Постанова № 95200294, 01.03.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20028/20

Провадження № 3/643/321/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2021 м.Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2020 о 01-50 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Elantra», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Академіка Павлова біля буд. 88/7 в м. Харкові з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Марченко Н.М. в судовому засіданні зазначила на відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та просила закрити провадження у справі. В обґрунтування зазначила, що ОСОБА_1 автомобілем не керував, автомобіль знаходився в нерухомому стані.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 01.03.2021 вину у вчиненні вказаного вище правопорушення не визнав. Пояснив, що транспортним засобом не керував. Так, у вказаному вище автомобілі він виявив поломку, в зв`язку з чим зупинився. Таким чином, на момент приїзду працівників поліції його автомобіль приблизно годину перебував в нерухомому стані, припаркований на узбіччі. Він на момент приїзду працівників поліції перебував на вулиці біля автомобіля. Він не вживав алкогольні напої. Від огляду на стан сп`яніння відмовився, так як не знає законодавство. В подальшому в ході розгляду справи ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», оскільки чув, що під час проходження такого огляду можуть мати місце фальсифікації результатів з боку працівників поліції. Також ОСОБА_1 було надано пояснення, згідно яких перед початком огляду працівники поліції запросили його сісти в їх автомобіль, в зв`язку з чим він вирішив, що в нього планують вимагати грошові кошти.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вказаному вище правопорушенні та факт порушення ним 02.12.2020 о 01-50 год. вимог п. 2.5 ПДР України.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 02.12.2020 о 01-50 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 348975 від 02.12.2020, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.12.2020; рапортом співробітника поліції від 02.122020; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 02.12.2020; даними відеозапису, який був відтворений в судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 та його захисника Марченко Н.М.

Оцінюючи доводи захисника та показання ОСОБА_1 відносно того, що останній не керував транспортним засобом, суд керується таким.

Факт керування ОСОБА_1 вказаним вище автомобілем підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, а також даними рапорту працівника поліції від 02.12.2020, згідно якого працівниками поліції був зупинений вказаний вище автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .

Судом під час дослідження матеріалів справи було звернено увагу учасників судового провадження на ту обставину, що в протоколі про адміністративне правопорушення в графі для надання пояснень ОСОБА_1 лише поставив підпис та зазначив свій контактний номер телефону.

На уточнююче запитання суду, з яких причин ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не висловлював будь-яких зауважень щодо його змісту та дій працівників поліції, зокрема не висловив заперечень відносно того, що він керував автомобілем, ОСОБА_1 повідомив, що не подумав про це.

Крім того, з наданого працівниками поліції відеозапису вбачається, що перед початком процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, працівник поліції пояснює присутнім особам, що людину зупинили на автомобілі.

На уточнююче запитання суду, чому після слів працівника поліції відносно того, що останні зупинили його автомобіль, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним автомобілем, ОСОБА_1 переконливої відповіді надати не зміг.

Крім того, суд враховує наступне.

ОСОБА_1 було надано пояснення, згідно яких він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», оскільки чув, що під час проходження такого огляду можуть мати місце фальсифікації результатів з боку працівників поліції.

Після отримання вказаних пояснень судом ОСОБА_1 було задано уточнююче запитання відносно того, з яких причин, якщо підставою відмови пройти огляд була недовіра до результатів огляду за допомогою приладу «Драгер», він не скористався пропозицією працівників поліції пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

На вказане запитання суду ОСОБА_1 переконливої відповіді надати не зміг.

Також суд враховує, що пояснення ОСОБА_1 щодо причин відмови від проходження огляду були непослідовними. Так, в якості причин відмови від проходження огляду ОСОБА_1 спочатку зазначив незнання ним законів, потім - підозру, що працівники поліції вимагатимуть від нього грошові кошти, потім - підозру, що працівники поліції фальсифікуватимуть результати огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер».

При цьому, як зазначалось судом, згідно даних відеозапису та протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не висловлював будь-яких заперечень під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та проходження процедури огляду, зокрема не посилався, що працівниками поліції не зупинявся автомобіль під його керуванням.

Так, згідно даних відеозапису ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров`я, при цьому обґрунтування причин такої відмови не зазначив, зокрема не зазначив, що заперечує факт керування ним вказаним вище автомобілем.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 відносно того, що працівники поліції зневажливо з ним спілкувались, а також мали намір вимагати від нього грошові кошти, суд керується таким.

На уточнююче запитання суду ОСОБА_1 надав пояснення, згідно яких з будь-якими скаргами на дії працівників поліції не звертався. На відеозапису вказані вище обставини, на які посилався ОСОБА_1 , не зафіксовані.

За таких обставин суд не може визнати вказані вище доводи ОСОБА_1 щодо неправомірних дій працівників поліції такими, що свідчать про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене вище та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 та не може визнати його пояснення такими, що спростовують надані суду докази на підтвердження його винуватості у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що створений згідно Указу Президента України від 27 червня 1996 року N 468/96 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним», держателем якого є Міністерство юстиції України, редакція ч. 1 ст. 130 КУпАП станом як на час вчинення правопорушення, так і на час вирішення справи, передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Аналогічні висновки щодо застосування положень ч. 1 ст. 130 КУпАП у вказаній вище редакції викладені, зокрема, в постанові Черкаського апеляційного суду від 11.09.2020 по справі № 711/5498/20, постанові Дніпровського апеляційного суду від. 04.09.2020 по справі № 205/5244/20.

Враховуючи наведене, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 454 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 284 КУПАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р 31119149020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов