Рішення № 951961, 14.03.2007, Якимівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-5/2007 p.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2007 року Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - Самойленко В.В. при секретарі - Стаднік В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в якому вказав, що в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_1 була надрукована стаття " ІНФОРМАЦІЯ_3", автор якої ОСОБА_2 поширив негативну інформацію, що не відповідає дійсності, зачіпає честь позивача, його гідність та ділову репутацію.

У статті йдеться про те, що позивач кілька років контролює добування червоної риби, необгрунтовано приписує собі заслуги у боротьбі з наркоманією, сприяв незаконній наркоторгівлі, організував "операцію", метою якої було стравити спецслужби з газетою "ІНФОРМАЦІЯ_1" та з допомогою газети дискредитувати ці органи з послідуючою їх заміною на ручний, слухняний йому спецпідрозділ,а також що позивач причетний до використання адмінресурсу на виборах 2004 року.

У вказаній статті стверджується, що позивач знав про наявність у підлеглого ОСОБА_3 вищої освіти, коли той вступав до інституту МВС, а також про факти повернення викрадених автомобілів потерпілим громадянам за плату "через міліцію". При цьому автор статті називає позивача "комедіантом". Надалі автор затверджує, що про ці факти відомо в МВС і наприкінці травня поточного року міністром МВС Луценко Ю.В. було прийнято рішення про зміщення позивача з посади начальника МВВС М.Мелітополя та призначенні на цю посаду підполковника міліції ОСОБА_4.

Крім того автор статті стверджує, що позивач "крышует" фірми, які здійснюють збір металобрухту і що його дружина є засновником однієї з таких фірм.

Вищевказана стаття ОСОБА_2 складається з фрагментів, які логічно не пов"язані між собою, а також неконкретних, уривчастих фраз, однак в цілому автором була створена навколо імені позивача атмосфера недоброзичливості та протизаконності його дій на посаді начальника Мелітопольського MB УМВС України в Запорізькій області.

Однобокість, неповага, необґрунтованість та перекручування фактів, а також іронічні вирази автора ОСОБА_2, а саме: " цел и невредим остался только начальник горотдела ОСОБА_1. В Мелитополе оказывается рыба гниет с хвоста, особенно, если несколько лет контролировать добычу красной рыбы...", "Ну просто комедианты", "бригада", "банда", "Добро пожаловать в суд ... господин ОСОБА_1 - мы там вам еще расскажем и о незаконном обороте золота в Мелитополе ... И не надо нас пугать, мы не боялись Кучму, не боимся и Вас. Мы не можем потерять совесть. Как жаль, что это вам не грозит" є зневажливими для позивача, формують відносно нього негативну суспільну думку, зачіпають його честь, гідність, ділову репутацію в в очах громадськості та трудового колективу, який очолював позивач.

05 серпня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" з вимогою в порядку ст. 37 Закону України " Про печатні засоби масової інформації" опублікувати в першому запланованому випуску газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" спростування статті " ІНФОРМАЦІЯ_3" та принести йому вибачення за опублікування недостовірної інформації, яка порочить позивача. Однак до цього часу він не отримав ні повідомлення про строк публікації спростування, ні відмови в його публікації. Ганебні відомості було розповсюдження тиражем п"ять тисяч екземплярів. Ця стаття була направлена на адресу президента України, Міністра МВС України, Голови СБУ України та Генерального прокурора України. Розповсюдженням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію діями відповідача, та на думку позивача, заподіяно моральну шкоду. Моральна шкода виражається в наступному:вказана стаття визвала у позивача стан морального пригнічення і дискомфорту так як він був вимушений виправдовуватись, надавати пояснення перевіряючим органам, а також знайомим,про те що викладені в статті відомості не відповідають дійсності. В наслідок чого у позивача почало боліти серце, загострилась головні болі, порушився сон, загострилась гіпертонічна хвороба, в зв"язку з чим він з 15 липня по 29 липня 2005 року знаходився на стаціонарному лікуванні в міжрайонному лікувально-діагностичному центрі терапевтичного профілю.

Позивач вважає, що розмір його моральної шкоди в грошовому виразі має компенсувати витрати, пов"язані з відновленням його здоров"я .

В уточненій позовній заяві позивач просив зобов"язати відповідачів надрукувати спростування у газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1" або якщо ця газета не друкується, то в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_2" та стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 50 тис. грвн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, та пояснив, що він є публічною особою, працював на керівних посадах, багато людей його знали як нормальну людину. Він ніколи не "кришував" незаконні операції з металобрухтом, при цьому його дружина ніколи не займалась бізнесом, пов"язаним з обігом металобрухту. Після опублікування вищевказаної статті багато людей приходили до нього та питали, чи відповідає ця стаття дійсності, в зв"язку з чим позивачу постійно виправдовувався з цього приводу. Після публікації статті в нього погіршився ста здоров"я , в зв"язку з чим позивач з 15.07.2005 року 29.07.2005 року лікувався на денному стаціонарі. Також позивач стверджує, що його дружина не займається підприємницькою діяльністю, а тільки зареєстрована приватним підприємцем. Приблизно п"ять років тому вона займалася торговою діяльністю, а зараз знаходиться дома та виховує дитиною. 31.12.2005 року позивач звільнився з посади начальника Мелітопольського MB УМВС в Запорізькій області у зв"язку з тим, що був одним з кандидатів під час виборів 26.03.2006 року . На посаді начальника Мелітопольського міськвідділу міліції ОСОБА_1 працював з 21.01.2003 року по 31.12.2005 року. За час роботи в нього не було ніяких дисциплінарних стягнень, а лише нагороди, приблизно вісім-дев "ять. Він нікого не направляв до м. Києва під час " помаранчової " революції. Що стосується працівника міськвідділу ОСОБА_3, то під час здобуття другої вищої освіти останнім ОСОБА_1 знаходився на посаді начальника Якимівського РВ УМВС України в Запорізькій області, та про вступ ОСОБА_3 до університету внутрішніх справ не знав. Під час роботи позивача на посаді начальника Мелітопольського MB УМВС ОСОБА_3 був ст. оперуповноваженим карного розшуку та був керівником групи по розкриттю злочинів, пов"язаних із викраденням транспортних засобів. Тодішнім керівником заочного відділення Харківського національного університету в М.Мелітополь ОСОБА_5 були зроблені спроби змістити позивача з займаної посади начальника міськвідділу та зробити все можливе для того, щоб на місце позивача було призначено її чоловіка, підполковника ОСОБА_4. До цього вона просила позивача ОСОБА_1 взяти ОСОБА_4 на посаду начальника ВБЄЗ, але провівши бесіду с ОСОБА_4 позивач зрозумів , що останній не підходить на зазначену посаду. Після чого у Мелітопольському MB УМВС було проведено ряд перевірок, які не виявили порушень у роботі ОСОБА_1

При розгляді цивільної справи були досліджені такі докази по справі:

вимога до редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та редактора ОСОБА_2 про

спростування статті /а.с.17,18/;

документи, які підтверджують отримання відповідачами вимоги( а.с.19)

копія виписки з історії хвороби позивача /а.с.20/;

копія довідки Мелітопольської міськлікарні /а.с.21/;

стаття "ІНФОРМАЦІЯ_3" газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_1 /а.с.29/;

довідка Мелітопольського MB УМВС України в Запорізькій області про те, що

позивач з 27.02.1987 року дійсно проходив службу в органах внутрішніх справ,

на посаді начальника міськвідділу перебував з 21.01.2003 року по 31.12.2-005

року /а.с.59/;

службова характеристика позивача, згідно якої ОСОБА_1 позитивно

характеризувався під час перебування на посаді начальника Мелітопольського

MB УМВС, та сприяв розкриттю багатьох злочинів. /а.с.60/;

довідка про відсутність судимості у позивача ( а.с.63)

рішення Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Про захист честі, гідності та ділової репутації

(а.с.85-86)

довідка про ПП "ЗЕВС"(засновника газети "ІНФОРМАЦІЯ_1") ( а.с.91)

документи про відрахування ОСОБА_3 зі складу слухачів Національного

університету внутрішній справ ( а.с.93-94)

перелік нагород та заохочень ОСОБА_1 ( а.с.95-96)

покази свідка ОСОБА_6- лікаря 2 міської лікарні м.Мелітополь про те, що в

липні 2005 р. в лікарню поступив позивач, у якого був встановлений діагноз

"психоемоційний криз".Позивач пояснив, що погіршення стану здоров"я

спричинило у нього ознайомлення із статею в газеті.У позивача відмічалось

високий тиск, головні болі, тошнота. Такій фізичний стан можливий після

емоційного стресу.

У відповідності до ст. 17 Закона України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику суду як джерело права

Згідно ст. 10 Конвенції : "кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати та передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади незалежно від кордонів...Здійснення цих свобод, оскільки воно пов"язано із обов"язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони громадського порядку або запобіганням злочинам, для охорони здоров"я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошення конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідними в демократичному суспільстві"

Згідно практики Європейського суду з цих питань:

"Відповідно до абзацу другого ст. 10 Конвенції сфера для обмеження політичних висловлювань чи дебатів щодо питань, які становлять загальний інтерес, є дуже малою ( див. Surek v. Turkey (№ 1) (GG) no. 26682/95 & 61 ECHR 1999-IV )/

" Журналіська свобода передбачає також використання висловлювань деякою мірою перебільшених або, навіть, провокаційних (див. рішення у справі Prager and Oberchlick v.Austria), від 26 квітня 1995 року, серія А № 313, стор.19, & 38)/

"Право вільно передавати інформацію поширюється не лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються сприятливо або вважаються не образливими чи нейтральними, а ле і такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає "демократичного суспільства" (див. рішення у справі Handyside v. United Kingdom, від 07 грудня 1976 року, серія А, № 24, стор.23, & 49)

" У своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненою і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється ст.10 Конвенції (див. наведене вище рішення у справі Lingens v. Austria, стор. 28, & 46)

"Однак навіть якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлення. Залежно від обставин конкретної справи, висловлення, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь якого фактичного підґрунтя ( див. згадане вище рішення De Haes Gijsels v. Belgium, стор. 236. & 47)

"Зокрема, суд має визначити, чи було втручання "пропорційним законним цілям, що переслідувалися" та чи були причини, наведені національними органами для виправдання такого втручання", "відповідними та достатніми". При цьому суд має переконатися, що національні органи застосовували стандарти, що відповідали принципам ст. 10 і, крім того, що вони ґрунтували свої рішення на належній оцінці відповідних фактів." ( див. рішення у справі Jerusalem v.Austria, заява № 26958/95, & 33, ECHR 2001-II

)

Згідно п.62 Рішення Європейського суду по правам людини по справі "Українська пресгрупа" проти "України" від 29.03.2005 р. "Суд доходить висновку, що українське право і практика чітко запобігали тому, щоб суди розрізняли оціночні судження, справедливі коментарі чи твердження, що не піддаються доказуванню. Таким чином, національне право ти практика містили негнучкі елементи, які в разу їх застосування могли стати причиною прийняття рішень, що не узгоджуються зі ст. 10 Конвенції

Згідно з п.46 рішення Европейского суду "Ленгенс проти Австрії" від 8.07.1986 р. " 3 точки зору Суду,треба проводити доскональну відмінність між фактами та оціночними судженнями. Наявність фактів може бути обґрунтовано, тоді як реальність оціночних суджень не завжди піддається доказуванню"

Згідно ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім"ї та права вимагати будь-якої інформації, а також права на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширюванням такої недостовірної інформації.

Згідно ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно або в інший спосіб -на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежено законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку

Згідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про інформацію", інформація про особу-це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу" Згідно ст.26 цього Закону джерелами інформації є, у тому числі

Згідно до ч.1 ст. 46 цього Закону Інформація не може бути використана для

посягання на права і свободи людини;

Згідно ч. 1. ст.270 ЦК України фізична особа має право на повагу до гідності і

честі;

відповідно до ч.1 ст.297 ЦК України кожен має право на недоторканість своєї ділової репутації. Відповідно до ч.2 цієї статті фізична особа має право звернутися до суду із позовом про захист своєї ділової репутації. Відповідно до п.З постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 року із змінами, внесеними згідно з постановами пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 року, № 4 від 31.03.1995 року, № 14 від 25.12.1996 року, № 12 от 03.12.1997 року. До відомостей, що порочать особу,слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загально визнаних правил співжиття та принципів людської моралі. Відповідно до п. 17 цієї ж постанови відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності

Ознайомившись зі статтею, яка стала предметом судового розгляду, вислухавши думку позивача та вивчивши докази по справі, о також національне законодавство,положення Европейської конвенції з прав людини та практику Европейського суду, суд кваліфікував окремі частини змісту статті таким чином.

До оціночних суджень, які не потребують доказуванню, є елементом плюралізму, свободи думки та слова суд відносить :

· "Надеемся,что министр внутренних дел даст должную оценку "оперативности"или коррупционности со стороны руководства Запорожского и Мелитопольского УМВД..."

· "Кто только не приписывал в последствии себе успехи по борьбе с наркомафией и автоугонами?Первыми среди них были ОСОБА_1..Мы бы молчали до сих пор,если бы вышеуказанные господа в милицейских погонах имели скромность умолчать о своем бездействии и не приписывать себе тех заслуг,которых не имеют, а как мы и подозреваем, и способствовали незаконной наркоторговле, находясь в заказанном "служебном летаргическом сне"

· "..Целью этой операции было стравить спецслужбы с газетой "ІНФОРМАЦІЯ_1 и с нашей помощью дискредитировать эти органы с последующей их заменой на ручное, ОСОБА_1 послушное, спецподразделение"

· "..вряд ди можем считать совпадением то, что во время операции по задержанию ОСОБА_7, ОСОБА_1 находился в отпуске,время было выбрано, как нам представляется, не случайно.."

· "Теперь выясняется , что об этих фактах до сих пор не знает ни сам ОСОБА_3, ни ОСОБА_1.Ну просто комедианты..

· "..Когда ОСОБА_1 фактически был смещен с занимаемой должности и на его место назначили ОСОБА_4 , у "бригады"родилась идея-быстренько, быстренько отправить в отпуск ОСОБА_1, а за это время дискредитировать вновь назначенного начальника ГОВД..""

· "Усердия, с которыми действовали ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_1 в ноябре 2004 г. Было бы полезно направить на борьбу с расхищениями люков, металла,металлоконструкций в г.Мелитополе.."

До фактів ( суджень),які прямо не вказують на позивача, в зв"язку з чим,за думкою суду не є предметом розгляду суд відносить :

"В Мелитополе рыба оказывается гниет с хвоста,особенно если несколько лет контролировать добычу красной рыбы",

До фактів,існування яких може бути доказано, суд відносить :

· "В следующем номере читайте данный материал, вопреки давлению со стороны областной и городской милиции.."

· "В конце мая текущего года министром Луценко было принято решение о смещении с занимаемой должности начальника ГОВД Мелитополя ОСОБА_1 и назначении на его должность подполковника милиции ОСОБА_4,работавшего заместителем начальника райотдела Приазовское.."

· "..Редакция имеет в наличии и передает министру документ,свидетельствующий об использовании админресурса на выборах 2004 г. не без разрешения ОСОБА_9 и ОСОБА_1..."

· "..Вместе с ОСОБА_1 не крышует фирмы, занимающиеся сбором металлолома.."

· "..в одной из фирм учередителем является жена ОСОБА_1 - эта фирма занимается металлоломом,остальные почти все, тоже "железячники""..

В судовому засіданні, при вивченні доказів по справі суд дійшов висновку про те, що суду не надано якихось доказів, які підтверджують вищевказані факти відносно позивача. Сам позивач надав суду докази про те, що факти,які вказані в статті( про порядок звільнення позивача,про навчання підлеглого ОСОБА_3). не відповідають дійсності. В зв"язку з цим вищенаведені факти,на підставі діючого в національному законодавстві принципу презумпції доброчинності та порядності особи, визнаються судом неправдивими відомостями,що порочать та ганьблять честь та гідність позивача. При вирішенні питання по суті позовних вимог суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В зв"язку з тим, що судом було встановлено ряд неправдивих фактів, суд вважає вимогу позивача про спростування цих фактів обґрунтованим . Разом з цим по вищевказаним мотивам,суд не згоден з визначенням спростування,яке просить надрукувати позивач і дає своє визначення спростування. Щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що стаття критикувала позивача як особу , яка займала публічну посаду,тобто ця публічна особа повинна була бути відкритою для критики та цинічних суджень, бо без цього немає сенсу говорити про існування демократії в Україні. Тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення моральної шкоди треба задовольнити частково,бо в даному випадку саме спростування неправдивих фактів за думкою суду є основною формою відшкодування моральної шкоди .

На підставі ст.ст. 32,34 Конституції України,ч.1 ст.23,ч.1 ст.46 Закону України "Про інформацію", ст.ст.270 ч.1,277,297 ч.1 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 р.,ст. 17 Закона України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 10 Европейської конвенції по захисту прав людини та основних свобод, вищевказазаної практики Европейського Суду, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 до редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1", ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

2. Зобов"язати редакцію газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_2 надрукувати спростування в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1"( в найближчому номері після набрання чинності рішення суду).В випадку невиходу на данний час вказаної газети -надрукувати за рахунок редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_2 солідарно - в газеті "ІНФОРМАЦІЯ_2"( в найближчому номері після набрання чинності рішення суду) спростування .

Спростування викласти таким текстом: " В газеті "ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 була надрукована стаття " ІНФОРМАЦІЯ_3" в якій вказані

неправдиві відомості про те, що".. на газету здійснувався натиск з боку областної та міської міліції,в травні 2005 р. міністр МВС прийняв рішення про звільнення начальника Мелітополького місьвідділу МВС за негативними мотивами, ОСОБА_1 брав участь в направленні робітників міліції до Київа під час "помаранчевої" революції, ОСОБА_1 "кришував" фірми, що займалися прийомом металобрухту, жінка ОСОБА_1 є одним із засновників фірми, що займається операціями з металобрухтом. "Рішенням Якимівського районного суду від 14.03.2007 р. ці відомості визнані неправдивими, про що повідомляємо населення..

підпись редакція газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_2

3.Стягнути з редакції газети " ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 1000 ( тисячу) гривень моральної шкоди

4.Стягнути з редакції газети " ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_2 солідарно судові витрати на користь ОСОБА_1 які складаються з держмита - 500,85 грвн.,41 грвн. за друкування об"яви про розгляд справи- а всього на суму 541,85 грвн.

5.Стягнути з редакції газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ОСОБА_2 солідарно суму у якості інформаційно-технічного забезпечення цивільної справи № 2-5/2007 р. Якимівського районного суду запорізької області на користь ТУ ДСА в Запорізькій області ( реквізити депозитного рахунку для оплати витрат : отримувач платежу : Держбюджет Якимівського району ( код БК 22050000, код ЄДРПОУ 34676885, рахунок 31214259700016 в ГУДК в Запорізькій області МФО банку 813015) суму у розмірі 7 гривень 50 копійок 6.В інших позовних вимогах відмовити На рішення може бути подана апеляційна скарга в Якимівський районний суд Запорізької області протягом 20 днів з дня подачі заяві про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

Суддя :