Рішення № 95184446, 26.02.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.02.2021 227/4863/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі

Головуючого судді Левченка А.М.,

за участі

секретаря судового засідання Черкасової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ

позивач звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області правонаступником якого є Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за № 12710, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.11.2007 року у розмірі 58345,54 грн та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1800,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що після утримання з пенсійних виплат по інвалідності 06 листопада 2020 року та звернення до органів ДВС із заявою про ознайомленнями з матеріалами виконавчого провадження 17 листопада 2020 року позивачу стало відомо, що 06 листопада 2017 року державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було відкрито виконавче провадження № 55082796 з примусового виконання виконавчого напису № 12710, виданого 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

З вказаним виконавчим написом позивач не згоден, так як вважає, що нотаріус не дотримався вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій Нотаріусами України не врахував, що трирічний строк позовної давності минув, не повідомив боржника про пред`явлені до нього вимоги та не перевірив безспірність заборгованості.

Зазначає, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису не могло існувати безспірної заборгованості, оскільки умови договору № б/н від 17 листопада 2007 року виконувались належним чином. Виконавчим написом стягнуто заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3787,13 грн., проте вказана сума не є підтвердженою, оскільки нотаріусу не було надано кредитного договору, тим більше, що з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що при помісячному перерахунку заборгованості за тілом кредиту вона становить 3606,19 грн. Також, виконавчим написом стягнуто заборгованість за відсотками у розмірі 47703,99 грн.; заборгованість з пені та комісії у розмірі 3599,87 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2754,55 грн. Однак, суми у наданому нотаріусу розрахунку та виконавчому написі не співпадають.

Крім того, згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Добропілля Донецької області, де зареєстрований та проживає боржник, віднесено до вказаного переліку.

Тому, на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», не підлягають стягненню з відповідача заборгованість з пені та комісії, нарахована після 14 квітня 2014 року; а також заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. (вказана сума взагалі відсутня у розрахунку); заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2754,55 грн.

Крім того, нотаріус здійснив стягнення за період з 17 листопада 2007 року по 31 липня 2017 року, тобто поза межами трирічного строку.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 грудня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Витребувано у третьої особи –Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 07.09.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №12710, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.11.2007 року у розмірі 58345,54 грн. та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису в розмірі 1800,00 грн.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням, про розгляд справи за його відсутністю. 16.02.2021 року судом було отримано відзив на позовну заяву з якого вбачається, що 17.11.2007 року позивач звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим було підписано анкету позичальника № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у тому числі, щодо кредитування карткового рахунку та в подальшому отримав кредит у вигліді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір, разом із тим, належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконує. Зазначає, що позивач не спростовує належними доказами, а ні факту заборгованості перед банком, а ні розміру боргу зазначеного у виконавчому написі. Вважає, що позивач невірно розтлумачив поняття «безспірності заборгованості» в розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в якій вказано що, «нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості», наявність документів, передбачених переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів є єдиним необхідним та достатнім доказом безспірності боргу у розумінні ст. 87 Закону України «Про нотаріат». Заборгованість за виконавчим написам стягнуто станом на 31.07.2017 року, оскільки безпосередньо укладений між сторонами договір від 17.11.2007 року не містить строку повернення кредиту а відтак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Також, позивач не звертався до банку із заявою та наданням відповідних копій документів, для встановлення місця його проживання, як клієнта з метою припинення нарахування пені, штрафів за прострочення та неналежне виконання грошових зобов`язань.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо позову до суду не надійшло.

Представник Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків), у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо позову до суду не надійшло.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 12710 на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 17.11.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 за період з 17 листопада 2007 року по 31 липня 2017 року у розмірі 58345,54 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3787,13 грн., заборгованість за відсотками - 47703,99 грн., заборгованість з пені та комісії – 3599,87 грн., заборгованість по штрафам (фіксована частина) – 500,00 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 2754,55 грн., витрати пов`язані з вчиненням виконавчого напису - 1800,00 грн.

06 листопада 2017 року державним виконавцем Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Уколовою Г.Г. було відкрито виконавче провадження № 55082796 з примусового виконання виконавчого напису № 12710, виданого 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 58345,54 грн. та витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису у розмірі 1800,00 грн.

04.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року, справа № 227/4674/20, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича від 07 вересня 2017 року зареєстрованого в реєстрі № 12710, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості в розмірі 58345,54 грн. та витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1800,00 грн та заборонено вчиняти будь-які дії відносно виконання виконавчого напису.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 р. у справі № 6-887цс17, від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. по справі № 305/2082/14-ц, яка відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Таким чином нотаріус перш ніж вчинити виконавчий напис повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису. Аналогічну позицію викладено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 р. у справі № 201/1662/16-ц.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року було витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 07.09.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №12710, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.11.2007 року у розмірі 58345,54 грн. та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису в розмірі 1800,00 грн. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового перекладу вищезазначену ухвалу суду було отримано 08.02.2021 року, однак вимоги ухвали виконано не було.

До відзиву відповідача також не було додано документів, на підставі яких суд міг би встановити, які саме документи для вчинення виконавчого напису було подано нотаріусу АТ КБ «ПриватБанк» та чи відповідають ці документи вимогам Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Згідно долученої позивачем до матеріалів справи копії розрахунку заборгованості за договором б/н від 19.11.2007 року заборгованість позивача перед ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 17 листопада 2007 року по 31 липня 2017 року становить 58345,54 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3787,13 грн., заборгованість за відсотками - 47703,99 грн., заборгованість з пені та комісії – 3599,87 грн., заборгованість по штрафам – 3254,55 грн.

Згідно статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості відповідача перед банком, у виконавчому написі нотаріуса зазначено період стягнення, який перевищує загальний строк позовної давності, тобто включає вимоги, з дня виникнення яких минуло більше трьох років. Аналізуючи вищезазначене, виконавчий напис може бути вчинений за наявності одночасно двох умов, а саме: з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років та підтверджено безспірність заборгованості.

Крім того, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Роз`яснення по реалізації норми про заборону нарахування пені та штрафів по кредитам згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» надав Національний банк України в листі № 18-112/64483, де в своєму роз`ясненні підкреслює, що реалізація прав осіб, передбачених статтею 2 Закону, не потребує отримання банком любих інших документів, в тому числі сертифікатів про форс-мажорні обставини торгово-промислової палати.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-року місто Добропілля Донецької області віднесено до вказаного переліку.

З матеріалами справи вбачається, що позивач зареєстрований та постійно проживає у м. Добропілля Донецької області. Разом із тим, у розрахунок заборгованості за кредитним договором, на підставі якого був вчинений оспорюваний виконавчий напис, всупереч вимогам вищенаведених норм матеріального права включено заборгованість з пені та комісії – 3599,87 грн., заборгованість по штрафам - 3254,55 грн.

Отже, сам факт наявності діючої норми закону, за якою забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у зоні, де проводилася антитерористична операція, є достатнім аргументом стосовно прийняття доводів позивача про некоректність заявленої суми заборгованості, яку не можна вважати безспірною.

Зазначені обставини безумовно свідчать про існування спору між позивачем та відповідачем щодо розміру заборгованості за кредитним договором на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, а тому позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за № 1172, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 4, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ

Цивільний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі №12710, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 17.11.2007 року у розмірі 58345,54 грн. та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 1800,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

- відповідач ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д

- третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 3, нежилі прим. з № 1 по № 5 (група прим. № 31) (в літ. А), офіс 31

- третя особа Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), 85000, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83, код ЄДРПОУ 34550933.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Левченко

18.02.2021