Рішення № 95200750, 22.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10990/20

провадження № 2/753/1843/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.

при секретарі - Григораш Н.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Щербина Д.В.,

представника третьої особи Вакуляк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі по тексту - відповідач, АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія»), в якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» № 14-к від 14.05.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови правління АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2020 по день винесення рішення, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що наказом ДП «ОГХК» від 21.07.2016 № 45-к позивача було призначено на посаду виконуючого обов`язки заступника генерального директора з охорони праці підприємства, а згідно наказу ДП «ОГХК» від 07.09.2016 № 48-к - на посаду заступника генерального директора з охорони праці. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.11.2916 ДП «ОГХК» з 08.12.2016 перетворено на публічне акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія». Наказом ПАТ «ОГХК» від 08.12.2016 № 3-к позивача було переведено на посаду заступника голови правління. Зазначає, що наказом Мінекономрозвитку України від 06.12.2016 № 2035 затверджено склад правління ПАТ «ОГХК». Цим же наказом ОСОБА_1 було включено до складу членів правління як заступника голови правління колегіального виконавчого органу.19.09.2017 між позивачем та Мінекономрозвитку України був укладений контракт № 30, відповідно до умов якого позивач виконувала обов`язки члена колегіального виконавчого органу товариства включно до 20.09.2020. Наказом Мінекономрозвитку України від 22.12.2018 № 1955 було змінено тип ПАТ «ОГХК» на АТ «ОГХК». Наказом Мінекономрозвитку України від 09.10.2019 № 187 функцію управління пакетом акцій АТ «ОГХК» було передано Фонду державного майна України. Відповідно до наказу ФДМ України від 19.03.2020 № 513 повноваження ОСОБА_1 були припинені, а укладений з позивачем контракт розірвано. Наказом від 14.05.2020 № 14-к ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника голови правління з 14.05.2020 у зв`язку з припиненням повноважень, згідно пункту 5 статті 41 КЗпП України. Стверджує, що звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства в зв`язку з тим, що позивач продовжувала виконувати свої посадові обов`язки як найманий працівник за посадою, передбаченою штатним розписом підприємства, з дотриманням трудового законодавства та правил внутрішнього трудового розпорядку, отримувала заробітну плату.

Ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що укладаючи контракт сторони домовилися, що його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли з дати призначення заступника Голови правління згідно з наказом Мінекономрозвитку України від 06.12.2016 № 2035 «Про затвердження складу правління ПАТ «ОГХК» та на його виконання, тобто з 08.12.2016. Вважає, що припинення повноважень позивача, як заступника голови правління АТ «ОГХК» відповідно до Наказу ФДМ України від 19.03.2020 № 513 є підставною для розірвання АТ «ОГХК» трудових відносин з позивачем з власної ініціативи.

Третя особа, заперечуючи проти позову зазначила, що строк дії спірного контракту - до 20.09.2020 закінчився, а тому відсутні правові підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, наведених в запереченні.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що наказом ДП «ОГХК» від 21.07.2016 № 45-к позивача було призначено на посаду виконуючого обов`язки заступника генерального директора з охорони праці підприємства, а згідно наказу ДП «ОГХК» від 07.09.2016 № 48-к - на посаду заступника генерального директора з охорони праці, що підтверджується копією трудової книжки.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.11.2916 ДП «ОГХК» з 08.12.2016 перетворено на публічне акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія».

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.12.2016 № 2035 затверджено склад правління ПАТ «ОГХК», згідно якого ОСОБА_1 була включена до складу членів правління як заступник голови правління ПАТ «ОГХК».

08.12.2016 ОСОБА_1 - заступник генерального директора з охорони праці ДП «ОГХК» звернулася до в.о. Голови ПАТ «ОГХ» Журила Р.М. із заявою про переведення її на посаду заступника голови правління ПАТ «ОГХК» з 08.12.2016.

Наказом ПАТ «ОГХК» від 08.12.2016 № 3-к ОСОБА_1 , заступника генерального директора з охорони праці ДП «ОГХК» було переведено на посаду заступника голови правління ДП «ОГХК» з 08.12.2016. Підставою є: заява ОСОБА_1 від 08.12.2016, штатний розпис ДП «ОГХК», наказ Мінекономрозвитку України № 1913 від 15.11.2016, наказ Мінекономрозвитку № 2035 від 06.12.2016.

19.09.2017 між ОСОБА_1 та Мінекономрозвитку України, яке є вищим органом ПАТ «ОГХК» був укладений контракт № 30, відповідно до умов якого позивач зобов`язувалася безпосередньо та через правління товариства здійснювати управління поточною діяльністю товариства в межах компетенції правління товариства включно до 20.09.2020.

Сторони домовилися, що умови цього Контракту застосовуються до відносин сторін, які виникли з дати призначення заступника голови правління згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.12.2016 № 2013 «Про затвердження складу правління публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірнично-хімічна компанія».

Наказом Мінекономрозвитку України від 22.12.2018 № 1955 було змінено тип ПАТ «ОГХК» на АТ «ОГХК».

Наказом Мінекономрозвитку України від 09.10.2019 № 187 функцію управління пакетом акцій АТ «ОГХК» було передано Фонду державного майна України.

Відповідно до наказу ФДМ України від 19.03.2020 № 513 повноваження ОСОБА_1 - заступника голови правління товариства були припинені, а укладений з позивачем контракт від 19.09.2017 № 30 розірвано.

Наказом від 14.05.2020 № 14-к ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника голови правління з 14.05.2020 у зв`язку з припиненням повноважень, згідно пункту 5 статті 41 КЗпП України.

Згідно пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що ОСОБА_1 виконувала свої посадові обов`язки як найманий працівник за посадою та як посадова особа підприємства - члена правління колегіального виконавчого органу, виходячи з наступного.

06.12.2016 наказом Мінекономрозвитку України № 2015 було затверджено склад правління ПАТ «ОГХК», до якого було включено позивача та на підставі цього наказу та заяви позивача 08.12.2016 її було переведено з посади заступника генерального директора з охорони праці на посаду заступника голови правління ПАТ «ОГХК».

Крім того, укладаючи Контракт від 19.09.2017 № 30, сторони домовилися, що умови цього Контракту застосовуються до відносин сторін, які виникли з дати призначення заступника голови правління згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.12.2016 № 2013 «Про затвердження складу правління публічного акціонерного товариства «Об`єднана гірнично-хімічна компанія». Станом на день розгляду справи контракт є чинним, будь-яких доказів розірвання чи визнання контракту недійсним сторонами не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень, тоді як згідно з п. 5 ст. 41 КЗпП України передбачено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: припинення повноважень посадових осіб.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України свідчить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Норму частини першої статті 41 КЗпП було доповнено пунктом 5 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" від 13 травня 2014 року N 1255-VІІ. Закон набрав чинності 1 червня 2014 року та метою його прийняття було покращення інвестиційного клімату шляхом надання інвесторам (власникам) господарських товариств права звільняти посадових осіб (керівників, членів виконавчих органів) без зазначення причин, а також узгодження в цьому контексті норм трудового та господарського законодавства. Як гарантію в таких випадках передбачено виплату працівникам вихідної допомоги в розмірі не менше, як шестимісячний середній заробіток (ст. 44 КЗпП).

Зокрема, стаття 41 КЗпП доповнена пунктом п`ятим, який встановлює додаткову підставу розірвання трудового договору - «припинення повноважень посадових осіб».

Викладена норма характеризується юридичною невизначеністю, внаслідок чого неможливо встановити коло таких посадових осіб, а також випадки та підстави (причини) припинення їх повноважень. Формулювання цього положення є загальним та не містить посилань як щодо змісту та обсягу поняття «посадових осіб», так і типу та організаційно- правових форм юридичних осіб, яких вони стосуються.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 р. № 5 організаційно-розпорядчими обов`язками є обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів ( начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт ( майстри, виконроби, бригадири тощо).

Перелік посадових осіб, з якими може бути припинений трудовий договір на підставі п.5 ч. 41 КЗпП України та обмеження щодо застосування звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України в залежності від виду трудового договору (строковий чи безстроковий), законодавством не передбачена.

В судовому засіданні Положенням про правління акціонерного товариства «Об`єднана гірнично-хімічна компанія» встановлено, що правління є постійно діючим колегіальним виконавчим органом товариства, що здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 як заступник голови правління, обіймала посаду, пов`язану з виконанням управлінських функцій, а тому відносився до категорії посадових осіб і на неї поширювалась дія п.5 ст.41 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про звільнення позивача у зв`язку з припиненням повноважень згідно п. 5 ч. 1 ст 41 КЗпП України, прийняте т.в.о.голови правління на підставі наказу ФДМ від 19.03.2020 № 513 «Щодо правління Акціонерного товариства «Об`єднана гірнично-хімічна компанія».

Враховуючи те, що відповідачем виконані усі вимоги чинного на момент звільнення позивача законодавства щодо застосування п. 5 ст. 41 КЗпП України, то підстави для визнання звільнення позивача незаконним, для поновлення його на роботі відсутні. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Всі інші доводи позивача щодо виконання додаткового обсягу оплачуваної роботи, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення позивача на роботі, а позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від даних вимог, то суд вважає за необхідне відмовити і в задоволенні вимог в цій частині.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та такими, що не засновані на законі.

Розподіл судових витрат здійснити згідно ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 21, 41, 232, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Р.Лужецька