Ухвала суду № 95202881, 23.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

23.02.2021 Справа № 917/1054/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу № 917/1054/20

за позовною заявою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго», вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9 м. Київ, 01133

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035

про визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна заява про визнання укладеним договору про внесення змін №8 до договору оренди державного майна від 22.09.1999 за №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ (далі - договір оренди № 1056).

Відповідно до п.10.1 первісної редакції договору оренди №1056 (т. 1, а.с.20), його було укладено на строк 20 років.

Як свідчить зміст укладеного сторонами 31.03.2020 року договору про внесення змін №7 до договору оренди державного майна від 22.09.1999 за №1056 (т.1, а.с.79), п.10.1 розділу 10 договору «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» було викладено в наступній редакції: « 10.1. Цей Договір укладено строком до « 31» липня 2020 року включно».

Таким чином, строк дії договору оренди № 1056 за згодою сторін було продовжено до 31.07.2020.

Позивачем попередньо була отримана згода Міністерства енергетики та захисту довкілля України як органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, на продовження договору оренди № 1056 строком на 20 років, в підтвердження чого позивачем надана копія листа зазначеного Міністерства від 30.04.2020, вих.№.26/1.1-19.1-11272 (т.1, а.с.130).

У відповідному проекті договору, надісланому відповідачу супровідним листом від 19.05.2020 вих. № 10-73/8334 (т. 1, а.с.80-82), позивачем викладено пропозицію щодо укладення п. 10.1 розділу 10 договору «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» в наступній редакції: « 10.1. Цей Договір укладено строком до « 31» липня 2040 року включно».

Таким чином, позивачем фактично запропоновано змінити умови укладеного між сторонами по справі договору оренди шляхом продовження його дії на двадцять років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся з пропозицією про продовження раніше укладеного договору оренди № 1056 до 01.07.2020, тобто в період дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

В той же час, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Спір виник внаслідок відмови відповідача погодити запропонований йому проект договору про внесення змін №8, про що відповідач повідомив листом від 03.06.2020 № (т. 1, а.с.189), з посиланням на те, що відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, починаючи з 01.07.2020 продовження дії таких договорів оренди має відбуватися на умовах проведення аукціону.

У вказаному вище листі відповідач не посилався на будь-які інші обставини в обґрунтування своїх заперечень щодо продовження договору оренди № 1056 на умовах, запропонованих позивачем.

Одночасно в цьому ж листі відповідачем було запропоновано позивачу звернутися з пропозицією щодо прийняття рішення про оголошення аукціону відповідно до вимог абзацу 2 частини 9 статті 18 Закону «Про оренду державного та комунального майна», за результатами якого чинний договір може бути продовжений на 20 років.

До відзиву на позов відповідачем додано копію заяви позивача від 30.06.2020, вих. №10-71/11204 (т. 1, а.с.190), в якій позивач просить продовжити строк дії оренди державного майна від 22.09.1999 за №1056 на 20 років, тобто на той же строк, що встановлювався сторонами при укладенні договору, із застосуванням аукціону відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 №483.

Відповідач у відзиві на позов (т. 1, а.с.179-182) заперечує проти позову, посилаючись на те, що з 01.07.2020 договори оренди мають продовжуватися в порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, тому укладений з позивачем договір оренди № 1056 може бути продовжений, на думку відповідача, лише за результатами аукціону.

Також у відзиві на позов відповідач повідомив про те, що ним було прийнято наказ від 14.07.2020 №918 «Щодо прийняття рішення про оголошення аукціону», відповідно до якого оголошено аукціон, за результатами якого може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем Договір оренди від 22.09.1999 № 1056 окремо індивідуально визначеного державного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ, укладений з АТ «Полтаваобленерго».

Судом приймається до уваги, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.161 Господарського процесуального кодексу (далі -ГПК) України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Третьою особою - Міністерством енергетики та захисту довкілля України були надані суду письмові пояснення по суті спору від 11.09.2020 (вх.№ 10544 від 24.09.2020, т. 1, а.с.216-219, вх.№12132 від 02.11.2020, т. 1, а.с.236-239), в яких вказана третя особа зазначає, що продовження терміну дії договору оренди №1056 мало здійснюватися до 01.07.2020 за погодженням сторін, відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII, тобто в редакції, яка діяла до 01.02.2020.

Третьою особою - Фондом державного майна України були подані суду письмові пояснення по суті спору від 12.01.2020 (вх.№458 від 18.01.2021, т. 2, а.с. 44-53), строк подання яких був поновлений за клопотанням третьої особи ухвалою суду від 08.02.2021.

У вказаних поясненнях третя особа повідомила суд про прийняття відповідачем наказу № 1507 від 12.11.2020 «Про внесення змін до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 14.07.2020 № 918», яким внесено зміни до даного наказу та викладено його в новій редакції, а саме: «р.1.1. оголосити аукціон, за результатами якого може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем договору оренди від 22.09.1999 №1056 єдиного майнового комплексу Кременчуцької ТЕЦ, укладений з АТ «Полтаваобленерго».

У зазначених поясненнях третя особа посилається також на те, що передане в оренду майно за своєю суттю є єдиним майновим комплексом.

Позивачем надані суду докази, строк подання яких було поновлено ухвалою суду від 23.02.2021, які свідчать про подання позивачем позовної заяви від 11.02.2021 вих. № 11.02.2021 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про скасування наказів від 12.11.2020 №№1507, 1508, та про відкриття господарським судом Полтавської області провадження у справі № 917/175/21 за вказаною позовною заявою (т. 2, а.с. 154-168, 187).

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести саме ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зміст позовної заяви та відзиву на позов, до предмету доказування по справі № 917/1054/20 входить встановлення відповідності чи невідповідності здійсненої відповідачем відмови від продовження строку дії договору оренди № 1056 нормам законодавства, чинного на момент здійснення такої відмови, а також встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості підстав для відмови в погодженні запропонованого позивачем проекту договору, викладених відповідачем в листі від 03.06.2020 №11-005-04042 (т. 1, а.с.189), яким було відхилено пропозицію позивача.

Суд звертає увагу, що як у вказаному вище листі відповідача, правомірність якого фактично оспорюється позивачем, так і у відзиві на позов, відповідач не посилається на те, що об`єкт оренди є не індивідуально визначеним державним майном, як було передбачено в п.1.1 договору оренди № 1056, а єдиним майновим комплексом.

Зазначені обставини, на думку суду, мають суттєве значення для вирішення спору, з огляду на встановлення ст.14 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ особливостей оренди єдиного майнового комплексу.

Зокрема, в частині 4 ст.14 Закону передбачено, що рішення про передачу в оренду єдиного майнового комплексу приймається Кабінетом Міністрів України.

В той же час, судом приймається до уваги, що визначення дійсного статусу державного майна, яке є об`єктом договору оренди № 1056, є обставиною, яка має суттєве значення для вирішення спору про наявність чи відсутність підстав для продовження строку дії такого договору.

Вирішуючи переданий на вирішення суду спір, який фактично стосується лише наявності чи відсутності підстав для внесення змін до п. 10.1 розділу 10 договору «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» стосовно продовження строку дії договору оренди № 1056, суд має встановити, що об`єкт оренди, визначений в п.1.1 як окреме індивідуально визначене майно (група інвентарних об`єктів), продовжує існувати саме в такому вигляді, а не набув іншого статусу за період користування майном з моменту укладення договору оренди № 1056, тобто з 22.09.1999.

Враховуючи викладене, зазначені вище обставини щодо дійсного статусу об`єкта договору оренди, стосовно продовження строку якого подано позов, а саме - чи є він індивідуально визначеним майном або єдиним майновим комплексом на момент вирішення спору, не можуть бути встановлені судом в межах даної справи, оскільки на відповідні обставини не посилається ні позивач, ні відповідач в поданих суду заявах по суті спору.

В той же час, як встановлено судом, в процесі розгляду даної справи відповідач прийняв наказ № 1507 від 12.11.2020 щодо оголошення аукціону, за результатами якого може бути продовжений укладений з існуючим орендарем АТ «Полтаваобленерго», або укладений з новим орендарем договір оренди від 22.09.1999 №1056 саме щодо єдиного майнового комплексу Кременчуцької ТЕЦ, а не щодо індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ.

Правомірність зазначеного наказу оспорюється позивачем шляхом подання позову, який є предметом розгляду господарським судом Полтавської області в межах справи №917/175/21.

Таким чином, вказані вище обставини щодо наявності чи відсутності предмета договору оренди № 1056 саме в такому статусі, як передбачено в його п.1.1 (окреме індивідуально визначене майно (група інвентарних об`єктів), будуть встановлюватися судом під час розгляду справи №917/175/21, та не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи.

Представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні 23.02.2020 висловили суду міркування щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що, на їх думку, спір може бути вирішено по суті за наявними в справі матеріалами.

Доводи сторін визнаються судом необґрунтованими з огляду на встановлені судом обставини, що викладені вище.

Відповідно до вимог п. 5. ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зазначені вище обставини у їх сукупності свідчать про наявність об`єктивної неможливості вирішення справи 917/1054/20 про визнання укладеним договору про внесення змін №8 до договору оренди державного майна від 22.09.1999 за №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об`єктів) Кременчуцької ТЕЦ по суті до вирішення справи №917/175/21, яка розглядається господарським судом Полтавської області.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 917/1054/20 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/175/21.

2. Зобов`язати сторони повідомити про усунення обставин, якими було зумовлено зупинення провадження по справі.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.

4. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 01.03.2021.

Суддя І.І. Пушко