Ухвала суду № 95186496, 17.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/624/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, стягував: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", боржник: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч. 6 ст. 268 ЦПК України 17.02.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.02.2021 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, стягував: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", боржник: ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення у справі № 2п-7252/08 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ " Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором № 014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року.

Заявник вказує, що згідно перевірки на сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors міністерство юстиції автоматизованої системи виконавчого провадження, стосовно боржника на момент подачі заяви записи відсутні. Електрона або інша адреса Боржника невідома.

Як вказано у заяві, 26 лютого 2019 року укладено договір № 114/70 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та AT «Оксі Банк». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року. Разом із тим 19.07.2019 року укладено договір № 114/70/1 між AT «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року.

Посилаючись на норми ЦПК України, ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», висновки зроблені Верховним Судом в заяві вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Як зазначає заявник, норма має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замирити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Заявник зазначає, що ТОВ «ФІНАНСОВА «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не являється стороною у справі, а тому не має законних підстав звернутись у відповідні органи ДВС для отримання інформації щодо перебування відповідного листа на виконанні.

Згідно прохальної частини заяви, заявник просить суд: замінити стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у справі № 2п-7252/08. Провести розгляд заяви за відсутності представника.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідно до прохальної частини заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника заявника.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання заяви, а тому суд розглядає справу за їх відсутності, так як у відповідності до ч.3 ст.442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про зміну сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи №2п-7252/08, матеріали заяви про заміну стягувача на його правонаступника, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 березня 2009 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення у справі № 2п-7252/08 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року. Позовні вимоги було задоволено. Розірвано кредитний договір №014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року у розмірі 2175175 грн. 24 коп. шляхом примусового стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки нерухоме майно: об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку площею 0,045 га, під кадастровим номером 2110100000:52:004:0075 , що знаходиться в АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Закарпатської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1700 грн. витрат по оплаті державного мита та 30 грн. витрат по сплаті коштів на інформаційно-технічне забезпечення.

Заявник вказує, що згідно перевірки на сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors міністерства юстиції автоматизованої системи виконавчого провадження, стосовно боржника на момент подачі заяви записи відсутні. Електрона або інша адреса Боржника невідома.

26 лютого 2019 року укладено договір № 114/70 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та AT «Оксі Банк». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року.

Разом із тим 19.07.2019 року укладено договір № 114/70/1 між AT «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/4070/74/37577 від 28.12.2007 року.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва. Кредитор не може бути змінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з позицією Верховного суду України в справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній редакції на момент постановлення Верховним Судом України вказаної постанови) заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2018 в справі № 2-н-148/09, в якій також зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). З наведеного слідує, що заміна сторони виконавчого провадження можлива як на стадії відкритого виконавчого провадження, так і за відсутності такого.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статі 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторони у виконавчому листі, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у виконавчому листі, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року, прийнятій у справі № 409/559/15-ц.

Суд вважає, доведеним той факт, що заявник є правонаступником кредитора, вказане підтверджується договорами факторингу, та витягом з реєстру боржників.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Відповідно до ч.5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При дослідженні матеріалів справи №2п-7252/08 наявні відомості про отримання виконавчого листа за рішенням суду у даній справі.

Згідно відомостей за результатами пошуку виконавчих проваджень в системі АСВП будь-якої інформації щодо пред`явлення до виконання виконавчого документу № 2п-1510/09 інформація відсутня.

Згідно заяви про заміну сторони виконавчого провадження заявник вказує, що ТОВ «ФІНАНСОВА «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не являється стороною у справі, а тому не має законних підстав звернутись у відповідні органи ДВС для отримання інформації щодо перебування відповідного листа на виконанні.

Разом з тим, як слідує з прохальної частини заяви, заявником ставиться питання заміни сторони у справі, а саме: «Замінити стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у справі № 2п-7252/08».

Суд виходить з того, що заміна стягувача відбувається в процесі виконання судового рішення, і для заміни стягувача (у разі, якщо рішення не виконане) не має значення чи є відкрите виконавче провадження на даний час. Тому сама по собі відсутність конкретної інформації про наявність відкритого виконавчого провадження (проваджень) на виконання судового рішення не є підставою для відмови у заміні стягувача в процесі його виконання.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст.2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З вищезазначеного вбачається, що із заявою про заміну сторони може звернутися будь-яка сторона, яка не є стороною виконавчого провадження, або стороною по справі, а також сам державний виконавець. При цьому відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 55, 442 ЦПК України така заміна сторони можлива на будь-якій стадії виконавчого провадження, або у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи діючі положення цивільного судочинства України, роз`яснення судів вищої інстанції, встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки наявні відомості про отримання виконавчого листа у даній справі за рішенням суду, а розгляд справи завершено, тому суд вважає за можливе замінити сторону стягувача у виконавчому листі виданому за рішенням Ужгородського міськрайонного суду цивільній справі №2п-1510/09 від 26 березня 2009, із стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який вибув на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

За вказаних обстави суд приходить до переконання , що в даному випадку заява про заміну стягувача у цивільній справі №308/10372/14-ц, підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищенаведеного, ст.ст.11, 510, 512, 514 ЦК України, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.55, 260, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, стягував: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", боржник: ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Замінити первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на його правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у виконавчому листі, видному Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за рішенням суду у цивільній справі №2-п-7252/08 від 26.03.2009.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.