Ухвала суду № 95197941, 19.02.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1204/21

(2/199/1833/21)

УХВАЛА

19.02.2021 м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних стосунків, про визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною позовною заявою.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України.

Так, ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, відповідно до вимог ч.3 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Позивачем ОСОБА_1 у прохальній частині позовної заяви зазначено про відстрочення сплати судового збору, проте обґрунтування такого клопотання відсутні.

Так у відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1,3 ст.136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк , але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від сплати на підставі, зазначеній у ч.1 ст.136 ЦПК України. Відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору має бути долучене до відповідної заяви та, виходячи зі змісту положень ст.12 ЦПК України, обґрунтоване доводами та містити докази на підтвердження того, що майновий стан особи, яка звертається з клопотанням, перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а також наявності інших, визначених законодавством підстав.

Позивачем при зверненні до суду не надано жодних доказів щодо наявності підстав, визначених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», а також підтвердження такого рівня майнового стану заявника, що дало б підставу для застосування ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» з метою відстрочення його від сплати судового збору.

Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як зазначалося вище, у поданій позовній заяві ціну позову щодо вимог про визнання права власності не визначено, доказів дійсної оцінки нерухомого майна, з приводу якого виник спір, на день подання позову, до суду не надано. Позивачем до позову не надано жодного доказу свого майнового стану на 16.02.2021 - час звернення до суду, що позбавляє суд можливості вирішити питання співмірності сплати судового збору з майновим станом позивача, що надавало би можливості вирішити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, суд враховує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а у рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у поданій позовній заяві ціну позову не визначено, доказів дійсної оцінки нерухомого майна, з приводу якого виник спір, на день подання позову, до суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

За змістом ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданою фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу за вимоги немайнового характеру щодо встановлення факту родинних стосунків та визнання спадкоємцем першої черги слід сплатити в цілому 1816 грн. (908 грн. х 2). Щодо вимог майнового характеру про визнання права власності надати суду докази дійсної оцінки майна та сплатити 1% ціни позову, про що до суду надати оригінал квитанції про сплату, на наступний рахунок:

Отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/АНД р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA748999980313101206000004627

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101; ____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)

Суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу вимоги ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, а саме - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст.6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних стосунків, про визнання спадкоємцем першої черги та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі у строк до 12 березня 2021 року але не більше десяти днів з дня отримання ним ухвали.

У разі невиконання ухвали суду і не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя О.Б.Подорець