Рішення № 95199989, 17.02.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/709/20

Провадження № 2/638/1421/21

17.02.2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що 09.04.2019 р. біля 17 год. 35 хв. в м. Харків по вул. Клочківській, біля буд. 134 Б, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 . виїжджаючи зі стоянки супермаркету «Восторг», не врахувавши дорожньої обстановки, не впевнилась, що це буде безпечно, не надала переваги в русі транспортному засобу Land Rover, д.н.з. НОМЕР_2 , та скоїла з ним зіткнення. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.2. ПДР України за ст. 124 КУпАП (тобто і провина водія ОСОБА_2 в скоєнні ДТП) підтверджуються Постановою суду Дзержинського району м. Харкова справа 638/5817/19. Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДНІ була застрахована в ПрАГ «ХМСК» полісом АМ/82 18341, діючий на дату ДТП. Ліміт відповідальності Страховика за полісом страхування складає 100 000 гри. Франшиза за полісом страхування складає 2 000,00 грн. Право власності ОСОБА_1 на автомобіль Land Rover, д.н.з. НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . У зв`язку з тим, то загальна сума матеріального збитку перевищує страхове відшкодування, для визначення вартості матеріального збитку ОСОБА_1 звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Матеріальний збиток було розраховано на підставі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №9832 від 30.07.2019 р.. який було проведено згідно «Методики автотоварознавчих експертиз і оцінки КТЗ». Дана «Методика» застосовується експертами та оцінювачами для підрахунку вартості відновлювальних робіт та суми матеріального збитку і є обов`язковою до застосування. Вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Land Rover. д.н.з. НОМЕР_2 згідно висновку експерта становить загалом 349 399,09 гри. Вартість проведення експертного дослідження складає 2 637,60 гри., та була сплачена мною одразу та у повному обсязі, що підтверджується квитанцією 0.0.1354508103.1 від 16.05.2019 року. На огляд а/м Land Rover, д.н.з. НОМЕР_2 експертом Відповідач була викликана за допомогою телеграми (електронного повідомлення), вартість якої складає 216,79 грн.

Відповідачем за первісним позовом подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка обґрунтована тим, що 09.04.2019 відповідачка керувала автомобілем Nissan Juke. Виїжджаючи з парковки супермаркету «Восторг», вона звернула увагу, що по напрямку її руху встановлений дорожній знак «дати дорогу». ОСОБА_2 зупинилась, щоб дати дорогу автомобілям, які рухались по головній дорозі вул. Клочковській та ввімкнула лівий покажчик повороту, після чого відновила рух та з мінімальною швидкістю доїхала майже до межі перехрестя і знову зупинилась, щоб дати дорогу водіям транспортних засобів, що рухались по головній дорозі. При цьому автомобіль відповідачки знаходився на відстані приблизно 0,5 м від передньої частини до межі перехрестя. Впевнившись, що вона нікому не створює перешкод та небезпеки, відповідачка почала повільно рухатись, виїжджаючи на головну дорогу та виконуючи маневр повороту ліворуч відносно напрямку свого руху. Виїхавши на вул. Клочківську, вона раптово побачила автомобіль Land Rover Discovery Sport, який рухався зліва від неї по головній дорозі, зі швидкістю приблизно 70-75 км/год. Побачивши цей автомобіль вона застосувала гальмування та зупинилась. Після чого відбувся удар в задню ліву частину автомобіля відповідачки гід автомобіля Land Rover Discovery Sport. Знаходячись в стресовому стані, після удару, вона натиснула на педаль газу та проїхала деяку відстань вперед і зупинилась.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року по справі №638/5817/19, провадження по адміністративній справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124КУпАПбуло закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП. Згідно Постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2019 року по справі № 638/5817/19, встановлена вина обох водіїв у ДТП, яка сталася 09.04.2019 року, а саме, водій ОСОБА_2 порушила п.п.10.1,10.2 та розділу 33 п/п 2.1 Правил дорожнього руху України, а водій ОСОБА_1 порушив п.п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. На замовлення позивача за зустрічним позовом, було підготовлено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 17612 від 14.01.2020 року, згідно з яким, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Juke» р.н. НОМЕР_1 в результаті ДТП (09.04.2019 р.) складає: 206 559,72 грн. 72 коп. Згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька позивачки за зустрічним позовом), звернулася до медичного закладу 17.04 2019 року (після ДТП) і їй було поставлено наступний діагноз: астено-невротичний синдром, синдром підвищеної збудливості як наслідок перенесеної стресової ситуації.

З Виписки також вбачається, що в анамнезі хворої мала місце ДТП від 09.04.2019 року, і негативний вплив на стан її здоров`я у вигляді дратівливості, порушень сну тощо, спричинені саме даною дорожньо-транспортною пригодою.

Також, дитина була оглянута спеціалістами ХДДП № 15 (довідка Д4/12-42).

Згідно довідки від 17.04.2019 року, «жалобы на плаксивость, страхи, изредка головная боль, беспокойный сон, «угнетенное» состояние. В анамнезе - ДТП 09.04.2019 года (находилась в машине с матерью)». Окрім цього, спричинена моральна шкода також виявилася і у зв`язку з погіршенням стану здоров`я самої позивачки за зустрічним позовом, з приводу чого, вона змушена була звернутися до КПП «Міська поліклініка № З» ХМР.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2020 року об`єднано первісний та зустрічний позов в одне провадження.

В судове засідання представник ОСОБА_1 з`явився, позовні вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував, вказав, що ОСОБА_1 не винний в скоєнні ДТП, а тому відшкодування необхідно стягнути на його користь.

Представник ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечували, зазначили, що по справі про адміністративне правопорушення №638/5817/19 було проведено автотехнічну експертизу, якою встановлено вину обох водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник третьої особи ПрАТ «ХМСК» подав до суду письмові пояснення по справі, в судове засідання не з`явився.

Представник ПрАТ « УАСК АСКА» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної(немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, 09.04.2019 р. відбулося ДТП за участі двох водіїв ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_1 автомобіля Land Rover, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.10.2019 року, провадження по адміністративній справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що вина в ДТП 09.04.2019 року відбулася лише з вини ОСОБА_2 , спростовуються матеріалами справи.

Той факт, що в Постанові Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.10.2019 року, вказано, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.10.2 ПДР України, є логічним, з огляду на те, що протокол складено було лише відносно ОСОБА_2 , тому суд не міг вийти за рамки даного протоколу, та визнати вину обох водіїв.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №638/5817/19 було проведено судову автотехнічну експертизу.

З висновків експерта № 13676/14581/14582/20478 від 30 вересня 2019 року вбачається, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля Nissan ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.2 та розділу 33 п/п 2.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем Land Rover для автомобіля Nissan ОСОБА_2 визначалась шляхом виконання нею вимог п. 10.1, 10.2 та п. 33 п/п 2.1 Правил дорожнього руху України, для чого в неї не було перешкод технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля Nissan ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1, 10.2 та розділу 33 п/п 2.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, в даній дорожній обстановці водій автомобіля Land Rover ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Land Rover ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Nissan Juke шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля Land Rover ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України та, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Land Rover ОСОБА_1 також не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. Але невідповідності дій водія автомобіля Land Rover ОСОБА_1 вимогам п.п. 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто згідно висновку експерта № 13676/14581/14582/20478 від 30 вересня 2019 року, встановлена вина водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 .

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована в ПрАТ «ХМСК» полісом АМ/8218341. Ліміт відповідальності 100000 грн., франшиза за полісом 2000,00 грн.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №9832 від 30.07.2019 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Land Rover Sport д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП станом на 19.04.2019 р. становить 349399,09 грн.

Вартість експертного автотоварознавчого дослідження №9832 від 30.07.2019 року становить 2637,60 грн.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №17612 від 14.01.2020 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Juke» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДПТ (09.04.2019), складає 206559,72 грн.

Вартість експертного автотоварознавчого дослідження №17612 від 14.01.2020 року становить 1507,20 грн.

Згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька ОСОБА_2 ), звернулася до медичного закладу 17.04 2019 року і їй було поставлено наступний діагноз: астено-невротичний синдром, синдром підвищеної збудливості як наслідок перенесеної стресової ситуації.

Згідно довідки Д4/12-42 від 17.04.2019 року, «жалобы на плаксивость, страхи, изредка головная боль, беспокойный сон, «угнетенное» состояние. В анамнезе - ДТП 09.04.2019 года (находилась в машине с матерью)».

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини 3 статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно пункту 36.1 ст. 36 вказаного Закону, Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18), відступивши від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-2587 цс 15 від 23 грудня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди та її розмір.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 3 грудня 2014 року № 6-183цс14, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до вимог статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно од цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог первісного позову та часткове задоволення вимог зустрічного позову.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 5000,00 грн., що є співмірним до завданої шкоди.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 251399,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість проведеного експертного дослідження №9832 від 30.07.2019 року в розмірі 2637,60 грн. та вартість електронного повідомлення в розмірі 216,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2542,55 грн.

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 206559,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи в розмірі 1507,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2921,47 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2021 року.

Суддя: