Рішення № 95189238, 17.02.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/7646/18

2/465/714/21

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова, в складі:

головуючого – судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Кремса Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , третьої особи яка до ПАТ Львівгаз( правонаступник Акціонерне товариство оператор газорозподільної системи Львівгаз, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТзОВ «Львівгаз Збут» та ПАТ «Львівгаз» юридична адреса: м. Львів, вул. Золота, 42, в якій просить повернути переплату вартості не спожитого газу у розмірі 1100 грн.; зобов`язати за кошти ТзОВ «Львівгаз збут» встановити лічильник газу; у разі відмови відповідача встановити лічильник після ухвалення рішення суду - заборонити нараховувати оплати за невикористаний газ більше ніж встановлена муніципальна субсидія.

10.02.2020 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про уточнення позовних вимог та додаткові обґрунтування без зміни предмету та підстав позову.

В уточнених позовних вимогах та додаткових обґрунтуваннях без зміни предмету та підстав спору представник позивача ОСОБА_2 просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог та додаткових обґрунтувань без зміни предмету та підстав спору представника позивача ОСОБА_2 та зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «Львівгаз збут» здійснити перерахунок об`єму та плати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_1 , співвласником якої є ОСОБА_1 , виходячи із діючих впродовж періоду нарахування - із травня 2017 року по день ухвалення рішення, норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники; зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ “Львівгаз збут” у передбачені законом строки встановити у кв. АДРЕСА_1 , співвласником якої є ОСОБА_1 лічильник газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «Львівгаз збут»; зобов’ язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ “Львівгаз збут” з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «Львівгаз збут» співвласнику кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проводити нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 в уточнених позовних вимогах вказують, що позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, які ПАТ «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_2 , співвласником даного помешкання є позивач. Будинок знаходиться на балансі ЛКП «Магістральне».

До травня 2017 року нарахування оплати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_1 відбувався згідно норм, затверджених Постановою КМУ №203 від 23.03.2016 року із розрахунку 3,3 м3 на одну особу.

У травні 2017 року відповідачами у будинку АДРЕСА_3 незаконно встановлено загальнобудинковий лічильник газу, після чого з травня 2017 року нарахування об`ємів спожитого газу відповідачами проводиться відповідно до показників загальнобудинкового вузла обліку природного газу пропорційно до кількості осіб, зареєстрованих у квартирах будинку.

Оскільки, позивач сплачував за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то вважають, що відповідачі зобов`язані надавати послуги, які вже оплачені позивачами та забезпечити встановлення лічильників газу для населення. Відмова відповідачів встановити індивідуальний лічильник газу позивачам суперечить вимогам законодавства та порушує права позивача.

Щодо здійснення перерахунку об`єму та плати за спожитий газ у кв. АДРЕСА_1 співвласником якої є позивач, вважають, що такий перерахунок буде відповідати принципу не нав`язування таких умов одержання послуг, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, недопущення порушення принципу рівності сторін договору внаслідок використання монопольного становища. Оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовляються виконати вимоги позивача, останній змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою від 25.09.2019 року судом відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

07 листопада 2019 року Представником відповідача ТОВ «Львівгаз збут» подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . В обґрунтування відзиву представник зазначає, що обов`язок встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу у будинку де проживає позивач покладено на оператора ГРМ яким в даному випадку є ПАТ «Львівгаз», відтак така вимога саме до ТОВ «Львівгаз збут» як і здійснення перерахунку об`єму та плати задоволенню не підлягає.

Представником позивача Судомляк І.К. подано відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача Судомляк І.К. покликається на мотиви аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.

У лютому 2020 року ОСОБА_3 подано заяву про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та подано позовну заяву.

У позовній заяві ОСОБА_3 просить зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ “Львівгаз збут” здійснити перерахунок об`єму та плати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_1 , співвласником якої є ОСОБА_3 , виходячи із діючих впродовж періоду нарахування - із травня 2017 року по день ухвалення рішення, норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники; зобов`язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «Львівгаз збут» у передбачені законом строки встановити у кв. АДРЕСА_1 співвласником якої є ОСОБА_3 лічильник газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз"(правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «Львівгаз збут»; зобов”язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ “Львівгаз збут” з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (правонаступник АТ оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «Львівгаз збут» співвласнику кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 проводити нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

Представник відповідача ПАТ «Львівгаз» не скористався правом подання відзиву.

Ухвалою від 27.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи позовні вимоги позивача з урахуванням уточнених позовних вимог та позовні вимоги третьої особи підтримала в повному обсязі, просили позов задовольнити.

ПАТ «Львівгаз» та представник відповідача ТОВ «Львівгаз Збут» повторно до суду не прибули, заслухавши думку осіб, які з`явились про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явились, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи у відсутності представників відповідачів.

Заслухавши думку представника позивача та третьої особи ОСОБА_2 , дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ПАТ «Львівгаз» 21.05.2019 року було змінено назву на Акціонерне Товариство оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , є власниками квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є споживачами послуг з розподілу природного газу, які АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд встановив, що до травня 2017 нарахування оплати за спожитий газ в квартирі АДРЕСА_1 відбувався згідно норм, затверджених Постановою КМУ №203 від 23.03.2016 із розрахунку 3,3м3 на одну особу.

У травні 2017 року позивачу та третій особі у будинку Наукова 10, що у м.Львові встановлено загальнобудинковий вузол обліку природного газу, після чого з травня 2017 нарахування об`ємів спожитого газу проводиться відповідно до показників загально будинкового лічильника пропорційно до кількості осіб, зареєстрованих у квартирах будинку.

Так, у відповідності до Кодексу газорозподільних систем оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відносини між споживачами та оператором газорозподільних систем регулюються укладеним між ними Типовим договором, затвердженим постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Постановою КМУ від 23 березня 2016 року № 203 передбачено загальні правила обліку і оплати за спожиті послуги та встановлено норми споживання природного газу населенням.

Частиною 2 ст.32 Закону встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Тобто, згідно вимог даного Закону розмір оплати спожитих комунальних послуг визначається виключно двома способами: або за лічильниками , або за встановленими нормами споживання.

Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» ( зі змінами закону від 21.12.17, які набрали законної сили 20.01.2018), передбачені права споживача на встановлення безоплатного газового лічильника до 1 січня 2021 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» по відношенню до побутового споживача ТзОВ «Львівгаз Збут» є постачальником, а АТ «Оператор газо- розподільної системи «Львівгаз»-розподільником, оператором газорозподільної мережі.

Встановлення загальнобудинкових вузлів обліку передбачено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим НКРКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а порядок проведення розрахунків встановлений Постановою Кабінету Міністрів від 27.01.2016 р. №46.

У пункті 1 ч.5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (Постанова №2494 від 30.09.2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) зазначено, що за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

При цьому балансоутримувач не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Пунктом 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою КБУ від 16.05.2002 р. №620 передбачено, що власник будинку, особа, відповідальна за експлуатацію будинку, балансоутримувач будинку, тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених в квартирі за їх наявності, а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Згідно з п.2 ч. 1 розділу VI цього ж Кодексу доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.

Для побутових споживачів форма Типового договору постачання природного газу затверджена постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500. В загальних положеннях цього Типового договору визначено, що споживач це фізична особа, об`єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

До Типового договору має складатися заява- приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, і в ній же визначаються персоніфіковані дані споживача, зокрема вид об`єкта (приватний будинок, квартира, комунальна квартира, літня кухня тощо) та адреса об`єкта. Згідно з п. 5 ч. З розділу VI того же Кодексу ГРС, для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом сформовану заяву-приєднання до умов договору з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта.

У пункті 2 тієї ж частини зазначається, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ забезпечує формування та передачу даних про об`єми та обсяги фактичного споживання природного газу споживачем до Оператора ГТС.

Згідно з п.1 тієї ж частини, Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами.

За змістом статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Відповідно до вимог цього Закону, із змінами згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», які набрали чинності 20.01.2018 р., визначений порядок встановлення лічильників газу споживачам. У разі не встановлення населенню лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Суд визнає доведеною обставину порушення оператором ГРМ Акціонерне Товариство оператор газорозподільної системи «Львівгаз» вимог Кодексу газорозподільних систем, зокрема, пунктом 3 глави 4 «Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення)» розділу IX вказаного кодексу передбачено, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. Побутовий споживач - це споживач, який споживає газ у своєму помешканні і квартирі). Загальнобудинковий лічильник рахує газ, спожитий цілим будинком, тобто всіма побутовими споживачами а також юридичними особами та суб`єктами господарської діяльності, розташованими в будинку.

Тому лічильник газу не забезпечує і не може забезпечити облік споживання кожного окремого побутового споживача. Вказаний нормативний акт НКРЕ, окрім того, що надає газорозподільним підприємствам право встановлювати загальнобудинкові лічильники, містить також пряму вказівку на застосування норм споживання до побутових споживачів, помешкання яких не обладнані лічильником.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №214/2435/17 провадження № 14-347цс18 зазначено наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

За змістом статті 21 цього Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону № 1023-XII крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3533-VI фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3533-VI та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року (відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII,-тільки для приготування їжі-з 01 січня 2021 року).

Суд зауважує, що саме на Оператора ГРМ покладений обов`язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов`язку на споживачів є неправомірним.

Разом з тим, у разі не встановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Національна комісія регулювання електроенергетики України застосовує до суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, такі санкції:

у разі не встановлення вузлів обліку природного газу та/або неприпинення розподілу природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку, - застереження;

у разі невжиття суб`єктом господарювання, до якого застосовано застереження, відповідних заходів - штраф у розмірі до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національна комісія регулювання електроенергетики України за наявності в діяльності суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, порушень, передбачених цим Законом, видає у межах своїх повноважень на підставі акту перевірки, оформленого в установленому порядку, постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Відтак, станом на день розгляду справи такий обов`язок відповідачем Акціонерне Товариство оператор газорозподільної системи «Львівгаз» не виконано, тому настає відповідальність передбачена статтею 6 Закону № 3533-VI, а такий обов`язок не припиняється та існує до моменту встановлення індивідуального лічильника газу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Доказів на спростування виконання такого обов`язку відповідачем Акціонерне Товариство оператор газорозподільної системи «Львівгаз» суду не надано, а докази надані позивачем та третьою особою щодо факту невиконання такого обов`язку відповідачем Акціонерне Товариство оператор газорозподільної системи «Львівгаз» не спростовано.

Отже, за замовчуванням, з діючого на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду справи Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» убачається, що у період з 01.01.2021 року у разі не встановлення лічильника на особу на яку покладено обов`язок встановлення лічильника газу, в даному випадку Акціонерне Товариство оператор газорозподільної системи «Львівгаз», накладається стягнення, а ОСОБА_1 , ОСОБА_3 облік газу до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Оскільки законодавством станом на день ухвалення рішення не встановлено крайню дату виконання такого обов`язку оператором ГРМ, а позивач та третя особа заявили позовну вимогу про зобов`язання встановити лічильник газу на час дії норми, яка передбачала кінцевий строк встановлення лічильника, що одначе не звільняє відповідача від обов`язку по завершенні такого строку встановити індивідуальний лічильник газу - позовна вимога ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної вимоги ОСОБА_2 та позовна вимога ОСОБА_3 про зобов`язання встановити у кв. АДРЕСА_1 власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , лічильник газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» підлягають задоволенню з зобов`язанням встановити лічильник без покликання на межу крайнього строку встановлення лічильника.

Разом з тим, оскільки ТОВ «Львівгаз Збут» є оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою, а не оператором газорозподільної системи, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, відтак суд дійшов висновку, що ТОВ «Львівгаз збут» не може бути належним відповідачем у справі і в частині позовних вимог ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог представника позивача ОСОБА_2 та позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» слід відмовити.

З наведених мотивів у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ТзОВ «Львівгаз збут» здійснити перерахунок об`єму та плати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_1 та встановити у кв. АДРЕСА_1 лічильник газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з урахуванням уточнених позовних вимог представника ОСОБА_2 про зобов`язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (правонаступник ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз») у кв. АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 проводити нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники та аналогічної позовної вимоги ОСОБА_3 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що суд повинен дотримуватись закону щодо способу захисту прав або ж договору. Якщо закон не передбачає ефективного способу захисту порушеного, невизнаного та оспорюваного права, суд може визначити у рішенні спосіб, який не суперечить закону.

Суд звертає увагу, що для захисту права необхідним є встановлений факт його порушення.

Пунктом 3 ч.2 ст.16 ЦК України передбачено спосіб захисту припинення дії, яка порушує право. У спірних правовідносинах, що виникли такою дією є нарахування обсягів спожитого газу виходячи із показів загальнобудинкового вузла обліку природного газу.

Оскільки відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» не визнає право ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені квартині лічильники, що убачається із відповіді №Lv08.1-ЛВ-13680-1217 від 29.12.2017 року позивачу та третій особі, дає суду підстави вважати, що за умов задоволення позовної вимоги про зобов`язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» встановити індивідуальний засіб обліку у квартирі і до моменту виконання такого обов`язку відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» матиме право вибору на свій розсуд або нараховувати обсяги спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, або продовжувати проводити нарахування згідно показів загальнобудинкового засобу обліку газу.

Відтак, задля виключення можливості порушення прав позивача та третьої особи у подальшому до моменту виконання встановленого та не обмеженого строком на день розгляду справи чинним законодавством обов`язку АТ «Оператора газорозподільної системи «Львівгаз» та з огляду на задоволення судом інших вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 таку вимогу про зобов`язання АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у кв. АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , проводити нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники слід - задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.12 ст.141 ЦПК України

Згідно п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (з наступними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заяви, яка містить дві і більше позовних вимог сплачується судовий збір за кожну позовну вимогу, а саме за позовну вимогу немайнового характеру слачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки в даній категорії справ ОСОБА_1 від сплати судового збору як і ОСОБА_3 при подачі позову до суду звільнені, а тому такий підлягає стягненню з відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь держави в розмірі 3073,60 грн. (768,40 х 4) та 3363,20 грн. (840,80х4), а разом 6436,80.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог представника позивача ОСОБА_2 та позовні вимоги третьої особи, яка заявляє окремі позовні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» по нарахуванню обсягів спожитого газу з 01 травня 2017 року, виходячи із показників загальнобудинкового лічильника газу по квартирі АДРЕСА_1 .

Зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» здійснити перерахунок об`єму та плати за спожитий газ по кв. АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , виходячи із діючих впродовж періоду нарахування - із 01 травня 2017 року по день ухвалення рішення, норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

Зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» встановити у квартирі АДРЕСА_1 власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , лічильник газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

Зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» з дня ухвалення рішення та до встановлення лічильника газу за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у квартирі АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , проводити нарахування обсягів спожитого газу виходячи із чинних норм споживання газу для громадян, у яких не встановлені газові лічильники.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в дохід держави 6436,80 грн судового збору на користь держави.

В решті вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», ЄДРПОУ 03349039, юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут», ЄДРПОУ 39594527, юридична адреса: м. Львів, вул. Золота,42 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 23.02.2021 року.

Суддя Ванівський Ю.М.