Рішення № 95194463, 26.02.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

справа № 521/3903/20

провадження № 2/521/577/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Шабалдак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Військової академії (м. Одеси) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулися з позовом Міністерство оборони України та Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та підстави звернення до суду, сторона позивачів посилалась на ті обставини, що ОСОБА_1 проходив навчання у Військовій академії (м. Одеса), у зв`язку з чим особу було включено до усіх видів забезпечення.

Однак, ОСОБА_1 було відраховано зі списків академії у зв`язку із небажанням продовжувати навчання.

Виходячи з викладеного, сторона позивачів звернулась з даним позовом до суду, заявляючи вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в загальному розмірі 47000, 00 гривень.

Ухвалою судді від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.08.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи в заочному порядку.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Представник Військової академії (м. Одеса) у відкрите судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву (вхід.№ЕП-15255 від 24.09.2020 року) в якому просив суд розглядати справу за відсутності представника Військової академії (м. Одеса) додатково зазначив, що заявлені вимоги підтримує повністю, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов до суду не надав, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, наступні фактичні обставини справи.

На підставі наказу начальника Військової академії від 16.08.2016 року №428 та на підставі наказу начальника Військової академії від 16.08.2016 року №49-РС призначено на посаду курсанта - ОСОБА_1 .

Наказом начальника Військової академії від 30.08.2016 року №199 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 30.08.2016 року зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

07.06.2016 року між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Військової академії полковником ОСОБА_2 та курсантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Згідно укладеного контракту відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу (а.с.18-19).

ОСОБА_1 звернувся до командування Військової академії з рапортом про його відрахування з числа курсантів Військової академії у зв`язку з розірванням контракту зі сторони військовослужбовця через небажання продовжувати навчання.

Наказом начальника Військової академії від 10.03.2017 року №16-РС, згідно рапорту та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії №8 від 28.02.2017 року молодшого сержанта ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «через небажання продовжувати навчання», виключено зі всіх видів забезпечення та направлено в розпорядження Лубенського РВК Полтавської області для постановки на військовий облік.

Згідно із довідкою-розрахунком від 10.03.2017 року №1/55/185, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) станови 68980, 13 грн.

10.03.2017 року між відповідачем та Військовою академію (м. Одеса) укладено графік добровільного погашення розстроченої заборгованості, на підставі якого відповідачем було добровільно сплачено суму заборгованості у розмірі 21980,13 грн. На момент звернення до суду сума заборгованості становить 47000, 00 грн..

Жодних доказів щодо сплати заборгованості та/або які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, Відповідач суду не надав.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Судом, встановлено, що між сторонами виникли договірні зобов`язання у зв`язку із проходженням навчання та необхідністю відшкодування витрат, пов`язаних із навчанням, та регулюються спеціальними Законами «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов`язок і військову службу», Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 та загальними положеннями про зобов`язання ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого указом Президента України, від 06 квітня 2011 року, №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

За змістом ст.ст.1 та 10 Закону України «Про оборону України», ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, а органом державної влади на місцях є підпорядковані Міністру оборони командири з`єднань, частин, інших формувань.

Міністерство оборони України, згідно рішення Конституційного Суду України №3-РП/99, від 08 квітня 1999 року, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України» та Статуту Військової академії (м. Одеса), академія входить до складу Збройних Сил України і підпорядкована Міністерству оборони України.

Згідно п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України, від 10.12.08 №1153/2008, контракт про навчання припиняється (розривається) достроково через недисциплінованість курсанта, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

В разі відрахування через небажання продовжувати навчання, відраховані курсанти відшкодовують Міністерству оборони України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно п. п. 3, 4 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 12.07.2006 року, № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом, згідно з нормами утримання курсантів.

Відповідно до вимог Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України, від 03 серпня 2016 року, № 400, відшкодовуються колишніми курсантами відповідного навчального закладу плата за послуги, що надаються бюджетними установами.

Судом встановлено, що Військова академія (м. Одеса), яка із врахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», є суб`єктом владних повноважень на місцях в системі Збройних Сил України, уповноважена центральним органом виконавчої влади - Міністерством оборони України виконувати повноваження по відшкодуванню вищезазначених витрат. При цьому, їх відшкодування пов`язано з проходженням та звільненням громадян з публічної служби.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено обов`язок громадян, відрахованих з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання, або через недисциплінованість та, в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовувати Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно п. 8 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 12.07.2006 року, № 964, сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується, відповідно до кошторису Міноборони.

Згідно укладеного Контракту, відповідач взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Згідно із положеннями ст. 509 ч. ч.1, 2 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ч. 1 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ч. 1 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ураховуючи викладене, враховуючи наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, а також відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на неправомірність звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача даних коштів, суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь Військової академії (м. Одеса) понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору - у розмірі 2102,00 гривень, сплачені позивачем при звернені до суду, що підтверджується платіжним дорученням №821, від 30.05.2019 року.

Керуючись,ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Військової академії (м.Одеса) (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.10, код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) про відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 47000 (сорок сім тисяч гривень) 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м.Одеса) суму оплаченого судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текс рішення складено 26.02.2021 року.

Головуючий О.С. Леонов

26.02.21