850 грн. не підлягають доказуванню.
При цьому, твердження податкового органу щодо встановлення порядку і способу виконання цього рішення, а також його оскарження в касаційному порядку до Верховного Суду, суд не приймає до уваги, оскільки рішення у справі №420/6409/19 набрало законної сили та Верховний Суд відмовив у зупиненні дії рішень першої та апеляційної інстанції при відкритті провадження у справі №420/6409/19, а встановлення порядку і способу виконання ніяким чином не впливає на фактичні обставини щодо правомірності податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для внесення даних до Реєстру про узгодження суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до положень п. 3, 4, 7, 8, 12 «Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 року, формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
Орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування та дату її узгодження.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Казначейство вносить до Реєстру, зокрема, дані про дату та суму повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Оскільки, рішеннями судів встановлена протиправність дій податкових органів щодо відмови в прийняття звітності позивача за вересень 2017 року, а також винесеного податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки позивача, податковим органом не проведено камеральну перевірку у строки, встановлені податковим законодавством, рішеннями судів встановлено правомірності заявленої позивачем до відшкодування суми 17308850 грн., що не підлягає доказуванню, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем мала стати доступною органу казначейства з 22.11.2017 року та відшкодування мало відбутися протягом 5 операційних днів, тобто, до 29.11.2017 року, однак, незважаючи на встановлені факти, протиправність дій податкових органів, жодних дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних про дату узгодження суми бюджетного відшкодування та узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» ГУ ДПС в Одеській області не здійснило, а також не вжило належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року в загальному розмірі 17308850 грн., чим допустило протиправну бездіяльність.
Оскільки ГУ ДПС в Одеській області допущена протиправна бездіяльність, позивач відшкодування податку на додану вартість не отримав, хоча, з врахуванням вищевикладених обставин, мав на це право та дані про узгодження суми бюджетного відшкодування не внесені до Реєстру з вини податкових органів, у суду є всі підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17308850 грн.
Щодо тверджень відповідачів про те, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями контролюючого органу та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому суд не може стягувати суми бюджетного відшкодування, суд вважає такі твердження не обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений ст. 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Відповідно до ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодованої платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 17308850 грн., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
При цьому, враховуючи неодноразове звернення позивача з позовами спочатку про визнання протиправними дій податкових органів щодо не прийняття податкової звітності, в подальшому щодо скасування податкового повідомлення-рішення, якими встановлена протиправність дій податкових органів, які не виконували рішень судів та не внесли до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування даних про дату узгодження суми бюджетного відшкодування та узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН», належним способом захисту прав позивача буде саме стягнення з Державного бюджету України на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.
Такі висновки відповідають висновкам Великої палати Верховного Суду, викладеним в рішенні від 12 лютого 2019 року по справі №826/7380/15, які у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України мають враховуватися судом.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» в частині стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17308850 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у відповідності до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 8297181,69 грн. та за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості без визначення суми.
Однак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих позовних вимог, оскільки суд захищає порушене право, а позивач, в даному випадку зазначивши період «по день погашення заборгованості» просить суд захистити його права на майбутнє.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені з 30.11.2017 року по дату винесення рішення у цій справі, тобто, 18 лютого 2021 року.
Крім того, суд приходить до висновку про необхідність, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, щодо позовних вимог про стягнення пені, оскільки позивачем невірно розрахована сума пені та безпідставно (без будь-якого обґрунтування) пропущений проміжок часу з 17.11.2020 року по 29.11.2020 року, а тому сума пені, яка підлягає стягненню з бюджету є більшою.
Так, період заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість складає з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року, тобто, 1177 днів. 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені складає 16,2 та в 2017 році (на час виникнення пені) -365 днів.
Таким чином сума пені складає (16,2:365=0,04438356% за 1 день, тобто, 52,2394521% за 1177 днів), що від суми 17308850 грн. складає 9042048,4 грн., а тому така сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.
При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача щодо невірного розрахунку пені та необхідність прийняття до уваги облікової ставки НБУ на кожний рік, оскільки норми п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України передбачають розрахунок пені виходячи з облікової ставки НБУ, встановленої саме на момент виникнення пені.
Крім того, суд звертає увагу, що позов поданий до суду в межах строку 1095 днів, а тому пеня підлягає стягненню за весь час з моменту виникнення заборгованості перед позивачем та до прийняття рішення по цій справі, а тому в цій частині доводи відповідача є не обґрунтованими.
Позивач в позові просить стягнути з Державного бюджету України на його користь інфляційні збитки за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 289930,91 грн., відсотки за користування коштами за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 1539477,03 грн., а також інфляційні збитки та відсотки за користування коштами за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості без визначення сум.
Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивач має право на виплату йому інфляційних збитків та відсотків за користування коштами, при цьому за рішенням Великої палати Верховного Суду від 7 квітня 2020 року по справі №910/4590/19 такі виплати мають природу, аналогічну пені і є способом компенсації майнових втрат, а не способом відшкодування шкоди, що є підставою для розгляду таких вимог саме в порядку адміністративного судочинства.
Однак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих позовних вимог, оскільки суд захищає порушене право, а позивач, в даному випадку зазначивши період «по день погашення заборгованості» просить суд захистити його права на майбутнє.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та відсотків за користування коштами з 30.11.2017 року по дату винесення рішення у цій справі, тобто, 18 лютого 2021 року.
Крім того, суд приходить до висновку про необхідність, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, щодо позовних вимог про стягнення інфляційних збитків та відсотків за користування коштами, оскільки позивачем невірно розраховані суми інфляційних збитків та відсотків за користування коштами, а також безпідставно (без будь-якого обґрунтування) пропущений проміжок часу з 17.11.2020 року по 29.11.2020 року, а тому сума інфляційних збитків та відсотків за користування коштами, які підлягають стягненню з бюджету є більшими.
Так, період заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість складає з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року, тобто, 1177 днів. При 3% річних відсоткова ставка за день складає 0,00821918 %, за 1177 днів відсоткова ставка складає 9,6739726 % від суми заборгованості, тобто, 1674453,41 грн., які підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Крім того, за період з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року, тобто, з грудня 2017 року по січень 2021 року сукупний індекс інфляції складає 1,22703737, тобто, сума заборгованості в розмірі 17308850 грн. з врахуванням індексу інфляції складає 21238605,80 грн., з яких інфляційне збільшення суми боргу складає 3929755,78 грн., які підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Щодо тверджень податкового органу, про відсутність даних складського зберігання, ризиковість операцій позивача, що не дає можливість відшкодування податку на додану вартість, зазначені обставини не є предметом розгляду в цій справі, суд звертає увагу на наявність рішень судів в інших справах щодо безпідставності не прийняття податковим органом декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2017 року, протиправності податкового повідомлення-рішення на суму 17308850 грн., зобов`язання податкового органу внести дані про узгодженість цієї суми, тощо, тобто, такі рішення свідчать про протиправність дій саме податкового органу.
Твердження відповідача про те, що він не є адміністратором Реєстру та не може вносити до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до положень п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 7 «Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 року, внесення даних до Реєстру здійснюється контролюючим органом/органом ДФС, норми законодавства не містять положень про те, що тільки центральний орган виконавчої влади - ДФС України вносить будь-які дані до Реєстру. Відповідачем не обґрунтовано алгоритм таких дій нормами законодавства та не надано доказів вчинення будь-яких дій, пов`язаних з внесення до Реєстру даних про узгодження суми бюджетного відшкодування.
Щодо тверджень податкового органу про те, що позивачем 25.03.2020 року поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року та відсутності в додатку №4 до цього розрахунку суми 17308850 грн., що свідчить про відмову позивача від бюджетного відшкодування, суд їх не приймає до уваги, оскільки в уточнюючому розрахунку визначена сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 17308850 грн., а уточнення стосувалися виключно зазначення нового рахунку платника у банку замість закритого рахунку.
При цьому, суд не вбачає підстав для винесення щодо представників податкового органу Пояркової К.М. та Бутрик А.О. окремої ухвали в зв`язку із наданням пояснень про відмову позивача від бюджетного відшкодування поданням уточнюючого розрахунку 25.03.2020 року, оскільки такі дії не свідчать про порушення представниками відповідача закону або зловживання ними процесуальними правами, а є лише позицією податкового органу щодо спірного питання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, а тому у суду є всі підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування, пені, відсотків за користування коштами та інфляційних збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС в Одеській області та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, пені, інфляційних збитків та відсотків за користування коштами за період з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року, а в частині стягнення пені, інфляційних збитків та відсотків за користування коштами по день погашення заборгованості бюджету, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи задоволення позовних вимог ТОВ «ГЛОБАЛПРОЕКШН», у відповідності до ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» (вул. Композитора Ніщинського, буд. 16, прим. 1-П, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 41129803) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 37607526) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо внесення до графи Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування «Інформація про узгодження суми бюджетного відшкодування» даних про дату узгодження суми бюджетного відшкодування та узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН», визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок позивача задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року в загальному розмірі 17308850 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17308850 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 8297181,69 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача інфляційні збитки за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 2899390,91 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача відсотки за користування грошовими коштами за період з 30.11.2017 року по 16.11.2020 року в розмірі 1539477,03 грн., стягнення з Державного бюджету України пені за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості до бюджету в розмірі 17308850 грн. з відшкодування податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача інфляційні збитки за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості бюджету в розмірі 17308850 грн. з відшкодування податку на додану вартість, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача відсотки за користування грошовими коштами за період з 30.11.2020 року по день погашення заборгованості бюджету в розмірі 17308850 грн. з відшкодування податку на додану вартість – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо не внесення до графи Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування «Інформація про узгодження суми бюджетного відшкодування» даних про дату узгодження суми бюджетного відшкодування та узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН».
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невжиття належних заходів, направлених на відшкодування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» задекларованої суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року в загальному розмірі 17308850 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 17308850 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» пеню за період з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року в розмірі 9042048,4 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» інфляційні збитки за період з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року в розмірі 3929755,78 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» 3% відсотки річних від простроченої суми грошового зобов`язання за період з 30.11.2017 року по 18.02.2021 року в розмірі 1674453,41 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛПРОЕКШН» (вул. Композитора Ніщинського, буд. 16, прим. 1-П, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 41129803) сплачений судовий збір у розмірі 25224 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений та підписаний 01.03.2021 року.
Суддя Л.І. Свида
.
Судове рішення № 95205885, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/11860/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: