Вирок № 95181049, 25.02.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/178/20

Номер провадження 1-кп/629/100/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретарів Андрієнко С.А., Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження №12019220380001472 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Панютине, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шульги Ю.М., потерпілої ОСОБА_2 ,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Науменка В.В.,

в с т а н о в и в:

28 вересня 2019 року, близько15-00 години, ОСОБА_1 біля домоволодіння АДРЕСА_2 збирав волоські горіхи. Помітивши на території вказаного домоволодіння відкриті двері до сховища для зберігання інвентарю, належного ОСОБА_2 , у ОСОБА_1 виник умисел на викрадення її майна. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1 з корисливого мотиву, з метою наживи переліз через паркан на територію вищевказаного домоволодіння, де через відчинені двері проник до сховища для зберігання інвентарю, звідки таємно викрав бензопилу «Бригадир Standart» вартістю 905 гривень та електродриль «Белвар» МЭР вартістю 435 гривень, належних ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1340 гривень.

У відповідності до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не визнав та пояснив, що 28 вересня 2019 року, близько 14-15-00 години, по вул. Вишневій в смт. Панютине, він разом з ОСОБА_3 збирали горіхи на території домоволодіння, яке розташоване по сусідству з домоволодінням ОСОБА_2 . Зашли на вказану територію через паркан. До них підійшла ОСОБА_2 та запитала: «Хто це?», на що він сказав, що свої. Після цього вона розвернулася і пішла. Зібрані горіхи він відніс додому. Вдома пересипав горіхи з двох пакетів в мішок. Після того він пішов з дому, бо хотів продати горіхи, але одразу не вийшло. Продав він їх ввечері. ОСОБА_4 в цей час залишався чекати на нього біля його будинку по вул.Слобожанській. Зазначив, що на час події був одягнений в спортивну кофту і штани. Наступного дня він поїхав до Польщі. Виїхав 29 вересня 2019 року з м. Лозова електричкою близько 15-00 години, доїхав до м. Харкова, звідки автобусом поїхав до Польщі. Вказав, що квитки на автобус були придбані за 10 днів до події. Повернувся через місяць. До нього прийшли працівники поліції і сказали, що він підозрюється у викраденні бензопили і електродрилі. Пояснив, що ні він, ні ОСОБА_4 на територію домоволодіння потерпілої через паркан не перелазили і взагалі на її подвір`я він не заходив. Про те, що з території домоволодіння ОСОБА_2 було викрадено саме електродриль і бензопилу він дізнався коли знайомився з матеріалами справи. Також вказав, що йому відомі, що викрадені речі повернуті потерпілій, але яким чином і хто саме їх повернув він не знає, оскільки на той час перебував у Польщі. Вказав, що з ОСОБА_5 він проживає на одній вулиці і саме ОСОБА_4 запропонував йому зібрати горіхи. Допускає, що свідок міг його обмовити, так як хтось саме з його близьких міг вчинити даний злочин, тому його перші свідчення суттєво різняться від других, але в чому саме вони різняться, пояснити не зміг. Крім того вказав, що після того як він приїхав з Польщі, до нього приходили працівники поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і вимагали від нього 15000 гривень, щоб закрити справу, а від ОСОБА_8 – 5000 гривень. Але він відмовився платити гроші. Із завою щодо вимагання грошей зі сторони працівників поліції нікуди не звертався.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, однак яку він у виступі з останнім словом визнав, його вина повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінальних проваджень, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України та іншими доказами, а саме:

- показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що 28 вересня 2019 року, це була субота, вона з чоловіком поралася по господарству, потім вийшла на город і побачила двох осіб, які збирали горіхи у сусіда на подвір`ї. Вказала, що один був старший і високий, а інший молодший і нижчий. Вона підійшла і запитала, що вони роблять на чужому подвір`ї, але той що старше сказав: « ОСОБА_9 ». Вона подумала, що це сусід, так як в їх сім`ї є чоловік на ім`я ОСОБА_10 , тому розвернулася і пішла. В подальшому вони з чоловіком закінчили поратися по господарству і зайшли до будинку, пообідали та лягли відпочивати. Прокинулася близько 15-20 години, на подвір`ї лаяла собака. Вийшовши на подвір`я, побачила, що з сараю виглядає молодий чоловік в капюшоні. На її запитання: «Що ти там робиш?», останній відступив вглиб сараю, а потім наклонив голову і вискочив з сараю та переплигнув через паркан, тримаючи в руці сумку. Після чого вона побігла в будинок за чоловіком. Вийшовши з чоловіком з будинку, вже нікого у дворі не було. Чоловік переліз через паркан і побачив сумку, в якій знаходився металобрухт, а зайшовши до сараю, виявив, що зникла бензопила «Бригадир». Через два дні чоловік прибирав в сараї і виявив, що також було викрадено електродриль «Белвар». І тоді вона написали заяву до поліції. Через шість днів, після події, вийшовши вранці на подвір`я, побачила біля воріт мішок, в якому лежали бензопила та електродриль, які раніше були у них викрадені. Вказала, що особа яка знаходилася в неї в сараї та яка збирала горіхи на подвір`ї у сусіда є однією і тією ж особою. Впізнала її за одягом, статурою, формою обличчя. Пояснила, що цей чоловік був одягнутий в сірий спортивний костюм з еластику, на голові був капюшон. Також пояснила, що приймала участь в слідчому експерименті та в слідчій дії, а саме впізнання особи за фотознімками, на одній із фотографій за рисами обличчя, кольором шкіри впізнала ОСОБА_1 , який викрав належне їй майно. Вказала, що можливо на одній із фотографій, пред`явлених слідчим і була фотографія брата ОСОБА_11 , але вона його не знає. Також пояснила, що свічення давала добровільно, тиску зі сторони працівників поліції не було, підстав оговорювати сім`ю ОСОБА_12 не має. Зазначила, що на лаві підсудних знаходиться саме та особа, яка викрала в неї майно. Пояснила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просила призначити міру покарання обвинуваченому відповідно до закону;

- показами в судовому засіданні свідка неповнолітнього ОСОБА_13 , допитаного в присутності матері ОСОБА_14 та представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_15 , який пояснив, що ОСОБА_1 є його далеким родичем. 28 вересня 2019 року, після обіду ОСОБА_1 прийшов до своєї знайомої, яка проживає з ним в одному будинку за адресою: АДРЕСА_3 , однак вдома її не було. ОСОБА_1 попив води та запропонував піти разом позбирати горіхи. При цьому сказав, що є дозвіл на збирання горіхів. Прийшовши на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , перелізли через паркан і почали збирати горіхи. Потім через своє подвір`я до паркану, який розмежовує територію домоволодіння, де вони збирали горіхи та територію іншого домоволодіння підійшла бабуся ОСОБА_16 і запитала що вони роблять на чужому подвір`ї, на що ОСОБА_1 відповів, що вони свої. На її запитання: «Хто це свої ?» ОСОБА_1 сказав, що «Льоха», після чого та розвернулася і пішла до будинку. Назбиравши два пакета горіхів, ОСОБА_1 погрузив їх на його велосипед і поїхав. Коли повернувся, вони ще назбирали один пакет горіхів. Після чого ОСОБА_1 , нічого не пояснюючи, переліз через паркан на територію домоволодіння бабусі ОСОБА_16 і пішов до сараю. Повернувся з поліетиленовим мішком, в середині якого знаходилися електродриль та бензопила. ОСОБА_1 попросив у нього велосипед, щоб відвезти речі, які він приніс, але він не бажав надавати йому велосипед, проте той його вмовив. ОСОБА_1 погрузив на багажник велосипеда мішок з речами та поїхав. Потім ОСОБА_1 повернувся, куди саме їздив йому не говорив і він у нього не запитував. ОСОБА_1 знову переліз через паркан на подвір`я бабусі ОСОБА_16 , а йому наказав стояти. Почувши крики потерпілої, ОСОБА_1 одразу перескочив через паркан і сказав: «Малий тікаємо!» і вони побігли. Добігли до магазину, а потім він пішов додому, а ОСОБА_1 пішов своєю дорогою. Ввечері цього ж дня, він знаходився у своєї бабусі, йому зателефонувала мати і сказала, що до них додому приїхали працівники поліції. Прийшовши додому, в присутності матері розповів про обставини події. Вказав, що коли ОСОБА_1 переліз з мішком, на його запитання: «Що в мішку?» ОСОБА_1 сказав: «Не важно». Але він здогадався, що в мішку були електродриль та бензопила, так як ручка бензопили виглядала з мішка, а також видно було дріт електродрилі. Вказав, що бензопила була червоного кольору. Пояснив, що від працівників поліції йому відомо, що викрадене майно потерпілій повернуто, але яким чином йому не відомо. Крім того пояснив, що через паркан, де вони збирали горіхи, добре було видно територію домоволодіння потерпілої. Вказав, що говорить правду, підстав для обмовлення обвинуваченого не має, на досудовому слідстві також говорив правду. Пояснив, що покази давав добровільно, тиск працівники поліції ні на нього, ні на його матір не чинили. Також зазначив, що жодної пропозиції зі сторони працівників поліції врегулювати справу за допомогою грошей ні йому, ні його матері не надходило. Пояснив, що він має молодшого брата, який в день події знаходився вдома у бабусі, з ОСОБА_1 відносини не підтримує. Вказав, що ні він, ні члени його сім`ї до кримінальної відповідальності не притягувалися. Також пояснив, що ОСОБА_1 під час збирання горіхів говорив, що 30.09.2019 року їде до Польщі працювати;

- показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 є її сином. 28 вересня 2019 року, близько 09-00 години син пішов збирати горіхи, повернувся близько 14-30 години з двома пакетами горіхів, які висипав на балкон. Після чого побіг шукати, кому їх продати, так як наступного дня він мав їхати на роботу до Польщі. Він бігав по смт.Панютине, їздив до м.Лозова. Потім прийшов, забрав пакети з горіхами і пішов, повернувся близько 17-00 години без горіхів. Наступного дня він продав горіхи, які залишилися. Вказала, що син збирав горіхи поряд з їхнім будинком, в дитячому садку, а також зі слів сина їй відомо, що він з ОСОБА_11 збирав горіхи на території покинутого будинку в смт.Панютино. 29 вересня 2019 року о 13-30 годині син на електропоїзді поїхав до м. Харкова, звідки у нього о 23-30 годині був автобус на Польщу. 30 вересня 2019 року вона поїхала на роботу до м. Києва, вдома нікого не було. 01 жовтня 2019 року їй подзвонила сусідка ОСОБА_11 – ОСОБА_18 і повідомила, що до них додому приходили працівники поліції, які сказали, що за участі ОСОБА_11 і її сина був скоєний злочин, а саме викрадені бензопилу і ще якісь речі. Всередині жовтня вона приїхала додому і прийшли двоє поліцейських, які повідомили, що був скоєний злочин за участі її сина та ОСОБА_11 , зникли речі, на що вона сказала, що ніяких чужих речей у них немає і не було. Поліцейські попросили, щоб вона повідомила сину про те, що сталося. 04 листопада 2019 року приїхав син. Через два дні знову прийшли працівники поліції, котрим син сказав, що ніякі речі не крав і нічого не повертав. Після чого вони сказали, що підуть до потерпілої і будуть з нею розбиратися. В грудні вона знову поїхала на роботу до м. Києва, а синові сказала, щоб, коли їх з батьком не буде вдома, двері не відчиняв. В цей період, поки її не було вдома знову приходили працівники поліції, з якими розмовляв вже чоловік. Потім в січні їй подзвонили з селищної ради та повідомили, що надійшов запит щодо місця проживання сина. Цього ж дня вони поїхали до слідчого, надали покази. Слідчий Тельний сказав, що справу буде закрито за недостатністю доказів, а також те, що викрадене майно було повернуто. Проте в подальшому сина почали викликати до поліції через день, а потім взагалі справу передали до суду. Також пояснила, що сусідка ОСОБА_11 розповідала їй про те, що працівники поліції вимагали у ОСОБА_11 гроші в сумі 5000 гривень, за те, що її сина та сина ОСОБА_11 бачили у дворі жінки, з якого викрали речі і якщо вона не хоче, щоб її сина поставили на облік в дитячу кімнату поліції їй треба заплатити гроші. Чи платила гроші ОСОБА_11 їй не відомо. Вказала, що до них з пропозицією закрити справу за гроші працівники поліції не зверталися;

- заявою ОСОБА_2 від 30.09.2019 року, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 28.09.2019 року, близько 15-00 години, шляхом незаконного проникнення до її сараю, розташованого на території її домоволодіння скоїв крадіжку бензопили марки «Бригадир», чим спричинив матеріальну шкоду на суму 750 гривень;

- протоколом огляду місця події від 30.09.2019 року та додатками до протоколу огляду місця події від 30.09.2019 року, під час якого встановлено, що безпосереднім місцем огляду є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку. Прямо від входу знаходиться одноповерховий будинок, з правої сторони від входу до будинку – бетонна дошка, яка веде до споруди, яка являє собою сарай. На момент огляду сарай зачинений на засув із замком. В ході огляду приміщення сараю виявлено відсутність бензопили «Бригадир». Зі слів власника дану бензопилу 28.09.2019 року викрали із сараю в обідній час;

- заявою ОСОБА_19 від 29.10.2019 року, в якій вказала, що добровільно видає бензопилу «Бригадир-стандарт» червоного кольору та електродриль «Белвар» чорно-сірого кольору, які були викрадені з її сараю 28.09.2019 року невідомими особами та які в подальшому були підкинуті у двір 04.10.2019 року;

- протоколом огляду місця події від 29.10.2019 року та додатком до протоколу огляду місця події від 29.10.2019 року, в ході якого, на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 добровільно видала бензопилу «Бригадир Standart», 45 см, 2,4 кВт, червоного кольору та електродриль «Белвар» №098003521, чорно-сірого кольору, які в подальшому були вилучені;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.11.2019 року та додатком до протоколу, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 вказала на фотознімок під № 2, на якому зображений ОСОБА_1 , пояснила, що за формою та рисами обличчя впізнала особу, яка незаконно 28.09.2019 року з території її домоволодіння заволоділа належним їй майном;

- висновком експерта № 6/2854СЕ-19 від 26.11.2019 року, згідно якого ринкова вартість бензопили «Бригадир Standart», 45 см, 2,4 кВт, яка станом на момент крадіжки знаходилась у придатному для використання за призначенням стані, при умовах зазначених в дослідницькій частині, становить 905 гривень. Ринкова вартість електродрилі «Белвар», МЭР8179, потужністю 600 Вт, яка станом на момент крадіжки знаходилась у придатному для використання за призначенням стані, при умовах зазначених в дослідницькій частині, становить 435 гривень;

- протоколом огляду предмета від 26.11.2019 року, в ході якого в приміщенні кабінету № 17 СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області були оглянуті: бензопила марки «Бригадир Standart» та електродриль «Белвар МЭР8179». На момент огляду дані предмети без механічних пошкоджень, в справному стані;

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на відповідальне зберігання від 26.11.2019 року, згідно якої бензопилу марки «Бригадир Standart» та електродриль «Белвар МЭР8179», визнано речовими доказами в кримінальному провадженні та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.12.2019 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_13 , під час якого свідок ОСОБА_13 добровільно надав пояснення, як саме наприкінці вересня 2019 року ОСОБА_1 з сараю, розташованого на території домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , вчинив крадіжку бензопили та електродрилі;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.12.2019 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 , під час якого потерпіла ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 добровільно показала на місце та надала пояснення стосовно обставин, щодо викрадення майна з сараю, розташованого за вищевказаною адресою, а також показала на місце куди саме були підкинуті бензопила та електродриль, які знаходилися в білому мішку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке гуртується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Суд находить вину ОСОБА_1 повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у сховище.

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматись від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, направленість його умислу, ступінь здійснення злочинного наміру, послідовність дій обвинуваченого, в тому числі і після вчинення злочину, та сукупність усіх обставин, що характеризують вчинене обвинуваченим свідчать про спрямованість його умислу на крадіжку, поєднану з проникненням у сховище.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Суд критично відноситься та не приймає до уваги невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, вважаючи, що він у такий спосіб намагається ухилитися від покарання. Його вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю доказана та знайшла своє підтвердження у зібраних показаннях потерпілої ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_13 , та матеріалах кримінального провадження, а також визнанням ним повністю своєї вини в скоєному при виступі з останнім словом.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце 28.09.2019 року і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у сховище.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність всіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, громадянин України, має середню спеціальну освіту, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований, невійськовозобов`язаний, проживає за місцем реєстрації, де характеризується задовільно.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України – призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, в складанні якої брав участь ОСОБА_1 , згідно висновку якої ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є середнім. Загальний рівень ризику для суспільства є середнім. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, вважає доцільним застосування наступних заходів: контроль за поведінкою та місцем проживання особи; застосування соціально-виховних заходів; покладання обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст.76 КК України.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, відсутності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, з врахуванням принципу справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.185 КК України, без ізоляції від суспільства із застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_20 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/2854СЕ-19 від 26.11.2019 року в сумі 942 гривні 06 копійок, які необхідно перерахувати на рахунок UA048999980313050115000020649, отримувач ГУК Харків обл/МТГХарків/24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37874947, код доходів 24060300, інші надходження.

Речовий доказ по справі:

- бензопилу марки «Бригадир Standart» та електродриль «Белвар МЭР8179», потужністю 600 Вт вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2 , згідно зберігальної розписки від 29.11.2019 року.

Долю речових доказів вирішити після вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова