Рішення № 95184052, 25.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/724/21

Провадження № 2/127/139/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів,

вимоги позивача:

1.визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 31597, який був вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості, в розмірі 31 726 грн. 70 коп. таким, що не підлягає виконанню.

2.Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 утриману з її заробітної плати грошову суму у розмірі 3 737 грн. 64 коп., як безпідставно стягнуті кошти та стягнути з відповідача понесені судові витрати,

в с т а н о в и в :

13 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 29 грудня 2020 року позивач дізналася про те, що за виконавчим написом від 08 вересня 2020 року № 31597, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., з позивача, як з боржника, стягується на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість в розмірі 31 726 грн. 70 коп., а також основна винагорода приватного виконавця ОСОБА_2 у розмірі 3 172 грн. 67 коп. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 219 грн. 88 коп.

За виконавчим провадженням № 63726111 звернено стягнення заборгованості на заробітну плату позивача, яку вона отримує у Територіальному управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області.

Позивач вважає, що відповідачем було безпідставно здійснено нарахування заборгованості за кредитним договором № 004-01525-310813 від 31 серпня 2013 року у розмірі 31 726 грн. 70 коп. Ця заборгованість є оспорюваною, оскільки жодних письмових вимог про сам факт існування боргу та підстави для його стягнення від відповідача позивачу не надходило, а відтак у приватного нотаріуса не було підстав для вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Крім того, позивач зазначила, що оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», стягнення заборгованості на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачено за нотаріально-посвідченими угодами. Для одержання виконавчого напису надається оригінал нотаріально-посвідченої угоди.

Однак, кредитний договір № 004-01525-310813 від 31 серпня 2013 року, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» не є нотаріально-посвідченим кредитним договором.

З огляду на зазначене вище, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення (а.с. 44,45).

Окрім того, вказаною ухвалою, також було витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 63726111 відкритого відносно ОСОБА_1 та у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи, а саме документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 31597, виданого 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 31 726 грн. 70 коп.

28 січня 2021 року на адресу суду надійшли докази, які витребовувались ухвалою суду від 18 січня 2021року у Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. (а.с. 49-78).

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. витребуванні ухвалою суду від 18 січня 2021 року докази, а саме: документи на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 31597 виданого 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 31 726 грн. 70 коп., надані не були.

У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву, відповідачем подано не було.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 31597, відповідно до якого звернуто стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 004-01525-310813 від 31 серпня 2013 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк» правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» в загальному розмірі 31 726 грн. 70 коп. стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року (а.с. 53).

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів за, якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

На зазначений пункт посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 08 вересня 2020 року, був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 08 вересня 2020 року - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису реєстровий № 31597 від 08 вересня 2020 року приватний нотаріус керувався нечинними положеннями Закону, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи позовні вимоги про повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Оскільки, вирішуючи дану справу суд прийшов до висновку, що виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 31597 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» суми заборгованості за кредитним договором, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, тому отримані відповідачем на підставі вказаного виконавчого напису кошти також підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані, відпала.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

Як встановлено судом, що в ході примусового виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. 04 грудня 2020 року було винесено постанову, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які отримуються нею в Територіальному управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області (а.с. 68, 69).

Як вбачається із роздруківки заробітної плати виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Вінницькій області за грудень 2020 року, із заробітної плати ОСОБА_1 утримано по виконанню постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника (ВП № 63726111 від 04 грудня 2020 року) 3737 грн. 64 коп. (а.с. 13).

Саме вказану суму (3 737 грн. 64 коп.) позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, яка була стягнута в примусовому порядку приватним виконавцем в ході виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 3 737 грн. 64 коп., які були примусово стягнуті приватним виконавцем за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір на загальну суму 1 816 грн. (908 грн. 00 коп. – за позовну вимогу немайнового характеру (а.с. 6), 908грн. 00 коп. – за позовну вимогу майнового характеру (а.с.7).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за № 31597 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором № 004-01525-310813 від 31 серпня 2013 року у розмірі 31 726 (тридцять одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 70 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 3 737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 64 коп. безпідставно набутих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», місцезнаходження юридичної особи: 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, 14, офіс 301, ідентифікаційний код юридичної особи 42642578.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович: 10002, м. Житомир, вулиця Велика Бердичівська, 35.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна: 02002, м. Київ, вулиця Окіпної Раїси, 4А, офіс 35А.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2021 року.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області К.П. Гуменюк