Ухвала суду № 95200328, 01.03.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Черняк В. Г..

Справа № 644/10405/20

Провадження № 1-кп/644/296/21

01.03.2021

УХВАЛА

Іменем України

01 березня 2021 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Черняка В.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Красовської К.В.,

прокурора - Крачека Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Буняєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020225530000126 у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч. 4 ст.187, п.6, п. 13 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження внесене №12020225530000126 від 11.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 187, п.6, п.13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.01.2021 року запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою продовжено до 03.03.2021 року.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В клопотанні прокурор зазначив, що ОСОБА_1 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного вбивства, та вчинення навмисних корисливих тяжких злочинів проти власності, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисні злочини проти життя та здоров`я особи.

В обґрунтування клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою прокурор також посилався на те, що є певна ступінь ймовірності того, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, передбаченого кримінальним законом за вчинення злочинів може вдатися до переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого виду злочину. ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання, не має постійного джерела прибутку, не має тісних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання не заперечував та покладався на рішення суду.

Захисник підозрюваного адвокат Буняєв О.В. в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та також покладався на рішення суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України встановлено карантин, дію якого продовжено, а судді які входять до складу колегії, а саме суддя Клименко А.М. та суддя Глібко О.В., зайняті в іншому провадженні та перебувають в нарадчій кімнаті відповідно, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів, суд приходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою головуючим по справі одноособово.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зазначені прокурором у клопотанні ризики були встановлені ухвалою слідчого судді, суду та на даний час не перестали існувати.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується, окрім іншого, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено законом можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув`язнення обвинувачений може переховуватися від суду. Окрім того суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих тяжких злочинів.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу суд, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Суд вважає вмотивованими в клопотанні стороною обвинувачення наявність та продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Ці ризики випливають з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі, ту обставину, що ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання, не має сім`ї та утриманців, тобто в нього відсутні міцні соціальні зв`язки в Україні, через що він може переховуватись від органів досудового слідства, а також, що останній не має законних підтверджених джерел для існування, через що може вчинити інші кримінальні правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він обвинувачується.

Суд, враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не має зареєстрованого місця проживання, законних засобів існування, що виключає застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне продовжити.

На переконання суду, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що ризики, які мали місце на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати - є обґрунтованими, а тому заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183 ч.3, 193, 194, 196, 197,199, 206, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 Крачека Д.В. по кримінальному провадженню № 12020225530000126 від 11.08.2020 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого за ч.1 ст.122, ч.4 ст.187, п.6, п. 13 ч.2 ст.115 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч.1 ст.122, ч.4 ст.187, п.6, п. 13 ч.2 ст.115 КК України - продовжити до 29 квітня 2021 року.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - подається протягом п`яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя: В.Г. Черняк