Рішення № 95186866, 24.02.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4656/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за охоронні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2020 року представник позивачів Управління поліції охорони в Київській області звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління охорони в Київській області заборгованість у розмірі 68300 грн., пеню в розмірі 1052,49 грн., а також суму сплаченого судового збору в сумі 2102 грн., мотивуючи це невиконанням відповідачем умов договору про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 16.06.2020 № 4195/20, укладеного між останнім та Управлінням поліції охорони Київської області.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.10.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивачів Управління поліції охорони в Київській області звернувся до Овідіопольського райсуду Одеської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, надіславши до суду письмову заяву, в якій повністю підтримав свій позов, який просив задовольнити та слухати справу без його участі, не заперечуючи проти заочного розгляду справи (а.с. 80-83).

У визначений ухвалою суду від 15.10.2020 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, хоча вказані матеріали позову та ухвалу суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за останньою відомою позивачу і судові адресою місця проживання відповідача, вказаною у позові, що підтверджується довідкою ВАДР ГУДМС України в Одеській області від 09.10.2020 р., згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований з 24.02.2004 р. за адресою : АДРЕСА_1 , а також зворотними поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відміткою листоноші «адресат відмовився від вручення» (а.с. 75,84-85).

На підставі ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач не подав відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження, що відповідає положенням ст.ст. 191 ч. 2,281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Судом встановлено, що на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 від 10.06.2020 вх. № 2018, між Управлінням поліції охорони в Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони від 16.06.2020 № 4195/20 (а.с. 7,8-21).

16.06.2020 року о 09.00 год., на вищезазначений об`єкт було виставлено службовий наряд охорони, що підтверджується актом виставлення службового наряду охорони у кількості 2-х працівників від 16.06.2020 року, підписаного сторонами, а також наказом Управління поліції охорони в Київській області № 5460 від 16.06.2020 року (а.с. 26,27-29).

Згідно з розділом 1 Договору Управління поліції охорони в Київській області здійснює забезпечення охорони особистої безпеки відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з п. 2.4 оплата замовником за виконання заходів охорони особи згідно з цим Договором здійснюється в національній валюті, на умовах попередньої оплати щомісяця, до 5 (п`ятого) числа кожного місяця у вигляді внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок охорони у розмірі 100% від суми вартості послуг охорони, визначеної згідно з дислокацією-розрахунком (додаток 1-2 до Договору) та протоколом узгодження договірної ціни (додаток 3 до Договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору ціна послуг охорони за цим Договором є договірною.

Оплата послуг охорони за цим Договором проводиться за весь час забезпечення охорони (особистої безпеки) особи на підставі протоколу узгодження договірної ціни за годину охорони і становить 165 грн. за 1 годину роботи кожного працівника охорони та відповідно до кількості годин охорони згідно з дислокацією-розрахунком (додаток 1-2 до Договору), але не менше 8 (восьми) годин за робочий день (в час виконання послуг охорони враховується отримання службовим нарядом зброї, спеціальних засобів, інструктажу та повернення наряду після виконання завдання до підрозділу).

Суд встановив і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачу надались послуги охорони з 9:00 год. 16.06.2020 року по 09:00 год. 17.08.2020 року (по 9 годин у робочі дні) на загальну суму 138930 грн., а саме: червень - 34320 грн., липень - 68310 грн., серпень - 36300 грн., з яких було сплачено відповідачем 70630 грн., та борг останнього становить – 68300 грн. (а.с. 5).

04.08.2020 року відповідачу ОСОБА_1 було вручені під підпис претензію № 2508/43/30/01-20 з попередженням припинення надання охоронних послуг 17.08.2020 року (а.с. 42-43).

07.09.2020 року відповідачу була направлена претензія № 2920/43/30-2020 з доданими рахунком - фактурою від 07.09.2020 року на суму 68300 грн. та актами виконаних робіт за липень і серпень 2020 року з проханням підписати та повернути на адресу позивача (а.с. 36-41).

Згідно умов п. 2.5.1 Договору якщо протягом 5 робочих днів з дати отримання від охорони акту виконаних робіт замовник не повернув підписаний примірник охорони, не подав письмової мотивованої відмови від його підписання або обґрунтованих письмових заперечень - послуги вважаються наданими в повному обсязі, прийнятими замовником та підлягають оплаті в повному обсязі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище претензії залишились поза увагою відповідачем ОСОБА_1 , а оплата за надані послуги не надійшла на рахунок Управління поліції охорони в Київській області.

З моменту взяття об`єкта під охорону до припинення надання охоронних послуг позивач свої зобов`язання виконував належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт за червень 2020 року підписаного сторонами, а також відсутність претензій або скарг з боку відповідача щодо послуг охорони та проведення останнім оплати за червень та частину липня 2020 року у розмірі 70630 грн., що підтверджується виписками банку.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог і. відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що, «якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до виписок АТ «УкрСиббанк», відповідачем ОСОБА_1 було здійснено перерахування коштів на загальну суму 70630 грн. за послуги охорони наступним чином:

07.07.2020 року 4900,00 грн.

16.07.2020 року 4900,00 грн.

27.07.2020 року 28 000,00 грн.

28.07.2020 року 4900,00 грн.

31.07.2020 року 930,00 грн. та 27 000,00 грн.

Оскільки за червень 2020 року оплата становила 34320 грн., то решту перерахованих коштів в розмірі 36310 грн. позивач зарахував як оплату за частину липня 2020 року.

Таким чином, станом на день подання позову відповідач має заборгованість за надані послуги охорони за липень 2020 року - 32000 грн. і за серпень 2020 року - 36300 грн., разом 68300 грн., яка підтверджена документально.

Окрім того, відповідно до п. 11.2. Договору за кожний день прострочення платежів за здійснення заходів охорони замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

Розмір пені розраховується про формулі: Розмір пені=СБ*(ОС*2)%/КДР*КДП, де СД - сума боргу; ОС - облікова ставка НБУ; КДР - кількість днів у році; КДП - кількість днів прострочення.

Розмір пені за період з 01.08.2020 року по 16.09.2020 рік складає: 68 300,00 *(6*2)% /366*47:100 = 1052,49 грн., з розрахунком якої погоджується суд.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача, в порядку ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в сумі 2102 грн., сплачених позивачем при подачі позову і підтверджених документально (а.с. 6).

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,280-283 ЦПК України, ст.ст. 509,526,530 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за охоронні послуги – задовольнити ;

2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Київській області (ЄДРПОУ: 40109063) заборгованість у сумі 68300 грн., та пеню у сумі 1052,49 грн. ;

3.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Київській області (ЄДРПОУ: 40109063) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24.02.2021 р.

Суддя Гандзій Д.М.