Ухвала суду № 95201834, 26.02.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

26.02.2021 Справа №905/353/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «Маріупольське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного Господарства» (87555, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Соборна, будинок 7; код ЄДРПОУ 03361508)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» (87555, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Соборна, будинок 12; код ЄДРПОУ 20392491)

про видачу судового наказу, -

В С Т А Н О В И В

Комунальне підприємство «Маріупольське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного Господарства» звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» 31 457,78 гривень заборгованості.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Частиною 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Положеннями статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання ТОВ «Степ» грошових зобов`язань за договором на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації №2845 від 04.01.2007 за скид стоків з перевищенням встановлених допустимих концентрацій забруднювальних речовин у період з липня 2018 по жовтень2018.

В якості доказів представлено суду у копіях: договір на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2007 рік № 2845 від 04.01.2007 із додатками №8.1 (Дислокація об`єктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки на 2012 рік) та №8.7 (наказом №7/35-ОД від 19.04.2017), Акти відбору проб від 22.06.2018, 08.08.2018, 11.09.2018, 09.10.2018 з результатами аналізів проб стічних вод, Розрахунки плати за скид понаднормових забруднень від 10.07.2018, 14.09.2018, 18.09.2018, 19.10.2018.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу повинна містити, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

За приписами п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, у тому числі, копія договору, укладеного в письмовій (чи електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявником не дотримано вимог п.4 ч.3 ст.150 ГПК України з огляду на таке.

У своїй заяві про видачу судового наказу заявник вказав, що послуги надаються відповідно до «Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Маріуполя», затверджених рішенням Виконкому Маріупольської міської ради №465 від 22.10.2018.

При досліджені документів доданих до матеріалів заяви, судом не виявлено копій «Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Маріуполя», затверджених рішенням Виконкому Маріупольської міської ради №465 від 22.10.2018.

За умовами пп.1.1., 1.2 договору Виконавець (КП «Маріупольське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного Господарства», стягувач) бере на себе зобов`язання забезпечувати об`єкти Абонента (ТОВ «Степ», боржник) питною водою, а також приймати від нього стічні води в об`ємі встановленого ліміту та в межах втсановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, а Абонент бере на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення.

Розділ 4 Договору встановлює розмір та порядок оплати наданих послуг. Пунктом 4.6. визначено, що на підставі Акту Абоненту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі Абонента за місцезнаходженням останнього. Якщо під час вручення рахунку уповноважена особа Абонента відсутня, або ухиляється від прийому рахунку, останній може бути вручений будь-якому іншому робітнику Абонента. У реєстрі вручення рахунків представник Виконавця робить запис кому вручено рахунок та дату вручення. Вручений таким чином є дійсним і підлягає обов`язковій оплаті. Рахунок також може направлятись поштою. Відповідно до п.4.7. Договору Абонент здійснює оплату у термін до п`яти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі.

Заявником не додано самих рахунків за скид понаднормових забруднень, а лише розрахунки на суми 18 936,97 гривень, 3 500,70 гривень, 2 819,21 гривень, 6 200,90 гривень.

У якості доказів направлення на адресу боржника вказаних розрахунків надано рекомендовані листи з фіскальними чеками без опису вкладення у поштовий конверт, що в свою чергу не дає можливості суду встановити, виконання стягувачем вимог п.4.6. Договору.

Таким чином, в порушення вимог ст.150 ГПК України заявником не надано документів на підтвердження обставин, якими останній обгрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.152 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153, 153 ГПК України).

Керуючись ст.148, п.п. 3, 4 ч. 3 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити Комунальному підприємству «Маріупольське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного Господарства» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» 31 457,78 гривень заборгованості.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова