Ухвала суду № 95203472, 01.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

01 березня 2021 р. Справа № 120/4129/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд у відкритому судовому засіданні адміністративної справи:

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник Головного управління ДПС у Вінницькій області зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 291086,85 грн., який нею у добровільному порядку не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що предметом оскарження у межах адміністративної справи № 120/4555/20-а є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.09.2019 року № 0000621305 та № 0000631305, на підставі яких у відповідача виник податковий борг та стягнення якого є предметом розгляду у даній адміністративній справі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року провадження у даній адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/4555/20-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2021 провадження у даній справі поновлено.

23.02.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки станом на 23.02.2021 року податковий борг відповідача змінився (з урахуванням скасованих в частині податкових повідомлень-рішень, на підставі яких у відповідача виник податковий борг).

Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 2, 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Відповідно до частини 5 цієї статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У даному випадку, при вирішенні питання про відкриття спрощеного провадження, суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а представником позивача, у свою чергу, не доведено зворотне.

Зазначаючи про необхідність розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник позивача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Чернюк Алла Юріївна