Ухвала суду № 95202576, 01.03.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

01 березня 2021 року м. Харків Справа № 913/91/21

Провадження № 30/913/91/21

Суддя господарського суду Луганської області Голенко І.П., розглянувши матеріали позовної заяви № 74-5-21 від 16.02.2021

керівника Луганської місцевої прокуратури № 2, смт Станиця Луганська Луганської області, в інтересах держави в особі

Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, с. Комишне Станично-Луганського району Луганської області

до 1-го відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

2-го відповідача - Фермерського господарства "Ріпка Агро", с. Комишне Станично-Луганського району Луганської області

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Керівник Луганської місцевої прокуратури № 2 звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Фермерського господарства "Ріпка Агро", в якому заявлені вимоги про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 09.11.2015 № 530-сг «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства»;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 0014 від 20.01.2016 площею 28,5645 га пасовищ, кадастровий номер 4424882500:01:005:0021, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області та ОСОБА_1 ;

- зобов`язання ФГ "Ріпка Агро" повернути державі в особі Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області земельну ділянку площею 28,5645 га пасовищ, кадастровий номер 4424882500:01:005:0021, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Комишненській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області.

В обгрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовища), систематично використовувалась для випасання худоби, однак, надана ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, тобто мала місце зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення.

Фактично оспорюваними наказом та договором оренди земельної ділянки було допущено незаконну зміну цільового виду використання спірної земельної ділянки.

Вказане стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом до суду.

Керівник Луганської місцевої прокуратури № 2 у позові зазначив підставою для представництва інтересів у суді - бездіяльність позивача, яка полягає у невжитті Комишненською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області, як органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у земельних правовідносинах щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, розташованою за межами населених пунктів, заходів щодо захисту інтересів держави, а саме: повернення земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3).

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор обґрунтовуючи на виконання вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України порушення інтересів держави та необхідність їх захисту вказує, що законність надання земельних ділянок у користування, у тому числі в оренду, беззаперечно становить суспільний інтерес. Даний інтерес полягає у необхідності неухильного дотримання законності при передачі в оренду землі, як основного національного багатства, яке перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель. У даному випадку порушення суспільного інтересу пов`язане з незаконним використанням земельної ділянки державної власності, переданої у комунальну власність, яка була передана у користування на праві оренди на підставі оспорюваних наказу та договору оренди, які, на переконання прокурора, є незаконними.

Крім цього, вказує, що органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у земельних правовідносинах є Комишненська сільська рада Стінично-Луганського району Луганської області. Однак, з боку Комишненської сільської ради жодних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки вжито не було. При цьому, прокурор зауважує, що відсутність претензійно-позовної роботи свідчить про нездійснення уповноваженим органом місцевого самоврядування покладених на нього обов`язків, а відтак про його бездіяльність.

У відповідності до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається з доданих до позовної заяви копій наказу «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 21-ОТГ від 10.12.2020 року, виданого Головним Управлінням Держгеокадастру у Луганській області, підписаного на його виконання акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року та додатку до акту від 10.12.2020 року, Комишненська сільська рада прийняла у комунальну власність спірну земельну ділянку.

Отже, Комишненська сільська рада є законним розпорядником спірної земельної ділянки.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Комишненська сільська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє.

Таким чином, слід зазначити, що саме Комишненська сільська рада є органом уповноваженим на звернення до суду за захистом інтересів у спірних земельних правовідносинах.

Однак, до подання позовної заяви Луганська місцева прокуратура звернулася з листом № 2 від 05.01.2021 за №77-15вих-21 до відповідної сільської ради про надання інформації щодо вжиття заходів спрямованих на усунення порушень вимог земельного законодавства та повернення вказаної земельної ділянки у розпорядження держави. Таке звернення було обґрунтовано тим, що місцевою прокуратурою встановлено, що накази Головного управління Держгеокадастру від 09.11.2015 № 530-сг прийнято з порушенням вимог земельного законодавства.

Комишненська сільська рада надала відповідь листом № 6 від 11.01.2021 про те, що

- договори оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності № 0014 від 20.01.2016, площею 28,5645, були укладені Головним управлінням Держгеокадастром у Луганській області з Ріпкою С.І;

- станом на 01.01.2021 ці земельні ділянки передані у комунальну власність до Комишненської сільської ради відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України розпорядженням Головного управління Держгеокадастру № 21-ОТГ від 10.12.2020 за актом приймання-передачі;

- на даний час немає сформованого та прийнятого бюджету на 2021 рік, у зв`язку з чим відсутня можливість сплатити судовий збір та вжити заходи представницького характеру для усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом звернення до суду з позовною заявою.

Таким чином, вказана відповідь не містить аргументованого повідомлення про відсутність виявленого прокуратурою порушення вимог земельного законодавства, а напроти зазначена причина такого не звернення.

За таких обставин, зважаючи на те, що у даному випадку з боку позивача Комишненської сільської ради має місце нездійснення захисту інтересів держави, що очевидно виявляється в його усвідомленій пасивній поведінці, яка полягає у тому, що він усвідомлює порушення інтересів держави, але всупереч цим інтересам протягом тривалого проміжку часу за їх захистом до суду не звертається, проти чого не заперечує і останній у своєму листі, а також беручи до уваги доцільність та необхідність захисту інтересів держави, і те, що дії прокурора спрямовані на недопущення незаконного використання спірної земельної ділянки та запобігання порушенню права власності на неї, тобто на захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Комишненської сільської ради в суді та підтверджує їх.

Крім того, з метою дотримання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» керівником Луганської місцевої прокуратури № 2 до позовної заяви додано копію листа № 77-263вих21 від 11.02.2021 (з доказом направлення Комишненській сільській раді, опис вкладення від 11.02.2021), який за своєю суттю є повідомленням прокурора до Комишненської сільської ради про намір звернутися з заявленим позовом до суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відповідність її вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, що встановлені зазначеним процесуальним кодексом, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Відтак, подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження, 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, беручи до уваги значення справи для сторін, обраний спосіб захисту, категорію та складність справи, характер спірних правовідносин і предмет доказування, суд вважає занеобхідне розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У свою чергу суд звертає увагу, що у відповідності до положень абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України, беручи до уваги висновок суду про відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначена Комишненська сільська рада набула статусу позивача.

Положеннями ст. 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 12, 53, 120, 176, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Підтвердити наявність підстав для представництва керівником Луганської місцевої прокуратури № 2 інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, в суді із заявленими позовними вимогами.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 913/91/21.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання у справі призначити на 22.03.2021 об 11 год. 00 хв.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, 2-й поверх, зал судових засідань № 205.

6. Позивачу у строк до 22.03.2021 подати суду письмові пояснення щодо заявленого прокурором позову, в яких вказати, чи підтримується позов прокурора чи ні; копію пояснень надіслати іншим учасникам справи, докази цього подати суду.

7. Встановити відповідачам строк до 22.03.2021 для подачі суду відзивів на позовну заяву, з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, копії відзивів надіслати учасникам справи, докази цього подати суду.

8. Прокурору у строк до 22.03.2021 подати суду відповіді на відзиви відповідачів, з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, копії відповідей надіслати учасникам справи, докази цього подати суду.

9. Звернути увагу учасників справи, що до їх заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення) додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх пояснення, заперечення, аргументи та міркування, якщо такі докази не надані іншими учасниками справи, а також додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) вказаних заяв і доданих до них доказів іншим учасникам справи, також до заяв по суті справи, які підписані представником учасника справи, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження його представника.

10. Звернути увагу сторін на те, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

11. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст. 197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 01.03.2021 та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Голенко