Ухвала суду № 95203925, 01.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 березня 2021 р.Справа №79зп-21/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву ОСОБА_1 подану адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною про забезпечення позову до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2021 року до подання до суду позову, адвокат Захарчук Ксенія Олегівна, яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити дію постанов приватного виконавця Клітченко О.А. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 63538582 щодо звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 , які вона отримує від Державно- кооперативного проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОАГРОПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 0357929) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) до винесення судом рішення у даній справі.

Аргументи означеної заяви зводяться до того, що 17.02.2021 року позивач дізналась, що відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.11.2020 року у рамках виконавчого провадження № 63538582 з пенсії позивача стягується 20% на рахунок приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни. 18.02.2021 року позивач дізналась, що до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту «ДНІПРОАГРОПРОЕКТ» поштовим відправленням та засобами електронного зв`язку також надійшли постанова про відкриття провадження № 63538582, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.11.2020 року у рамках виконавчого провадження № 63538582 щодо стягнення із заробітної плати позивача 20%. Однак підприємство стягнення із заробітної плати позивача не розпочало. Зазначену постанову було винесено приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною в рамках примусового стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» на підставі виконавчого напису № 31172 від 08.09.2020 року, який було видано приватний нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. У постановах відповідач повідомляє позивачу про те, що наявність боргу позивача перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» становить 17786,23 грн. Однак, позивач ніколи не мала будь-яких відносин з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» та не володіє інформацією звідки з`явився борг у розмірі 17786,23 грн. Отже, на думку позивача постанова про відкриття виконавчого провадження № 63538582 від 09.11.2020 року, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.11.2020 року, винесені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також, позивач зазначає, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі. Позивач наголошує, що не має відкритих рахунків у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» та наявних грошових коштів на них. Таким чином, відсутність на рахунку Банку коштів чи цінностей, що належали б позивачу не породжує цивільні права та обов`язки. Крім того сам рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки призначений для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

До того ж, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких остання звернулася до суду, оскільки фактична реалізація постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 64337572 від 16.11.2020 року за час розгляду адміністративної справи призведе до того, що у випадку задоволення позовних вимог та скасування постанови, повернення позивачу її заробітної плати у повному обсязі буде значно ускладненим, тому, що для вирішення питання про стягнення грошових коштів (заробітної плати, пенсії), що належать позивачу необхідно прибути до Головного офісу ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» та відповідно до даних викладених на офіційному сайті Головного управління ДПС у м. Києві не знаходиться за своєю юридичною адресою. Так, у позивача відсутні кошти та здоров`я для таких поїздок.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із даної заяви про забезпечення позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням заявника, за обставин прийняття оскаржуваних рішень з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірних рішень, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

У постанові від 25 березня 2020 року у справі №240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України.

З урахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду, суд враховує, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень мають певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що позивачем у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що на момент фактично розгляду заяви судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішень, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Окрім того, суд зазначає, що у даній заяві про забезпечення позову адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною зазначено заявника як « ОСОБА_1 », однак, відповідно до копії паспорту (серія НОМЕР_1 ) вірним є як « ОСОБА_1 ». До того ж, представник позивача у даній заяві фактично обґрунтовує дану заяву як позовну заяву, фактично у тексті заяви просить визнати протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 63538582 від 09.11.2020 року, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.11.2020 року, винесені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. Прохальна частина заяви про забезпечення позову взагалі не містить дати, місяця та року спірних постанов, дію яких просить зупинити заявник.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 подану адвокатом Захарчук Ксенією Олегівною про забезпечення позову до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі №79зп-21/160 - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник