Рішення № 95203775, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 160/16485/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA10150/2020/000112/1 від 06.10.2020 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA110150/2020/00217 від 06.10.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ" - Стрюк Наталія Олександрівна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення № UA10150/2020/000112/1 від 06.10.2020 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA110150/2020/00217 від 06.10.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 53, 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних рішень. При цьому позивач зазначає, що за результатами митного контролю відповідач дійшов помилково висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Інформація викладена в картці відмові та спірному рішенні спростовується наступним обґрунтуванням та доказами, які були надані митному органу під час розмитнення товару. Сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 20.01.2021 року.

16.01.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. У відповідності до ст. 337 МКУ, під час проведення перевірки документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності, невідповідності. Враховуючи виявлені невідповідності, неможливо здійснити згідно із ст. 54 МКУ перевірку числового значення складових митної вартості, передбачену ч. 10 ст. 58 МКУ.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 01.10.2020 року позивачем задекларовано, шляхом подання електронної митної декларації UA110150/2020/016231 товар – плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у джамборулонах, завширшки 1620 мм., з продуктів поліприєднання (адитивної полімерізації): скотч з БОПП-плівки. Країна виробництва: СN.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 12.04.2019 року №120442019, укладеного між позивачем та SІDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) CO.LTD.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: договір зовнішньоекономічний Договір (контракт) № 12042019 від 12.04.2019 року; додаткова угода №1 від 15.01.2020 року; рахунок - фактура (інвойс) № INV-SDK-200330-52 від 30.03.2020 року; пакувальний лист (PACKING LIST) INV-SDK-200727-53 від 27.07.2020 року; калькуляція вартості товару виробника; сертифікати якості; митна декларація UA110150/2020/016538; договір про надання транспортно-експедиторського обслуговування №020919 від 02.09.2019 року; лист ТОВ «Арена Марин» та коносамент перевантаження вантажу; акти здачі приймання робіт з ТОВ «Арена Марин» від 21.09.2020 року, 04.10.2020 року, рахунки-фактури від 21.09.2020 року, 04.10.2020 року; залізнична накладна №41094053 від 29.09.2020 року; інші документи по попередньому розмитненню аналогічного товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: за наявності – якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення №1 від 01.10.2020 року митниці Декларантом надані наступні додаткові документи: лист-роз`яснення від 05.10.2020 року № 0510/1, додаткова угода № 1 від 15.01.2020 року; документи по контейнеру №TEMU5262190: калькуляція вартості, комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат; акти виконаних робіт; виписка з бухгалтерської документації по попередньому приходу та розмитненню аналогічного товару; картка рахунку №632, EMD UA 110150/2020/008993, комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат, акти виконаних робіт.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення UA10150/2020/000112/1 від 06.10.2020 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA110150/2020/00217 від 06.10.2020 року.

До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості – 2-г- резервний метод згідно з положення ст. 64 Митного кодексу України. При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

- декларантом не надано транспортних перевізних документів, що підтверлжують переміщення вантажу на суднах MSC NELA MAERSK KLAIPEDA;

- наявні додаткові витрати повязані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовмими митної вартості товару;

- згідно з п.5.5. Договору ТЕО підтвердженням надання послуг Експедитором по цьому договору є акт наданих послуг/виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Наданий Акт виконаних робіт № А005467 від 21/09/2020 на суму 52399,55 грн не кореспондується із Заявкою на транспортування № 3007 від 30/07/2020 (2500 дол. США по курсу 28,1718 дорівнює 70429,5 грн);

- поставка оцінюваного товару здійснена у контейнері № TEMU5262190 від 06.10.2020 року декларантом додатково надано Акт № А005467-1 здачі-приймання робіт ТЕО та рахунок-фактура ТЕО № А005467-1 від 04.10.2020, в якому зазначено контейнер № TEMU5262190 та визначена вартість комплексу транспортно- експедиційних послуг у розмірі 17186,05 грн. (без ПДВ) або 20623,26 грн. (з ПДВ). Вартість послуг не кореспондується з відомостями рахунку ТЕО №А005467 від 21.09.2020 року, в якому виділена лише вартість морського фрахту 52399,55 грн.

- банківські платіжні документи, що стосуються товару не містять відмітки банковської установи та містять посилання лише на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює кореспондування з оцінювальною партією товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. в справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару ( його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018р. по справі №826/16046/16.

Як вбачається із п.п. 1.1 контракту на поставку товару від 12.04.2019 року № 12042019 укладеного між позивачем та SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) CO.LTD (Китай), Продавець продає, а Покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючи (в подальшому - в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього Контракту. Відповідно до п. 1.2. загальна сума Контракту становить 300 000 доларів США. За умовами п. 2.5. сплата будь-яких і всіх мит і / або митних зборів, необхідних для здійснення процедур митного очищення в країні Покупця, покладається на Покупця. У відповідності до п.5 Контракту Продавець пакує продукцію в звичайну комерційну тару, що забезпечує збереження продукції при повітряному, морському та наземному транспортуванні. Продавець відповідає за завдану шкоду Покупцеві внаслідок неналежної упаковки продукції. Згідно п. 4.1, 5.1, 5.2 Контракту умови поставки та оплати кожної парти товару обумовлюються відповідним додатком, усі розрахунки по даному Контракту здійснюються у доларах США. Пункт 2.1. Контракту передбачає умови поставки товару, а саме Продавець поставляє продукцію на умовах FOB LIANYUNGANG PORT, China, що вказується в Специфікаціях та рахунках, відповідно до Інкотермс-2010 (п. 2.1 контракту)

15.01.2020 року між позивачем та SIDIKE NEW MATERIALS (JIANGSU) CO.LTD (Китай) укладено додаткову угоду №1 згідно якої змінено та викладено п. 10.3 розділу «загальні положення» в наступній редакції «цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020 року..»

Крім того, між позивачем та ТОВ «Арена Марин» був укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування №020919 від 02.09.2019 року згідно якого на підставі п.п. 1.1. Замовник доручає, а Експедитор бере на себе обов`язок надати за дорученням та за рахунок замовника транспортно - експедиторські послуги (надалі ТЕО), організувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів, по території України та у міжнародному сполученні, надати митно- брокерські послуги та інші послуги за домовленістю сторін. На підставі п. 5.2 Договору Замовник сплачує послуги Експедитора протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку Експедитором. У відповідності до п.5.5 Договору підтвердженням надання послуг Експедитором по цьому договору є акт наданих послуг, підписаний обома сторонами.

Позивачем під час розгляду справи у суді надані платіжне доручення №1974 від 02.12.2020 року на суму 20363,26 грн., №1983 від 07.12.2020 року на суму 22399,55 грн., №1984 від 08.12.2020 року на суму 30000 грн. на підставі яких позивач здійснив оплату за актом приймання-передачі робіт №А005467 від 21.09.2020 року, №А00467-1 від 04.10.2020 року.

На підтвердження отримання експедиторських послуг з міжнародною компанією МАЕРСК, яка виставляла рахунки на оплату за надання послуг ТОВ "Арена Марин", позивачем надано лист компанії ТОВ «Арена Марин» та коносамент компанії Маерск наданий компанії ТОВ «Арена Марин» стосовно контейнера позивача. В суму морського фрахту не входять витрати з перевантаження з одного судна на інше в портах консолідації вантажу. До послуги з морського фрахту входить сам фрахт, а також усі витрати пов`язані із доставкою контейнерів через транзитні пункти, включаючи перевантаження контейнерів в даних транзитних пунктах.

Згідно п. 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

З аналізу наведених норм, необхідно зазначити, що законодавством не вичерпано перелік документів, якими можуть бути підтверджені транспортні витрати, відтак, довідка про транспортування є належним доказом понесених позивачем витрат на транспортування.

Морське перевезення контейнеру TEMU5262190 від порту lianyungang Китай до порту Південний Україна здійснювалося морською суднохідною лінією «MAERSK» морським агентом якої виступав у порту відправки і в порту прибуття ТОВ «Арена Марин». Згідно наданого позивачем коносамента-перевантаження ТОВ «Арена Марин» вбачається, що контейнер був завантажений у порту lianyungang Китай та був перевантажений в порту Сайд на судно MAERSK Klaipeda.

Також безпідставними є посилання відповідача на відсутність відомостей щодо включення до ціни товару вартості завантаження товару, відповідно до умов поставки, з огляду на те, що відповідно до Міжнародних правила по тлумаченню термінів «Інкотермс», умови поставки FOB означає, що зобов`язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження. Отже, продавець зобов`язаний поставити товар на борт судна, вказаного покупцем, у погодженому порту відвантаження в установлену дату або термін, способом, прийнятим у даному порту, а покупець сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі- продажу, внаслідок чого вартість доставки вантажу в порт відправлення та завантаження вантажу на борт судна вже включено у ціну товару.

Що стосується відсутності на банківських платіжних документах відмітки банківської установи, що унеможливлює кореспондування з оцінювальною партією товару, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом донарахування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжних доручень №1969 від 26.11.2020 року, №1988 від 14.12.2020 року на суму 3761,16 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110150/2020/000112/1 від 06.10.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2020/00217 від 06.10.2020 року.

Стягнути з Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22 код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ТРЕЙДІНГ" (52071, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, селище Дослідне, буд. 43, кв. 92, код ЄДРПОУ 39801430) судові витрати в сумі 3761,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна