Рішення № 95184542, 22.02.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9425/20

Провадження № 2/263/405/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Гардіан», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія Гардіан» вартість матеріального збитку в розмірі 8536,99 грн та витрати пов`язані зі складанням звіту № 1236/20 у розмірі 2500 грн, з відповідача ОСОБА_2 стягнути суму франшизи в розмірі 2600 грн., також стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ДТП яка сталась 22.04.2020 року в Центральному районі м.Маріуполя на перехресті вул.Бахмутської та вул. Авіаційна відповідальним за заподіяння шкоди, згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), визнано відповідача ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальнстіь якого застрахована за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.11.2019 року в ТДВ «Страхова компанія Гардіан». Відповідно до звіту № 1236/20 про оцінку збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 02.06.2020 року вартість матеріального збитку становить 30470,51 грн. 23.07.2020 року ТДВ «Страхова компанія Гардіан» позивачу була перерахована сума матеріального збитку в розмірі 19333,52 грн. Однак з виплачено сумою він не згоден, тому просить стягнути недоплачену вартість матеріального збитку з ТДВ «Страхова компанія Гардіан» в сумі 8536,99 , витрати пов`язані зі складанням звіту у сумі 2500 грн., суму франшизи з відповідача ОСОБА_2 . Також просить стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на правову допомогу, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив задовольнити, поянив, що у наслідок ДТП було пошкоджено його автомобіль, відповідачем страховою компанією було йому перераховано відшкодування шкоди у сумі 19333,52 грн., але на його думку вартість матеріальної шкоди є більшою та відповідно до складеного звіту становить 30470,51 грн. Із врахуванням здійснених відповідачем витрат та розміру франшизи 2600 грн., йому слід доплатити 8536,99 грн. та витрати на проведення оцінки. У зазначеному звіті враховано відсоток зносу автомобіля, тому він є вірним. На час розгляду справи ним було відновлено автомобіль та витрати на його відновлення станвлять 24400 грн. Також з відповідача ОСОБА_2 , як винуватця ДТП, слід стягнути розмір франшизи та з обох відпорвідачів витрати на правову допомогу та по сплаті судового збору. В подальшому позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник ТДВ «Страхова компанія Гардіан» Ялтиченко О.П. проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що страховою компанією було складено звіт, за яким розраховано суму шкоди з урахуванням коефіциєнту зносу транспортного засобу та розміру франшизи, що становить 19333,52 грн., яку позивачу було виплачено у повному обсязі, з розрахунком розміру шкоду за звітом, наданим позивачем не згодні, оскільки він є завищеним. В подальшому після надання позивачем відомостей про витрати на ремонт автомобіля, зазначила, що страховою компанією навіть більше сплачено коштів, ніж позивач поніс реальних витрат на відновлення автомобіля, оскільки при врахуванні коефіциєнту зносу деталей, ця сума ще буде зменшена. В подальшому суду надано заяву про розгляд справи за відсутності відповідача, проти позову заперечує.

Суду надано відзив, в якому зазначено, що між ТДВ "СК "Гардіан" та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4517169 (далі - Поліс), забезпечений транспортний засіб ВАЗ2106, державний номер НОМЕР_1 , зі строком дії з 17.11.2019р. до 16.11.2020р., на умовах якого була застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка правомірно керувала забезпеченим транспортним засобом. Страхова сума за договором за шкоду, завдану майну, 130 000,00 грн., франшиза - 2600 грн. Відповідач визнає факт та обставини ДТП, на які вказує позивач, та те, що зазначена ДТП є страховим випадком за полісом № АО/4517169. Однак відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі виходячи з того, що 28.04.2020р. представником страхової компанії було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за результатами якого аварійним комісаром ОСОБА_3 було складено Аварійний сертифікат про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 , №14-D/69/3 від 04.05.2020р. Відповідно до Аварійного сертифікату №14-D/69/3 від 04.05.2020р. матеріальний збиток завданий власнику КТЗ Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження складає: 21933,52 грн. без урахування ПДВ. Рішення про виплату страхового відшкодування було оформлене страховим актом № ЦВ/487/1 від 25.06.2020р., страхове відшкодування в сумі 19333,52 грн.(сума матеріального збитку урахуванням франшизи 2600 грн.) виплачено на рахунок потерпшого платіжним дорученням №6475 від 26.06.2020р. ТДВ «СК «ГАРД1АНТ» виконало свої зобов`язання перед позивачем за полісом № АО/4517169 у повному обсязі. Щодо відшкодування позивачеві витрат на проведення експертизи вважає, що представником страховика пошкоджений транспортний засіб був оглянутий, що підтверджується відповідними фотографіями та актом огляду, які є додатками до Аварійного сертифікату №14-D/69/3, на підставі якого було здійснено виплату страхового відшкодування. Тому просить відмовити у позові в повному обсязі, оскільки ним виконані зобов`язання щодо страхового відшкодування в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги шодо стягнення з нього суми франшизи у розмірі 2600 грн визнав у повному обсязі. В подальшому надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши сторони, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транс поротого засобу НОМЕР_3 власником автомобіля Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, 22 квітня 2020 року у м.Маріуполі на перехресті вул.Бахмутської та вул.Авіаційної рухаючись на транспортному засобі Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 , попереду рухався водій ВАЗ2016 д.р.н. НОМЕР_1 , який при зміні напрямку руху спричинив ДТП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ2016 д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 застрахована ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/4517169 від 15.11.2019р., зі строком дії з 17.11.2019р. до 16.11.2020р. Страхова сума за договором за шкоду, завдану майну - 130 000 грн., франшиза - 2600,00 грн.

Учасниками ДТП спільно складено повідомлення про ДТП «Європротокол», в якому вказано, що водій ОСОБА_2 визнає свою вину в дорожньо-транспортній пригоді.

12.06.2020р. позивач подав до ТДВ «СК «ГАРДІАН» заяву про виплату страхового відшкодування .

ТДВ «СК «ГАРДІАН» визнало факт настання цивільно-правової відповідальності страхувальника ОСОБА_2 та факт настання страхового випадку, та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування, яке оформлене страховим актом №ЦВ/487/1 від 25.06.2020р.

Як вбачається з аварійного сертифікату №14-D/69/3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 04.05.2020 року вартість відновлювального ремонту Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 складає: 32025,20 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу – 23990,43 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ - 21933,52 грн.

З копії платіжного доручення № 6475 від 26.06.2020 року вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 від ТДВ «Страхова компанія Гардіан» було сплачено грошові кошти у сумі 19333,52 грн. згідно страхового акту № ЦВ/487/1.

Відповідно до висновку №1236/20 від 02.06.2020 року про оцінку збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 02.06.2020 року складеного ФОП-СОД ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 складає 30470,51 грн.

З акту виконаних робіт № 35 від 06.08.2020 року до заказу-наряду № 794 від 10.06.2020 року вбачається, що вартість роботи по ремонту транспортного засобу Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 складає 17600 грн, вартість запчастин 6800 грн, загальна сума ремонту складає 24400 грн.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 1 частини І ст.1188 ЦПК, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року за № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За положеннями ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Згідно з пунктом 9 статті 7 Закону України «Про страхування» одним з видів обов`язкового страхування в Україні є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Зазначений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176 цс 18.

Таким чином, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності особи, якою завдано шкоду, обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно з п.33.1.4. ст. 33 вказаного Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п.34.2. ст. 34 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

На виконання вимог ст. 33 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 12.06.2020р. позивач подав до ТДВ «СК «ГАРДІАН» заяву про виплату страхового відшкодування.

Після отримання від позивача повідомлення про ДТП, представником страхової компанії було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за результатами якого аварійним комісаром було складено аварійний сертифікат №14-D/69/3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 04.05.2020 року.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із Аварійним сертифікатом №14-D/69/3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 04.05.2020 року вартість відновлювального ремонту Chevrolet Aveo, д.р.н. НОМЕР_2 складає: 32025,20 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу – 23990,43 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ - 21933,52 грн.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином розмір страхового відшкодування був розрахований на підставі ст. ст. 30, 12 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Позивач 12.06.2020р. подав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування, в якій вказав власні банківські реквізити для отримання страхового відшкодування.

Рішення про виплату страхового відшкодування було оформлене страховим актом №ЦВ/487/1 від 25.06.2020р., страхове відшкодування в сумі 19333,52 грн грн. виплачено на рахунок потерпілого платіжним дорученням № 6475 від 26.06.2020р.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону №1961 встановлено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, ТДВ «СК «Гардіан» виконало свої зобов`язання перед позивачем за полісом № АО/4517169 у повному обсязі та у строк, встановлений Законом, відповідні зобов`язання страховика припинились.

Таким чином суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ «Страхова компанія Гардіан» вартості матеріального збитку в розмірі 8536,99 грн. задоволенню не підлягає.

Наданий позивачем звіт № 1236/20 про оцінку збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 02.06.2020 року, за яким вартість матеріального збитку становить 30470,51 грн. є лише прогнозованими витратими та не підтверджує розмір фатичного збитку, оскільки відповідно до наданого позивачем акту виконаних робіт від 06.08.2020 року, які були виконані позивачем після отримання від страхової компанії виплат страхового відшкодування, реальні витарти позивача склали 24400 грн. , серед яких вартість використаних матеріалів становить 6800 грн., з врахуванням коефіциєнту фізичного зносу транспортного засобу, який становить 0,70, вказана вартість використаних матеріалів може бути зменшеною до 2040 грн., та загальна сума реальних витрат позивача по відновленню автомобіля не відповідає розміру прогнозованих витрат за наданим звітом.

Також суд не погоджується з доводами позивача щодо відшкодування витрат на експертизу.

Вказані витрати понесені позивачем в добровільному порядку, після проведення обов`язкової експертизи страхувальником та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, відтак відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 12 Закону України ««Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза за Полісом АО/4517169 складає 2600 грн.

Суд, вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача франшизи у розмірі 2600 грн., приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_2 несе зобов`язання cтрахувальника компенсувати за рахунок власних коштів частину заподіяного збитку в розмірі визначеної в полісі франшизи.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, у вигляді витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8.ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,«Гімайдуліна і інші проти України»(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні«Лавентс проти Латвії»(пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат на підставі, наданих стороною доказів.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу до суду надано акт б/н прийому передачі виконаних робіт, квитанцію від 30 липня 2020 року на суму 2500 грн., в якій зазначено платником ОСОБА_1 , підстава: юридична консультація, підготовка правової позиції по справі, збирання документів, доказів по справі, підрахунки та складання позовної заяви, формування позовної заяви та копіювання додатків, подання заяви до суду.

З огляду на принципи диспозитивності та змагальності суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Він повинен дати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення в клопотанні іншої сторони, а також її доказам стосовно невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям сумірності.

Оцінюючи співмірність складності справи, з кількістю проведених судових засідань, суд вбачає необгрунтованою завищену вартість послуг адвоката, тому зменшує суму відшкодування до 500 грн., яка є співрозмірною з обсягом задоволених позовних вимог про стягнення розміру франшизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог до ТДВ «Страхова компанія Гардіан» бул відомлвено, суд залишає судові витрати за позивачем.

Оскільки позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 позивач судовим збором у розмірі 840,80 грн. не оплатив, відповідач позовні вимоги визнав, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,5,12,76,141,265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Гардіан», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 суму франшизи в розмірі 2600 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач 2: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія Гардіан» , ЄРДПОУ 35417298, юридична адреса: м.Київ, вул.Саксаганського, буд.96

Суддя Т.І.Федоренко