Рішення № 95184481, 23.02.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.02.2021 227/851/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 25510,94 грн, допустити негайне виконання судового рішення в межах місячної суми стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі. Згідно до наказу № 9618/ДН-ОС від 10 липня 2017 року позивача було звільнено з посади електромонтера контактної мережі 6 розряду району контактної мережі Ясинувата (1 групи) виробничого підрозділу “Ясинуватська дистанція електропостачання” структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату, однак у день звільнення остаточного розрахунку проведено не було.

Позивач у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Разом із тим, судом було отримано відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , справу просив розглядати без участі представника відповідача.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у період з 06 вересня 1993 року по 17 липня 2017 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я позивача.

На підставі долученого до матеріалів справи наказу (розпорядження) № 9618/ДН-ОС від 10 липня 2017 року, ОСОБА_1 звільнено з посади електромонтера контактної мережі 6 розряду району контактної мережі Ясинувата (1 групи) виробничого підрозділу “Ясинуватська дистанція електропостачання” структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату, 17 липня 2017 року, про що у трудовій книжці зроблено запис № 17, з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку та компенсації за 12 днів відпустки.

Постановою Кабінету міністрів України № 938 від 31 жовтня 2018 року, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство «Українська залізниця».

Із долучених позивачем до матеріалів справи розрахунків заробітної плати позивача (табуляграм) вбачається, що

за березень 2017 року - всього нараховано 130,97 грн, з яких оплата простоїв становить 0,00 грн, сума до виплати 113,94 грн;

за квітень 2017 року - всього нараховано 3536,14 грн, з яких оплата простоїв становить 0,00 грн, сума до виплати 2164,91 грн;

за травень 2017 року - всього нараховано 6482,92 грн, з яких оплата простоїв становить 0,00 грн, сума до виплати 2671,63 грн;

за червень 2017 року - всього нараховано 7989,05 грн, з яких оплата простоїв становить 0,00 грн, сума до виплати 1823,07 грн;

за липень 2017 року - всього нараховано 7371,86 грн, оплата простоїв становить 0,00 грн, сума до виплати становить 1678,91 грн.

Отже, за період березень 2017 року - липень 2017 року нараховано 25510,94 грн, сума до виплати становить 8452,46 грн.

Відомості, зазначені у розрахунках заробітної плати за березень - липень 2017 року не узгоджуються з іншими доказами по справі.

Згідно індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України застрахованої особи, зазначена наступна інформація по заробітній платі позивача ОСОБА_1 : за січень 2017 року 5529,50 гривень, за лютий 2017 року 8597,67 гривень, за березень 2017 року – 5105,77 гривень, за квітень 2017 року – 0,00 гривень, за травень 2017 року – 0,00 гривень, за червень 2017 року – 0,00 гривень, за липень 2017 року – 0,00 гривень.

Таким чином за змістом довідки по формі ОК-5 до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за звітний період з 01 березня по 31 березня 2017 року вже були внесенні відповідачем відомості про розмір заробітної плати в сумі 5105,77 гривень.

Докази на підтвердження того, що відповідач виплатив заробітну плату за березень 2017 року в повному обсязі в сумі 5105,77 гривень в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» відсутні нарахування заробітної плати з березня місяця 2017 року.

Позивачем 25 липня 2017 року отримано заробітну плату за першу половину березня 2017 року у сумі 2188,59 грн без урахування обов`язкових утримань податків на доходи та інші збори (сума до виплати 1761,81 грн), що підтверджується довідкою про доходи № 1507/2 від 08 грудня 2020 року та загальною відомістю на виплату грошей за березень 2017 року № 36.

Щодо заборгованості, яка виникла з 16 березня 2017 року до 17 липня 2017 року, то у листі юридичної служби регіональної філії відповідач зазначив, що з виробничого підрозділу «Донецька дистанція зв`язку» до Дирекції у м. Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати позивачу заробітної плати. Відсутня первинна документація або доступ до неї, а тому неможливо підтвердити, спростувати або надати інформацію за вказаний період.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розпис, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Проте в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені розрахунки заробітної плати ОСОБА_2 та інші документи з обліку праці та зарплати за спірний період.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Згідно з положеннями статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Факт виконання певної роботи позивачем впродовж спірного періоду будь-якими належними і допустимими доказами в розумінні ч.6 ст.95 ЦПК України не підтверджений.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості із виплати заробітної плати у відповідача перед позивачем у зазначеному розмірі.

Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеці України», введеного в дію Указом Президента від 15 березня 2017 року № 62/2017, нарахування заробітної плати працівникам підприємства було припинено. Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», а також відсутність передачі з непідконтрольної території первинних документів, які є підставою бухгалтерського обліку господарських операцій.

Сам по собі факт звільнення позивача з АТ «Українська залізниця» не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Указане узгоджується з правовим висновком, який викладений Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 408/2445/17-ц (провадження № 61-36644св18).

Проте, враховуючи те, що у індивідуальній відомості Пенсійного фонду України застрахованої особи, зазначена інформація по заробітній платі позивача ОСОБА_1 : за березень 2017 року в сумі 5105,77 гривень, а відповідачем сплачено 2188,59 гривень суд доходить висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року з АТ «Українська залізниця», в сумі 2917,18 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на день подання позовної заяви, Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 96,15 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, за березень 2017 року в розмірі 2917,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116 КЗпП України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 2917,18 грн (дві тисячі дев`ятсот сімнадцять гривень вісімнадцять копійок).

Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь держави судовий збір у розмірі 96,15 грн (дев`яносто шість гривень п`ятнадцять копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 2917,18 грн (дві тисячі дев`ятсот сімнадцять гривень вісімнадцять копійок) з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Повний текст рішення складено 23.02.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач акціонерне товариство «Українська залізниця», юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815.

Суддя В.М. Любчик

23.02.2021