Рішення № 95203004, 17.02.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3209/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військової прокуратури Харківського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, м. Київ, в особі Харківського Національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба, м. Харків. до Харківського аероклубу ім. В.С.Гризодубової Товариства сприяння обороні України, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 767923,20 грн. за участю представників:

прокурор - Чехунов М.В., за посвідченням;

позивача (Міністерство оборони України) - не з`явився;

позивача (Харківський Національний університет Повітряних сил ім. І. Кожедуба) - Ярова М.В., за довіреністю;

відповідача - Бекузаров Р.Е., адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Тимчасово виконуючий обов`язки Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків, в інтересах держави, в особі першого позивача - Міністерства оборони України, м. Київ, в особі другого позивача - Харківського Національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України, м. Харків, про стягнення суми штрафних санкцій за договором № 135 від 20.05.2019 про надання послуг, в розмірі 767923,20 грн. Також просить покласти на відповідача понесені при зверненні до господарського суду судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/3209/20 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18.11.2020 об 11:30 год.

11.11.2020 відповідачем. через канцелярію суду, надано відзив на позовну заяву (вх. № 26373), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає, що умови договору №135 ним виконані в повному обсязі, всі документи, які визначені у п. 5.6 цього договору ним надані в обумовлений договором строк, тобто проведено теоретичну та наземну підготовку відповідно до стандартів PART - FCL та КОПЛНК - 2008, а також льотну підготовку відповідно до стандарту КОПЛНК - 2008, та в окремих випадках за стандартом PART - FCL. Доказом виконання умов договору про проведення теоретичної та наземної підготовки, та відповідної льотної підготовки за стандартом КОПЛНК - 2008, є підписані акти поетапного виконання надання послуг за договором, що складені та підписані без будь яких зауважень як з боку замовника, так і з боку виконавця. Доказом здійснення виконавцем умов договору №135 щодо проведення курсу теоретичної та наземної підготовки для курсантів ХНУПС за стандартом PART - FCL, є інші заяви - звернення курсантів ХНУПС (6 осіб) від 27.07.2020, у яких зазначено що під час проходження курсу теоретичної підготовки приватного плота літака у 2019 році, вони не мали бажання отримувати відповідне свідоцтво та складати іспити за цією теоретичною підготовкою, але виявили таке бажання - скласти іспит на цей час. Отже, на думку відповідача, підстави для застосування штрафних санкцій, заявлених Тимчасово виконуючим обов`язки Військового прокурора Харківського гарнізону, відсутні.

24.11.2020 відповідачем, через канцелярію суду, надано клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 27375), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

26.11.2020 Військовою прокуратурою Харківського гарнізону подано до суду відповідь на відзив відповідача (вх. № 27607), в якій зазначив, що позиція відповідача фактично свідчить про зміну ним в односторонньому порядку умов договору, що здійснюється шляхом відмови від взятих на себе наведеним договором господарських зобов`язань. На думку прокурора, підстави для не проведення виконавцем іспиту з теоретичної підготовки після завершення курсу теоретичного навчання, та невидачі відповідного сертифікату кожному з курсантів, відповідачем, не доведені та не встановлені. Виконавцем не забезпечено проведення іспитів та видача сертифікатів. Докази відмови курсантів від складання іспитів з теоретичної підготовки відсутні. При цьому, всі курсанти були допущені до подальших етапів підготовки.

27.11.2020 другим відповідачем, через канцелярію суду, надано відповідь на відзив (вх. № 27710), з якої вбачається, що на думку позивача, факт відсутності документального підтвердження відносно кожного курсанта, зокрема проходження курсу теоретичної підготовки (для якої не потрібна льотна книжка та медичний сертифікат), є підставою дійти висновку щодо неналежного виконання відповідачем умов договору.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 22.01.2021.

20.01.2021 відповідачем, через канцелярію суду, надані додаткові пояснення до відзиву на позов (вх. № 1267).

Ухвалою господарського суду від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/4146/17 до судового розгляду по суті на 21.01.2021 об 11:30 год.

Протокольними ухвалами від 21.01.2021, 10.02.2021 у судових засіданнях оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 17.02.2021 військовий прокурор та представник другого відповідача позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник першого позивача у судове засідання 17.02.2021 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2021 проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов та інших запереченнях, наданих під час розгляду даного спору.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 27375), суд виходить з наступного.

Підставою для звернення відповідача з даним клопотанням до суду, заявник визначає те, що на момент подання цього позову - 02 жовтня 2020 року, компетентним прокурором, який мав право на його подання, був керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, яка з 11 вересня 2020 року, діє на правах обласної прокуратури, та до територіальної юрисдикції саме цього органу віднесено Харківську область, тоді як до територіальної юрисдикції Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, відносяться Луганська та Донецька області, відповідно до наказу Генерального прокурору № 66. Таким чином, заявник зазначає, що у тимчасово виконуючого обов`язки військового прокурора Харківського гарнізону Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Прокуратури України були відсутні повноваження для подання цього позову, тобто вказана особа не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Так, суд зазначає, п. п. 1 п. 21 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом, поміж іншого, військові прокуратури, прокурори та слідчі військових прокуратур припиняють виконувати свої повноваження у порядку та строки, визначені Генеральним прокурором.

П. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону передбачено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур, забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. Дія цього пункту не поширюється на випадок, передбачений п. п. 4 п. 21 цього розділу.

П. п. 4 п. 21 Закону передбачено, що особи, які на день набрання чинності цим Законом займають адміністративні посади першого заступника Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, вважаються звільненими з указаних адміністративних посад. Дія цього пункту не поширюється на заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також на першого заступника і заступників Генерального прокурора, призначених на посаду після 30 серпня 2019 року

П. 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону встановлено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур.

Таким чином, військові прокуратури гарнізонів, прокурори військових прокуратур гарнізонів зберігають відповідний процесуальний статус та продовжують виконувати свої службові обов`язки до винесення Генеральним прокурором окремого наказу про ліквідацію військових прокуратур та утворення відповідних спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері на правах окружних.

У той же час, будь-якого рішення Генеральним прокурором з визначених питань до теперішнього часу не приймалося.

Крім того, ч. 3 ст. 13 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що у разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.

Додатком до позову у справі № 922/3209/20 був наказ Генерального прокурора України віл 14.12.2015 № 652-вк про призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника військового прокурора Харківського гарнізону та наказ виконувача обов`язків військового прокурора об`єднаних сил від 10.02.2020 № 127-к про звільнення військового прокурора Харківського гарнізону з посади, що свідчить про наявність відносин із заступництва, а саме, тимчасового виконання першим заступником військового прокурора Харківського гарнізону Зубком В.В. функцій військового прокурора Харківського гарнізону.

Ураховуючи викладене, слід прийти до висновку, що тимчасово виконуючий обов`язки керівника окружної (місцевої) прокуратури (тимчасово виконуючий обов`язки військового прокурора гарнізону) має усі повноваження керівника окружної (місцевої) прокуратури (військового прокурора гарнізону) передбачені законодавством.

Окрім цього, п. 1.1. наказу Офісу генерального прокурора від 05.02.2020 № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)", встановлено, що спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (на правах обласної прокуратури) забезпечити реалізацію функцій прокуратури відповідно до компетенції на території Вінницької, Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Харківської, Чернігівської областей та міста Києва.

П 4. Наказу юридичну особу "Військова прокуратура об`єднаних сил" перейменовано в "Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, п. 7 Наказу передбачено, що до прийняття рішення про створення спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері на правах окружних прокуратур військові прокуратури гарнізонів підпорядкувати відповідно спеціалізованим прокуратурам у військовій та оборонній сфері Центрального, Південного, Західного регіонів та об`єднаних сил (на правах обласних прокуратур) з урахуванням їх територіальної юрисдикції.

Наказом Генерального прокурора України від 17.08.2015 № 67ш утворено у системі органів військової прокуратури України військову прокуратуру сил антитерористичної операції (на правах регіональної).

Крім того, наведеним наказом ліквідовано у структурі та штатному розписі військової прокуратури Центрального регіону України військову прокуратуру Харківського гарнізону.

П. 7 Наказу утворено у структурі військової прокуратури сил антитерористичної операції 3 військові прокуратури гарнізонів (на правах місцевих), а саме: військову прокуратуру Харківського гарнізону; військову прокуратуру Донецького гарнізону; військову прокуратуру Луганського гарнізону.

Наказом Генерального прокурора України від 08.05.2018 №47ш перейменовано військову прокуратуру сил антитерористичної операції у військову прокуратуру об`єднаних сил.

Таким чином, з метою реалізації передбачених Законом заходів в органах прокуратури, у тому числі військовій прокуратурі об`єднаних сил (спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил), починаючи з жовтня 2019 року відбулись структурні та кадрові зміни.

Наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, не підлягає задоволенню, оскільки підстави, викладені в обґрунтування даного клопотання, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні учасники судового процесу погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.02.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

20 травня 2019 року, між Харківським Національним університетом Повітряних сил ім. І. Кожедуба (замовник, другий позивач) та Харківським аероклубом ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України (виконавець, відповідач) за результатами проведеної замовником процедури відкритих торгів на підставі тендерної документації, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", укладено договір №135 про надання послуг.

Відповідно до розділу 1 договору, виконавець зобов`язується у 2019 році надати замовникові послуги з навчання курсантів льотній експлуатації легкомоторних літаків, Лот 1 - (ДК 021:2015 "8041200-5" - Послуги авіаційних шкіл) з метою визначення придатності курсантів до льотного навчання, набуття та вдосконалення практичних навичок техніки пілотування і навігації в день за правилами візуальних польотів - загальний наліт курсантів повинен складати 1980 годин (до 44 осіб), зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною даного договору, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці послуги - п. 1.1 договору.

Умовами п. 2.1 договору передбачено що виконавець повинен надати замовнику передбачені цим договором послуги з навчання курсантів з льотної підготовки за прийнятою схемою організації, підготовки та проведення польотів в авіаційних організаціях Товариства сприяння обороні України, згідно з вимогами діючих в них нормативних документів, "Технічних вимог та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації" (Наказ ДАС України від 20.07.2017р. №565), "Правил виконання польотів державної авіації України", "Керівництва з організації та проведення льотного навчання курсантів", Програми та План-графіку льотної підготовки курсантів 2-го курсу льотного факультету ХНУПС на легкомоторному літаку ХАЗ-30 у 2019 році, та інших документів.

П. 3.1 договору визначено що його ціна становить 9599040, грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1599840,00 грн.

Строк надання послуг - до 16 жовтня 2019 року (п. 5.1 договору).

Місце надання послуг: Україна, відповідно до документації: постійний злітно - посадковий майданчик (ЗПМ) "Коротич" ХАК ім. В.С.Гризодубової ТСО України, та інші аеропорти України, згідно календарного плану (додаток 2 до договору) (п. 5.2 договору).

Як визначено умовами п. 5.5 договору, він виконується у 21 етап (42 підетапи). Кожний етап навчання складається з теоретичної та наземної підготовки, певної кількості часів, зокрема: 64години - підетап 1а, 14 годин - підетап 21а, та по 12 годин - підетапи 2а - 20а, а також з льотної підготовки, певної кількості часів, зокрема: 67 годин - підетап 1б, 13 годин - підетап 21б, та по 100 часів - підетапи 2б - 20б.

Відповідно до специфікації у додатку 1 до договору, вартість однієї години послуги за проведення теоретичної та наземної підготовки складає 711,85 грн. без ПДВ, а вартість однієї години послуги за проведення льотної підготовки складає 3919,92 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 5.6 договору, після завершення підготовки групи курсантів протягом тижня виконавець забезпечує надання:

- льотних характеристик (з розрахунку 2 (двох) екземплярів на кожного курсанта);

- заповнених льотних книжок курсантів;

- заповнений журнал обліку інцидентів, порушень та помилкових дій курсанта;

- заповнених карт професійно-психологічного вивчення курсантів;

- сертифікат або посвідчення (на кожного курсанта), що підтверджує засвоєння усіх розділів Програми (теоретичної та льотної);

- повного пакету документів, на підставі яких Державною авіаційною службою України видається свідоцтво (ліцензія) приватного пілота літака.

Відповідно до умов п. 5.7 договору, послуги по цьому договору вважаються виконаними з моменту підписання сторонами актів послуг та усунення всіх виявлених недоліків в ході виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору, за порушення виконавцем строків виконання своїх зобов`язань за договором, він сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг, за кожний день затримки понад встановлений цим договором термін, але не більше ніж 1% від загальної вартості договору.

До позовної заяви додані акти про надані послуги №№ 1 - 21, відповідно кількості етапів надання послуг згідно умовами п. 5.5 договору №135. Зазначені акти підписані уповноваженими посадовими особами сторін договору №135 та підтверджують виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині проведення навчання курсантів з льотної підготовки.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначає, що не зважаючи на повну оплату замовником за надані виконавцем послуги у розмірі 9599040,00 грн., останнім не в повному обсязі виконані умови договору №135, а саме в частині, що передбачені п. 5.6 цього договору, щодо видачі замовнику:

- Повного пакету документів, на підставі яких Державною авіаційною службою України видається свідоцтво (ліцензія) приватного пілота літака;

- Сертифікатів або посвідчень (на кожного курсанта), що підтверджує засвоєння усіх розділів програми (теоретичної та льотної).

А отже, прокурор, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором, відповідно до п. 8.2. договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 95990,40 грн. - 0,1% від вартості ненаданих послуг, за кожен день затримки понад встановлений цим договором термін, але не більше ніж 1% від загальної вартості договору. Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 231 ГК України, прокурор просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% за прострочення понад тридцять днів з кінцевої дати виконання зобов`язання, у розмірі 671932,80 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до cт. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) за положенням статті 610 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, головною умовою застосування господарських санкцій (неустойки) до боржника у вигляді пені або штрафу, є невиконання або неналежне виконання ним грошового зобов`язання, тобто зобов`язання яке має чітко визначений грошовий розмір, що повинно випливати з умов договору або суті зобов`язання.

Судом встановлено, що 20 травня 2019 року, між Харківським Національним університетом Повітряних сил ім. І. Кожедуба (замовник, другий позивач) та Харківським аероклубом ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України (виконавець, відповідач) укладено договір №135 про надання послуг, відповідно до розділу 1 якого, виконавець зобов`язується у 2019 році надати замовникові послуги з навчання курсантів льотній експлуатації легкомоторних літаків, Лот 1 - (ДК 021:2015 "8041200-5" - Послуги авіаційних шкіл) з метою визначення придатності курсантів до льотного навчання, набуття та вдосконалення практичних навичок техніки пілотування і навігації в день за правилами візуальних польотів - загальний наліт курсантів повинен складати 1980 годин (до 44 осіб), зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), яка є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці послуги - п. 1.1 договору.

Відповідно до умов договору №135, грошовий (вартісний) розмір мають кожен з 21 етапів виконання надання послуг, із розрахунку вартості 1 години проведеної теоретичної та льотної (практичної) підготовки курсантів ХНУПС.

Платіжними дорученнями № 1617 від 11.06.2019, № 1743 від 15.06.2019, № 1769 від 03.07.2019, № 1916 від 12.07.2019, № 1987 від 30.07.2019, .7 2204 від 06.08.2019, №2350 від 12.08.2019, №2351 від 15.08.2019, №2434 від 23.08.2019, №2435 від 28.08.2019, №2601 від 18.09.2019, №2602 від . 5.09.2019, № 2709 від 02.10.2019, № 2710 від 02.10.2019, № 2924 від 09.10.2019, №2968 від 24.10.2019, №2969 від 24.10.2019, №3033 від 30.10.2019, №3189 від 13.11.2019, №3190 від 13.11.2019 та №3191 від 13.11.2019 замовником проведено оплату за надані виконавцем послуги у розмірі 9599040,00 грн.

З матеріалів справи вбачається та не спростовується учасниками процесу, послуги з проведення льотного навчання, яке складається з теоретичної та наземної підготовки, а також льотної підготовки, що мають чітко визначений грошовий (вартісний) розмір, виконавцем надані своєчасно та в повному обсязі.

Належним виконанням робіт є акти про надані послуги № 1 від 10.06.2019, № 2 від 21.06.2019, № 3 від 01.07.2019, № 4 від 10.07.2019, № 5 від 26.07.2019, № 6 від 05.08.2019, № 7 від 12.08.2019, № 8 від 12.08.2019, № 9 від 23.08.2019, № 10 еід 23.08.2019, № 11 від 17.09.2019, № 12 від 17.09.2019, № 13 від 01.10.2019, 2 14 від 01.10.2019, №15 від 09.10.2019, №16 від 22.10.2019, №17 від 22.10.2019, №18 від 28.10.2019, №19 від 11.11.2019, №20 від 11.11.2019 та 2 II від 11.11.2019, які підписані сторонами без жодних зауважень.

З аналізу актів виконаних робіт вбачається, що виконавцем виконано взяті на себе зобов`язання в частині проведення навчання курсантів з льотної підготовки.

Натомість, на думку прокурора, виконавцем не виконані у повному обсязі взяті на себе зобов`язання, передбачені пунктом 5.6 розділу 5 договору щодо видачі замовнику:

- повного пакету документів, на підставі яких Державною авіаційною службою України видається свідоцтво (ліцензія) приватного пілота літака;

- сертифікатів або посвідчень (на кожного курсанта), що підтверджує засвоєння усіх розділів Програми (теоретичної та льотної).

Прокурор вказує, що до теперішнього часу виконавець не виконав умови договору, оскільки не надав на адресу замовника, в порядку п. 5.6. договору свідоцтва приватних пілотів літака PPL(A) на усіх курсантів 2 курсу, що проходили льотне навчання у відповідача, зокрема, щодо 37 курсантів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 .

Суд вважає такі твердження прокурора є недоведеними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, льотчик - особа, що керує літальним апаратом, важчим за повітря літаком, планером або легшим за повітря дирижаблем, повітряною кулею, монгольф`єром, і має для цього відповідні навички, освіту, свідоцтво та внесена офіційно або в інший спосіб до членів екіпажу.

Розрізняють:

· льотчик-космонавт;

· льотчик-випробувач;

· льотчик-інструктор;

· військовий льотчик;

· льотчик винищувальної авіації;

· льотчик бомбардувальної авіації;

· льотчик транспортної авіації;

· льотчик цивільної авіації.

Інструкцією про порядок проведення класифікації військових льотчиків і штурманів, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 4 січня 2005 року N 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2005 року за N 73/10353 визначено, що в авіації Збройних Сил України (далі - ЗС України) залежно від досягнутої льотної майстерності, рівня підготовки до бойових дій і якості навчання курсантів (слухачів) уводиться класна кваліфікація:

· військовий льотчик (штурман) 3 класу;

· військовий льотчик (штурман) 2 класу;

· військовий льотчик (штурман) 1 класу;

· військовий льотчик (штурман) - снайпер;

· військовий льотчик (штурман) - інструктор 3 класу;

· військовий льотчик (штурман) - інструктор 2 класу;

· військовий льотчик (штурман) - інструктор 1 класу(1.3.)

Відповідно до п. 1.4. Інструкції, класифікації підлягають усі офіцери, які займають посади льотного складу та мають спеціальність військових льотчиків і штурманів, а також курсанти-випускники Харківського університету Повітряних Сил (ХУ ПС) льотної спеціальності.

Водночас слід зазначити, що позивач - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба здійснює освітню діяльність з підготовки військових льотчиків, штурманів, фахівців з бойового управління авіацією, зенітних ракетних військ, радіотехнічних військ, інженерно - авіаційного забезпечення, автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації, комп`ютерних наук і інформаційних технологій, метрології, енергетики та інше.

Для забезпечення високого рівня підготовки університет має 9 факультетів за профілями навчання, майже 40 кафедр, військовий коледж сержантського складу, науковий центр, центр мовної підготовки, центр імітаційного моделювання, інформаційно - обчислювальний центр та інші навчальні і наукові підрозділи. Пріоритетним напрямком навчальної діяльності є підготовка льотного складу. В університеті впроваджена ступенева підготовка військових льотчиків, яка передбачає опанування курсантами на протязі навчання легкомоторних, навчальних та бойових літальних апаратів.

Льотний факультет - є одним із основних організаційних і навчально-наукових структурних підрозділів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Льотний факультет готує:

· льотчиків на літаках;

· льотчиків на вертольотах;

· штурманів на літаки транспортної та бомбардувальної авіації;

· офіцерів бойового управління авіацією;

· офіцерів структур виховної роботи.

Згідно державного переліку напрямів та спеціальностей підготовки вказані фахівці готуються в галузі знань 1601 "Військові науки, національна безпека, безпека державного кордону" за напрямом 6.160101 "Військове управління" спеціальністю "Управління діями підрозділів авіації" спеціалізаціями:

· льотна експлуатація та бойове застосування літаків;

· льотна експлуатація та бойове застосування вертольотів;

· навігація та бойове застосування літальних апаратів;

· бойове управління польотами авіації,

· виховна та соціально-психологічна робота в підрозділах.

Льотну підготовку на літаках та вертольотах курсанти проходять у навчальній авіаційній бригаді університету починаючи з 2 курсу. Під час навчання курсанти опановують літаки Л-39, Ан-26 та вертольоти Мі-2, Мі-8.

Керівництвом з організації та проведення льотного навчання курсантів (слухачів), введеного у дію наказом Командуючого повітряних сил Збройних сил України від 14.10.2008 № 600, встановлено, що льотна підготовка курсантів складається з видів: техніка пілотування, повітряна навігація, бойове застосування, льотно-тактична підготовка. Льотна підготовка дає знання, вміння і навички для успішного володіння літаком, його обладнанням і озброєнням, введення бойових дій (виконанню задач) одиночно, у складі пар та ланок у відповідності зі своїм призначенням.

Концепцією трьохступеневої системи льотної підготовки курсантів льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (КТСЛПК-2018) встановлено, що основні зусилля на ступенях підготовки зосереджуються:

І ступінь (первинна льотна підготовка): на 2 курсі - льотна підготовка на легкомоторних літаках (вертольотах) початкового навчання з метою з`ясування придатності курсантів до льотного навчання, придбання найпростіших навичок пілотування та розподілу спеціалізації «Льотна експлуатація та бойове застосування літаків» за родами «тактична» та «транспортна» авіація. Критерієм розподілу є потреба Повітряних Сил Збройних Сил України у льотному складі того або іншого роду авіації. Розподіл здійснюється за підсумками проведення льотної підготовки та за висновками льотно-інструкторського складу щодо доцільності подальшого навчання курсанта за відповідними родами авіації.

ІІ ступінь (основна льотна підготовка): на 3-4 курсі - льотна підготовка на навчальних літаках (вертольотах) та після її завершення розподіл:

спеціалізації «Льотна експлуатація та бойове застосування літаків» - після 3-го курсу за родами авіації («винищувальна» та «штурмова»), після 4-го курсу - за типами літаків (бойовий літак МіГ-29, Су-25, Су-27 та навчальний літак Л-39);

спеціалізації «Льотна експлуатація та бойове застосування вертольотів» - після 4-го курсу за типами вертольотів (військово-транспортний вертоліт Мі-8, бойовий вертоліт Мі-24 та навчальний вертоліт Мі-2);

спеціалізації "Навігація та бойове застосування літальних апаратів" - після 3-го курсу за родами авіації («бомбардувальна» та «транспортна»).

ІІІ ступінь (підвищена льотна підготовка на бойових типах літаків та вертольотів): на 5 курсі - льотна підготовка на бойових літаках МіГ-29, Су 25, Су-27 та бойових вертольотах Мі-24, вдосконалення рівня льотної підготовки курсантів на транспортних літаках Ан-26, Ан-26ш та військово-транспортному вертольоті Мі-8, льотна підготовка курсантів-штурманів на навчальних літаках Л-39 та льотна підготовка у якості інструктора на навчальних літаках та вертольотах (Л-39 та Мі-2).

Порядком реалізації трьохступеневої системи льотної підготовки курсантів за спеціалізаціями встановлено, зокрема, спеціалізація «Льотна експлуатація та бойове застосування літаків»: на 2 курсі - отримання первинних (найпростіших) навичок та вмінь з техніки пілотування та навігації легкомоторного літака вдень з нальотом 45 годин на одного курсанта, з`ясування придатності курсанта до подальшого льотного навчання та розподіл (за підсумками проведення льотної підготовки) за родами «тактична» та «транспортна» авіація.

Натомість, цивільна авіація - перевезення пасажирів, багажу, вантажів і пошти; виконання авіаційних робіт в різних галузях економіки (сільському господарстві, будівництві, для охорони лісів, обслуговування експедицій тощо); надання медичної допомоги населенню і проведення санітарних заходів; експериментальних і науково-дослідних робіт; навчальних, культурно-просвітніх і спортивних заходів, а також пошуково-рятувальних та аварійно-рятувальних робіт і надання допомоги у разі стихійних лих. У листопаді 1944 року було підписано Чиказьку конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, одним з пунктів якої було створення ICAO - міжнародної організації цивільної авіації.

Приватним пілотом - є особа, яка має свідоцтво пілота, що не дає право виконувати польоти за винагороду (Міністерство транспорту та зв`язку, Наказ "Про затвердження Положення про екзаменатора з льотної діяльності" від 01.12.2009 N 1234).

Умовами п. 2.1 договору № 135 встановлено, що виконавець повинен надати замовнику передбачені цим договором послуги з навчання курсантів з льотної підготовки за прийнятою схемою організації, підготовки та проведення польотів в авіаційних організаціях Товариства сприяння обороні України, згідно з вимогами діючих в них нормативних документів, "Технічних вимог та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації" (Наказ ДАС України від 20.07.2017р. №565), "Правил виконання польотів державної авіації України", "Керівництва з організації та проведення льотного навчання курсантів", Програми та План-графіку льотної підготовки курсантів 2-го курсу льотного факультету ХНУПС на легкомоторному літаку ХАЗ-30 у 2019 році, та інших документів.

Наказом Міністерства транспорту України N 486 від 07.12.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1998 року за N 833/3273, затверджені Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні, згідно з якими, авіаційним фахівцям видаються такі свідоцтва або посвідчення:

а) членам екіпажу ПС:

посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво пілота планера;

свідоцтво пілота вільного аеростата;

свідоцтво пілота надлегкого повітряного судна;

посвідчення курсанта-штурмана;

свідоцтво штурмана;

посвідчення курсанта-бортінженера;

свідоцтво бортінженера;

свідоцтво бортрадиста;

свідоцтво бортоператора;

свідоцтво бортпровідника;

свідоцтво льотчика-спостерігача;

б) інженерно-технічному авіаційному персоналу:

свідоцтво інженера з технічного обслуговування ПС;

свідоцтво техніка з технічного обслуговування ПС;

в) свідоцтво диспетчера служби руху;

г) свідоцтво співробітника із забезпечення польотів;

ґ) свідоцтво оператора служби руху (авіаційної станції);

д) свідоцтво студента-диспетчера служби руху.

Державіаслужба України видає свідоцтва авіаційних фахівців на підставі об`єктивної оцінки відповідності кандидата на одержання свідоцтва вимогам та процедурам, установленим цими Правилами. Посвідчення курсанта видає МКК льотного навчального закладу на підставі наказу про допуск його до льотного навчання (п.п. 4.3, 4.4 Наказу).

Слід зазначити, що стандарт PART - FCL, передбачає підготовку осіб за правилами для цивільної авіації, яку прийнято відповідно до міжнародних норм, що встановлені ICAO (International Civil Aviation Organization - Міжнародна організація цивільної авіації), є частиною Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації", які затверджені наказом Державної авіаційної служби України №565 від 20.07.2017р, із наступними змінами, прийняті відповідно до частин третьої та сьомої статті 11 Повітряного кодексу України, Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" та з метою впровадження в Україні положень правил Європейського Союзу, Регламенту Європейської комісії від 03 листопада 2011 року (EU) № 1178/2011, що встановлює технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів у цивільній авіації (з поправками від 30 березня 2012 року № 290/2012 та від 13 березня 2014 року № 245/2014), відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради від 20 лютого 2008 року (ЄC) № 216/2008.

Зазначеним розділом PART - FCL, встановлені обов`язкові вимоги щодо отримання свідоцтва приватного пілота літака PPL(A) які викладені у пункті - FCL.025 цього стандарту, а саме:

"Оцінка теоретичних знань для отримання свідоцтв та рейтингів":

(а) Обов`язки заявника:

(1) Заявник складає усі іспити з теоретичної підготовки, необхідні для отримання певного свідоцтва або рейтингу в одній затвердженій АТО.

(2) Заявники складають іспити виключно за рекомендацією затвердженої навчальної організації (АТО), що відповідає за їх підготовку, після завершення відповідних елементів навчального курсу теоретичної підготовки згідно з установленим стандартом.

(3) Рекомендація АТО діє протягом 12 місяців. У разі якщо заявник не зробив жодної спроби скласти іспити з теоретичної підготовки протягом строку дії рекомендації, необхідність подальшої підготовки визначає організація, виходячи з потреб заявника.

Відповідно до п. 015 вищевказаного стандарту FCL. - "Заява на отримання та видача свідоцтв, рейтингів та сертифікатів":

- (a) Заяви про отримання, продовження дії або відновлення свідоцтва члена екіпажу, відповідних рейтингів та сертифікатів подаються уповноваженому органу у формі та порядку, визначених уповноваженим органом.

До заяви додаються документи, які підтверджують відповідність заявника вимогам щодо отримання, продовження дії або відновлення свідоцтв члена екіпажу та пов`язаних з ними розширення прав, відповідних рейтингів та сертифікатів відповідно до Part-FCL та Part-MED.

Відповідно до вимог, які встановлені у п. 005 Розділу - Part-MED іншої частини Авіаційних правил України, правила цього розділу застосовуються для:

(a) видачі, строку дії, продовження та поновлення медичних сертифікатів для використання прав свідоцтва пілота або студента-пілота;

Відповідно до пункту MED.A.030 частини Part-MED. - "Вимоги до медичних сертифікатів":

- a) Студент-пілот не виконує самостійні польоти, поки не отримає медичний сертифікат, що вимагається для відповідного свідоцтва пілота.

- c) Заявники та власники свідоцтва приватного пілота (PPL), свідоцтва пілота планера (SPL) або свідоцтва пілота аеростата (BPL) повинні обов`язково мати медичний сертифікат 2-го класу.

Державною авіаційною службою України, відповідно до зазначених Авіаційних правил України, затверджених Наказом №565 від 20.07.2017, визначено перелік документів для видачі свідоцтв пілотів або конвертації свідоцтв пілотів, до яких зокрема і віднесені свідоцтва приватного пілота літака (PPL(A):

- кредитний звіт, який засвідчує теоретичний або практичний досвід заявника, що був зарахований АТО перед початком підготовки згідно положень Правил за підписом керівника з підготовки (У разі початкового отримання);

- копія паспорта громадянина України або ID - картки з Довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру та паспорту громадянина України, для виїзду за кордон (при наявності);

- копія свідоцтва авіаційного персоналу з додатком до свідоцтва (за наявністю);

- копія медичного сертифікату встановленого зразку;

- копія сертифіката та додатків про проходження теоретичної підготовки;

- копія сертифіката про проходження аварійно-рятувальної підготовки;

- копія акту кваліфікаційної перевірки;

- копія акту сертифікаційної (льотної) перевірки;

- копія наказу експлуатанта щодо допуску до виконання обов`язків пілота певного типу ПС.

- копія льотної книжки, де засвідчено виконання програми підготовки, проходження перевірок, перенавчання на тип/клас та інформації, що має відношення до підготовки за програмою експлуатанта/АТО (У разі початкового отримання);

- копії усіх іспитів з теоретичної підготовки, необхідних для отримання свідоцтва відповідно до курсу теоретичної підготовки. Іспити вважаються складеними, якщо заявник отримав не менше ніж 75% максимальної кількості балів за отримане завдання.

Згідно з додатком IV до Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації» (пункт 1 розділу І) студент-пілот не виконує самостійні польоти, поки не отримає медичний сертифікат, що вимагається для відповідного свідоцтва пілота. (c) Заявники та власники свідоцтва приватного пілота (PPL), свідоцтва пілота планера (SPL) або свідоцтва пілота аеростата (BPL) повинні обов`язково мати медичний сертифікат 2-го класу

З наведеного вбачається, що поняття військового льотчика та льотчика цивільної авіації, у тому числі, приватного пілота літака не є тотожними, оскільки до них застосовуються різні кваліфікаційні вимоги системи підготовки та різни види документів, які надають право на здійснення польотів на різних класах літаків (літаки цивільної та військової авіації).

Таким чином, навчання на військового льотчика та отримання відповідного документу не надає право на отримання свідоцтва пілота цивільної авіації, оскільки потребує іншої підготовки.

З матеріалів справи вбачається, що з 44 курсантів ХНУПС, які відповідно до договору №135 від 20.05.2019, проходили навчання в Харківському аероклубі, лише 9 осіб на час проведення навчання мали медичний сертифікат 2-го класу, наявність якого дозволяла виконувати самостійні польоти на літаку, для практичної перевірки навичок, за результатами якої виконавцем оформлюються акти кваліфікаційної та сертифікаційної (льотної) перевірок, що включені до переліку документів, необхідних для отримання свідоцтва приватного пілота літака (PPL(A)).

Умова про наявність у курсанта медичного сертифікату 2-го класу перед проходженням льотної підготовки, також включена до п. 0.2.3.1 Програми підготовки курсантів 2-го курсу ХНУПС у 2019 році, затвердженої та погодженої сторонами договору №135.

Під час судового розгляду, ані прокурором, ані позивачами, обставина щодо наявності медичного сертифікату 2-го класу, оформленого відповідно до Розділу Part-MED Авіаційних правил, виключно у 9 з 44 курсантів ХНУПС, не спростовувалася.

З матеріалів справи вбачається, що ці 9 курсантів складали іспити з теоретичної підготовки у письмовому вигляді, оскільки надання копій цих іспитів включено до переліку документів, необхідних для отримання свідоцтва приватного пілота літака PPL(A)).

Згідно з авіаційних правил України - сертифікат про проходження теоретичної підготовки оформлюється та видається за результатами письмового іспиту студента - пілота за умови успішного його складення.

З аналізу наявного у матеріалах справи журналу реєстрації та інструктажу студентів пілотів, вбачається, що вищезазначені 9 курсантів ХНУПС - ОСОБА_2 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 особисто отримали сертифікат теоретичної підготовки, відповідно до умов договору № 135 - 31.07.2019.

Факт отримання 9-и курсантам ХНУПС, що мали медичний сертифікат 2-го класу, повного пакету документів для отримання свідоцтва приватного пілота літака, не спростовується учасниками судового розгляду.

Інші курсанти ХНУПС, за відсутності медичного сертифікату 2-го класу, з огляду на вимоги Авіаційних правил України, не могли бути допущені до самостійних польотів щодо перевірки практичних навичок для отримання свідоцтва приватного пілота літака PPL(A)).

Відповідно до п. 5.6 договору, після завершення підготовки групи курсантів протягом тижня виконавець забезпечує надання:

- льотних характеристик (з розрахунку 2 (двох) екземплярів на кожного курсанта);

- заповнених льотних книжок курсантів;

- заповнений журнал обліку інцидентів, порушень та помилкових дій курсанта;

- заповнених карт професійно-психологічного вивчення курсантів;

- сертифікат або посвідчення (на кожного курсанта), що підтверджує засвоєння усіх розділів Програми (теоретичної та льотної);

- повного пакету документів, на підставі яких Державною авіаційною службою України видається свідоцтво (ліцензія) приватного пілота літака.

Усі курсанти 2 курсу за результатами проходження теоретичної та наземної підготовки успішно складали іспити та пройшли навчання у 2019 році в Харківському аероклубі, успішно склали іспити.

Належне виконанням зобов`язань за договором, підтверджується наявними у матеріалах справи журналами теоретичної підготовки за періоди з 20.05.2019 по 31.07.2019 та з 07.08.2019 по 30.10.2019, в яких містяться предмети з теоретичної підготовки, кількість годин навчання, прізвища курсантів, які проходили навчання та оцінки за результатами проведених іспитів.

Також замовнику був наданий весь пакет інших документів, що визначені у п. 5.6 договору №135:

- посвідчення щодо проходження курсантами ХНУПС у 2019 році льотної - (теоретичної та практичної) підготовки;

- льотні характеристики.

Таким чином, курсанти 2-го курсу ХНУПС пройшли успішне навчання у 2019 році в Харківському аероклубі відповідно до договору №135, що повністю відповідає умовам договору про надання послуг, Концепції трьохступеневої системи льотної підготовки курсантів льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Керівництву з організації та проведення льотного навчання курсантів (слухачів), Програми підготовки 2 курсу льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Слід зазначити, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України є Державна аудиторська служба України, яка здійснює моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади та реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) (відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону "Про публічні закупівлі").

При цьому, моніторинг процедури закупівлі здійснюється шляхом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі"). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами зустрічної звірки в Харківському аероклубі ім. B.C. Гризодубової Товариства сприяння обороні України, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операції та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Північно-Східним офісом Держаудитслужби була складена Довідка за №03-11/34-з від 25 листопада 2020 року, висновки якої підтверджують виконання в повному обсязі відповідачем своїх зобов`язань за договором № 135.

Також, на підтвердження надання виконавцем послуг за договором, до матеріалів справи надано відповідачем оприлюднений замовником:

- звіт від 26.12.2019 про виконання договору №135 від 20.05.2019;

- Довідку №03-11/34-з від 25 листопада 2020 року, за результатами зустрічної звірки в Харківському аероклубі ім. B.C. Гризодубової Товариства сприяння обороні України з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операції та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка складена головним державним фінансовим інспектором Північно-Східного офісу Держаудитслужби, висновки якої підтверджують виконання в повному обсязі відповідачем своїх зобов`язань за договором № 135.

- журнали навчань та складення іспитів з теоретичної підготовки, копії льотних характеристик на кожного з курсантів, копії сертифікатів або посвідчень (на кожного курсанта), що підтверджує засвоєння усіх розділів Програми (теоретичної та льотної), та інше.

Таким чином, стягнення неустойки у вигляді пені або штрафу з відповідача, у даному випадку, було б можливим внаслідок не виконання або неналежного виконання з боку виконавця тих послуг, які обумовлені у кожному з 21 етапу, що викладені у п. 5.5 Договору №135.

Судом встановлено, що з приводу обсягів надання вказаних послуг, їх подальшої оплати, ані прокурор, ані сторони цього договору претензій одна до одної не мають.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушені умови договору № 135, в частині, що передбачені п. 5.6 цього договору.

Щодо стягнення з відповідача неустойки, слід зазначити таке.

Застосування неустойки - штрафу або пені, до зобов`язання, яке не має грошового (вартісного) розміру, не узгоджується із приписами ст. 549 ЦК України, відтак така вимога задоволенню не підлягає.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, штраф та пеня є самостійними видами неустойки, що забезпечує належне виконання боржником свого грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 231 ГК України, штрафні санкції у розмірі, які визначені цією частиною даної правової норми, зокрема у вигляді штрафу у розмірі 7% від вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання понад тридцять днів, застосовуються у тому випадку, якщо інше не передбачено договором.

Як визначено у ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договір №135 від 20.05.2019, укладено відповідно до вимог Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 "Про публічні закупівлі" в редакції чинній на дату укладення, та є загально - господарським договором про надання послуг, виходячи з його змісту.

Безпосередньо вимогами Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 не встановлюється розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договору, укладеного за результатами застосування публічних закупівель, що здійснюються за кошти державного або місцевого бюджетів.

Відповідно до умов п. 8.2 договору № 135 від 20.05.2019, про відповідальність виконавця, визначено, що останній, за порушення строків виконання договору, сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості ненаданих послуг, за кожний день затримки понад встановлений цим договором термін, але не більше ніж 1% від загальної вартості договору, що відповідає поняттю пені, яка визначена ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Тобто, нарахування неустойки у вигляді штрафу у певному розмірі, як зазначає про те прокурор у позові, умовами Договору №135 від 20.05.2018, не передбачено.

Відповідно до вимог ст. 547 ЦК України:

1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у господарській справі 911/728/18: «відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій».

Аналогічний висновок викладений і у Постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у господарській справі 910/4930/18, від 19 вересня 2019 року у справі 910/10899/18.

Отже, застосування санкцій (неустойки) до виконавця за договором №135 від 20.05.2019, у вигляді штрафу в розмірі 7% від вартості цього договору, який не визначений умовами договору, є неможливим, оскільки сторонами договору погоджено виключно іншій засіб забезпечення виконання основного зобов`язання у вигляді пені у розмірі 0,1%, від вартості не наданих послуг, за кожний день затримки понад встановлений цим договором термін, але не більше ніж 1% від загальної вартості договору, яка підлягає стягненню з виконавця у випадку настання певних обставин для його відповідальності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на зазначені правові норми та з аналізу матеріалів справи, вбачається, що прокурором не доведено порушення відповідачем свого зобов`язання за договором про надання послуг № 135 від 20.05.2019, передбачених п. 5.6 даного договору.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволені заявлених прокурором позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору залишаються за прокуратурою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 53, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Прокурор - Тимчасово виконуючий обов`язки військового прокурора Харківського гарнізону (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228-ж);

Позивач - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022);

Позивач - Харківський Національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799);

Відповідач - Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 16-А, код ЄДРПОУ 02722335).

Повне рішення складено 01.03.2021.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3209/20