Ухвала суду № 95194319, 26.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/467/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кравчук О.В., вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду та відкриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 )

до Держави Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ – 02910025; адреса: : вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просить суд стягнути з Держави України в особі Кіровоградської обласної прокуратури (м. Кропивницький вул. Велика Пермська, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910025) матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч.3 та п.14 ч.5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року у сумі 975044,2 грн. (дев`ятсот сімдесят п`ять тисяч сорок чотири гривні та двадцять копійок).

Ухвалою судді від 15 лютого 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху- позивачеві запропоновано подати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення такого строку.

26 лютого 2021 року до суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, спрямована на виконання вимог вказаної ухвали.

У супровідному листі до вказаної заяви ОСОБА_1 наголосив, що вважає незастосовними до спірних правовідносин строки звернення до суду, оскільки згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У поданій заяві позивач також не погодився з висновками суду про пропущення ним строку звернення до суду.

Так, наявність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду ОСОБА_1 мотивує наступним:

- до спірних правовідносин належить застосувати шестимісячний строк звернення до суду, оскільки заявлена ним позовна вимога не стосується звільнення з публічної служби, а є виключно способом поновлення майнових прав шляхом відшкодування шкоди, заподіяної неконституційною нормою закону;

- перебіг такого строку доцільно обраховувати з дня звільнення ОСОБА_1 з прокуратури – 12 жовтня 2020 року та проведення з ним остаточного розрахунку, оскільки до того позивач мав правомірні очікування щодо добровільної виплати заборгованості, яка утворилася внаслідок застосування положень Бюджетного кодексу України, визнаних неконституційними.

Однак, суд вважає неприйнятними доводи позивача з таких міркувань.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічною службою є, серед іншого, професійна діяльність прокурорів.

Як вбачається із матеріалів позову, ОСОБА_1 вважає, що йому завдано майнової шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати з 01 січня 2015 року по 31 серпня 2019 року під час роботи в органах прокуратури внаслідок дії положень пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які надалі визнані неконституційними.

Отже, предметом спору є стягнення шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу у 2015-2019 роках, коли він перебував на публічній службі.

Велика Палата Верховного Суду в справі №686/23445/17 (постанова від 5 червня 2019 року), розглядаючи спір, який виник за подібних фактичних обставин, що й розглядуваний спір, а саме: внаслідок визнання прийнятого Верховною Радою України неконституційного акта (закону) позивачу, який на той час перебував на посаді судді (публічній службі) було завдано майнової шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати, зробила висновок, що такий спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства та зазначила, що такий спір стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати.

За таких умов суд дійшов висновку, що даний спір є спором щодо проходження публічної служби, який виник у зв`язку з виплатою позивачеві заробітної плати у розмірі, меншому ніж він сподівався.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме вимоги частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовою підставою для вимоги позивача про стягнення завданої йому шкоди стало прийняття Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26 березня 2020 року - і саме з цього дня розпочався перебіг місячного процесуального строку звернення позивача до суду.

Жодної поважної причини, яка б унеможливила звернення позивача до суду в строк, встановлений законом, ОСОБА_1 не навів. Очікування добровільної виплати коштів до дня звільнення та повного розрахунку (12 жовтня 2020 року) не перешкоджало позивачеві своєчасно звернутись до суду. Принагідно суд зазначає, що звернення за судовим захистом не унеможливлює у подальшому добровільного вирішення спору між сторонами.

Більше того, навіть за умови прийнятності доводів позивача про те, що він очікував добровільної виплати коштів до дня свого звільнення, ОСОБА_1 жодним чином не обгрунтував свого звернення з позовом 09 лютого 2021 року, тобто після спливу місячного строку від такого розрахунку.

За таких умов суд не має правових підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду і для поновлення такого строку та згідно з частиною другою статті 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства повинен повернути позовну заяву позивачеві.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 122, 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169, статтями 243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Держави Україна в особі Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ – 02910025; адреса: : вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про стягнення матеріальної шкоди – повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук