Ухвала суду № 95202852, 25.02.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.02.2021 Справа № 917/14/21

Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., розглянувши

зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Тотал Спорт", проспект Першотравневий, 25, м.Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 39340931

до Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", проспект Першотравневий, 24, м.Полтава, Полтавська область, 36001, код ЄДРПОУ 02071100

про cтягнення 2 400 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" ( позивач за первісним позовом) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом (вх. № 15/21 від 05.01.2021р.) до відповідача - Приватного підприємства "Тотал Спорт" про стягнення 1 695 922, 50 грн., з яких:

- 389 383, 41 грн. заборгованості з орендної плати за Договором № 2/18 від 09.01.2018 р. , 111 170, 30 грн. пені;

- 937 762, 62 грн. витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за Договором № 1-КП/18 від 09.01.2018 р., 257 606, 17 грн. пені.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.01.2021р. зазначену позовну заяву залишено без рух відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.01.2021р. позовну заяву Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №917/14/21. Справу постановлено розглядати у порядку загального провадження. Судове засідання з розгляду справи призначено на 23.02.2021р., встановлені строки подання сторонами заяв по суті справі, зокрема, зобов"язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвала суду від 25.01.2021р. отримана позивачем 11.02.2021 р.( поштове повідомлення - а.с. 5 т.3). Ухвала суду від 25.01.2021р. направлена відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позові - м.Полтава, пр. Першотравневий, 25, яка співпадає з даними з ЄДРПОУ, повернута до суду поштовим відділенням з Довідкою від 17.02.2021 р.

" адресат відсутній за вказаною адресою" ( а.с. 6-8 т.3).

23.02.2021р. до господарського суду Полтавської області від Приватного підприємства "Тотал Спорт" надійшла зустрічна позовна заява (вх. №277/21 від 23.02.2021р.) про стягнення з Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" грошових коштів у розмірі 2 400 000,00 грн., що становлять вартість капітального ремонту орендованого приміщення.

Дослідивши матеріали вказаного зустрічного позову ( вх. № 277/21 від 23.02.2021 р.) , суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення його без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ( ч.ч. 1-3 ст.180 ГПК України).

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розміри ставок судового збору встановлено п.2 ст.4 вказаного Закону (за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, за подання даного позову майнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 36 000,00 грн.

Позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання даної зустрічної позовної заяви.

В прохальній частині зустрічної позовної заяви Приватне підприємство "Тотал Спорт" просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі, у зв"язку з скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши клопотання Приватного підприємства "Тотал Спорт" про відстрочення сплати судового збору, суд прийшов до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. При цьому суд керувався наступним.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).

Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, якою Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 160/8324/19; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 440/4696/18; постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 826/13247/18, від 31 липня 2020 року у справі № 826/11947/18.

Крім того суд зазначає, що ЄСПЛ з приводу сплати зборів у зв`язку з поданням позовів висловив позицію.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання про відстрочення судового збору задоволенню не підлягає.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У контексті справедливого балансу публічних і приватних інтересів, забезпечення пропорційності обмежень доступу до суду при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору необхідно з`ясувати рівень доходів скаржника, порівняти його з розміром установленого законом судового збору й визначити, чи можливе вирішення цього питання без покладення на скаржника надмірного процесуального тягаря.

Отже, заява про відстрочення сплати судового збору є обґрунтованою у разі наявності посилань на конкретні факти та докази, які підтверджують обставини щодо відсутності у позивача всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для сплати судовог збору.

Натомість, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували, що у позивача дійсно скрутне фінансове становище ( відсутність грошових коштів на відкритих рахунках в банківських установах , фінансовий звіт за останній звітний період, тощо).

Отже, клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочку сплати судового збору відхиляється судом.

Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зустрічні позовні вимоги, зокрема, обгрунтовані тим, що позивачем за зустрічним позовом здійснено капітальний ремонт орендованого приміщення так як його стан перешкоджав його використанню відповідно до призначення та умов договору, а саме: замінені вікна, сантехніка, покриття підлоги, вхідні двері, електромережа, здійснено ремонт стін, стелі. При цьому на підтвердження здійснення капітального ремонту позивачем наданий лише Висновок про вартість здійсненого орендарем капітального ремонту нежитлових приміщень та частини даху громадської будівлі, складений ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" на одному аркуші.

В порушення вимог ч.1 ст. 172 ГПК України позивачем не додані до позовної заяви належні документальні докази надіслання відповідачу за зустрічним позовом копії зустрічної позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, так як доданий опис вкладення від 22.02.2021 р. та накладна Укрпошти від 22.02.2021 р. містить відомості про направлення кореспонденції відповідачу за адресою - м.Полтава, пр. Першотравневий, 23, а відповідно до даних з ЄДРОПУ місцезнаходженням відповідача за зустрічним позовом - Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", є м.Полтава, проспект Першотравневий, 24.

Відповідно до п.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164,174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору.

2. Залишити зустрічну позовну заяву без руху.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків до якої залучити :

- належні та допустимі докази сплати судового збору за подання у зустрічної позовної заяви у розмірі 36 000,00 грн.;

- надати документальні докази на підтвердження вартості фактичного проведення капітального ремонту приміщення (договори підряду на виконання ремонтних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт);

- надати документальні докази здійснення робіт щодо заміни вікон, сантехніки, покриття для підлоги, вхідних дверей, електромереж, ремонту стін, стелі;

- надати повний текст Висновку про вартість здійсненого орендарем капітального ремонту нежитлових приміщень та частини даху громадської будівлі , складеного ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи";

- належні документальні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення,

- документальні докази направлення з описом вкладення відповідачу за зустрічним позовом заяви про усунення недоліків з відповідними додаткам.

4. Попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала підписана 01.03.2021р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ореховська О.О.