Ухвала суду № 95204292, 01.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви

та відкриття провадження в адміністративній справі

01 березня 2021 р. Справа №200/2051/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра юстиції України – Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини Івана Юрійович про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

24 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до заступника Міністра юстиції України – Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_2 (далі – відповідач, заступник Міністра), надісланий на адресу суду 19 лютого 2021 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявилася у неправомірній відмові в наданні позивачу публічної інформації за його запитом на отримання публічної інформації від 14 січня 2021 року № 14/01-13;

- зобов`язати повторно розглянути запит позивача на отримання публічної інформації від 14 січня 2021 року № 14/01-13 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939) відповідач надав відповідь не по суті запиту, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації.

За наслідками з`ясування питань, визначених ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), встановлено, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України; позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і подано з дотриманням правил підсудності; підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС України, відсутні.

Щодо форми адміністративного судочинства, за якою розглядатиметься справа.

Ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з тим, що на запит про доступ до публічної інформації позивач отримав відповідь, яку розцінює як протиправну відмову у наданні запитуваної інформації (наданні інформації не по суті запиту).

Ця справа не належить до тих справ, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС України, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, справа розглядатиметься судом без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку ст. 263 КАС України суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з протиправною, на думку позивача, відмовою у наданні йому запитуваної публічної інформації, тобто запит на інформацію розглянутий розпорядником інформації, надав на нього відповідь, і ці дії потребують оцінки суду на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, та вимогам Закону № 2939.

Предметом спору не є бездіяльність суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію. Як наслідок, положення ст. 263 КАС України не підлягають застосуванню, а тому клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Щодо належного відповідача у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Визначене поняття «суб`єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб`єктів, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939. У зв`язку з цим такі особи не можуть (не мають здатності) виконувати обов`язки розпорядника інформації.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 14 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з запитом на отримання публічної інформації № 14/01-13 до розпорядника інформації – Міністерства юстиції України.

Запит стосувався надання звернення, на яке Міністерство юстиції України надавало відповідь-роз`яснення від 21 грудня 2020 року № 57298/Ч-33021/8.4.3.

Відповідь на запит позивача Міністерство юстиції України надало листом від 16 січня 2021 року № 1982/ПІ-Т-179/8.4.3 за підписом заступника Міністра – Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини І.Ю.

Суд зазначає, що заступник Міністра не є органом державної влади, а тому не володіє публічною інформацією і в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 не може бути її розпорядником.

Рішення з приводу запиту на інформацію може прийматися керівником розпорядника інформації чи іншою посадовою особою, яка є носієм організаційно-розпорядчих повноважень, тобто, така посадова особа діє від імені розпорядника інформації, а тому належним відповідачем у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України, до якого надійшов запит на інформацію, а не заступник Міністра, який діяв від його імені.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у п. 32 постанови від 16 квітня 2018 року по справі № 820/3775/17.

Так Верховний Суд зазначив, що голова адміністрації району міської ради під час надання відповіді на запит позивача виступала відповідальною особою з питань доступу до публічної інформації відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2939. В той же час, остання не є розпорядником публічної інформації у розуміння ст. 13 Закону № 2939. При цьому Верховний Суд вказав на те, що відповідач підлягав заміні на належного під час розгляду справи судом першої інстанції, чого зроблено не було.

Викладене вище спростовує наведені позивачем у позовній заяві аргументи на користь того, що належним відповідачем у справі має бути саме заступник Міністра, а не Міністерство юстиції України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

При цьому за приписами ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З огляду на викладене на підставі ч. 3 ст. 48 КАС України суд пропонує позивачу надати згоду на зміну первинного відповідача у справі – заступника Міністра юстиції - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини І.Ю. на належного відповідача – Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код: 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 241, 248, 256, 257, 258, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалила:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 200/2051/21-а за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до заступника Міністра юстиції України – Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Ліщини Івана Юрійович (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Запропонувати позивачу відповідно до ч. 2 ст. 48 КАС України надати згоду на заміну первісного відповідача у справі на належного – Міністерство юстиції України.

3. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України – відмовити.

4. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 262 КАС України.

5. Справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кравченко Т.О. одноособово.

6. Повідомити учасників справи, що за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи може проводитися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

7. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив має бути складений та поданий з дотриманням правил, встановлених ст. 162 КАС України.

8. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відповідь на відзив має бути складена і подана з дотриманням правил, встановлених ст. 163, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України.

9. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Заперечення має бути складено та подано з дотриманням правил, встановлених ст. 164, ч. ч. 2-4 ст. 162 КАС України.

10. Повідомити відповідача, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а також про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

11. Роз`яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права і обов`язки, визначені у ст. ст. 44, 47 КАС України.

12. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.

13. Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачу – також копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко