Ухвала суду № 95187189, 24.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16148/20

Провадження № 2/522/744/21

У Х В А Л А

24 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши справу матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Отрада» про визнання незаконним скасування в частині рішення правління ГО «Отрада» від 22.08.2020, оформленого протоколом № 4/2020,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Отрада» про визнання незаконним скасування в частині рішення правління ГО «Отрада» від 22.08.2020, оформленого протоколом № 4/2020.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду на 05.11.2020 року.

30.10.2020 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

05.11.2020 року від представника позивача до суду надійшла заява про відкладення судового засідання.

Судове засідання призначене на 05.11.2020 року відкладено на 12.01.2021 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

12.01.2021 року від позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У судове засідання призначене на 12.01.2021 року сторони не з`явились. Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Повістка про дату та час судового засідання направлялась на адресу зазначену в позовній заяві, однак судове повідомлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Розгляд справи відкладено на 24.02.2021 року.

У судове засідання призначене на 24.02.2021 року сторони не з`явились.Повістка про дату та час судового засідання направлялась позивачу на адресу зазначену в позовній заяві, однак судове повідомлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, необхідно зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що позовна заява надійшла до суду 21.09.2020 року через Електронний суд (підсистема (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної сиситеми), а тому представник позивача був сповіщений про судові засідання шляхом направлення повісток про судове засідання до електронного кабінету.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Також суд звертає увагу, що представник позивача – адвокат Облещук Ольга Петрівна теж повторно не з`явилась до судового засідання.

Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті “Судова влада” і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.

Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -Керуючись ч.3 ст. 44 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Отрада» про визнання незаконним скасування в частині рішення правління ГО «Отрада» від 22.08.2020, оформленого протоколом № 4/2020 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Науменко

24.02.21