Ухвала суду № 95180254, 23.02.2021, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/394/21

Провадження № 1-в/545/112/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2021 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді: Стрюк Л.І.

за участю секретаря:Артеменко А.О.

прокурора: Палія Р.П.

представника адміністрації установи Клокатова Є.С.,

захисника – адвоката Лісіченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відео конференції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Божковська виправна колонія № 16» клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із клопотанням про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він відбув 3/4 строку покарання, але у зв`язку з наявністю в нього хронічних захворювань серцево-судинної системи та протипоказань лікарів щодо фізичної праці та навантажень, він не може виконувати запропоновані адміністрацією установи, що унеможливлює застосування до нього заохочень.

Прокурор та представник адміністрації установи заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що засуджений не довів свого виправлення.

Засуджений та його захисник у судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, які викладені у клопотанні.

Представник спостережної комісії у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши думку прокурора, представника адміністрації установи, захисника, пояснення засудженого, дослідивши матеріали заяви та особової справи, суд проходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно –дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Деснянського районного суду м.Києва від 13.12.2017 року за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислюється з моменту затримання. Згідно з довідкою Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_1 був затриманий 29.03.2018 року.

Пунктом 1 частини 3 статті 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин;.

На момент звернення до суду з клопотанням ОСОБА_1 відбув більше 1/2 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Відповідно до частини 2 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення, засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання має 10 стягнень, з яких 6 стягнень на день звернення до суду не погашені; заохочень не має.

Як вбачається з характеристики засудженого, ОСОБА_1 характеризується негативно; не працевлаштований через небажання працювати; не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи; до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться негативно; самостійно не виконує роботи із самообслуговування, хоча має достатній рівень необхідних навичок. Згідно з протоколом №24 від 30.12.2019 року комісією Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» постановлено відмовити в поданні до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 як такому, що не досяг необхідного ступеня виправлення.

Аналізуючи встановлені судом обставини суд вважає, що засуджений не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк