Ухвала суду № 95181388, 22.02.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1098/20

Провадження № 1-кп/691/260/21

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

та продовження строку запобіжного заходу

22 лютого 2021 рокум. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Черненко В.О., за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С., прокурора Щербини М.О., представника потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Толкачова Я.С., захисника Чубина О.М., обвинуваченого ОСОБА_3

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище підготовче судове засідання по матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2021 року до Городищенського районного суду Черкаської області з Черкаського апеляційного суду, згідно ухвали від 26.01.2021 року, надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 01.07.2020 року за №12020250190000271 відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою судді від 01.02.2021 року дане кримінальне провадження призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, 22.02.2021 року, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи:

- по факту умисного вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті іншій особі, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України;

- по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненим з проникненням у приміщенняабо інше сховище, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, вважаю наступне.

Згідно наданих матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України старшим слідчим в особливо важливих справах СУ Головного управління Національної поліції в Черкаській області складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, та затверджений начальником Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури. Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник обвинувальний акт отримали 17.12.2020 року.

Кримінальне провадження, відповідно до ухвали Черкаського апеляційного суду від 26.01.2021 року було направлено за підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області. Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору, не встановлено. Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду, вирішені питання, передбачені ч.2 ст. 315 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Прокурор доповів про можливість призначення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до судового розгляду. При цьому, підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , подане ним через канцелярію суду. В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується 25.02.2021 року, але на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки після вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник та переховувався від органів поліції до моменту його затримання, за цей час встиг позбутися знаряддя скоєння злочину, інших речей та предметів, які мали значення для встановлення всіх обставин, позбувся автомобіля, яким незаконно заволодів після вбивства ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників події, продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, пов`язаний із застосуванням насильства, був знайомий з свідками у вказаному кримінальному провадженні, це дає підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, що перешкоджатиме об`єктивному розгляду кримінального провадження.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 ніде згідно матеріалів провадження офіційно не працевлаштований, за весь час досудового розслідування, стороною захисту не було надано жодних документів, на підтвердження слів ОСОБА_3 про його місце роботи, зокрема, відповідно до цивільно-правової угоди № 25, яку захисник підозрюваного надав під час судового розгляду минулого клопотання про продовження строків тримання під вартою, ОСОБА_3 працевлаштований в ПП «Експертно-технічний центр» з 01.07.2020 року, тобто після вчинення злочину, де пропрацював фактично 5 днів, до моменту оголошення йому підозри та затримання, а тому не має жодного джерела доходів, перебуваючи на волі, може не з`являтися до слідчих органів та виїхати на заробітки, тісними соціальними зв`язками не пов`язаний, офіційно неодружений, офіційно має двох малолітніх дітей від першого шлюбу, проте вони не перебувають на його утриманні, про це свідчать покази його колишньої дружини - ОСОБА_5 , а також дані з витягу Єдиного реєстру боржників та довідки Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси, відповідно до яких, ОСОБА_3 має заборгованість по виплаті аліментів на утримання дітей з 2013 року, також, зважаючи на те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до відповідальності, був судимий за вчинення корисливих злочинів, хоча дані судимості вже зняті і погашені, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин, тому під страхом покарання, яке йому загрожує у відповідності до ч. 1 ст. 115 КК України, що відноситься до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років, може переховуватися від правоохоронних органів та суду.

Зважаючи на характер вчиненого злочину, а саме при яких обставинах, з якою жорстокістю, зухвалістю та цинізмом було скоєно вбивство ОСОБА_4 , сторона обвинувачення, вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_3 .

До того ж, під час перебування ОСОБА_3 на цілодобовому домашньому арешті, відповідно до ухвали Лисянського районного суду Черкаської області, в період часу з 12.08.2020 року по 08.09.2020 року, останній неодноразово порушував обраний йому запобіжний захід, а саме, двічі зривав проведення йому призначеної психіатричної експертизи, куди не прибував без поважних причин, не повідомивши слідчого та прокурора, ліг у лікарню, на телефонні дзвінки в той момент не відповідав, як потім з`ясувалося, ОСОБА_3 симулював погіршення стану свого здоров`я, щоб затягнути слідство, про це свідчить виписка з лікарні, відповідно до якої він пробув у відділенні всього 15 хвилин, тобто поступив та був виписаний, у зв`язку із не підтвердженням діагнозу.

Щодо стану свого здоров`я, на теперішній час, немає ніяких даних, про те, що ОСОБА_3 , не може утримуватися в СІЗО. Всі надані стороною захисту виписки та медичні документи, датовані 2013-2016 роками, в більш недавніх медичних документах, зокрема за 2020 рік, в дослідженнях УЗД, інших медичних аналізах та виписках, всі показники в межах норми, показань до радикальних методів лікування, таких як оперативне втручання та інше не має, окрім періодичного прийому медикаментів.

Також слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 183 КПК України та не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Посилаючись на вищенаведене, просив задоволити клопотання та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ще на 60 діб.

Обвинувачений не заперечував відносно завершення підготовки та призначення провадження до судового розгляду, щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу заперечив та просив змінити діючий запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України відпали, він не має наміру впливати на учасників судового процесу, вчиняти нові правопорушення та переховуватись від суду, оскільки має міцні соціальна зв`язки.

Захисник не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, проте заперечував щодо заявленого клопотання прокурора про продовження тримання під вартою ОСОБА_3 та заявив клопотання про застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту хоч і цілодобового, хоч і з носінням електронного браслету, посилаючись на те, що жоден з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не мав свого прояву, обвинувачений жодного разу не переховувався від органів досудового розслідування та/або суду, не знищував, не ховав і не спотворював будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як вони вилучені слідством і ніякого доступу ОСОБА_3 до них не має, не чинив незаконного впливу на потерпілих, свідків чи експертів, не перешкоджав кримінальному провадженню, давав правдиві послідовні та змістовні покази про всі обставини справи, немає наміру вчиняти інше кримінальне правопорушення, а навпаки став на шлях виправлення, допомагав правоохоронцям в якості понятого у проведенні слідчих дій і продовжує допомагати викривати вимагачів коштів у Черкаському слідчому ізоляторі. Також, просив врахувати: молодий вік ОСОБА_3 ; тяжкий стан здоров`я, а саме хронічне захворювання нирок, лікування якого в умовах СІЗО не можливе і воно прогресує; те, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, а саме співмешкає з цивільною дружиною ОСОБА_6 у зйомній квартирі та приймає участь в утриманні трьох неповнолітніх дітей – своїх сина та доньки, а також доньки своєї співмешканки, всіляко допомагає батькам інвалідам ІІ групи; ОСОБА_3 має постійне місце роботи, позитивно характеризується; постійно та стабільно заробляє на своє, дружини, дітей і батьків прожиття; є несудимим та став на шлях виправлення; бажає відшкодувати шкоду родині ОСОБА_4 .

Представник потерпілих – ОСОБА_7 , не заперечував проти призначення справи до судового розгляду та підтримав клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу, вважає, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в інкримінованих йому злочинах та існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, останній може переховуватись від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилися, попередньо надавши суду телефонограми про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутність.

Вислухавши прокурора, представника потерпілих, захисника та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, розглянувши заявлені клопотання прокурора та захисника, суд дійшов висновку про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, вирішивши при цьому питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, чи скасувати запобіжні заходи у кримінальному провадженні.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30.12.2020 року відносно ОСОБА_3 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.02. 2021 року, включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За нормами ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стаття 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачає, що при розгляді справ, суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, з викладеного вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і, за наявності підстав, вичерпний перелік яких встановлений ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Суд, перевіряючи достатність доказів для такого висновку, разом з положенням КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, п. 48 рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року), згідно якого, слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, суд позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими, шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, у відповідності до закону про кримінальну відповідальність, підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Європейський суд з прав людини у справі «ІльгарМаммадов проти Азербайджану» від 13.04.2014 року також зазначає, що обґрунтованість підозри ґрунтується на можливості сторонньої, незацікавленої особи дійти висновків, що підозрювана особа вчинила кримінальне правопорушення.

Доводи прокурора, зазначені у клопотанні та підтримані ним у судовому засіданні, а також не спростовані захисником та підозрюваним, вказують на причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченого ч. 1 ст.115, ч. 2 ст. 289 КК України, тобто останній об`єктивно підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Щодо ризиків, передбачених ст.177 КПК України, то суд вважає, що сторона захисту не назвала та не надала переконливих доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання, зменшилися чи взагалі перестали існувати. Міцні соціальні зв`язки обвинуваченого, на які посилалася сторона захисту, також, на думку суду, не можуть їх зменшити.

При розгляді клопотання, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше неодноразово був засудженим за корисливі злочини, чого він сам не заперечував. Такі його дії вказують на те, що останній на шлях виправлення не ставав, незважаючи на покарання, продовжував з часом вчиняти кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що він може продовжувати вчиняти нові злочини.

Суд, також бере до уваги те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_3 є особливо тяжким, пов`язаний із застосуванням насильства, яке призвело до загибелі людини та враховує, що ОСОБА_3 не повідомив швидку допомогу та правоохоронні органи про нанесені потерпілому тілесні ушкодження, з місця події зник і був затриманий працівниками поліції лише через деякий час.

Таким чином, враховуючи все вище викладене та те, що обставини по справі з часу попереднього продовження запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, аналізуючи дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів; неодноразово був засуджений за корисливі злочини, що дає підстави вважати, що останній схильний до скоєння злочинів, може продовжувати злочинну діяльність, а також з метою уникнення покарання, може ухилитися від суду; може впливати на свідків або іншим чином перешкоджати судовому розгляду; джерела його доходів невідомі, тому доцільно вирішити питання про продовження підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, відповідності особі підозрюваного та запобіганню можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для скасування обраного чи обрання обвинуваченому інших більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 183 КПК, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства. Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, вчиненому із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

З наведених вище підстав клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, до задоволення не підлягає.

При цьому, суд, враховуючи думку учасників процесу, вважає, що клопотання захисника про допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , слід задоволити.

Щодо клопотання захисника про допит експерта по питаннях роз`яснення його висновків, то суд, врахувавши думку інших учасників процесу, вважає його передчасно заявленим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 369-372 КПК України, рішенням КСУ у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 року № 4-р/2019, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2 ст. 289 КК України у відкритому судовому засіданні 02 березня 2021 року об 11 годині 00 хвилин з обов`язковою участю прокурора, потерпілих, представника потерпілих, захисника, обвинуваченого.

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Лисянка, Лисянського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно неодруженого, офіційно працевлаштованого за цивільно-правовою угодою № 25 на посаді двірника в ПП «Експертно- технічний центр», за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 585 з 01.07.2020 року, де фактично працював по 07.07.2020 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - по 22.04.2021 року включно, без можливості внесення застави з подальшим його утриманням в ІТТ № 1 ГУНП в Черкаській області (вул. Чорновола, 249/1, м. Черкаси)

У задоволенні клопотання захисника про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - відмовити.

Клопотання захисника про допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , – задоволити.

У задоволенні клопотання захисника про допит експерта по питаннях роз`яснення його висновків, - відмовити, як передчасно заявленому.

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_3 під розпис з ухвалою суду.

Зобов`язати процесуального прокурора повідомити про прийняте рішення суду в частині продовження обраного запобіжного заходу у кримінальному провадженні родичів обвинуваченого ОСОБА_3 .

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 26 лютого 2021 року.

Суддя: В. О. Черненко