Рішення № 95203881, 01.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Справа № 160/17555/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у місті Дніпро справу за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «ПЕРЛИНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «ПЕРЛИНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ №3172-п від 26.11.2020 «Про проведення фактичної перевірки СФГ «ПЕРЛИНА».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваному наказі відсутні конкретні (фактичні) підстави для проведення перевірок, окрім посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, які не свідчать про наявність інформації, яка може слугувати підставою для прийняття зазначеного наказу та необхідності здійснення податкового контролю у формі фактичної перевірки. Також, позивач наголошує на тому, що в наказі відсутня інформація про період діяльності, який повинен перевірятись, оскільки посилання на ст.102 Податкового кодексу України, не може бути визначенням перевіряємого періоду так як регулює питання застосування строків давності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача 15.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який не підписаний представником контролюючого органу, що підтверджується Актом від 15.02.2021 №332 відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Враховуючи викладене, доводи зазначені відповідачем у відзиві, судом до уваги не приймаються.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято наказ від 26.11.2020 №3172-п «Про проведення фактичної перевірки СФГ «Перлина».

Оскаржуваний наказ обґрунтовано посиланням на п.п.80.2.2, та 80.2.5 п.80.2. ст.80 ПК України, а в п.3 наказу зазначено про початок перевірки з 30.11.2020, тривалістю не більше 10 діб. Період діяльності, який буде перевірятись – згідно ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п.75.1.3 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактична перевірка здійснюється лише за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника; фактична перевірка здійснюється з питань наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, до яких віднесено алкогольні напоїв та тютюнові вироби.

Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України. Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (п. 80.1 ПК України). Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ПК України).

Згідно з п.80.5 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України.

Відповідно до п. 80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України (п. 80.10 ст.80 ПК України).

Вимогами п.81.1 ст.81 ПК України перебачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У відповідності до вимог п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити, зокрема, до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються, зокрема, і період діяльності, який буде перевірятися та підстави для проведення перевірки, визначені ПК України.

Суд зазначає, що посилання в наказі на статтю 102 Податкового кодексу України, як на період діяльності позивача, який буде перевірятися, суд вважає недостатнім для ідентифікації такого періоду, а також створення у позивача відчуття правової невизначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

Таким чином, суд вважає, що спірний наказ не містить вказівки на період діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 у справі №826/14478/17.

Крім того, підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Проте, суд звертає увагу відповідача, що оскаржуваний наказ не містить будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Крім того, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.

В матеріалах справи такі докази також відсутні.

За вказаних обставин оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ПК України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 08.09.2020 у справі № 640/21536/19.

Верховний Суд у постановах від 18.05.2018 у справі №813/3977/16, від 18.12.2018 у справі №820/4891/18 та від 05.03.2019 у справі №820/4893/18 вказує, що інформація, яка надходить до податкових органів може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій інформації йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 77, 139, 257 – 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ПЕРЛИНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3172-п від 26.11.2020 «Про проведення фактичної перевірки СФГ «ПЕРЛИНА».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь Селянського (фермерського) господарства «ПЕРЛИНА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська