Вирок № 95184059, 26.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8024/13-к

Провадження №1-кп/127/361/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря - Дончевської Я.Б., Загурської Т.Ю., Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Новака В.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Федишена Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Кадочнікова О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Романова В.В.,

потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12012010010000110 від 22.11.2012 року за зміненим прокурором 18.07.2013р. обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Оренбурзької області Російської Федерації, громадянина України, розлученого, пенсіонера, з середньою освітою, учасника бойових дій, інваліда ІІ групи, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 22.08.2006 року Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП НОМЕР_2 , раніше несудимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 185, ст. 290, ч.2 ст. 15 ст. 290 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, до затримання працював водієм (т.5 а.с. 179-180), з середньою освітою, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 03.09.2013 Ленінським РВ УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , судимого:

- 13.02.2015 вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за ч.2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, крім житла; строк відбування покарання обраховано з 13.02.2015, зараховано в строк відбування покарання строк його перебування під вартою з 29.06.2006 по 07.07.2006 та з 14.11.2014 по 12.02.2015 включно, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2016 зараховано строк його перебування під вартою з 29.06.2006 р. по 07.07.2006 р., а також з 14.11.2014 р. по 06.07.2015 р. з розрахунку 1 (один) день попереднього ув`язнення за 2 (два) дні позбавлення волі,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, пенсіонера за вислугою років, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 30.12.2005 Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_6 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.2 ст. 15 ст. 290 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , умисно, з корисливих мотивів, заволоділи транспортним засобом, автомобілем марки «Мазда СХ7», державний номер НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_6 та який знаходився у приміщені гаража № НОМЕР_8 товариства власників гаражів (ТВГ) №6 по вул. Пирогова, 133 у м. Вінниці, попередньо вступивши у злочинну змову між собою, спланувавши та скоординувавши спільні дії, а також відповідним чином розподіливши між собою ролі, за наступних обставин.

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в ніч на 26.01.2012 року, шляхом пошкодження задніх дверей приміщення вищевказаного гаражу, проникли всередину, де знаходився автомобіль марки «Мазда СХ7», державний номер НОМЕР_7 , після чого пошкодили в автомобілі рульову колонку та розблокували кермо керування. В подальшому, за допомогою знайдених в автомобілі ключів, відчинили ворота гаража і викотили автомобіль з приміщення та за допомогою невстановленого досудовим слідством автомобіля, відбуксирували автомобіль «Мазда СХ-7» з гаража № НОМЕР_8 в один із гаражів, що знаходиться на території ГБК «Поляна-1», що розташований за адресою м. Вінниця, вул. Пирогова, 139А, де його заховали.

Своїми діями ОСОБА_7 та ОСОБА_2 завдали майнової шкоди ОСОБА_6 , на загальну суму 222008,76 грн.

21.08.2012 року автомобіль «Мазда СХ-7» працівниками міліції виявлено та вилучено. В ході досудового слідства проведено авто-товарознавчу експертизу, згідно якої сума відновлювальних робіт складає 14348,66 грн.

В процесі заволодіння автомобілем «Мазда СХ7», державний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно проникнувши вищевказаним способом до гаража № НОМЕР_9 по вул. Пирогова, 133, у м. Вінниці, з корисливих мотивів, умисно таємно, викрали майно належне ОСОБА_4 , а саме: розбірний металічний мангал, набір для барбекю, двомісну палатку, резиновий надувний матрац, масляний, обігрівач, електричний насос, електрочайник, пилосос автомобільний, папку-портфель, електрошокер, загальною вартістю 2027,96 грн.; ящик горілки «Себєскі» і ящик коньяку «Закарпатський» загальною вартістю 1619,6 грн., після чого з викраденими речами зникли з місця вчинення злочину, таким чином завдавши ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 3647,56 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з корисливих мотивів, з метою подальшого незаконного збагачення, діючи умисно, та узгоджено, протягом лютого 2012 року телефонували ОСОБА_4 та вимагали у нього за повернення належного йому автомобіля «Мазда СХ 7» гроші в сумі 7 тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу національного банку України станом на день вчинення злочину еквівалентно 55951 грн., при цьому погрожуючи пошкодити автомобіль в разі якщо їхні вимоги не будуть виконані.

На вимогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_8 через термінал самообслуговування КБ «Приватбанк» в період часу з 21.02.2012 року по 23.02.2012 року було перераховано грошові кошти в сумі 40 тисяч гривень на рахунок банку КБ «Приватбанк», продиктований йому вимагачами.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після того як шляхом вимагання отримали грошові кошти у сумі 40 тисяч гривень від ОСОБА_9 , автомобіль «Мазда СХ-7» потерпілому не повернули, та в період часу з 07.03.2012 по 23.07.2012 вимагали в ОСОБА_4 ще дві тисячі доларів США, погрожуючи знищенням автомобілю.

Крім того, ОСОБА_1 заволодівши описаним вище способом автомобілем «Мазда СХ7», державний номер НОМЕР_7 , з метою укриття вчиненого злочину та послідуючої реалізації вказаного автомобіля, умисно, розуміючи протиправність своїх дій, механічним способом знищив ідентифікаційний номер кузова автомобіля «Мазда СХ7 » НОМЕР_11 та видалив заводську дублюючу наклейку з ідентифікаційним номером кузова, що підтверджується висновком експерта №12 від 04.10.2012 року, в якому вказано, що серійна частина ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Мазда СХ7 », а саме, з «13» по «17» знаки, знищена за допомогою абразивного інструменту в кустарних умовах. Номер кузова читається тільки в значенні НОМЕР_24. Заводська дублююча наклейка з ідентифікаційним номером кузова відсутня.

В січні 2012 року ОСОБА_1 , маючи на меті укриття вчиненого злочину, за допомогою мережі «Інтернет» знайшов в місті Донецьк оголошення про продаж аналогічного автомобілю «Мазда СХ-7» чорного кольору, номер кузова НОМЕР_12 , державний номер НОМЕР_13 , який був пошкоджений пожежею та домовився з його власником ОСОБА_10 про купівлю автомобіля з документами.

Вступивши в злочинну змову з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 домовився, що останній допоможе йому в м. Донецьк вирізати частини кузова автомобіля «Мазда СХ7 » з нанесеним номером кузова НОМЕР_12 , тобто, ідентифікаційного номера транспортного засобу, для подальшого їх вварювання в кузов автомобіля «Мазда СХ7 », що належить ОСОБА_6 .

З цією метою 24 липня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розшукали в м. Донецьк вищевказаний автомобіль, придбали його, оформивши на втрачений гр. ОСОБА_11 паспорт, довіреність на право керувати та розпоряджатись транспортним засобом після чого ОСОБА_3 видалив частини кузова з нанесеним номером кузова НОМЕР_12 , які вони перевезли до м. Вінниці.

Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свій злочинний умисел по заміні номера кузова автомобіля не довели до кінця з причин, які від них не залежали, тому що автомобіль було знайдено та вилучено працівниками міліції.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , умисно, з корисливих мотивів, на початку серпня 2012 року, маючи на меті незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «Хюндай ІX35», державний номер НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_5 , який знаходився у приміщені гаражу № НОМЕР_15 Товариства власників гаражів (ТВГ) №6 по вул. Пирогова 133 у м. Вінниці, попередньо вступивши у злочинну змову скоординувавши свої дії та відповідним чином розподіливши свої ролі, в ніч на 13.08.2012 року, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою, разом із ОСОБА_2 , шляхом пошкодження стіни гаража № НОМЕР_15 , що розташований в ТВГ № 6, по вул. Пирогова, 133а м. Вінниця, проникли в середину, де пошкодили в автомобілі «Хюндай ІX35» рульову колонку таким чином розблокувавши кермо керування, підготували автомобіль до буксирування та зрізали замок на брамі гаражу, замінивши його іншим.

ОСОБА_2 з ОСОБА_1 напередодні спланованого незаконного заволодіння вищевказаним автомобілем передали ОСОБА_3 автомобільний трос, а ОСОБА_3 розуміючи протиправність своїх дій, згідно розробленого ОСОБА_1 плану, 13.08.2012 року, о 07.00 годині, на ви найнятому автомобілі «таксі» марки «БМВ» з потужним двигуном під керуванням водія ОСОБА_12 , який не був посвідчений у плани обвинувачених, приїхав до зупинки «Електромережа», де на нього чекав ОСОБА_2 . В подальшому вони приїхали до гаражу № НОМЕР_15 ТВГ №6, де ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 викотили автомобіль із приміщення гаража. ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля «Хюндай ІX35» державний номер НОМЕР_14 , а ОСОБА_2 сівши до автомобіля «таксі» скеровував напрямок руху. Таким чином вони відбуксирували автомобіль за межі ТВГ №6 на Сабарівське шосе м. Вінниці, а в подальшому за допомогою невстановленого досудовим слідством автомобіля до приміщення гаражу № НОМЕР_16 на території ТВГ «Поляна 2», що по Сабарівському шосе у м. Вінниці, який ОСОБА_1 попередньо винайняв через свого знайомого ОСОБА_13 у ОСОБА_14 .

Таким чином ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , умисно, з корисливих мотивів, таємно, заволоділи вказаним автомобілем, чим завдали майнової шкоди ОСОБА_5 , на загальну суму 208778,70 грн.

20.08.2012 автомобіль «Хюндай IX 35» був виявлений та вилучений працівниками міліції та повернутий його власнику.

Крім того, в процесі заволодіння автомобілем «Хюндай ІX35» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вищевказаного гаража, також мисно, з корисливих мотивів, таємно викрали технічний пилосос «Керхер», болгарку «Бош», динамометричний ключ, шуруповерт «Бош», два балонних ключі в формі хрестовини, два набори ключів, шість викруток фірми «Факом», які належать ОСОБА_5 , чим завдали останньому майнової шкоди на загальну суму 5016,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_7 , та ОСОБА_2 з корисних спонукань, з метою подальшої незаконної наживи, діючи умисно та узгоджено, зателефонували дружині ОСОБА_5 . ОСОБА_15 та вимагали в неї за повернення автомобіля «Хюндаі IX 35» за гроші в сумі 7 тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу національного банку України еквівалентно сумі 55951 грн., при цьому погрожуючи пошкодити автомобіль в разі, якщо їхні вимоги не будуть виконані. Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, які від них не залежали, оскільки автомобіль «Хюндаі IX 35» 20.08.2012 року було знайдено працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, суду пояснив, що він не займався ремонтами автомобілів, він має автомобіль «Форд Мондео» та його гараж знаходиться в ГСК АДРЕСА_7. Автомобільних малярів ОСОБА_13 та ОСОБА_16 він знав лише візуально, ніяких стосунків з ними не підтримував та автомобіль «Мазда СХ7» він у них не фарбував. В 2012 році він не цікавився орендою гаража, так як у нього був свій гараж. ОСОБА_13 та ОСОБА_16 його оговорюють, оскільки їх залякали працівники міліції.

Можливо, що в 2012 році він їздив до м. Донецька, але сам. З ОСОБА_3 він стосунків ніяких не підтримував, оскільки в 2012 році знав його лише візуально з СТО. ОСОБА_3 його оговорює, він не просив останнього купувати для нього банківські картки в Києві та в Києві з ОСОБА_3 взагалі не був.

Потерпілого ОСОБА_17 до початку судового розгляду він взагалі не знав, а потерпілого ОСОБА_18 не знав близько.

Речі, які нібито належать потерпілим, та були вилучені з його гаража, йому підкинули працівники міліції.

Він з охоронцем ОСОБА_19 не знайомий, ОСОБА_19 його оговорює, так як під час його чергувань в ГСК відбулися крадіжки автомобілів.

Свідка ОСОБА_20 він знає як майстра з виготовлення ключів до автомобілів. В ОСОБА_21 він дійсно замовляв електронну картку-ключ до автомобіля «Мазда» для своїх знайомих, які придбали та привезли автомобіль в Литовської Республіки та ключ ОСОБА_21 виготовляв в присутності знайомих за наявності оригінального електронного ключа та в присутності власників авто перевіряв виготовлений ключ.

Він знав ОСОБА_2 багато років, однак до 2012 року близько з ним не спілкувався.

ОСОБА_2 оговорив йог під тиском працівників міліції, які застосовували до них незаконні методи слідства, катували їх та заставляли підписувати пусті бланки.

Усі злочини вчинив ОСОБА_3 , який його оговорює.

Щодо звукозаписів телефонних розмов, то вважає дані докази недопустимими та неналежними, оскільки відсутні докази того, що записаний голос належить йому. Крім того заперечував проти визнання допустимими доказами в кримінальному провадженні, проведені слідчі дії та експертизи, через відсутність речових доказів, які не збереглися до закінчення судового розгляду з вини потерпілих.

Цивільний позов ОСОБА_4 не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, суду пояснив, що з ОСОБА_1 він знайомий з дитинства, а з ОСОБА_3 він познайомився на СТО на вулиці Щорса у м. Вінниці, куди звертався з приводу ремонту авто. В 2012 році, коли він був на ринку «Сатурн» у м. Вінниці, йому зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що в нього зламався автомобіль та попросив допомогти відбуксирувати авто до електриків. Так, як він уже знав ОСОБА_3 та довіряв йому, знаючи, що той займається ремонтом автомобілів, то погодився допомогти. Він підійшов до ГСК, куди на таксі під`їхав ОСОБА_3 та він сів до нього в таксі на заднє сидіння. По дорозі в таксі ОСОБА_3 розповів йому куди буде потрібно буксирувати автомобіль. Коли приїхали до гаража, ОСОБА_3 дав йому ключ від гаража та поводився як власник, тому він без будь-яких підозр відчинив гараж. ОСОБА_3 відчинив автомобіль «Хюндай», зняв з ручника, сказав, що в автомобілі проблема з проводкою, тому вони виштовхали авто з гаража та зачинили гараж. Після чого ОСОБА_3 сів за кермо несправного автомобіля, а він сів в таксі та показував таксисту дорогу, оскільки ОСОБА_3 попередньо розповів йому куди буде потрібно буксирувати авто. Ключів від автомобіля у ОСОБА_3 він не бачив. Коли приїхали на Електромережу, поряд з ринком «Сатурн» у м. Вінниці, він вийшов з автомобіля та поїхав додому, а ОСОБА_3 залишився біля автомобіля, розраховувався з таксистом.

Під час досудового слідства під тиском працівників міліції він написав з`явлення зі зізнанням, де вказав, що з ОСОБА_1 проник до гаража, вибивши стінку в гаражі, після чого викрав автомобіль, а також про те, що в гаражі вони з ОСОБА_1 розкидали недопалки цигарок та інші предмети з метою приховування слідів злочину. Наразі він являється потерпілим внаслідок застосування до нього заборонених методів слідства. Він не допомагав ОСОБА_1 викрадати та перефарбовувати автомобілі «Мазда» та «Хюндай», про які зазначено в обвинувальному акті, він лише допомагав ОСОБА_22 з ремонтом автомобіля останнього «Форд Мондео» білого кольору, яким користувався останній.

Стосовно епізоду по незаконному заволодінню автомобілем «Мазда- СХ7 », заперечив свою причетність, посилаючись на те, що свідки його оговорюють, зокрема ОСОБА_23 , а також його оговорює обвинувачений ОСОБА_3 .

Цивільний позов ОСОБА_4 не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав, суду пояснив, що пройшло багато часу, тому він уже гірше пам`ятає події, повністю підтримує свої показання, які він давав під час досудового слідства, оскільки тоді пам`ятав обставини краще. Разом з тим суду пояснив, що він був знайомий з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якими познайомився через інших своїх знайомих. В 2012 році він працював анестезіологом в лікарні, підробляв ремонтом автомобілів на СТО, розташованому на вулиці Щорса у м. Вінниці, де працювали також ОСОБА_24 і ОСОБА_25 . На СТО приїжджав також ОСОБА_1 , де вони і познайомились.

З ОСОБА_1 з приводу ремонту чи покраски автомобіля марки «Мазда СХ-7» він не спілкувався взагалі. В 2012 році він, за попередньою домовленістю, їздив з ОСОБА_1 в м. Донецьк з метою придбання там документів на автомобіль. Він їздив з ОСОБА_1 , проте сам не купував ніяких документів, лише на прохання останнього вирізав пилкою «болгаркою» номер з кузова обгорілого автомобіля. Як саме вирізати номер з кузова показав володілець обгорілого автомобіля. Це було зроблено з метою подальшого придбання документів на цей автомобіль. Про процедуру купівлі документів він не домовлявся, ОСОБА_1 спілкувався з власником автомобіля. Також ОСОБА_1 , зіславшись на свою зайнятість в Донецьку іншими справами, попросив його поїхати з власником обгорілого авто до нотаріуса, щоб оформити доручення. Він передав для нотаріуса документи, проте сам нічого не оформляв і не підписував.

Також, коли він з ОСОБА_1 їздив в якості водія до м. Києва, ОСОБА_1 попросив його придбати банківську картку, що він і зробив та передав картку ОСОБА_1 . Картку придбав у невідомого йому чоловіка віком біля 30 років.

Крім того в 2012 році ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 , хто з них він не пам`ятає, попросили перегнати автомобіль «Хюндай» з гаражного кооперативу на Електромережу у м. Вінниці для ремонту, для чого напередодні йому дали 200 грн., щоб винайняти таксі, а ОСОБА_1 дав йому буксирувальний трос. Так як «Хюндай» був не на ходу, він винайняв таксі та на ньому поїхав до гаражного кооперативу. ОСОБА_2 чекав на них біля території кооперативу після чого сів до нього в таксі і показував дорогу до гаража. Як він зрозумів, власник вказаного автомобіля був товаришем ОСОБА_1 . Коли приїхали до гаража, ОСОБА_2 відчинив ворота гаража, вони причепили тросом авто та почали буксирувати автомобіль «Хюндай», який був не на ходу та був розібраний. Перед тим як сідати за кермо, на його запитання ОСОБА_2 сказав йому, що у нього є документи на авто. ОСОБА_2 їхав в таксі та показував таксисту дорогу, його ж попросили сісти за кермо «Хюндай», так яку у нього було водійське посвідчення. Вони відбуксирували автомобіль на Електромережу, поблизу ринку «Сатурн» та залишили на обочині біля воріт, як він зрозумів, СТО для подальшого ремонту. Він розрахувався з таксистом та поїхав на трамваї додому, залишивши ОСОБА_2 самого. Подальшою долею автомобіля «Хюндай» він не цікавився, так як допоміг відбуксирувати його, тобто виконав те, що у нього просили. Після цього з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він не спілкувався аж до тих пір, поки його не викликали до міліції, де він дізнався, що буксирував крадений автомобіль.

Вказав, що ОСОБА_2 його оговорює, перекручуючи події на свою користь.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, враховуючи визнання вини ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, вина обвинувачених повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та доводиться показаннями потерпілих, свідків, дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та речовими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що він раніше з обвинуваченими не був знайомий. 25.01.2012 року о 16:30 годині він поставив свій автомобіль марки «Мазда СХ7», державний номер НОМЕР_7 , в гараж. 27.01.2012, коли вранці, близько 08:00-09:00 години, він прийшов в гараж за своїм автомобілем, своїм ключем відчинив замок, проте в гаражі автомобіль був відсутній, крім того виявив, що задні двері гаража були вирвані та зняті з петель. Також з гаража були викрадені обігрівач, палатка, інструменти, ящик з коньяком та ящик з горілкою, набір гріль та інше. Детальніший опис він зазначав під час досудового слідства, оскільки тоді він краще пам`ятав. Він одразу звернувся з даного приводу до міліції. Приблизно через дві неділі після викрадення йому зателефонували на мобільний телефон та вимагали за повернення автомобіля 7 тисяч доларів США. Особа, яка розмовляла, повідомила, що автомобіль вони викрали лише для того, щоб отримати за нього гроші, а авто їм не потрібне. Вимагачі описували його майно та місцезнаходження вказаного майна в автомобілі, вмикали його диски з музикою, що переконало його в тому, що його автомобіль перебуває саме у цих людей.

Під час судового розгляду він зрозумів, що розмову з ним вели двоє різних осіб. На досудовому слідстві впізнання по голосу не проводилося, однак під час початку судового розгляду кримінального провадження він впізнав, що спочатку він розмовляв з вимагачем - ОСОБА_2 , а в подальшому - з ОСОБА_1 , він добре запам`ятав їхні голоси, а також характерні особливості манери спілкування.

Після довгих та неодноразових розмов по телефону вони домовилися, що йому повернуть автомобіль за 5 тисяч доларів США. Йому повідомили номер карти ПриватБанку, на яку він мав перерахувати вказану суму. Він взяв гроші в сумі 5 тисяч доларів США в борг та частинами, оскільки великі суми не можна було переказати на банківську карту, в гривнях, та переводив на протязі 1місяця вказану суму. Після кожного переказу грошей, йому телефонували викрадачі та підтверджували отримання коштів.

Коли він переказав суму еквівалентну 5 тис. доларів США, він вимагав повернути йому автомобіль, однак йому сказали, що він має заплатити ще 2 тис. доларів США, на що він відмовився платити. Спочатку вимагачі телефонували йому на мобільний телефон, однак він сказав їм, що краще розмовляти по домашньому стаціонарному телефону та вимагачі телефонували йому на стаціонарний телефон. Він почав записувати розмови на стаціонарний телефон марки «Панасонік», який був об лаштований магнітофоном.

В серпні 2012 року йому зателефонували з міліції та повідомили, що його авто знайшли, а також при обшуку в двоповерховому сусідньому гаражі, як йому стало відомо згодом - у ОСОБА_1 , були знайдені також викрадені у нього речі: набір гриль, палатку, надувний синій двоспальний матрац та інше. Він впізнав свої речі, оскільки зокрема, набір гріль був подарований йому товаришами з Німеччини, був у залізному ящику. Також працівники міліції повернули йому автомобіль, який був в розібраному стані, був вирізаний номер кузова, автомобіль був перефарбований а незміненим залишався лише салон авто. Він впізнав свій автомобіль по специфічному мультимедійному пристрою, де були його музичні записи, тюнингу, навісним запчастинам, а також слідам червоної фарби на підкрилках авто. В подальшому при відновлені у встановленому законом порядку номера кузова, експертами було встановлено номер кузова авто, оскільки даний номер зазначений ще в чотирьох місцях по автомобілю, а тому підлягає відновленню.

В 2016 році через скрутне майнове становище та труднощі в його родині, він попередньо відремонтувавши свій автомобіль, який був речовим доказом, продав, оскільки автомобіль був досліджений та з ним були проведені усі необхідні процесуальні дії, автомобіль був описаний та сфотографований, Через викрадення та розкомплектацію, зміну кольору та пошкодження номеру кузова автомобіль так значно втратив свою вартість. Також на відповідальне зберігання йому були передані інші речові докази : палатка, матрац та інше, що зазначено в його розписці. З плином часу вказані речові докази перебувають в стані непридатному для їх використання.

В його гаражі за його згодою проводився огляд. На стіні в його гаражі до цього часу залишився напис викрадачів з вказаним номером телефону.

Заявлений ним цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з мотивів, викладених в позові та на підставі доданих до позову доказів.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він раніше був моряком, з обвинуваченими не був знайомий, лише візуально знав ОСОБА_22 , оскільки гараж останнього знаходився поряд з його гаражем, який був під номером 152, в ТВГ № 6, по вул. Пирогова, 133а м. Вінниця. На момент викрадення його автомобіля з гаража він був у плаванні, про викрадення автомобіля йому розповіли в телефонній розмові 15.08.2012, коли його корабель підходив до берега. Його дружина зателефонувала у компанію та повідомила, що у них вимагають 7 тисяч доларів США за повернення викраденого з їхнього гаража автомобіля.

Вказаним гаражем мали право і користувалися він, його син, який також був моряком, та його дружина. Проте, незважаючи на те, що його дружина мала посвідчення водія, вона не користувалася автомобілем, а син перед виходом в море брав автомобіль 12.08.2012, щоб його застрахувати та більше ним не користувався.

Їхній гараж складається з двох кімнат, має два виходи: один вихід - для виїзду автомобіля, інший вихід - в тил гаража, а саме маленькі двері, які виходять в бік річки. Так, як гаражі в той час часто грабували, то у нього стояла сигнальна димова шашка, яка спрацьовувала при відкритті зовнішніх дверей, та випускала оранжевий дим. Проте під час викрадення зовнішні двері не відчинялися. З сусіднього гаража № НОМЕР_17 був пробитий в стіні отвір в його гараж, що давав змогу пролізти людині, та був відсутній його навісний замок, замість нього був навішаний інший замок.

Він, незважаючи на те, що у нього ще не закінчився контракт, був змушений повернутися додому 28.08.2012. Слідчі дії по розслідуванню злочину відбувалися до його повернення.

Про захисний механізм з димовою шашкою міг знати ОСОБА_1 , оскільки за два роки до цієї події, вони розмовляли з даного приводу, так як він став свідком того, як в вечірній час доби, двоє невідомих чоловіків підозріло поводили себе біля гаража ОСОБА_1 та він повідомив про це останнього. В ході розмови він розповів ОСОБА_1 , що не боїться злодіїв, так як має певні заходи безпеки. Даними відомостями він поділився з ОСОБА_1 , оскільки вважав, його порядним сусідом по гаражу, бачив, як останній багато часу проводив в гаражі та постійно щось там робив. ОСОБА_1 в той час їздив на білому автомобілі марки «Форд-Мондео» з затемненим склом.

Про заходи безпеки від злодіїв, крім обвинуваченого ОСОБА_1 , могли знати його дружина і син.

Під час угону автомобіля, також були викрадені і інші речі, серед яких були: промисловий пилосос Кархер, набір ключів, шуруповерт «Бош», два професійні морські ножі, які потім знайшли в автомобілі та були йому повернуті, ними знімали блокування автомобіля.

Коли йому повертали автомобіль, то повернули речі, які були в автомобілі, це були ті речі, які у нього викрали, свої речі він впізнав, оскільки він особисто привозив їх з-за кордону.

На вхідних дверях його гаража був сигнальний зовнішній замок, проте самі двері замикалися зсередини на внутрішній замок, який блокував ці двері на стелі та підлозі. Ці двері можна було відкрити лише з середини.

Про причетність до вчинення злочину ОСОБА_2 він дізнався з матеріалів справи та в ході судових засідань. В ході судового розгляду до нього підходив адвокат ОСОБА_2 намагаючись поговорити, а в подальшому до нього підходив батько ОСОБА_2 , просив якимось чином закрити цю справу відносно сина, а також підходив і сам ОСОБА_26 , просив залагодити справу, бо він не хоче сидіти у в`язниці, пропонував відшкодувати шкоду, проте він відмовився.

Також в його гаражі був знайдений чужий телефон, який був вилучений працівниками міліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона являється дружиною потерпілого ОСОБА_5 , з обвинуваченими вона раніше не була знайома. 13 серпня 2012 року вона була вдома, коли їй зателефонував її син, який пішов в гараж, та повідомив, що він відчинив гараж та виявив відсутність там їхнього автомобіля. 12.08.2012 її син пізно ввечері залишив їхній автомобіль в гаражі, а наступного дня автомобіля уже не було. Їй не відомо чи ставив син авто в гаражі на сигналізацію.

Після дзвінка сина, вона також прийшла на місце події та зателефонувала до міліції.

Через кілька днів після викрадення, на їхній домашній телефон зателефонували, син взяв трубку та вона почула розмову про автомобіль, тому взяла слухавку та запитала невідому їй особу, що вони хочуть, на що чоловічий голос їй відповів, що автомобіль у них та запропонував домовлятися. Викрадач запропонував повернути автомобіль за 7 тисяч доларів США, викрадач телефонував не менше трьох разів, вів торги, розмови були довгими, вона відтягувала час до повернення чоловіка, з викрадачем домовилися про повернення автомобіля за 5 тисяч доларів США.

В ході розмов вимагач називав такі деталі, як марку автомобіля, повідомляв дані про її сина та місця, де їхній син проводив час, в зв`язку з чим вона хвилювалася за свою сім`ю та за безпеку сина, оскільки син в той період повернувся з рейсу і біля місяця був вдома.

В ході досудового розслідування по голосу вона чітко і впевнено впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 , впізнала тембр його голосу, а також по тому, що останній в ході розмови переходив, то на українську, то на російську мову. Вона дуже добре запам`ятала голос вимагача. Про дані телефонні розмови вона повідомила працівників міліції. Їй не відомо, щоб телефонні дзвінки вимагача записувались, коли вона вирішила записати розмову, міліція уже знайшла їхній автомобіль.

Особа, яка вимагала гроші по телефону повідомила, що в гаражі вони залишили телефон та запитали чому з того телефону вони не зателефонували. Вона була присутня при огляді місця події, проте не пам`ятає чи їй показували вилучений телефон. Проти проведення огляду їхнього гаража працівниками міліції вона не заперечувала.

Чоловік був в плаванні, тому вона зателефонувала в компанію чоловіка і повідомила йому про те, що сталося уже тоді, коли їй почали телефонувати, вимагаючи гроші за повернення автомобіля. Коли чоловіку передали дану інформацію, він змушений був повернутися додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що з обвинуваченими він раніше не був знайомий. В серпні 2012 році він працював таксистом на автомобілі марки «ВМW». Коли він зранку, біля 06:30 години, стояв біля ринку «Урожай» у м. Вінниці, до нього підійшов раніше незнайомий йому ОСОБА_3 та попросив відбуксирувати автомобіль з електромережі в район с.Сабарів, так як інші водії відмовлялися. У нього було потужне авто, тому він погодився виконати замовлення ОСОБА_3 . Вони з ОСОБА_3 поїхали на електромережу, де чекали на когось. На таксі до них під`їхав ОСОБА_2 та пересів до його автомобіля. Далі вони під`їхали до гаража, на території ГСК, ОСОБА_2 відчинив ворота гаража, та разом з ОСОБА_27 вони виштовхали автомобіль, в свою чергу він вийшов зі свого автомобіля, причепив трос та спокійно почав рух, буксируючи автомобіль «Хюндай». Обвинувачені поводили себе спокійно, та впевнено, як власники, не викликаючи підозри. Вони буксируючи автомобіль, поїхали в напрямку ОСОБА_28 , за кермом автомобіля «Хюндай» сидів ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 в його авто показував дорогу. Через деякий час його попросили зупинитись на узбіччі дороги та відчепити автомобіль, сказавши, що має підійти електрик, оскільки у них проблеми з справністю автомобіля, та розрахувались за його послуги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що в 2012 році він працював разом з ОСОБА_30 майстром по фарбуванню автомобілів на СТО, яке знаходилось в орендованому гаражі в ГСК «Поляна-2». Їх попросили перекрасити автомобіль з білого в чорний колір. ОСОБА_22 показав їм в гаражі, який був розташований в другому ряду цього ж ГСК, автомобіль марки «Мазда СХ7» білого кольору. ОСОБА_1 чи ОСОБА_31 , точно він не пам`ятає вигнав автомобіль з гаража та потім вони перегнали його в свій гараж, де готували до фарбування: шпаклювали та ґрунтували авто. На автомобілі були наявні номерні знаки, про документи на автомобіль особисто він не запитував. Автомобіль був білого кольору, однак було видно, що раніше його колір був червоний, оскільки в деяких місцях були залишки червоної фарби. Коли вони провели підготовчі роботи, в гараж приїхали працівники міліції, він дав згоду на проведення огляду гаража, працівники міліції повідомили йому, що автомобіль перебуває в розшуку як викрадений та вилучили автомобіль. Після вилучення працівниками поліції автомобіля, ні ОСОБА_1 , ні інші особи не зверталися до нього з питанням про місце знаходження чи повернення авто.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він працює охоронцем в ГСК №6 з 01.05.2012. Влітку 2012 році з одного із гаражів під номером НОМЕР_8 чи 133 викрали автомобіль марки «Мазда», а пізніше з 152 гаража викрали новий автомобіль марки «Хюндай», який належав моряку ОСОБА_32 . До викрадення першого автомобіля відеоспостереження на території ТВГ не велось, проте після першого викрадення на в`їзді-виїзді з ТВГ керівництво встановило камери спостереження. Проте, на території ТВГ були ще одні запасні ворота для виїзду з ТВГ при надзвичайних ситуаціях, ключі від тих воріт зберігалися на основному посту.

При здійсненні чергування охоронці лише спостерігали по монітору події, які відбувалися он-лайн, перемотати відео назад, щоб переглянути його, вони не могли, оскільки для цього потрібно було знати спеціальний код, щоб увійти в систему, який знав лише їхній керівник ОСОБА_33 . Під час викрадення автомобіля «Хюндай» він був на чергуванні з 22:00 години вечора до 06:00 години ранку, того дня він чергував не на основному посту, там, де відеоспостереження відсутнє, інший охоронець ОСОБА_34 - чергував до 8 години ранку. Вночі, коли він робив обхід, він звернув увагу на те, що на гаражі висить блискучий Китайський навісний замок, хоча раніше він помічав, що замок був іншим.

Через 4 дні після викрадення автомобіля «Хюндай» з ТВГ, до нього зайшов ОСОБА_7 і попросив відмотати відео, сказав, що хоче його переглянути, проте він відповів ОСОБА_1 , що це неможливо. Хоча він і не придав проханню ОСОБА_1 особливого значення, проте вийшло так, що в розмові він розповів своєму керівництву про прохання ОСОБА_36 подзвонив слідчому та повідомив, що ОСОБА_7 цікавиться відеозаписом з камер спостереження, після чого його викликали до слідчого і він надав слідчому показання з даного приводу. Ця інформація, як він зрозумів, була важлива для слідчого.

ОСОБА_7 і раніше заходив до них на пост, розмовляв на різні теми, проте раніше особисто в нього відеозаписами ОСОБА_7 не цікавився.

У ОСОБА_36 на гаражі були встановлені відеокамери, тому вони з ОСОБА_34 після викрадення автомобіля підходили до ОСОБА_36 та просили у нього запис з його камер спостереження, проте ОСОБА_7 відеозапису їм не дав. В 2012 році ОСОБА_7 жив на другому поверсі, над своїм гаражем, де він облаштував собі житло, проводив там багато часу.

Гараж ОСОБА_36 під номером НОМЕР_18 , а автомобілі були викрадені із сусідніх гаражів: « Хюндай» - з 152 гаража, «Мазду» - з 131.

Особисто він відеозапис за день викрадення не переглядав, однак від ОСОБА_33 чув, що при перегляді відеозапису, було видно, що викрадений «Хюндай» витягнули з ТВГ на буксирі на таксі о 07:30 годині. В цей час, зазвичай, охоронці готуються до здачі зміни, прибирають, набирають і носять воду для наступної зміни.

Зазвичай на машину, яку буксирують з ТВГ охоронці вимагають пред`явити документи, однак чи зупиняли викрадений автомобіль йому не відомо.

Коли в день виявлення угону автомобіля «Хюндай», біля 14 години прийшов син власника вказаного авто, він повідомив охороннику ОСОБА_37 , що на його гаражі висить інший, не його, замок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 суду пояснив, що в 2012 році він у гаражі ОСОБА_13 , який останній орендував в ГСК «Поляна-2», ремонтував свій автомобіль. Він бачив як ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_36 займався перекрашуванням автомобіля марки «Мазда СХ7» з червоного в білий колір. Також з ОСОБА_39 був ОСОБА_40 . Одного разу ОСОБА_41 просив показати йому де живе ОСОБА_13 та він йому показав. ОСОБА_22 приїжджав на автомобілі іноземного виробництва білого кольору. ОСОБА_13 перефарбував «Мазду СХ7» в білий колір. Де потім подівся вказаний автомобіль йому не відомо, так як він не був постійно в гаражі. Згодом він побачив, що замість « ОСОБА_42 » в гаражі з`явилось інше авто «Ауді». Про те, що «Мазда СХ7» була крадена, ОСОБА_13 розповів йому у же у відділку поліції після того як вийшов з допиту. Він участі в фарбуванні викраденого автомобіля не приймав, лише на прохання ОСОБА_13 по-товариськи допомагав останньому в дрібницях.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що в 2012 році він займався малярством, фарбував автомобілі в ГСК «Поляна- 2». До нього, влітку 2012 року, з проханням про фарбування з білого в чорний колір за 1000 доларів США, автомобіля Мазда СХ7, звернувся ОСОБА_1 , на що він погодився.

В процесі виконання роботи, він виявив, що заводський колір автомобіля був червоний, а в подальшому авто перефарбували в білий колір.

На ідентифікаційний номер авто він не дивився, оскільки номер був під сидінням, а там йому не потрібно було фарбувати. Вказаний автомобіль фарбували біля 3-4 тижнів. ОСОБА_1 час від часу заходив та цікавився як проходять роботи.

В подальшому, до нього прийшли працівники поліції які вилучили авто, та пояснили, що авто було в розшуку у зв`язку з викраденням. Він надавав дозвіл на огляд гаража.

ОСОБА_7 після того, як автомобіль «Мазда» був вилучений працівниками поліції з приводу даного автомобіля до нього не звертався й вони більше не контактували. Він не бачив, що в авто був вирізний номер кузова, працівники поліції виявили вирізаний номерний знак, під ковриком в його присутності.

Також вказав, ОСОБА_7 також звертався до нього з проханням перефарбувати автомобіль марки «Хюндай», в чорний колір, але він його не перефарбовував.

ОСОБА_7 за фарбування автомобіля «Мазда» гроші йому не передавав. Пізніше, під час розгляду справи в суді, він отримав гроші від власника авто за фарбування, оскільки виконав роботу, про що написав відповідну розписку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43 суду пояснив, що він знайомий з ОСОБА_2 , та навчався з ним з першого класу, на даний час стосунки не підтримує, оскільки останній перебуває у в`зниці. 21.08.2012 року у нього не заводився двигун в автомобілі «Лада-2199», тому він зателефонував ОСОБА_2 і останній відбуксирував його автомобіль на старому автомобілі «Мерседес» в 250 кузові з синім відтінком кольору.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що з обвинуваченими він раніше не був знайомий. В 2012 році у нього в ГСК «Поляна-2» у м. Вінниці, в районі «Електромережа» був гараж. В кінці липня - на початку серпня місяця 2012 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_13 здав свій гараж в користування знайомому останнього - ОСОБА_45 . Він зустрівся з раніше незнайомим йому ОСОБА_39 , відкрив йому гараж, показав, що він порожній та передав йому ключі, сказав вирішувати усі питання, які будуть виникати з ОСОБА_13 , а сам поїхав на море.

Коли він був в Криму, йому зателефонували з міліції, повідомили, що в його гаражі знаходиться викрадений автомобіль та запитали дозвіл на відкриття гаража та він надав такий дозвіл.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він знайомий з ОСОБА_39 . В 2012 році він працював майстром про виготовлення ключів, також на прохання ОСОБА_1 виготовив для нього ключ до автомобіля «Мазда» джип СХ7 чи НОМЕР_19 . Автомобіль був нерухомий, тому він їздив в ГСК «Поляна-2», де зустрівся з ОСОБА_39 , який йому показав оригінальний ключ-карту, на підставі якого він виготовив запасний ключ, так як для цього обов`язково потрібен автомобіль. За виконану роботу йому заплатили.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він знайомий з ОСОБА_39 , так як ремонтував йому автомобілі. Автомобіль марки «Хюндай Таксон» він для ОСОБА_1 повністю не перефарбовував, лише робив на бампері заглушку, фарбував бампера, та деякі кузовні деталі в т.ч. і пластмасу по дверцятам.

В 2012 році ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібен гараж та запитав чи він має вільний гараж для нього. Так як він спілкувався з ОСОБА_14 та знав, що у останнього в ГСК «Поляна-2» є гараж, яким він не користується, він повідомив про це ОСОБА_1 .

В 2012 році він фарбував ОСОБА_1 джип «Мазда» з бордового в білий колір, точно модель авто він уже не пам`ятає, так як минуло багато часу. Він зазирав в середину вказаного автомобіля, так як красив його і всередині. «Мазда» мала пошкодження бампера, пошкрябані двері. ОСОБА_1 приходив до нього в гараж час від часу, дивився як іде хід роботи. Автомобіль, який він фарбував, раніше він бачив у сусідів по гаражу.

ОСОБА_1 був його сусідом по ГСК і по житловому будинку. Також він був знайомий з ОСОБА_46 , знав його як племінника ОСОБА_1 , останні кілька разів вони приходили до нього разом.

ОСОБА_1 повідомив йому, що має якісь проблеми з міліцією і запитував у нього, чи він мав розмову з міліцією, на що він відповів, що мав розмову.

ОСОБА_1 в той час їздив на «Форді» білого кольору.

Дослідженими в судовому засіданні письмовими показаннями свідка ОСОБА_10 (т.2 а.с. 191-194), якими встановлено, що він приблизно в кінці 2007-на початку 2008 року придбав автомобіль марки «Мазда СХ7», 2007 року випуску, з кузовом НОМЕР_20 , який він постав на облік та отримав державні номерні знаки НОМЕР_13 в автосалоні в м. Донецьку. Навесні 2011 року його автомобіль згорів та був непридатний для використання та не підлягав відновленню, тому він його залишив на СТО. В квітні 2012 року він подав оголошення про продаж вказаного автомобіля, розмістивши також оголошення фотокартки з зображенням стану авто та вказав контактний номер телефону своєї дружини. 23.07.2012 року його дружині зателефонував невідомий чоловік, який назвався ОСОБА_47 та цікавився придбанням автомобіля: розпитував рік випуску авто, його кольором, об`ємом двигуна. Дружина повідомила чоловіку, що вартість автомобіля складає 5000 доларів США, на що невідомий чоловік погодився придбати авто, сказав, що хоче придбати його для свого брата, після чого дружина дала покупцеві його номер телефону. Цього ж дня на його телефон зателефонував цей же чоловік, який представився ОСОБА_47 та повідомив, що він має намір придбати авто, просив не продавати його нікому іншому та вони домовились про зустріч наступного дня. Наступного дня 24.07.2012, близько 09:00 години, йому зателефонував ОСОБА_47 та попросив оформити довіреність на його брата, поки вони ще не приїхали до м. Донецьк, щоб таким чином пришвидшити купівлю-продаж. ОСОБА_47 намагався продиктувати йому по телефону дані свого брата, проте через поганий зв`язок він нічого не зрозумів. Близького 14:00 години того ж дня йому знову зателефонував ОСОБА_47 та попросив зустріти їх з братом на вокзалі. Він підійшов до вказаного ОСОБА_47 вагону та очікував на нього, однак з вагона ніхто не виходив. Приблизно через 15 хвилин як люди з платформи розійшлися він побачив двох чоловіків, які стояли на платформі та зрозумів, що то ОСОБА_47 з братом. Перший чоловік, який назвався ОСОБА_47 був зростом біля 186 см., середньої тіло будови, з сивим коротко стриженим волоссям, віку на вигляд біля 50-55 років, інший чоловік на вигляд був біля 40 років, зростом біля 165 см., з темним волоссям, повної тілобудови.

Після зустрічі, на його автомобілі вони усі направились до нотаріуса, який знаходився на площі Б. Комісарів, для оформлення генеральної довіреності. По дорозі чоловік, який представився ОСОБА_48 просив його продати авто дешевше та вони домовилися про суму 4800 доларів США. Потім ОСОБА_47 і ОСОБА_48 оглянули авто, ОСОБА_48 вирвав покриття підлоги автомобіля, щоб перевірити номер кузова, після чого поросив його з`їздити додому та привезти сервісну книжку на авто та усі інші документи, які на нього були, що він зробив та привізши сервісну книгу віддав її ОСОБА_47 , а також віддав останньому згорілі номерні знаки на авто, технічний паспорт, ключ від коробки передач і від замка запалення. Усі передані речі вони помістили до пакета, чи вирізали вони номер кузова і чи забирали його він не бачив. Після цього ОСОБА_48 сказав, що його щось не влаштовує в довіреності на автомобіль та її треба переробити та вони знову втрьох поїхали до нотаріуса і переробили довіреність. По приїзду у ОСОБА_47 і ОСОБА_48 при собі була спортивна сумка, в які знаходились дві електричні болгарки.

Близько 18:15 години на прохання ОСОБА_47 він підвіз їх з ОСОБА_48 на залізничний вокзал, вони вийшли з його авто та більше він їх не бачив.

Дослідженими в судовому письмовими показаннями свідка ОСОБА_49 (т.1 а.с. 77), якими встановлено, що він з середини січня місяця 2012 року проживав в гуртожитку по АДРЕСА_4 . 01.02.2012 у нього не було коштів і він звернувся до відділення «ПриватБанк», неподалік Універмагу «Україна» у м. Києві та отримав картку їхнього банку з кредитним лімітом 300 грн., якою в подальшому користувався та знімав кошти в різних банкоматах м. Києва. 17.02.2012, близько 08:30 год., коли він знаходився на залізничному вокзалі в м. Київі в пошуках роботи та спілкувався з ішими чоловіками, які також шукали роботу, до них підійшов раніше незнайомий йому чоловік, на вигляд 27-30 років. 168-170 см. зросту, з темним коротко стриженим волоссям, одягнутий в темну балоневу куртку, сині джинси, темний кашкет, взутий в чорні туфлі, який представився ОСОБА_50 та запитав чи є у когось з них кредитна банківська картка, так як його обікрали, а він сам не місцевий та йому потрібна картка, щоб йому могли на неї перекинути грошові кошти. Він запропонував ОСОБА_50 , що може разом з ним зняти кошти, що надійдуть на його карту, проте не хотів віддавати свою картку. Однак ОСОБА_50 сказав, що у нього немає часу чекати та запропонував придбати картку, на що він погодився та продав картку за 150 грн., повідомивши, що за кілька днів заблокує її та отримає нову, ОСОБА_50 попросив у нього зачекати з блокуванням карти 10 днів. ОСОБА_50 пішов та більше він його не бачив. Про те, що в період часу з 25.01.2012 по 27.01.2012 року невідомі особи з гаражного приміщення незаконно заволоділи автомобілем «Мзда СХ7» він вперше дізнався від працівників міліції, в цей період він знаходився у м. Києві в пошуках роботи.

Також, вина обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих злочинів доводиться наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 27.01.2012 , відповідно до якої ОСОБА_4 просить прийняти міри по розшуку невідомої особи, яка в період часу з 17:00 години 25.01.2012 по 08:45 год. 27.01.2012 року, шляхом пошкодження дверей гаража № НОМЕР_8 в ТВГ-6, проникла в гараж, звідки скоїла крадіжку його автомобіля «Mazda CX-7», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_21 , номер кузова НОМЕР_11 , чим завдала йому майнової шкоди на суму приблизно 250 тисяч грн. (т.1 а.с. 3);

- даними протоколу огляду місця події від 27.01.2012 з фототаблицею, відповідно до якого слідчим за участю експерта та понятих оглянуто приміщення гаража № НОМЕР_8 , який розташований в ТВГ-6, що по вулиці Пирогова у м. Вінниці, відповідно до якого зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину. На момент огляду двері в гаражі привідчинені, а задні залізні двері, розташування яких за дерев`яними білими дверима, зняті з петель та приставлені до стіни ззовні задньої стіни гаража. Під час огляду вилучено два сліди взуття, п`ять слідів тканин, з поверхні тумбочки вилучено недопалки цигарок, також вилучено підвісний замок з ключем, один завіс дверей, вилучено пляшку з-під коньяку (т.1 а.с. 10-16);

- даними висновку судової трасологіної експертизи від 21.02.2012 №68-Т (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якого встановлено, що два сліди взуття на фотознімку, вилучені при огляді місця події 27.01.2012 року з гаража № НОМЕР_8 , який розташований на території ГСК АДРЕСА_7, придатні для встановлення групової належності взуття, що їх залишило (т.1 а.с. 59, 60-62);

- даними висновку судової дактилоскопічної експертизи від 03.03.2012 №60-Д (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої слід пальця руки розміром 28х15 мм, вилучений з поверхні пляшки з-під «Соса-Соla» за фактом незаконного заволодіння автомобілем «Мазда СХ-7» д.н. НОМЕР_21 гр. ОСОБА_4 по вулиці Пирогова, 133 (гаража № НОМЕР_8 ГСК №6), в м. Вінниці, придатний для ідентифікації особи, а сліди пальців рук розмірами 16х14 мм, 17х14, 18х13 мм для ідентифікації особи непридатні (т.1 а.с. 66, 67-72);

- даними висновку судової трасологічної експертизи №52-Т від 12.02.2012 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що навісний замок, який вилучений 27.01.2012 за фактом угону автомобіля «Мазда СХ-7» д.н. НОМЕР_21 у ОСОБА_4 з гаража № НОМЕР_22 по вулиці Пирогова, 133 у м. Вінниці, в вигляді представленому на дослідження роботоздатний. Вирішити питання про те, чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, підібраними, або підробленими ключами) не можливо, в зв`язку з низькою якістю виготовлених деталей замка і ключа та відсутністю характерних слідів від дії сторонніх предметів на деталях механізму, а сторонні предмети, особливо ті, які мають форми і розміри прямокутного стрижня ключа, близькі до конфігурації виступів і уступів на його стрижні, при їх одноразовому застосуванні можуть не залишити характерних слідів на деталях механізму (т.1 а.с. 41, 42-45);

- даними протоколу добровільної видачі від 29.03.2012 року , відповідно до якого ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навпроти Центрального автовокзалу у м. Вінниці, по вул. Київській, 8, в присутності понятих добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки «NOKIA» чорно-сірого кольору в неробочому стані з розбитим екраном, без задньої кришки акумулятора, який за поясненням ОСОБА_51 , він з сім-карткою МТС знайшов біля с. Перемога Вінницької області (т.1 а.с.76);

- даними квитанцій «ПриватБанк» про переказ на картковий рахунок ОСОБА_49 коштів на загальну суму 40000 грн.: 23.02.2012 14:02 на суму 20000 грн., 21.02.2012 13:26 на суму 4000 грн., 21.02.2012 о 13:16 на суму 8000 грн., 21.02.2012 о 10:18 на суму 4000 грн., 21.02.2012 о 15:51 на суму 2000 грн., 21.02.2012 о 13:54 на суму 2000 грн. (т.1 а.с. 79-81);

- даними протоколу огляду речового доказу від 13.04.2012 - державного номерного знака довжиною 45 см, шириною 12 см. АВ 9300 АМ (т.1 а.с. 82);

- даними постанови слідчого від 13.04.2012 про приєднання до кримінальної справи №12270095 речового доказу - номерного знака НОМЕР_21 та передачу його на зберігання ОСОБА_4 , розписки ОСОБА_4 про отримання речового доказу на зберігання (т.1 а.с. 83, 84);

- даними заяви ОСОБА_16 від 21.08.2012 про надання добровільної згоди працівникам міліції на огляд його гаража, що знаходиться на території ГСК «Поляна-2» (т.1 а.с. 88);

- даними протоколу огляду місця події від 21.08.2012 з фототаблицею, відповідно до якого слідчим, за участю начальника ВР ДІМСД ВМВ та експерта, в присутності понятих, проведено огляд приміщення гаража № НОМЕР_23 ГСК «Поляна 2» у м. Вінниці, у якому було виявлено автомобіль «Мазда СХ-7» сірого кольору, місцями на авто є сліди фарби білого кольору, авто частково в розібраному стані, на номері кузова видно лише номер НОМЕР_24 , біля вказаного номер виявлено пластину з номером НОМЕР_12 , автомобіль було вилучено та поміщено на штрафмайданчик Ленінського РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області (т.1 а.с. 89-99)

- даними протоколу огляду речових доказів від 22 серпня 2012 року, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто автомобіль марки «Мазда СХ 7» чорного кольору, який знаходиться у частково розібраному стані, з частиною запчастин всередині, під переднім пасажирським сидінням виявлено пошкоджений номер кузова автомобіля (т.1 а.с. 100-104);

- даними постанови слідчого від 22.08.2012 про приєднання до кримінальної справи 12270095 в якості речового доказу автомобіля марки «Мазда СХ 7», д.н.з. НОМЕР_21 , який було викрадено у ОСОБА_4 та про передання автомобіля на зберігання власнику (т.1 а.с. 108);

- даними розписки ОСОБА_4 про отримання на відповідальне зберігання речового доказу - автомобіля марки «Мазда СХ 7», д.н.з. НОМЕР_21 (т.1 а.с. 109);

- даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки MAZDA CX 7, д.н.з. НОМЕР_21 , з зазначеним номером кузова НОМЕР_11 (т.1 а.с. 111);

- даними протоколів усних заяв (повідомлень) про злочин від 13.08.2012, від ОСОБА_15 та ОСОБА_52 , відповідно до яких останні просять прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 23:00 години 12.08.2012 по 17:00 год. 13.08.2012 року, шляхом пошкодження тильної стіни в гаражне приміщення № НОМЕР_15 , що розташоване в ГБК №6 по вулиці Пирогова, 133А, проникла всередину, звідки незаконно заволоділа автомобілем марки HUNDAI IX35 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_14 сірого кольору, який було придбано в м. Києві в 2010 році в автосалоні «HUNDAI» за кошти в сумі близько 36 тисяч доларів США (т.1 а.с. 118, 119);

- даними протоколу огляду місця події від 13.08.2012 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого слідчим за участю спеціалістів та інших співробітників міліції, в присутності понятих проведено огляд гаража, який знаходиться в другому ряду гаражів, під номером 152 в ГБК №6 по вулиці Пирогова, 133 А, у м. Вінниці, зафіксовано обстановку на місці події, зафіксовано сліди злочину. Встановлено, що гараж має металеві ворота, одна верхня металева скоба для закриття зігнута в ліву сторону на 0,6 см., нижня частина також зігнута вліво на 0,3 см. На дверях-воротах гаража є накладний замок. При вході в гараж виявлено навісний замок з написом з відчиненими скобами. На підлозі біля дверей виявлено мобільний телефон марки «Самсунг» сіро сріблястого кольору.

Гараж складається з двох приміщень, з правої сторони від входу в другому приміщені, в стіні, на висоті 53 см. Від підлоги і 112 см. від дальнього лівого кута знаходиться отвір, розміром по висоті 50 см, а по ширині в найбільшій частині 53 см.., в найменшій частині - 26 см., товщина 10 см., на підлозі виявлено осколки штукатурки. Виявлено біля задніх дверей гаража пластмасову ємність помаранчевого кольору під`єднану дротами до арматури дверей.

Виявлено та вилучено два сліди взуття, порожню пляшку з-під напою «Coca-Cola», пластикову пляшку з-під оцту, дві пачки з-під цигарок «Воnd», ключ від автомобіля, липку стрічку чорного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг» сіро сріблястого кольору, пластмасову ємність помаранчевого кольору, дроти чорного кольору, запаховий слід з поверхні навісного замка та сам навісний замок, ще один ключ від автомобіля, , ключі від гаража (т.1 а.с. 120-132);

- даними висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи №60к від 22.08.2012 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що: 1) Мобільний телефон Samsung SGH-С100, вилучений в ході проведеного огляду місця події від 13.08.2012 приміщення гаража № НОМЕР_15 на території ГБК №6 по вулиці Пирогова, 133а в м. Вінниці, придатний для використання. В зв`язку з відсутністю у експерта спеціалізованих програмно-апаратних засобі для діагностики та тестування мобільних телефонів встановити, чи знаходиться телефон Samsung SGH-С100 в справному стані, чи наявні помилки, несправності в його роботі, не представилось можливим. 2) В журналі дзвінків вказаного мобільного телефону міститься 19 записів: 2 неприйнятих виклики з номера НОМЕР_25 , 14 прийнятих викликів з номера НОМЕР_25 , 3 набрані номера: НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , дата і час яких зазначені в дослідницькій частині висновку. 3)В телефонній книзі мобільного телефону міститься 26 записів про абонентів: 22 записи на SIM-карті (номери оператора мобільного зв`язку МТС) і 4 записи в пам`яті мобільного телефону: НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 ( ОСОБА_53 ), НОМЕР_31 (NIK), зміст телефонної книги представлений в дослідницькій частині висновку. 4) В пам`яті вказаного мобільного телефону відсутні СМС - повідомлення, на сім-карті, якою оснащений телефон, одне смс-повідомлення: «Вам дзвонили: НОМЕР_25 , викликів 3, останній 13:11 13/08.», яке отримане 14.08.2012 15:24:09 з абонентського номера НОМЕР_25 (т.1 а.с. 167, 168-172);

- даними протоколу огляду місця події від 20.08.2012, з додатком-фототаблицею, відповідно до якого оглянуто приміщення гаража № НОМЕР_16 , що розташований в ТВГ «Поляна 2», де виявлено автомобіль HUNDAI IX35 сірого кольору. В багажнику вказаного авто виявлено пилосос «Керхер», болгарку «Бош», лебідку, динамометричний ключ та інші речі. Крім того, на задньому сидінні вказаного авто виявлено паспорт на ім`я ОСОБА_5 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_54 , свідоцтво на реєстрацію даного транспортного засобу, ідентифікаційний код ОСОБА_5 , страховий поліс. Також виявлено два автомобільних знака НОМЕР_14 . Під час огляду вилучено також сліди (т.1 а.с. 183-184, 186-197);

- даними висновку судової автотоварознавчої експертизи від 06.10.2012 №115 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що ринкова вартість аналогічного повнокомплектного технічно справного автомобіля марки «MAZDA CX 7», д.н.з. НОМЕР_21 , 2008 року випуску, станом на 27.01.2012 з ПДВ складає: 207660,10 грн. Розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля «MAZDA CX 7», д.н.з. НОМЕР_21 , 2008 року випуску, в результаті його пошкодження, з ПДВ складає 14348,66 грн. (т.1 а.с. 203, 204-220)

- даними висновку судової експертизи комплексного дослідження транспортних засобів від 04.10.2012 №12 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що серійна частина ідентифікаційного номера кузова автомобіля «МАZDA СХ7», а саме з «13» по «17» знаки, знищена за допомогою абразивного інструменту в кустарних умовах. Номер кузова читається тільки в значенні НОМЕР_24. Заводська дублююча наклейка з ідентифікаційним номером кузова відсутня. Встановити первинне значення номера кузова методами криміналістичних досліджень не представляється можливим (т.1 а.с. 247, 248-254);

- даними висновку судової автотоварознавчої експертизи від 21.09.2012 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що ринкова вартість автомобіля HUNDAI IX 35, 2010 року випуску, д.н.з НОМЕР_14 станом на 12.08.2012 року з ПДВ складає 208778,70 грн. (т.1 а.с. 258, 259-262);

- даними протоколу огляду місця події від 14.08.2012, відповідно до якого голова правління ТВГ-6 по вул. Пирогова, 133, ОСОБА_55 , в присутності понятих, на контрольно-пропускному пункті №1 ТВГ №6, в приміщенні КПП №1, надав працівникам міліції СD-диск «Verbatim» з файлами відеозапису з камер відеоспостереження КПП №1 ТВГ№6, в`їзду та виїзду автомобілів в період часу з 6:10 год. По 06:31 год. 13.08.2012 камера №1 та за період часу з 06:00 год. по 06:30 13.08..2012 камера №2 (т.2 а.с. 1, 1а);

- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з камер відеоспостереження КПП №1 ТВГ№6, в`їзду та виїзду автомобілів в період часу з 6:10 год. по 06:31 год. 13.08.2012 камера №1 та за період часу з 06:00 год. по 06:30 13.08..2012 камера №2, з якого встановлено, що в ГСК заїжджає автомобіль марки «БМВ» та через деякий час виїжджає з ГСК, буксируючи автомобіль «Хюндай» сірого кольору (т.2 а.с. 1а);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 27.08.2012, відповідно до якого в присутності понятих слідчим проведено впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_12 серед пред`явлених йому для впізнання осіб впізнав ОСОБА_3 як особу, яка 13.08.2012, близько 07:00 години, просила його перегнати автомобіль з гаража ТВГ №6 у м. Вінниці, пояснивши, що щось трапилось з електрикою в автомобілі. Після чого ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля «Хюндай», а інший чоловік сів до нього в авто. Він відбуксирував авто до району м. Вінниці - Сабарів, де залишив його, а з ним розрахувались за його послуги (т.2 а.с. 5-6);

- даними протоколу огляду речових доказів від 09.09.202, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто автомобіль марки «Хюндай Х-35», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_14 , номер кузова НОМЕР_32 . Автомобіль ззовні пошкоджень немає. Колеса, вікна, фари та інші частини автомобіля із зовні не пошкоджені. В середині на місці водія, під кермом, обшивка в місці замка запалювання має пошкодження. Під кермом видно проводку автомобіля. Сама проводка ззовні пошкоджень не має. На передньому сидінні пасажира знаходяться різні папери такі, як карта доріг м. Києва та книга по експлуатації автомобіля «Хюндай». Заднє сидіння автомобіля опущено донизу. Під сидінням знаходяться номерні знаки НОМЕР_14 . При огляді автомобіля інших пошкоджень виявлено не було (т.2 а.с. 43);

- даними постанови слідчого від 05.09.2012 року про приєднання до кримінальної справи №12450046 в якості речового доказу автомобіль марки «Хюндай ІХ35», д.н.з. НОМЕР_14 , який було викрадено у ОСОБА_5 (т.2 а.с. 43 а);

- даними розписки ОСОБА_5 про отримання на відповідальне зберігання автомобіля марки «Хюндай ІХ35», д.н.з. НОМЕР_14 , паспорта на його ім`я, талона про реєстрацію транспортного засобу, водійського посвідчення на його ім`я, а також водійського посвідчення на ім`я його сина ОСОБА_52 , двох комплектів ключів до автомобіля та ключі від гаража (т.2 а.с. 43 б);

- даними довідки «АРМОР» на ОСОБА_56 , відповідно до якої останній втратив паспорт громадянина України на своє ім`я, про що заявив 13.02.2010 (т.2 а.с. 46а);

- даними повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (на запит органу державної влади) №22645186 від 31.08.2012, відповідно до запису №4 якого встановлено, що 24.07.2012 року ОСОБА_10 видано довіреність представнику ОСОБА_56 на право розпорядження транспортним засобом - легковим автомобілем, серійний номер НОМЕР_12 , номер державної реєстрації НОМЕР_33 , вказана довіреність посвідчена в Донецькій області приватним нотаріусом Сєровою О.В., контактні дані: АДРЕСА_5 (т.2 а.с. 47-49);

- даними постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.08.2012 №212/11886/2012 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 64);

- даними протоколу обшуку від 01.09.2012, відповідно до якого було проведено обшук в помешканні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 65);

- даними постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.08.2012 №212/11885/2012 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 67);

- даними протоколу обшуку від 01.09.2012, відповідно до якого проведено обшук в помешканні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого в кухні було вилучено металеві технічні ножиці 7515 червоного кольору без назви, пару шкіряних зимових кросівок «SPLINTER» чорного кольору, сірий мішок «INTEZX» з надувним резиновим матрацом синього кольору, мобільний телефон «Нокія 1208» красно-чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_34 з сім-карткою лайф № невідомо, надпис НОМЕР_35 , квитанція до прибуткового касового ордеру КС «Злагода» від 09.07.2012 на суму 24101,65 грн., довідка від 09.07.2012 КС «Злагода» по кредитному договору №7002к., на другому поверсі будинку було виявлено та вилучено чорну зимову балоневу куртку з капюшоном, та ін. (т.2 а.с. 68);

- даними постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.09.2012 №212/12044/2012 про надання дозволу на проведення обшку у володінні ОСОБА_1 , а саме в гаражі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (т.2 а.с. 87);

- даними протоколу обшуку від 07.09.2012, відповідно до якого проведено обшук на підставі постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.09.2012 №212/12044/2012 в гаражі № НОМЕР_18 , який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова 133А, ГСК №6, відповідно до якого було виявлено та вилучено два автомобільні домкрати чорного кольору, набір ключів в кількості 12 шт., сірий металічний чемодан з набором для гриля, розкладний мангал у синьому чохлі, палатка, три обігрівачі кімнатних білого кольору, на другому поверсі виявлено та вилучено пакет з патронами до мілкокаліберної гвинтівки в кількості 60 штук, одинадцять патронів калібру 7,62, 10 з яких зеленого кольору з надписом НОМЕР_36 , а один сірого кольору надписом 21,89, коробку від стартового пакета «Лайф» № НОМЕР_37 (т.2 а.с. 89);

- даними протоколу огляду речових доказів від 05.09.2012, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто: автомобільний пилосос марки «Каrcher» жовтого кольору, який складається із двох частин. На верхній кришці, на одній із сторін, знаходиться надпис: «KARCHER» made in Italy, TYP:NT 361 ECO, NR522669, JTHR 2006 (т.2 а.с. 105);

- даними постанови слідчого від 05.09.2012 про приєднання до кримінальної справи №12270095 речових доказів - пилососа марки «KARCHER», який було вилучено при огляді гаража на території ГСК «Поляна», який належить ОСОБА_4 (т.2 а.с. 106);

- даними розписки ОСОБА_5 про отримання ним від слідчого пилососа «KARCHER», який був викрадений з його гаража (т.2 а.с. 107);

- даними протоколу огляду речових доказів від 05.09.2012, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто дві ідентичні металеві пластини - два номерних знака НОМЕР_13 та металеву пластинку сірого кольору із нерівними забрудненнями по краям, по середині якої знаходиться випуклість квадратної форми, в середині якої вибитий номер НОМЕР_12/ (т.2 а.с. 108-109);

- даними постанови слідчого від 05.09.2012 про приєднання до кримінальної справи №12270095 речових доказів - двох автомобільних знаків НОМЕР_13 та металевої пластини і з номером шасі автомобіля, що були вилучені під час огляду та вилучення автомобіля марки «Мазда СХ7» із приміщення гаража на території

ГСК «Поляна2» (т.2 а.с. 140);

- даними протоколу огляду речових доказів від 05.09.2012, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто металеву цільну трубу округлої форми, один із кінців якої має невелике заокруглення та злегка приплюснуту форму; металеві кусачки у вигляді ножиців; (т.2 а.с. 111-113);

- даними постанови слідчого від 05.09.2019 про приєднання до кримінальної справи №12270095 речових доказів - цільної труби із двома зубцями на одному із кінців, металевих ножиців, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 (т.2 а.с. 114);

- даними протоколу огляду речових доказів від 18.09.2012, відповідно до якого слідчим в приступності понятих оглянуто автомобільний домкрат чорного кольору, розкладний металевий мангал чорного кольору, металевий кейс світлого кольору, сумку синього кольору із матерчатою ручкою чорного кольору з написом «FLAGMAN» з палаткою, надувний резиновий матрац синього кольору (т.2 а.с. 132 -132а);

- даними постанови слідчого від 18.09.2012 про приєднання до кримінальної справи №12270095 речових доказів - домкрата чорного кольору, розкладного металевого мангала чорного кольору, металевого кейса сірого кольору в середині з набором лопаток та виделок, сумки синього кольору із матерчатою ручкою чорного кольору з написом «FLAGMAN» (т.2 а.с. 133);

- даними розписки ОСОБА_4 про отримання ним від слідчого викрадених у нього речей: домкрата, намета, набору барбекю, розкладного мангала, надувного матраца (т.2 а.с. 134);

- даними протоколу огляду місця події від 03.10.2012, відповідно до якого в кабінеті №11 2-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, на вул. Пирогова, 4, громадянин ОСОБА_4 добровільно видав CD-R диск із записами частини телефонних розмов, у яких невідомий чоловік вимагає гроші за повернення викраденого у ОСОБА_4 автомобіля «Мазда» та копії чеків про перерахування коштів викрадачам. Диск і копії чеків вилучено. (т.2 а.с. 178);

- даними довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» по карті № НОМЕР_38 в період часу з 20.02.2012 по 26.02.2012, відповідно до якої вказана інформація про надходження грошових коштів на картку: з терміналів самообслуговування у м. Вінниці 21.02.2012 п`ятьма транзакціями на загальну суму 20000 грн. та 23.02.2013 однією транзакцією на суму 20000 грн., та відповідно кошти були зняті в Київській області (т.2 а.с. 228-229);

- даними постанови слідчого від 16.10.2012 про проведення виїмки двох пар кросівок (зимніх чорного кольору та літніх чорного кольору з білими полосами) в ОСОБА_2 з протоколом виїмки (т.2 а.с. 279, 280);

- даними довідки з офіційного сайту Національного Банку України щодо курсу долара США відносно гривні України в період часу з 01.02.2012 по 22.02.2012, відповідно до якого у вказаний період мінімальний курс становив 798,74 грн. за 100 доларів США, максимальний курс становив 798,99 грн. (т.2 а.с. 283);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин місця події від 18.10.2012 за участю ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Бурденюка В.В. з додатками (т.2 а.с. 287-288, 289-291);

- даними висновку судової трасологічної експертизи №358-Т від 14.11.2012 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що слід взуття на дактилоплівці, який вилучений під час огляду місця пригоди 13.08.2012 за фактом незаконного заволодіння автомобілем «Хюндай ІХ35» д.н.з. НОМЕР_14 , х приміщення гаража № НОМЕР_39 по вулиці Пирогова, 133а, у м. Вінниці, придатний для встановлення групової належності взуття, яке його залишило по загальним ознакам. Даний слід взуття міг бути залишений низом кросівок №1 на ліву ногу, який вилучений у ОСОБА_2 . Слід взуття на відрізку з полімерного матеріалу, вилучений під час цього ж огляду місця події залишений не взуттям кросівками №1, №2, вилученими у ОСОБА_2 (т.3 а.с. 7-15);

- даними акту амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи №410 від 12.11.2012 ОСОБА_3 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 як в період вчинення злочину, так і на час проведення експертизи, на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (т.3 а.с. 72-74);

- даними довідок з офіційного сайту Національного Банку України щодо курсу долара США відносно гривні України, відповідно до яких в період часу з 07.03.2012 по 23.07.2012 - курс становив від 798,4 до 799,3 грн. за 100 доларів США, з 13.08.2012 по 21.08.2012 - 799 грн. за 100 доларів США (т.3 а.с. 87, 92);

- дані протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.12.2012 на підставі ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2012 №232/4555/12, відповідно до якого вилучено історію хвороби №6690 на ім`я ОСОБА_1 за період з 07.08.1999 по 09.08.1999 на 13 аркушах, з додатками (т.3 а.с. 138-139);

- даними висновку судово-товарознавчої експертизи №2192/2193/2194/2194/2195/2196/2197/2198/12-21 від 19.12.2012 (з актом про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що загальна ринкова вартість викрадених речей: пилососа торгової марки «Karcher» моделі «NT 361 Есо» чорно-жовтого кольору, кутової шліфувальної машини (болгарки) торгової марки «BOSH» моделі №PWS 750-125» в корпусі зеленого кольору, динамометричного ключа нікельованого з пластиковою ручкою чорного кольору торгової марки «Jonnesway» (розмір - 1/2'') моделі «DR 40-210HM», акумуляторного шуруповерта торгової марки «Bosch» моделі «ІХО ІV Upgrade Medium», ключів балонних хрестових (17х19х21х1/2) у кількості 2 штук, набору ключів «Toptul» (від 6 мм до 23 мм) у кількості 2 штук, викрутки торгової марки «Facom» (моделі «AN4X100» у кількості 3 штук та модель «AWP2X125» у кількості 3 штук, станом на момент крадіжки (на 13.08.2012) складала 5016,00 грн. (т.3 а.с. 170-174);

- даними висновку судово-товарознавчої експертизи №2182/2183/2184//2185/2186/2187/2188/2189/2190/2191/12-21 від 26.12.2012 (з актом про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що загальна ринкова вартість викрадених речей: металевого розбірного мангала в поліетиленовому чохлі, набору туристичного для барбекю в металевому чемодані, палатки туристичної двомісної в чохлі, гумового надувного двомісного матраца «INTEX», масляного обігрівача, електричного насоса підкачки коліс, електрочайника 2 л., автомобільного пилососа виробництва Німеччини, електрошок ера, папки-портфеля, станом на момент крадіжки 26.01.2012 могла складати 2027,96 грн. (т.3 а.с. 176-180);

- даними протоколу огляду предмету від 17.01.2013 (т.3 а.с. 210);

- даними постанови слідчого від 17.01.2013 про приєднання до кримінального провадження №12012010010000110 речових доказів - літнього взуття - кросівок чорного кольору текстильних з підошвою білого кольору; картонної коробки, в якій знаходиться мобільний телефон сірого кольору фірми «Самсунг», поліетиленового пакету білого кольору, в якому знаходяться пляшка з-під кока-коли, 2 пачки з-під сигарет, пляшка з-під оцту та два полімерних стаканчики; двох пакетів НДЕКЦ, в яких знаходяться фланелеві серветки з запаховими слідами; пакетик, в якому знаходяться шматки полімерного дроту чорного кольору; пакет НДЕКЦ в якому знаходиться липка стрічка чорного кольору; пакет НДЕКЦ в якому знаходиться навісний замок; пакет НДЕКЦ в якому знаходиться навісний замок в розібраному стані; навісний замок упакований в фольгу з биркою з написом «запаховий слід», та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВМВ УМВС України у Вінницькій області (т.3 а.с. 212);

- даними акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №7 від 15.01.2013 ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованих йому злочинів в тимчасовому хворобливому стані не знаходився, а тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, ОСОБА_1 виявляє органічний емоційно-лабільний розлад, який виявляв і на час інкримінованих йому злочинів, однак цей розлад не позбавляв та не позбавляє можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т.3 а.с. 220-223, 224-225);

- дослідженими в судовому засіданні речовими доказами.

Також судом було досліджено всі інші наявні у справі письмові докази, в тому числі:

- постанову слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Мацько В.В. від 27.01.2012 про порушення кримінальної справи №12270095 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України на підставі заяви ОСОБА_4 і прийняття її до свого провадження (т.1 а.с. 1);

- постанову слідчого від 28.01.2012 року про визнання ОСОБА_4 потерпілим по кримінальній справі №12270095 (т.1 а.с. 33);

- постанову слідчого від 28.01.2012 року про визнання ОСОБА_4 цивільним позивачем в кримінальній справі №12270095 (т.1 а.с. 36);

- висновок судової трасологіної експертизи №69-Т від 20.02.2012, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої встановлено, що п`ять слідів тканини, що вилучені при огляді місця події 27.01.2012 року за фактом угону автомобіля «Мазда СХ-7» д.н. НОМЕР_21 у ОСОБА_4 з гаража № НОМЕР_22 по вулиці Пирогова, 133 у м. Вінниці, не придатні для ідентифікації слідоутворюючого об`єкту та встановлення його групової належності (т.1 а.с. 50, 51-55);

- постанови слідчого від 10.09.2012 в кримінальній справі №12270095 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості обвинувачених і пред`явлення їм обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України (т.1 а.с. 113, 115);

- постанову слідчого від 10.09.2012 про об`єднання кримінальних справи №12270095 і 12450046 в одне провадження з загальним номером 12270095 (т.1 а.с. 116);

- постанову слідчого від 13.08.2012 про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження по факту незаконного заволодіння автомобілем, який належить ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України (т.1 а.с. 117);

- висновок судової дактилоскопічної експертизи від 22.08.2012 №212-Д, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої на поверхні телефону (батареї сім-картки) вилученого 13.08.2012 при огляді місця події, в приміщенні гаражу № НОМЕР_15 , на території ГБК №6 по вулиці Пирогова, 133а, у м. Вінниці, слідів рук не виявлено (т.1 а.с. 159, 160-165);

- висновок судової дактилоскопічної експертизи №623 від 17.08.2012, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої на поверхні пляшок №1, №2, стаканчика №3 виготовленого з полімерного матеріалу, двох пачок цигарок «Бонд» №4, №5, які були вилучені під час огляду місця події за фактом 13.08.2012 угону авто «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_14 гр. ОСОБА_52 , по вулиці Пирогова, 133 А, у м. Вінниці, слідів рук, придатних для ідентифікації не виявлено (т.1 а.с. 174, 175-179);

- постанову слідчого від 20.08.2012 про прийняття кримінальної справи №12460046 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України по факту незаконного проникнення в гараж № НОМЕР_15 , що розташований в ГБК №6 по вулиці Пирогова, 133 А, у м. Вінниці, невідомої особи та викрадення автомобіля марки HUNDAI IX 35, д.н.з. НОМЕР_14 , належного ОСОБА_5 (т.1 а.с. 182);

- висновок судової трасологічної експертизи від 30.08.2012 №268-Т, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої встановлено, що слід на відрізку темної дактоплівки, який вилучено 20.08.2012 під час огляду автомобіля «Хюндай ІХ -35», за адресою ГСК «Поляна 2» в гаражі № НОМЕР_16 , непридатний для встановлення групової належності слідоутворюючого об`єкту, що залишив даний слід (т.1 а.с. 223, 224-225);

- висновку судової одорологічної експертизи від 22.10.2012 №148, з довідкою про вартість проведення експертизи, відповідно до якої встановлено, що зразки запаху, вилучені з поверхні керма та з руків`я перемикання передач по к/с 12450046 - не придатні для ідентифікації особи (т.1 а.с.228, 229-231);

- постанову слідчого від 30.08.2012 року про визнання ОСОБА_5 потерпілим по кримінальній справі №12450046 (т.2 а.с. 38);

- постанову слідчого від 10.09.2012 року про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого і пред`явлення йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 289 КК України (т.2 а.с. 115);

- постанову слідчого від 10.09.2012 про притягнення як обвинуваченого в кримінальній справі №12270095 ОСОБА_57 і пред`явлення йому обвинувачення у вчинення злочину, що передбачений ч.3 ст. 289 КК України (т.2 а.с. 116);

- постанову слідчого від 18.09.2012 про зупинення кримінальної справи №12270095 та оголошення в розшук обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.2 а.с. 135);

- постанови слідчого від 02.10.2012 про відновлення досудового слідства в кримінальній справі №12270095 відносно ОСОБА_1 (т.2 а.с. 136);

- постанову слідчого від 02.10.2012 про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч.2 ст. 289 КК України на ч.3 ст. 289 КК України, у зв`язку із завданою великою матеріальною шкодою (т.2 а.с. 137);

- постанову слідчого від 12.10.2012 про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого в кримінальній справі №12270095 та пред`явлення йому звинувачення за ч.3 ст. 289 КК України, протокол роз`яснення суті обвинувачення та вручення копії постанови про притягнення як обвинуваченого (т.2 а.с. 245-246, 247);

- постанову слідчого від 15.10.2012 про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (т.2 а.с. 254);

- постанову слідчого від 15.10.2012 про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (т.2 а.с. 258);

- постанову слідчого від 16.10.2012 про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого в кримінальній справі №12270095 та пред`явлення йому звинувачення за ч.3 ст. 289 КК України, протокол роз`яснення суті обвинувачення та вручення копії постанови про притягнення як обвинуваченого (т.2 а.с. 273-274, 275);

- постанови слідчого від 17.10.2012 про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України (т.2 а.с. 281);

- заяву ОСОБА_2 від 02.11.2012 про відмову від участі в слідчій дії по відтворенню обстановки та обставин події по факту незаконного заволодіння автомобілем «Мазда СХ-7» (т.2 а.с. 304)

- висновок судової трасологічної експертизи №360-Т від 14.11.2012 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що слід на відрізку темної дактилоплівки, який вилучено 20.08.2012 під час огляду автомобіля «Хюндай ІХ35» за адресою: ГСК «Поляна-2» в гаражі № НОМЕР_16 , непридатний для ідентифікації (т.3 а.с. 16-19);

- висновок судової трасологічної експертизи №359-Т від 14.11.2012 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що два сліди взуття на двох фотознімках, вилучені під час огляду місця події 27.01.2012 за фактом незаконного заволодіння автомобілем «Мазда СХ-7», д.н.з. НОМЕР_21 , що належить ОСОБА_4 , та знаходився в гаражі № НОМЕР_22 по вул. Пирогова, 133А, у м. Вінниці, придатні для встановлення групової належності взуття, що їх залишило. Дані сліди взуття залишені не підошвами двох пар взуття, які вилучені у ОСОБА_2 16.10.2012, а іншим взуттям (т.3 а.с. 24-31);

- витяги з кримінальних проваджень: №12012010010000110, №12012010010000113, №12012010010000202, №12012010010000203, №12012010010000205, №12012010010000281, 12012010010000279, №12012010010000280 (т.3 а.с 77, 80, 84, 89, 94, 97, 100, 103);

- заяви ОСОБА_2 про відмову від слідчих дій (т.3 а.с. 162. 163);

- постанову заступника прокурора Вінницької області від 27.12.2012 про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні №12012010010000110 до 4 місяців - до 02.02.2013 (т.3 а.с.189-195);

- розписки ОСОБА_58 від 21.01.2013 та ОСОБА_59 від 29.01.2012 про отримання речей (т.3 а.с. 213, 214);

- постанову старшого прокурора прокуратури м. Вінниці від 28.01.2013 про об`єднання кримінальних проваджень №12012010010000110 та №12012010010000152 в одне провадження під номером 1212010010000110 (т.3 а.с. 228-229);

- висновок судової дактилоскопічної експертизи №351-Д від 11.01.2013 (з довідкою про вартість проведення експертизи), відповідно до якої встановлено, що сліди рук розмірами 25х37мм.(№5), 23х18мм.(№9), які були вилучені 20.08.2012р. під час огляду автомобіля «Хюндай 1X35», що належить гр. ОСОБА_5 , придатні для ідентифікації особи, сліди рук розмірами: 70х18мм.(№1), 25х15мм.(№2), 32х23мм.(№3), 25х15мм.(№4), 20х15мм.(№6). 20х18мм.(№7), 45х24мм.(№8), 22х18мм.(№10), не придатні для ідентифікації особи. Сліди пальців рук з розмірами 25х37мм. (№5) та 23х18мм.(№9), які були вилучені 20.08.2012р. під час огляду автомобіля «Хюндай 1X35», що належить ОСОБА_5 , залишені не ОСОБА_39 , не ОСОБА_3 , не ОСОБА_2 , а іншою особою (т.3 а.с. 232-246);

- повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 16.01.2013 (т.3 а.с. 198-200);

- повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 16.01.2013 (т.3 а.с. 204-208);

- повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 28.01.2013 (т.3 а.с. 249-254);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 29.01.2013 підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику (т.3 а.с. 266);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 30.01.2013 підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику (т.3 а.с. 269);

- протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 29.01.2013 підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику (т.3 а.с. 273-274).

Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази для доведення «поза розумним сумнівом» винуватості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а дії обвинувачених слід кваліфікувати:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по епізоду незаконного заволодіння автомобілем «Мазда СХ 7», належного ОСОБА_4 за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням до приміщення;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по епізоду викрадення речей з гаража ОСОБА_4 - за ч.3 ст. 185 КК України, - як крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у приміщення;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по епізоду вимагання коштів у ОСОБА_4 - за ч.2 ст. 189 КК України, - вимагання, тобто, вимога передати чуже майно поєднана з погрозою пошкодження майна, що належить потерпілому, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та таке, що завдало значної шкоди потерпілому;

- ОСОБА_1 по факту знищення ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Мазда СХ 7», належного ОСОБА_4 - за ст.290 КК України,- як знищення ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по факту спроби заміни ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Мазда СХ 7», належного ОСОБА_4 - за ч.2 ст. 15. ст.290 КК України, - як замах на заміну ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу;

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по факту незаконного заволодіння автомобілем «Хюндай ІХ35», належного ОСОБА_5 - за ч.2 ст. 289 КК України, - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням до приміщення;

- ОСОБА_3 по факту незаконного заволодіння автомобілем «Хюндай ІХ35», належного ОСОБА_5 - за ч.2 ст. 289 КК України, - як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб з проникненням до приміщення;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по факту викрадення речей з гаража, належних ОСОБА_5 - за ч.3 ст.185 КК України, - як крадіжка, тобто, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з проникненням у приміщення;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по факту вимагання грошових коштів за викрадений у ОСОБА_5 автомобіль «Хюндай ІХ35» - за ч.2 ст. 189 КК України, - як вимагання, тобто, вимога передати чуже майно поєднана з погрозою пошкодження майна, що належить потерпілому, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

Суд дійшов такого висновку виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно статей 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд зважає на положення пунктів 7, 8 Перехідних Положень КПК України від 13.04.2012 року згідно яких оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

Суд враховує, що відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. При цьому таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз.

Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування.

Заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у випадках, коли дві особи і більше заздалегідь, тобто до початку виконання дій, які становлять об`єктивну сторону злочину, домовилися про спільне його вчинення, незалежно від того, хто з них керував цим засобом.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 17 вищевказаної Постанови Пленуму, при вирішенні питання про те, чи були збитки, завдані внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 289 КК України реальними, необхідно виходити з того, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення

свого порушеного права. Якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення він не потребує або сума відповідних витрат менша від зазначеної у п. 3 примітки до ст. 289 КК України (в редакції станом на день вчинення злочину 26.01.2012), така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня. У випадках коли особа знищила транспортний засіб, яким незаконно заволоділа, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення злочину. Таким же чином треба

вирішувати це питання, якщо транспортний засіб після незаконного

заволодіння не знайдено.

У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Також, суд враховує роз`яснення, викладені в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року, відповідно до якої під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за

допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища. Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Крім того, суд також враховує роз`яснення, викладені в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 6 листопада 2009 року, де зазначено, що відповідно до статті 189 КК вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою, зокрема, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною. При цьому у вказаних роз`ясненнях зазначено, що погроза при вимаганні може стосуватись як самого потерпілого, так і його близьких родичів. Вимагання є закінченим злочином з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.

Також, суд враховує, що об`єктом злочину, передбаченого ст. 290 КК України являється контрольоване використання транспортних засобів, їх вузлів та агрегатів. Транспортні засоби як джерела підвищеної небезпеки та предмети, які становлять велику матеріальну цінність, повинні піддаватися ідентифікації та з цією метою вони, а також їх найважливіші вузли та агрегати позначаються індивідуальними номерами, причому номер шасі або кузова вказується в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Використання транспортного засобу та його складових під дійсними ідентифікаційними номерами запобігає вчиненню інших посягань у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, оскільки сприяє встановленню транспортного засобу, який міг стати знаряддям або предметом злочину.

Предметом даного злочину являються 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна, шасі або кузова; 3) номерна панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу.

Ідентифікаційний номер транспортного засобу є структурним поєднанням буквено-цифрових символів, присвоюється виробником транспортного засобу з метою ідентифікації останнього і наноситься на деталі кузова, шасі (рами) згідно зі стандартами.

Об`єктивна сторона злочину може виразитися у таких формах: як знищення; підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, а так само заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.

При цьому знищення означає приведення номера у стан, за якого неможливо його прочитати взагалі або без проведення відповідної експертизи. Підробка - це виготовлення нового номера внесення у нього змін, які викривляють зміст дійсного номера, а заміна - це використання номера іншого транспортного засобу - як зареєстрованого, так і знятого з реєстрації.

Заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу означає використання такої панелі іншого транспортного засобу без внесення відповідних змін у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення вказаних у ст. 290 КК України дій.

Так, вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по епізоду незаконного заволодіння ними за попередньою змовою автомобілем «Мазда СХ 7», д.н.з. НОМЕР_21 , належного ОСОБА_4 та іншими речами, належними останньому, шляхом незаконного проникнення до гаража ОСОБА_4 , а також у вимаганні ними грошових коштів у ОСОБА_4 , а також вина ОСОБА_1 по факту знищення ним ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Мазда СХ 7», д.н.з. НОМЕР_21 , належного ОСОБА_4 , та вина ОСОБА_1 і ОСОБА_3 по факту спроби заміни ними ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Мазда СХ 7», належного ОСОБА_4 доводиться даними протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_4 від 27.01.2012 (т.1 а.с. 3), протоколом огляду місця події від 27.01.2012 - приміщення гаража № НОМЕР_8 , який розташований в ТВГ-6, що по вулиці Пирогова у м. Вінниці (т.1 а.с. 10-16), яким зафіксовано спосіб проникнення до вказаного приміщення - шляхом пошкодження задніх дверей гаража, а також даними протоколу огляду місця події від 21.08.2012 - приміщення гаража № НОМЕР_23 ГСК «Поляна-2» м. Вінниці, який знаходився в користуванні громадянина ОСОБА_16 та який надав добровільну згоду на проведення огляду (т.1 а.с. 89-99, 88), в ході якого у вказаному гаражі було виявлено автомобіль «Мазда СХ7» сірого кольору зі слідами білого кольору, частково в розібраному стані з пошкодженим номером кузова та пластину з номером НОМЕР_12 .

При цьому суд бере до уваги показання ОСОБА_16 , в гаражі якого був виявлений автомобіль «Мазда СХ7 » з пошкодженим ідентифікаційним номером, відповідно до яких вказаний автомобіль перебував у нього в гаражі, оскільки на прохання ОСОБА_1 він його перефарбовував з білого в чорний колір, так як він займався покрасою автомобілів. Вказаний автомобіль на прохання ОСОБА_1 вони перегнали до його гаража з одного із гаражів їхнього ГБК, так як він не був на ходу. В процесі фарбування він, по слідам фарби, виявив, що його заводський колір був червоний; на протязі 3-4 неділь, поки він займався перефарбовуванням авто, саме ОСОБА_1 періодично заходив до нього та запитував як просувається робота; коли до гаража приїхали працівники міліції, він надав добровільну згоду на огляд гаража, в ході огляду йому пояснили, що автомобіль крадений та вилучили його.

Вказані показання свідка ОСОБА_16 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_29 , який зазначав, що в 2012 році він працював разом з ОСОБА_16 в одному із гаражів ГБК «Поляна-2» м. Вінниці, де вони займались фарбуванням автомобілів та до них звернувся ОСОБА_1 з проханням перефарбувати автомобіль з білого в чорний колір та показав їм вказаний автомобіль, який на той час знаходився в одному із гаражів другого ряду ГБК «Поляна-2» м. Вінниці. ОСОБА_1 чи ОСОБА_31 вигнав автомобіль з гаража, після чого вони перегнали авто до їхнього СТО, де займалися покраскою, в ході роботи, по залишковим слідам фарби, вони виявили, що до цього автомобіль був червоного кольору.

Крім того, показання свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_29 щодо причетності ОСОБА_1 до викрадення автомобіля «Мазда СХ 7», належного ОСОБА_4 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_60 , який також вказав, що він ремонтував свій автомобіль у гаражі ОСОБА_13 та був свідком того як до гаража приїжджав ОСОБА_1 та на прохання ОСОБА_1 . ОСОБА_13 перефарбовував автомобіль марки «Мазда СХ7 ». При цьому також вказав, що до гаража ОСОБА_1 приїжджав разом з ОСОБА_2 . Він дізнався про те, що автомобіль, який перекрашував ОСОБА_13 крадений від останнього у відділку поліції.

Крім того, про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчать показання свідка ОСОБА_13 , відповідно до яких останній на прохання ОСОБА_1 в 2012 році перефарбовував автомобіль «Мазда СХ7» з червоного в білий колір, та ОСОБА_1 приходив до нього, контролював хід роботи кілька разів з ОСОБА_2 , якого він знав як племінника ОСОБА_1 . Також повідомив, що ОСОБА_1 орендував гараж в ГБК «Поляна-2» у м. Вінниці у його знайомого ОСОБА_14 , що також підтвердив у своїх показаннях останній.

Також причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину доводиться показаннями свідка ОСОБА_20 , який суд повідомив, що в 2012 році він виготовляв електронний ключ для автомобіля типу джип марки «Мазда» на прохання ОСОБА_1 , автомобіль був нерухомий та знаходився в гаражі розташованому в ГБК «Поляна-2» м. Вінниці.

При цьому позицію ОСОБА_1 щодо того, що ОСОБА_20 виготовляв йому ключ до автомобіля його знайомих, а не до викраденого автомобіля суд не бере до уваги, оскільки така позиція ОСОБА_1 спростовується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Крім того, вину ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у викраденні автомобіля ОСОБА_4 , так і їхню вину у вимаганні грошових коштів у потерпілого підтверджують показання потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що протягом лютого 2012 року йому телефонували особи, вимагаючи кошти за повернення автомобіля, а також в подальшому з березня по липець місяць продовжили вимагати кошти, погрожуючи знищити автомобіль, серед голосів він добре впізнав, що спочатку йому телефонував ОСОБА_41 , а в подальшому ОСОБА_1 , оскільки у останніх специфічна манера розмови, він вів з ними тривалі розмови, а тому їхні голоси добре йому запам`ятались та він їх впізнає.

Також вина ОСОБА_1 у вимаганні грошових кошів у ОСОБА_4 доводять показання обвинуваченого ОСОБА_3 , який вказав, що він їздив з ОСОБА_39 до м. Києва, де на прохання останнього придбав для нього у невідомого йому чоловіка, банківську картку, яку в подальшому віддав ОСОБА_1 , які узгоджуються з дослідженими в судовому засідання показаннями свідка ОСОБА_49 (т.1 а.с. 77), а також потерпілого ОСОБА_4 , який перерахував на картковий рахунок, вказаний викрадачами через термінал самообслуговування частинами грошові кошти на загальну суму 40000 грн., що також підтверджується квитанціями «ПриватБанк», наданими потерпілим про переказ на картковий рахунок ОСОБА_49 коштів частинами на загальну суму 40000 грн. в період з 23.02.2012 по 21.02.2012р.(т.1 а.с. 79-81) та довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» про перерахунок коштів (т.2 а.с. 228-229).

Знищення ОСОБА_39 ідентифікаційного номеру кузова автомобіля «Мазда СХ7 » НОМЕР_11 та видалення ним заводської дублюючої наклейки з ідентифікаційним номером кузова, так і замах на заміну ідентифікаційного номеру кузова вказаного автомобіля ОСОБА_39 спільно з ОСОБА_3 доводиться крім даних протоколу огляду місця події від 21.08.2012, відповідно до якого під час виявлення в гаражі № НОМЕР_23 ГСК «Поляна 2» у м. Вінниці автомобіль «Мазда СХ-7», на номері кузова було видно лише номер НОМЕР_24 , а біля вказаного номер виявлено пластину з номером НОМЕР_12 (т.1 а.с. 89-99) також висновком судової експертизи комплексного дослідження транспортних засобів від 04.10.2012 №12 (т.1 а.с. 248-254), відповідно до якого встановлено, що серійна частина ідентифікаційного номера кузова автомобіля «Мазда СХ7 », а саме, з «13» по «17» знаки, знищена за допомогою абразивного інструменту в кустарних умовах, а номер кузова читається тільки в значенні НОМЕР_24, заводська дублююча наклейка з ідентифікаційним номером кузова відсутня. Зазначене повністю узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , який повідомив, що він на прохання ОСОБА_1 їздив з останнім до м. Донецька, де ОСОБА_1 придбав документи на обгорілий автомобіль «Мазда СХ 7», а він за вказівкою ОСОБА_1 вирізав болгаркою номер з обгорілого автомобіля та в подальшому поїхав з власником цього авто до нотаріуса, щоб оформити документи. Довіреність була оформлена на документи, надані йому ОСОБА_39 , що також підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 (т.2 а.с. 191-194) та записом №4 повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (на запит органу державної влади) №22645186 від 31.08.2012, відповідно до якого 24.07.2012 року ОСОБА_10 видано довіреність представнику ОСОБА_56 на право розпорядження транспортним засобом - легковим автомобілем, серійний номер НОМЕР_12 , номер державної реєстрації НОМЕР_33 , вказана довіреність посвідчена в Донецькій області приватним нотаріусом Сєровою О.В., контактні дані: АДРЕСА_5 (т.2 а.с. 47-49).

Вину ОСОБА_1 у викраденні речей з гаража ОСОБА_4 доводять відомості наявні у протоколі про вилучення з його гаражу під час обшуку 07.09.2012 (т.2. а.с. 89), належних потерпілому речей, а саме: домкрат, набір для гриля, розкладний мангал, які потерпілий ОСОБА_4 впізнав як власні речі, оскільки вони були придбані особисто ним за кордоном, та не були поширені в продажу на території України на той час.

Крім того, суд не вбачає підстав для визнання недопустимими усіх зібраних в кримінальному провадженні доказів та проведених слідчих дій на підставі дослідження вилучених в ході досудового слідства речових доказів, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , як то автомобіля «Мазда СХ7» зі знищеним ідентифікаційним номером, домкрата, набору для гриля, розкладного мангалу, палатки та інших речей, які не збереглися до завершення судового розгляду, оскільки усі речові докази були зафіксовані в належній процесуальній формі, як і слідчі дії, проведені з вказаними речовими доказами, а тому враховуючи відсутність даних про здобуття вказаних доказів з порушенням вимог КПК України чи істотних прав і свобод громадян, суд приходить до переконання, що недослідження вказаних речових доказів в ході судового розгляду, враховуючи сплив тривалого часу, понад 8 років з дня вчинення кримінальних правопорушень, що об`єктивно унеможливлює збереження на них усіх слідів злочинів, не є підставою для визнання цих доказів та похідних від них доказів недопустимими.

Також, вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по епізоду незаконного заволодіння ними в ніч на 13.08.2012 року за попередньою змовою автомобілем «Хюндай ІХ35», д.н.з. НОМЕР_40 , належного ОСОБА_5 та іншими речами, належними останньому, шляхом незаконного проникнення до гаража ОСОБА_5 , а також вина ОСОБА_1 та ОСОБА_57 у вимаганні ними, шляхом погроз, грошових коштів у дружини ОСОБА_5 доводиться як протоколами заяв ОСОБА_15 та ОСОБА_52 про злочин від 13.08.2012 (т.1 а.с. 118-119), протоколом огляду місця події від 13.08.2012 (т.1 .с. 120-132), відповідно до якого зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину та виявлено шлях незаконного проникнення до гаража - шляхом пошкодження тильної стіни, протоколом огляду місця події від 20.08.2012 (т.1 а.с. 183-184, 186-197), відповідно до якого викрадений автомобіль «Хюндай ІХ35» був виявлений та вилучений з викраденими речами та документами родини власника, всередині з гаража № НОМЕР_16 , що в ГБК «Поляна-2» у м. Вінниці. При цьому суд бере до уваги, що вказаний гараж № НОМЕР_16 в ГБК «Поляна-2» м. Вінниці ОСОБА_1 орендував через свого знайомого ОСОБА_13 у ОСОБА_14 , що підтверджується як показаннями ОСОБА_13 , так і показаннями ОСОБА_14 .

Про винуватість ОСОБА_57 та ОСОБА_3 у викраденні за попередньою змовою з ОСОБА_39 автомобіля «Хюндай ІХ35», д.н.з. НОМЕР_40 , належного ОСОБА_5 , свідчать як викривальні показання ОСОБА_3 , який зазначав, що саме ОСОБА_1 напередодні викрадення дав йому трос, яким буксирували викрадений автомобіль, а також ОСОБА_1 чи ОСОБА_41 дали йому грошові кошти в сумі 200 грн., щоб винайняти таксі для буксировки автомобіля, так і показання свідка ОСОБА_12 , який будучи водієм таксі та не будучи обізнаним зі злочинними намірами обвинувачених, відбуксирував автомобіль «Хюндай ІХ35» з гаража розташованого у Товаристві власників гаражів №6 (далі за текстом ТВГ №6) у м. Вінниці до ринку «Сатурн» у м. Вінниці, при цьому ОСОБА_41 відчинив ворота гаража, з якого виштовхали автомобіль, вказував йому напрямок руху, а ОСОБА_3 був за кермом автомобіля, який він буксирував, а також підтверджується даними дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження ТВГ №6 (т.2 а.с. 1, 1а), з якого видно як на територію ТВГ №6 заїжджає автомобіль марки «БМВ» та через деякий час виїжджає буксируючи автомобіль «Хюндай» сірого кольору.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення даного злочину також доводиться показання свідка ОСОБА_16 згідно яких, саме ОСОБА_1 в 2012 році звертався до нього з проханням перефарбувати автомобіль Хюндай, а також показаннями свідка ОСОБА_13 , який вказав, що він на прохання ОСОБА_1 робив дрібний ремонт автомобіль «Хюндай», а саме: фарбував бампери, кузовні деталі та пластмасу на дверцятах.

Суд зважає на той факт, що проникнення до гаражу ОСОБА_5 відбулось у спосіб, що обходить систему захисту, яка була встановлена потерпілим, про яку знали лише його близькі родичі, а також про це було відомо, хоча і без деталей, ОСОБА_1 , який раніше мав з цього приводу розмову з потерпілим, оскільки був його сусідом по гаражу.

Також, причетність ОСОБА_1 до вчинення викрадення автомобіля ОСОБА_5 свідчить той факт, що останній після вчинення злочину цікавився відеозаписами з камер спостереження пропускного пункту ТВГ №6 у охоронця ОСОБА_19 . При цьому суд не зважає на заперечення ОСОБА_1 вказаних обставин з мотивів того, що ОСОБА_19 його оговорює, оскільки ОСОБА_1 не повідомив обставин та не надав доказів, які об`єктивно могли б свідчити про його неприязні стосунки зі свідком.

Також причетність ОСОБА_1 до вчиненні викрадення автомобіля «Хюндай ІХ35» та іншого майна ОСОБА_5 , і до вимагання шляхом погроз знищення автомобіля грошових коштів за його повернення, доводиться показаннями свідка ОСОБА_15 , яка повідомила, що вона по тембру голосу, а також по манері розмови чітко і впевнено впізнає ОСОБА_1 , як особу, яка телефонувала їй та вимагала сплатити кошти за повернення викраденого автомобіля.

Разом з тим позиція ОСОБА_57 щодо його необізнаності зі злочинними намірами ОСОБА_3 та його непричетністю до вчиненого злочину, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема висновком судової трасологічної експертизи №358-Т від 14.11.2012 (т.3 а.с. 7-15). Відповідно до якої знайдений в гаражі № НОМЕР_15 ТВГ №6 по вулиці Пирогова, 133а, у м. Вінниці, слід взуття, міг бути залишений низом кросівок №1 на ліву ногу, який вилучений у ОСОБА_2 .

На вчинення незаконного заволодіння ОСОБА_39 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіля, належного ОСОБА_5 у співучасті за попередньою змовою групою осіб вказує узгодженість дій обвинувачених під час заволодіння транспортним засобом, а саме активні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо проникнення в гараж та злам рульової колонки автомобіля, передача ОСОБА_39 буксирувального тросу ОСОБА_3 , активні узгодженні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо вилучення та буксирування автомобіля, координація дій усіх обвинувачених ОСОБА_39 , який був обізнаний з особливостями захисної системи гаража від проникнення сторонніх осіб та подальше переховування автомобіля у заздалегідь орендованому гаражі.

Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими усіх зібраних в кримінальному провадженні доказів та проведених слідчих діях на підставі дослідження вилучених в ході досудового слідства речових доказів, які були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , як то автомобіля «Хюндаі ІХ35», двох комплектів ключів до автомобіля та ключі від гаража, пилососа «Кархер», які не збереглися до завершення судового розгляду, оскільки усі речові докази були зафіксовані в належній процесуальній формі, як і слідчі дії, проведені з вказаними речовими доказами, а тому враховуючи відсутність даних про здобуття вказаних доказів з порушенням вимог КПК України чи істотних прав і свобод громадян, суд приходить до переконання, що недослідження вказаних речових доказів в ході судового розгляду, враховуючи сплив тривалого часу, понад 8 років з дня вчинення кримінальних правопорушень, що об`єктивно унеможливлює збереження на них усіх слідів злочинів, не є підставою для визнання цих доказів та похідних від них доказів недопустимими.

Про наявність в діях обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 289 та ч.3 ст. 185 КК України як повторність по епізоду з потерпілим ОСОБА_5 свідчить попереднє вчинення ними незаконного заволодіння автомобілем «Мазда СХ7», належним ОСОБА_4 та викрадення майна останнього.

Відповідно до положень ст. 89 КПК України , Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено очевидної недопустимості доказів, судом було досліджено компакт-диск білого кольору фірми «Datex» при відтворенні якого встановлено, що на ньому зафіксовані телефонні розмови, в ході яких особи чоловічої статі в розмовах з потерпілим ОСОБА_4 з 07.03. по 23.07 вимагають у останнього грошові кошти за повернення викраденого автомобіля (т.3 а.с. 45). Однак враховуючи, що даний доказ отриманий не в порядку, встановленому КПК України, оскільки звукозаписи телефонних розмов підпадають під ознаки НСРД, обов`язковим елементом порядку отримання яких є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення, він не може бути визнаний допустимим в розумінні ч.1 ст. 86 КПК України, а тому відповідно до ч.2 ст. 86 КПК України його слід визнати недопустимим.

Також, враховуючи, що протокол огляду предметів від 09.11.2012, відповідно до якого слідчим в присутності понятих оглянуто компакт-диск білого кольору фірми «Datex», який добровільно видав ОСОБА_4 на якому зафіксовано розмови (т.3 а.с. 28-43), а також постанова слідчого від 09.11.2012 про приєднання до кримінальної справи №12270095 речових доказів - компакт-диску білого кольору фірми «Datex» (т.3 а.с. 44) є похідними доказом від визнаного недопустимим компакт-диску з зафіксованими телефонними розмовами, виданого потерпілим, а тому вони не можуть бути визнані допустимими доказами в розумінні ст. 86 КПК України, оскільки відповідно до правових стандартів Європейського суду з прав людини являються « плодами отруйного дерева» через визнання недопустимими доказів, які стали правовою підставою їх здобуття.

Крім того суд дослідивши протокол пред`явлення фотознімків для впізнання свідку ОСОБА_16 (т.1 а.с. 99), протоколи пред`явлення фотознімків для впізнання від 04.10.2012 свідку ОСОБА_10 (т.2 а.с. 197-198, 199-201), враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо ідентифікації осіб зображених на пред`явлених свідкам фотознімках, а також зважаючи на вкрай низьку якість частини зображень, суд приходить до переконання про неможливість визнання даних доказів допустимими, у зв`язку із порушенням порядку процедури збору таких доказів.

Аналізуючи вищевикладене в сукупності, незважаючи на визнання недопустимими частини вищевказаних доказів, суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатню кількість допустимих та належних доказів які в своїй сукупності та взаємозв`язку дають суду можливість дійти до переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що позиція сторони захисту та твердження обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_57 щодо оговору їх обвинуваченим ОСОБА_3 , усіма свідками та потерпілими повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків і потерпілих, які є чіткими, логічними, послідовними, та такими, що в своїй сукупності доповнюючи один одного, викривають обвинувачених у скоєнні кримінальних правопорушень та розцінює таку позицію ОСОБА_61 та ОСОБА_57 , як природну захисну реакцію, спрямовану на уникнення відповідальності за скоєне.

Крім того, суд вважає, що позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його необізнаності в скоєнні злочину по викраденню авто «Хюндай ІХ35» є непослідовною та нелогічною, враховуючи його вік та життєвий досвід, а також той факт, що до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення він їздив разом з ОСОБА_39 до м. Донецька, де вирізав кузовні деталі з автомобіля, добре розуміючи що це є незаконним, придбав на прохання останнього кредитну картку у м. Києві у сторонньої особи, отримував від ОСОБА_1 трос та грошові кошти для буксирування авто, керував автомобілем «Хюндай НОМЕР_41 » зі зламаним блокуванням керма, без наявності документів на вказаний автомобіль, свідчить про нещирість його показань в цій частині.

Твердження ОСОБА_1 про неналежне його ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у відсутність захисника, участь захисника Бездітного І.І. в кримінальному провадженні без законних на те підстав, оскільки останній в 2013 році не був включений до адвокатів Центру з надання безоплатної правової допомоги, суд вважає надуманими та такими, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до положень п.2 Перехідних Положень КПК України від 13.04.2012 року, до дня введення в дію положень закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, які передбачають діяльність органів (установ), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, функції таких органів (установ) здійснюють адвокатські об`єднання або органи адвокатського самоврядування. Так, захисник ОСОБА_62 був залучений до участі в кримінальному провадженні постановою слідчого від 03.10.2012 році як представник Вінницької обласної колегії адвокатів, на підставі ордеру, виданого президією вказаної колегії адвокатів, що свідчить про наявність у останнього повноважень на участь у кримінальному провадженні в якості захисника.

Крім того, послання ОСОБА_1 на неналежне ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження, а також не ознайомлення з матеріалами провадження захисника, суд вважає надуманими, враховуючи час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами провадження з 29.01.2013 по 01.02.2013 (т.3 а.с. 273-274), наявність підпису захисника Бездітного І.І. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також неодноразову заміну захисників Нестеренка Л.І., в тому числі за його клопотаннями в ході судового розгляду, відсутність зауважень захисників щодо неможливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в сукупності свідчить про безперешкодне та належне відкриття стороні захисту всіх матеріалів кримінального провадження.

Щодо позиції сторони захисту ОСОБА_1 та ОСОБА_63 про недопустимість доказу - слідчого експерименту за участю ОСОБА_63 через порушення процедури його проведення та несамостійне відтворення останнім обставин події, суд дослідивши відеозапис слідчого експерименту, вважає таку позицію сторони захисту надуманою, оскільки вона не підтверджується даними відтвореного відеозапису, на якому ознак примусу чи вказівок працівниками міліції необхідної поведінки ОСОБА_2 не виявлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 являється особою раніше не судимою (т. 2 а.с. 140), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 141, 142), відповідно до акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №7 від 15.01.2013 ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованих йому злочинів в тимчасовому хворобливому стані не знаходився, а тому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с. 220-223), позитивно характеризується за місцем проживання (т.2 а.с. 143), являється інвалідом ІІ групи (т.2 а.с. 145), учасником бойових дій (т.2 а.с. 221-222), однак свою вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, у вчиненому не розкаявся, завдану шкоду не відшкодував.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті за попередньою змовою групою осіб, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, суд, з врахуванням віку та стану здоров`я обвинуваченого, який являється особою з особливими потребами, значного часу, що минув з дня вчинення кримінальних правопорушень протягом якого ОСОБА_1 нових злочинів не вчинив, водночас вини у скоєнні злочинів не визнав намагаючись перекласти її на інших обвинувачених, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити за ч.2 ст. 289 у виді позбавлення волі на строк в межах санкції даної статті, з конфіскацією усього належного йому майна, враховуючи корисливі мотиви вчинення злочину; за ч.2 ст. 189 та ч.3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк в межах санкції відповідної статті; за ст. 290 та ч.2 ст.15-ст. 290 КК України - у виді штрафу в розмірі, визначеному в межах санкції даної статті, з врахуванням вимог ч.3 ст. 68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин, при цьому звільнивши його відповідно до вимог ч.5 ст. 74 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 слід визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - у виді позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.

З метою забезпечення виконання вироку суду до набрання вироком законної сили до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, але на строк не довше ніж на 60 днів, взявши його під варту з зали суду.

На підставі ст. 5 КК України, ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з дня його затримання 02.10.2012 року (т.2 а.с. 166) по 07.06.2012 (т.т.4 а.с. 217) та з 26.02.2021 по день набрання вироком законної сили.

Також, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_41 являється особою раніше не судимою (т. 2 а.с. 268), однак був засуджений після вчинення злочинів 13.02.2015 року (т.6 а.с. 156-159), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 263-264), позитивно характеризується за місцем проживання (т.2 а.с. 143), однак свою вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, у вчиненому не розкаявся, завдану шкоду не відшкодував.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, ролі ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті за попередньою змовою групою осіб, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити за ч.2 ст. 289 у виді позбавлення волі на строк в межах санкції даної статті, з конфіскацією усього належного йому майна, враховуючи корисливі мотиви вчинення злочину; за ч.2 ст. 189 та ч.3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк в межах санкції відповідної статті. Також відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 слід визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - у виді позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_41 був засуджений 13.02.2015 вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за вчинення ним 21.04.2006 року злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України йому необхідно визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.02.2015 року - у виді позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, зарахувавши у строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.02.2015 року.

На підставі ст. 5 КК України, ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 16.10.2012 року по 07.06.2013, а також час його перебування в слідчому ізоляторі на виконання ухвали суду, у зв`язку із розглядом даного кримінального провадження - з 05.09.2015 по 26.02.2021 року.

Враховуючи, що на час ухвалення вироку ОСОБА_41 відбув міру призначеного йому покарання, його слід звільнити з-під варти з зали суду.

Також, виходячи із загальних засад призначення покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 являється особою раніше не судимою (т. 2 а.с. 206), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.с. 207-208), позитивно характеризується за місцем проживання (т.2 а.с. 219), свою вину у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав частково, у вчиненому розкаявся.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є сприяння обвинуваченого в розкритті злочинів.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, ролі ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті за попередньою змовою групою осіб, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, віку та стану здоров`я обвинуваченого, значного часу, що минув з дня вчинення кримінальних правопорушень, протягом якого ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень не вчинив, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк наближений до найнижчої межі, визначеної в санкції ч.2 ст. 289 КК України без конфіскації майна, та за ст. 290 та ч.2 ст.15-ст. 290 КК України - у виді штрафу в розмірі, визначеному в межах санкції даної статті, з врахуванням вимог ч.3 ст. 68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин, при цьому звільнивши його відповідно до вимог ч.5 ст. 74 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Також суд не вбачає за можливе призначення покарання ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, оскільки він звільнений від покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15-ст. 290 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

При цьому враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного, який являється раніше несудимим, позитивну характеристику останнього за місцем проживання, розміру шкоди, а також те, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України тобто з 13.08.2012 до дня постановлення вироку, тобто на протязі більше восьми років, ОСОБА_3 не засуджувався за вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання, що його виправлення можливе без відбування ним покарання та про можливість звільнення його на підставі ч.1 ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст.ст. 124, 126 КПК України з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути в рівних долях на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз, проведення яких було зумовлено розслідуванням вчинених ними кримінальних правопорушень у співучасті: судової трасологіної експертизи від 21.02.2012 №68-Т (т.1 а.с. 59, 60-62); судової дактилоскопічної експертизи від 03.03.2012 №60-Д (т.1 а.с. 66, 67-72); судової трасологічної експертизи №52-Т від 12.02.2012 (т.1 а.с. 41, 42-45); судової автотовраознавчої експертизи від 06.10.2012 №115 (т.1 а.с. 203, 204-220); судово-товарознавчої експертизи №2192/2193/2194/2194/2195/2196/2197/2198/12-21 від 19.12.2012 (т.3 а.с. 170-174); судово-товарознавчої експертизи №2182/2183/2184//2185/2186/2187/2188/2189/ 2190/2191/12-21 від 26.12.2012 (т.3 а.с. 176-180); судової трасологіної експертизи №69-Т від 20.02.2012 (т.1 а.с. 50, 51-55); судової дактилоскопічної експертизи від 22.08.2012 №212-Д (т.1 а.с. 159, 160-165); судової трасологічної експертизи №359-Т від 14.11.2012 (т.3 а.с. 24-31), на загальну суму 10805,04 грн.

Відповідно до ст.ст. 124, 126 КПК України з обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути в рівних долях на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз, проведення яких було зумовлено розслідуванням вчинених ними кримінальних правопорушень у співучасті: судової комп`ютерно-технічної експертизи №60к від 22.08.2012 (т.1 а.с. 167, 168-172); судової автотоварознавчої експертизи від 21.09.2012 (т.1 а.с. 258, 259-262); судової трасологічної експертизи №358-Т від 14.11.12 (т.3 а.с. 7-15); судової дактилоскопічної експертизи №623 від 17.08.2012 (т.1 а.с. 174, 175-179); судової трасологічної експертизи від 30.08.2012 №268-Т (т.1 а.с. 223, 224-225); судової одорологічної експертизи від 22.10.2012 №148 (т.1 а.с.228, 229-231); судової трасологічної експертизи №360-Т від 14.11.2012 (т.3 а.с. 16-19); судової дактилоскопічної експертизи №351-Д від 11.01.2013 (т.3 а.с. 232-246); на загальну суму 3097 грн.

Відповідно до ст.ст. 124, 126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи комплексного дослідження транспортних засобів від 04.10.2012 №12 (т.1 а.с. 247, 248-254) в розмірі 470,40 грн., оскільки дане дослідження стосується розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати за проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи №7 від 15.01.2013 ОСОБА_1 (т.3 а.с. 220-223, 224-225) в розмірі 3121,85 грн. слід віднести на рахунок держави - Державного бюджету України.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Вирішуючи цивільний позов цивільного позивача - потерпілого ОСОБА_4 (т.3 а.с. 58) до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку ст. 127-129 КПК України про стягнення з них в солідарному порядку завданої злочином майнової шкоди в розмірі 147244 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн., суд приймає до уваги положення ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з положеннями, викладеними в частинах першій та другій ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог, викладених в частинах першій-третій ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши надані докази в їх сукупності що стосуються позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином майнової шкоди, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 в цій частині частково знайшли своє підтвердження на суму 59648,66 грн. та доводяться висновком судової автотовраознавчої експертизи від 06.10.2012 №115 (т.1 а.с. 203, 204-220), квитанціями «ПриватБанк» (т.3 а.с. 70-71, т.1 а.с. 79-81) про переказ на картковий рахунок ОСОБА_49 коштів на загальну суму 40000 грн.: 23.02.2012 14:02 на суму 20000 грн., 21.02.2012 13:26 на суму 4000 грн., 21.02.2012 о 13:16 на суму 8000 грн., 21.02.2012 о 10:18 на суму 4000 грн., 21.02.2012 о 15:51 на суму 2000 грн., 21.02.2012 о 13:54 на суму 2000 грн. та довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» по карті № НОМЕР_38 ОСОБА_49 (т.2 а.с. 228-229), квитанціями до прибуткового касового ордеру №94 від 04.09.2012 та до прибуткового касового ордеру №111 від 26.09.2012 щодо сплати ОСОБА_4 послуг відповідно до акту виконаних робіт №102 від 04.09.2012 - за експертне дослідження ідентифікаційного номера кузова автомобіля Мазда СХ-7, н.з. НОМЕР_21 та організацію його подальшого дублювання (т.3 а.с. 67), а тому з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_4 59648,66 грн. у відшкодування завданої злочином майнової шкоди.

Щодо задоволення решти позовних вимог про відшкодування завданої майнової шкоди, суд приходить до переконання, що вони не підлягають задоволенню через недоведеність належними доказами, оскільки надані до позову ОСОБА_4 видаткова накладна №РН-0000091 від 18.10.2012 (т.3 а.с. 61), замовлення-наряд № НЛ-002407 від 15.10.2012 (т.3 а.с. 62), рахунок-фактура №СФ-0000238 від 15.10.2012 (т.3 а.с. 63), рахунок-фактура №МВА-000473 від 31.10.2012 (т.3 а.с. 64), акт виконаних робіт (т.3 а.с. 65) не являються розрахунковими документами в розумінні ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, відповідно до якої розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Крім того, що стосується обґрунтування завданої майнової шкоди на суму 4000 грн. викраденням речей з гаража потерпілого ОСОБА_4 , суд зазначає, що позивачем в позовній заяві не зазначено переліку викраденого майна з доказами про його вартість, що з урахуванням матеріалів кримінальної справи, які свідчать про повернення цивільному позивачеві частини викрадених речей не дає суду змогу встановити розмір невідшкодованої майнової шкоди в цій частині, розмір якої є обов`язком доказування цивільного позивача. Крім того, суд не може визнати належним доказом копії квитанцій, доданих до позову (т.3 а.с. 66), оскільки низька якість зображення не дає суду змоги встановити їх зміст на підтвердження законності позовних вимог.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завданої злочином моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, які потерпілий обґрунтовує душевними стражданнями пережитими ним та його родиною, у зв`язку із протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які полягали у незаконному заволодінні майном потерпілого та знищенням частини майна та вимаганні грошових коштів у його родини, чим був порушений нормальний спосіб його життя та він був змушений докладати додаткових зусиль для захисту його прав, суд, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, потерпілим від яких являється цивільний позивач, зусиллями, які останній докладав для відновлення його порушених прав, розмір шкоди, яка була завдана потерпілому, приходить до переконання, що, незважаючи на заперечення сторони захисту щодо недоведення розміру завданої моральної шкоди, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнали, завдання моральної шкоди ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а позовні вимоги цивільного позивача в цій частині, виходячи з принципу, обґрунтованості, справедливості, розумності та співмірності завданої шкоди заявленому відшкодуванню, доводяться на суму 30000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку, враховуючи вчинення ними кримінальних правопорушень, потерпілим від яких є ОСОБА_4 , у співучасті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 50, 53, 63, 65-67, 68, 70, 72 75, 76, КК України, ст. ст. 22, 84-87, 89, 91-96, 100, 124, 126, 128, 129, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 189, ст. 290, ч.2 ст. 15 - ст. 290 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 289 КК України - у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;

- за ч.2 ст. 189 КК України - у виді 7 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;

- за ст. 290 КК України - у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3400 грн., звільнивши його відповідно до ч.5 ст. 74 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності;;

- за ч.2 ст.15-ст. 290 КК України - у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2550 грн., звільнивши його відповідно до ч.5 ст. 74 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності;

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з 26.02.2021, але не довше ніж на 60 днів - до 26.04.2021 року, взявши його під варту в залі суду.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 02.10.2012 року по 07.06.2012 та з 26.02.2021 по день набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 189КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 289 КК України - у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна;

- за ч.2 ст. 189 КК України - у виді 7 років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_2 покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_2 покарання шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.02.2015 року, визначивши ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, зарахувавши у строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.02.2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року) ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 16.10.2012 року по 07.06.2013 та з 05.09.2015 по 26.02.2021.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти негайно, з зали суду, у зв`язку із повним відбуттям призначеного покарання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 15 - ст. 290 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 289 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.15-ст. 290 КК України - у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2550 грн., звільнивши його відповідно до ч.5 ст. 74 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі ч.1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях на користь держави Україна 10805,04 грн. у відшкодування процесуальних витрат в кримінальному провадженні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях на користь держави Україна 3097 грн. у відшкодування процесуальних витрат в кримінальному провадженні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна 470,40 грн. у відшкодування процесуальних витрат в кримінальному провадженні.

Процесуальні витрати за проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи №7 від 15.01.2013 ОСОБА_1 (т.3 а.с. 220-223, 224-225) в розмірі 3121,85 грн. слід віднести на рахунок держави - Державного бюджету України.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 59648 гривень 66 копійок у відшкодування завданої злочином майнової шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 30000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- номерний знак НОМЕР_21 , переданий на зберігання ОСОБА_4 (т.1 а.с. 83, 84) - після набрання вироком законної сили залишити останньому;

- автомобіль марки «Мазда СХ 7», д.н.з. НОМЕР_21 , який переданий на зберігання ОСОБА_4 (т.1 а.с. 108, 109), після набрання вироком законної сили - залишити власнику;

- автомобіль марки «Хюндай ІХ35», д.н.з. НОМЕР_14 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (т.2 а.с. 43 а, 43 б, ) після набрання вироком законної сили - залишити власнику;

- автомобільний пилосос марки «Каrcher», який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (т.2 а.с. 106, 107) - залишити останньому;

- два автомобільних знаки НОМЕР_13 та металеву пластину і з номером шасі автомобіля (т.2 а.с. 140), - знищити після набрання вироком законної сили;

- цільної трубу із двома зубцями на одному із кінців, металеві ножиці, поміщені до камери зберігання речових доказів УМВС України у Вінницькій області (т.2 а.с. 114) - знищити,після набрання вироком законної сили ;

- домкрат чорного кольору, розкладний металевий мангал чорного кольору, металевий кейс сірого кольору в середині з набором лопаток та виделок, сумку синього кольору із матерчатою ручкою чорного кольору з написом «FLAGMAN» (т.2 а.с. 133, 134), які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили - залишити останньому;

- компакт-диск білого кольору фірми «Datex», приєднаний до матеріалів судового провадження (т.3 а.с. 44, 45), після набрання вироком законної сили - залишити матеріалах судового провадження;

- взуття - кросівок чорного кольору текстильних з підошвою білого кольору; картонної коробки, в якій знаходиться мобільний телефон сірого кольору фірми «Самсунг», поліетиленового пакету білого кольору, в якому знаходяться пляшка з-під кока-коли, 2 пачки з-під сигарет, пляшка з-під оцту та два полімерних стаканчики; двох пакетів НДЕКЦ, в яких знаходяться фланелеві серветки з запаховими слідами; пакетик, в якому знаходяться шматки полімерного дроту чорного кольору; пакет НДЕКЦ в якому знаходиться липка стрічка чорного кольору; пакет НДЕКЦ в якому знаходиться навісний замок; пакет НДЕКЦ в якому знаходиться навісний замок в розібраному стані; навісний замок упакований в фольгу з биркою з написом «запаховий слід», та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВМВ УМВС України у Вінницькій області (т.3 а.с. 212), після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим який тримається під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Судове рішення станом на 26 лютого 2021 року не набрало законної сили.

Суддя: __ Я.М. Іванченко

26 лютого 2021 року