Вирок № 95197469, 01.03.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/376/21

Провадження №1-кп/639/230/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Караванського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020220500001540 від 06.10.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, який тяжких захворювань та інвалідності не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора - Караченцева Д.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок проти власності за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1 у період з квітня по травень 2020 року правомірно перебував на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де на замовлення власника, ОСОБА_2 , виконував будівельні роботи разом зі своїми знайомим ОСОБА_3 .

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будівельних матеріалів, а саме: металевого кутка зі сталі 40х40х3мм загальною довжиною 110 метрів та металевої труби зі сталі, безшовної, діаметром 159 мм., товщина 8 мм., загальною довжиною 30 метрів, належних ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , оцінивши ситуацію, що склалася, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно, почергово заволодів металевими кутками зі сталі 40х40х3 мм., загальною довжиною 110 метрів, вартістю 4760 грн. 80 коп., та металевими трубами зі сталі, безшовними, діаметром 159 мм., товщиною 8мм загальною довжиною 30 метрів, вартістю 32 280 грн.

При цьому, ОСОБА_1 , встановивши контроль над зазначеним майном, без дозволу його власника, разом із ОСОБА_3 , співучасть та причетність якого до таємного заволодіння вказаними виробами із металу процесуально в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, у вищезазначений період часу здійснили їх переміщення на територію домоволодіння АДРЕСА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне викрадення чужого майна.

Звернувши на свою користь викрадене майно, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального проступку зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 37 040 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/503-ТВ від 14.01.2021 року.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію не оспорює.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показання, що навесні 2020 року він працював на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де на замовлення власника, ОСОБА_2 , виконував будівельні роботи. До вказаного домоволодіння він мав доступ зі згоди власника ОСОБА_2 . Під час виконання будівельних робіт в зазначений період часу, ОСОБА_1 здійснив таємне викрадення металевих виробів, а саме: металевих кутків та металевих труб зі сталі. Вказані металеві вироби він здавав на пункт приймання металобрухту більше 5 (п`яти) разів, за що отримував грошові кошти, які витратив на власний розсуд.

Вину у вчиненні цього кримінального правопорушення він визнає у повному обсязі, перелік викраденого майна не оспорює. Розмір спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди на суму 37 040 грн., що підтверджена висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/503-ТВ від 14.01.2021 року, обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює.

З показань обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що у вчиненому кримінальному правопорушенні він щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 заявлений цивільних позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 60 000 грн. 40 коп. та моральної шкоди на суму 60 000 грн. підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що заявлений ОСОБА_2 цивільний позов він визнає в частині матеріальної шкоди на суму 37 040 грн., оскільки такий розмір матеріальної шкоди зазначено в обвинувальному акті та підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/503-ТВ від 14.01.2021 року. Крім цього, він частково визнає цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, просить суд задовольнити позовні вимоги в межах доведеності, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України в повному обсязі, не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, за погодженням із прокурором, потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким із учасників не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

В частині заявленого цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 , за погодженням із прокурором, потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 , судом прийнято рішення про дослідження письмових доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, розлучений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, в ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, його відношення до скоєного та щире каяття, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо без реального відбування покарання у виді обмеження волі у виправному центрі.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд враховує наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 06.10.2020 підтверджується, що слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області Марченко Д.С. проведено огляд території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та встановлено, що на вказаній території розташована недобудована одноповерхова будівля, сарай, з правого боку від якого вздовж паркану знаходяться цегла, металеві труби різного розміру та діаметру, металеві вироби, дерев`яні конструкції та дерев`яні дошки.

Висновком судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/121-21/503-ТВ від 14.01.2021 підтверджується, що вартість викраденого металевого кута зі сталі 40х40х3 мм., в новому стані, загальною довжиною 110 метрів, становить 4760 грн. 80 коп., вартість металевої труби зі сталі, безшовної, діаметром 159 мм., товщиною 8 мм загальною довжиною 30 метрів, складає 32 280 грн.

Таким чином, внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 37 040 грн.

В цій частині розмір спричиненої матеріальної шкоди підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/503-ТВ від 14.01.2021 року.

Потерпілим ОСОБА_2 під час проведення досудового розслідування, а також судового розгляду, не надано будь-яких інших доказів, які б підтверджували спричинення йому матеріальної шкоди в більшому розмірі, ніж це встановлено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/503-ТВ від 14.01.2021 року.

Таким чином, в іншій частині розмір спричиненої матеріальної шкоди не підтверджується належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступні обставини.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Судом враховується, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, наявність якої обґрунтовується душевними стражданнями, пережитими ним у зв`язку із самим фактом вчинення кримінального правопорушення, душевними стражданнями, пов`язаними з тим, що він не міг продовжувати будівництво, у зв`язку з викраденням будівельних матеріалів, а також необхідністю понесення додаткових затрат для відновлення будівництва.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань потерпілого ОСОБА_2 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому спричинена моральна шкода, розмір якої оцінюється судом у 20000 грн., що є справедливою компенсацією понесених потерпілим душевних страждань.

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання немає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинувального ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , спричинену матеріальну шкоду у розмірі 37040,00 грн. (тридцять сім тисяч сорок гривень 00 копійок), та моральну шкоду у розмірі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.).

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведену Харківським НДЕКЦ МВС України судово-товарознавчу експертизу у кримінальному провадженні у розмірі 653,80 грн. (шістсот п`ятдесят три гривні 80 коп.), стягувач платежу - Держава, код доходів - 24060300, отримувач платежу - ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок - UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя В.О. Курило