Постанова № 95195340, 19.02.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/746/21

Провадження № 3/161/985/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 19 лютого 2021 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Луцького ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

-за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №034986 від 28.12.2020, вбачається, що 26.11.2020 близько 23 год. 35 хв. ОСОБА_1 надсилав повідомлення нецензурного змісту колишній дружині ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що кваліфіковано за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у них з колишньою дружиною складні взаємовідносини. Наголошує, що саме вона спровокувала його, бо тричі в той день викликала поліцію. Визнає, що направляв їй нецензурні смс-повідомлення після того, як стався конфлікт через дитину (дитяче автокрісло). Вважає, що колишня дружина хоче його дискредитувати, не бере слухавку, що б поговорити про дитину. Повідомив, що в той день тричі приїздив аби побачити сина, на що тричі був викликаний наряд поліції.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що майже щодня колишній чоловік здійснює щодо неї моральне насильство, погрожує, хамить та переслідує. Додала, що коли викликає поліцію, то він пояснює що прийшов до дитини, хоча насправді хоче повернути її. Запевнила, що вона не перешкоджає спілкуванню з дитиною, іноді разом гуляють разом. Натомість, коли колишній чоловік починає з`ясовувати стосунки з нею, то це завжди призводить до конфлікту.

Додатково вказала, що 26.12.2020 ОСОБА_1 дзвонив з самого ранку, приїхав з батьками до неї додому, гримав у двері, кричав, пізно ввечері присилав смс-повідомлення нецензурного змісту. Через конфлікт вона уникає контакту з ОСОБА_1

ОСОБА_1 додатково надав для приєднання до матеріалів справи відеозапис, який показує картину стосунків, що склалися між ним та ОСОБА_2

ОСОБА_2 надала додатково письмові пояснення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення ст. 173-2 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є колишнім подружжям. Даний факт також не заперечувався під час судового розгляду.

Колишнє подружжя, згідно з п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є особами, на які поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 , що полягають у надсиланні повідомлень нецензурного змісту колишній дружині ОСОБА_2 , кваліфіковано як домашнє насильство психологічного характеру.

Згідно положення п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Окрім того п.14 ч.1 ст.1 Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З особистих письмових пояснень ОСОБА_2 від 18.12.2020 судом встановлено, що потерпіла скаржиться на те, що ОСОБА_1 систематично після розлучення переслідує її, телефонує, ображає нецензурною лайкою, принижує та шантажує відібранням дитини, приходить до неї додому та голосно стукає в двері.

Факт надсилання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 смс-повідомлень нецензурного змісту стверджується зокрема фото-таблицями («скрін-шотами» листування) за 26.11.2020, 08.12.2020, 16.12.2020.

Дана обставина ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувалась.

При чому, зміст частини смс-повідомлень містить погрози.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що, на його переконання саме дії ОСОБА_2 , спровокували таку його неправомірну поведінку, суд зауважує наступне.

З огляду на диспозицію ч.1 ст.173-2 КУпАП обов`язковою умовою домашнього насильства, зокрема психологічного характеру, є умисне вчинення будь-яких діянь, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні усних пояснень та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що останній усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав та бажав настання шкідливих наслідків для потерпілої ОСОБА_2 , а тому посилання останнього на ймовірну провокативну поведінку потерпілої є способом уникнути відповідальності за вчинене.

Покликання ОСОБА_1 на провокацію його дій самою потерпілою не заслуговують на увагу, оскільки провокативні дії потерпілої не підтверджені жлдними доказами.

Досліджений судом відеозапис, який надано ОСОБА_1 для приєднання до матеріалів справи, не містить в собі жодної інформації, яка б підтверджувала чи спростовувала обставини, викладені у протоколі.

З огляду на вищезазначене, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується дослідженими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортами, письмовою заявою та особистими письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , фото-таблицями смс-повідомлень, інформаційною довідкою з бази АРМОР, усними поясненнями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, конфліктність стосунків на грунті розірвання шлюбу, суд вважає за доцільне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді мінімального штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП в розмірі 170 грн., а також стягнути судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень, стягнення якого здійснити за реквізитами: рахунок отримувача UA428999980313010106000003550, назва отримувача коштів ГУК у Волин. обл /м.Луцьк/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій