Вирок № 95178262, 26.02.2021, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа №186/1508/20

Провадження №1-кп/0186/51/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.,

секретар - Лиман Н.П.,

з участю: прокурора - Мільченка Є.О.,

захисника - адвоката Бутенко О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020040380000348 від 28 вересня 2020 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Першотравенську, Дніпропетровської області, освіта вища, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, працюючого заступником начальника ДПР-5 ВСП ШУ «Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля»», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , на обліку в лікарів нарколога та психіатра неперебуваючого, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2020 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 перебував у квартирі АДРЕСА_3 . Там у нього, на ґрунті раптово виникших неприязних відносин, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій - ОСОБА_3 , 1984 року народження.

Реалізуючи свій злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_1 28 вересня 2020 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті потерпілій, бажаючи їх настання, тримаючи в руці ніж, який мав при собі для спричинення тілесних ушкоджень, раптово наніс ним ОСОБА_3 не менше трьох травматичних дій (ударів), якими потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення лівої половини грудної клітки, з пораненням лівої легені (рана №1), ускладнене гемопневмотораксом, проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини, з ушкодженням великого сальника (рана №4), ускладнене гемоперитоніумом, які, за своїм характером, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, тілесні ушкодження у вигляді колото - різаного поранення на правій молочній залозі, на межі зовнішнього та внутрішнього квадрантів (рана №2), на грудній клітці справа, по передньо - пахвинній лінії в проекції 5-6 міжребер?я (рана №3) за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), які утворилися від дії плоского колючо - ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа.

Від нанесених ударів потерпіла впала на підлогу, а ОСОБА_1 , вважаючи, що цього достатньо для настання її смерті, вийшов з квартири, чим покинув місце скоєння злочину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

ОСОБА_1 винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні признав частково, признає, що наносив тілесні ушкодження, не признає, що бажав смерті потерпілій.

В судовому засіданні підтвердив, що 25 вересня 2020 року, приблизно з 20.00 до 21.00 години ОСОБА_3 йому подзвонила, щоб він приїжджав у місто Першотравенськ, забирав сина, що хотів з ним, те й робив, що вона ОСОБА_1 може й з роботи звільнити. Він їй відповів, що йому необхідно квартиру знайти, потім забере сина. Син теж дзвонив, він йому сказав, що, якщо мама вигоне з квартири, щоб ішов до тітки - ОСОБА_4 . 26 вересня 2020 року він приїхав у місто, з 12.00 до 14.00 години був на автостанції, прийшов син, гуляли з ним по місту, зустріли ОСОБА_4 , він купив ОСОБА_2 спортивний одяг, останній пішов додому. ОСОБА_1 залишився в місті шукати житло, з сином домовилися зустрітися 27 вересня 2020 року, зустрілися, гуляли в парку біля магазину «Варус», в міському парку гуляли до вечора, ОСОБА_2 пішов додому. Мама рада, що дитини немає вдома, ні разу не зателефонувала ні ОСОБА_2 , ні йому. 26 та 27 - вихідні, 28 вересня - на роботу в першу зміну. Син просив його розібратися з алгеброю та геометрією, він навчається в 7 класі. ОСОБА_1 йому пообіцяв, що 28 вересня 2020 року зайде до нього та допоможе. За два тижні до цього він учив з ОСОБА_2 уроки по телефону, мати говорила, що їй все одно, як син навчається. 28 вересня 2020 року, приблизно о 08.00 годині, він прийшов до будинку, почекав сина, ОСОБА_2 вийшов іти в школу, він його провів, побажав удачі, сам пішов шукати квартиру. Коли ОСОБА_2 повернувся зі школи о 15.00 годині, подзвонив йому, сказав, що йому потрібно йти на тренування з 17.00 чи з 17.30 години, він його попросив, що, як прийде, щоб зателефонував, він допоможе йому повчити уроки, але той не подзвонив, зразу ж пішов гуляти. Під вечір ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 , запитав, де ОСОБА_2 , так як він підходив до квартири, дзвонив у домофон, ніхто не відчиняв, вона відповіла, що ти хочеш. Він знову їй подзвонив, запитав, коли вона буде вдома, вона сказала, що це його не стосується, він пояснив, що хоче сину допомогти уроки повчити, щоб з нею не пересікатися, вона відповіла, що не знає, коли та з ким. ОСОБА_1 , приблизно після 19.00 години, знову подзвонив у домофон квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 відкрила, він зайшов, вона з порогу запитала, чого він приперся, що хоче, сина немає, на вулиці, він у неї запитав, чому вона йому не сказала, що син гуляє, вони давно б уже повчили уроки. Розпочалася словесна сварка з приводу сина, він стояв у коридорі, вона - бігала по квартирі, металася з кухні в дальню спальню. Він попросив у неї пройти в кімнату, вона дозволила. ОСОБА_1 стояв, обпершись об двері, у проході між дальньою спальнею та залою, ножа в ОСОБА_3 не бачив, вона сказала, щоб він проходив, сама бігала, кричала, металась зі спальні в кухню, мабуть, ремонтувала котел, він її заспокоював, просив поговорити. ОСОБА_3 знаходилася в дальній спальні, він підійшов до неї, хотів її заспокоїти, взяти за плечі, коли підійшов, побачив змах ножом вгору, який був у неї в правій руці, він розцінив це, як напад, був у стані сильного душевного хвилювання, хотів вибити ніж, але в нього не вийшло, він ударив її ножом в її руці в живіт, це пройшло миттєво, він не може пояснити - інстинкт самозбереження після п`яти років війни, два удари наніс під час боротьби, коли ніж у неї був, коли вона почала падати, він її підтримав, поклав, витягнув акуратно ніж, побіг у ванну кімнату, чи мив ніж, не пам`ятає, ніж розовий, взяв рушник жовтий бамбуковий, намочив, прибіг до неї, приклав на обличчя, протер лоб мокрим рушником, намацав дві рани на грудях і одну в боці, поклав туди мокрий рушник, щоб кров зупинити. Попробував пульс на правій руці, на шиї, він був. Коли проходив службу, навчився надавати першу допомогу. Хотів викликати швидку допомогу, але в нього розрядився телефон, натискав на кнопку справа, телефон не вмикався, руки мокрі були, він побіг на вулицю, щоб викликати швидку, ніхто йому не попався, бігав у парк, нікого не було, почув сирени, знаходився в парку, спочатку швидка допомога під`їхала, потім поліція, бачив, як ОСОБА_3 погрузили в швидку та повезли. Сина так і не було. Ніж залишався чи в ванній кімнаті, чи на кухні. Він дзвонив ОСОБА_3 , як був у парку, знав, що вона жива, так як у неї був пульс. Коли він вибіг на вулицю, намагаючись знайти когось, щоб викликати швидку, ніхто не зустрівся, двері захлопнулися, він хотів повернутися, подзвонив по мобільному до ОСОБА_3 , вона не відповіла, було 2-5 викликів, побіг у парк, там нікого не було. Дуже жалкує, що так трапилося, кожного дня думає, що краще б не приїжджав взагалі в цей день у місто, умислу вбити її не було, він її любив, носився з нею, робив все, що їй заманеться. Згідний, що наніс ножове поранення, ці злощасні ножові поранення. На наступний день через чоловіка, якого не буде називати, цікавився нею та сином. 05 жовтня 2020 року вийшов на зв`язок з мамою, вона говорила, що його шукає поліція, з сестрою ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , хвилювався за неї та за сина, сказав останній, що 06 жовтня 2020 року буде в місті, піде в поліцію, він не ховався, ОСОБА_4 сказала, що зустріне його, поведе, підтримає, слідчий сказав, що в розшук ОСОБА_1 не оголошений, добре, що прийшов. СМС повідомлення мамі писав він, усвідомлюючи те, шо трапилося. Чому так трапилося, не знає, у нього був інстинкт, щоб її захистити, щоб вона вижила, слава Богу, що вона жива, здорова.

Коли він був в АТО, не був на зв`язку чотири дні, так як приймав участь в операції. Коли повернувся, було багато дзвінків на телефоні, зразу ж подзвонив ОСОБА_3 , вона розповіла, що її мама подала на неї в поліцію, бо вона душила сина - ОСОБА_2 , кабелем, скручувала скотчем, говорила, що її позбавлять батьківських прав, ну позбавлять, так позбавлять. Вона побила сина, зв`язала скотчем, душила кабелем, а сама поїхала на роботу. Її мама - ОСОБА_11 приїжджала до сина, як ОСОБА_12 була на роботі. Він на слідуючий день приїхав, все владнав, щоб її не позбавили батьківських прав, посварилися з її батьками, з сестрою. Він сина водив до психолога, де він розповідав, що мама його за те, що він порізав лінолеум, зв`язала скотчем йому руки та ноги та душила кабелем. Коли син народився, вона ОСОБА_1 разом із сином виганяла на вулицю, вони у родичів жили; сину було 2 чи 3 роки, вона його подушкою душила, говорила, що не любить дітей, намагалася при дитині вчинити самогубство, відкрила газ на кухні - всі конфорки та духовку, сама там була, а син в кімнаті квартири, вона пила тоді антидепресанти, ОСОБА_1 викликав швидку, її відкачували. Коли служив в АТО з 2015 по 2020 роки, вона йому дзвонила, п`ять разів хотіла покінчити життя самогубством (я на 5 поверсі стою в під`їзді, або ти приїдеш, забереш дитину, або я стрибну з п`ятого поверху). Потім його, всіх його родичів увела в «чорний список», він не міг додзвонитися до сина, коли був в АТО.

Свідки - ОСОБА_13 , давали показання, що вони прибігли, що крові у ОСОБА_3 не було, на відео бачили, що в кімнаті крові не було, бо він її зупинив, спасаючи їй життя, ніколи зла їй не бажав.

З 2015 по 2020 роки його вчили вбивати, він зміг би вбити противника, а не людину. Умислу не було, він його не бачить, його ніколи не було. В 2016 році їх намагалися розлучити, він був проти, не розлучили, а в 2020 році вона знову подала на розлучення, розлучили.

Провівши судовий розгляд справи, всебічно дослідивши усі докази, надані сторонами провадження, суд приходить до переконання про наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, вина в скоєнні якого підтверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_2 підтвердив у судовому засіданні, що в той день був на вулиці, маму бачив вранці, вона пішла, а тато зайшов уранці, перед цим подзвонив, він уже виходив з квартири йти до школи, тато зайшов, просто стояв у коридорі, що він робив, ОСОБА_2 не бачив, і вийшов. З 16 години 30 хвилин по 18.00 - 18.30 годину він був на тренеровці, о 19.00 годині зателефонував татові, він сказав, що знаходиться в м.Павлограді, подзвонив мамі, попросився погуляти. Коли гуляв, побачив, що машина з мигалками їде до їхнього дому, він пішов подивитися, побачив, що вже і «швидка» стоїть біля їхнього під`їзду, зайшов у квартиру, там стояв поліцейський, зразу ж вийшов, стояв з друзями на площадці, його забрала тьотя ОСОБА_33 на 5 поверх. Вночі, приблизно о 24.00 годині, він зателефонував татові, який сказав йому, що він у м.Павлограді, потім бабусі - татовій мамі, подзвонив, вона сказала, що тато їй не дзвонив, а написав СМС - повідомлення. О 24.00 годині пішов додому, де знаходився з бабусею - маминою мамою, та тьотею ОСОБА_4 , яка пішла через годину додому.

Свідок ОСОБА_16 підтвердила в судовому засіданні, що 28 вересня 2020 року, приблизно о 20.00 годині, їй подзвонила ОСОБА_3 , сказала, щоб вона брала ключ у ОСОБА_17 і бігла до неї, бо її підрізав ОСОБА_1 . Вона зрозуміла, що це - ОСОБА_1 , так як потерпіла його так називала - ОСОБА_1 , подзвонила своїй рідній сестрі - ОСОБА_17 , яка проживає по АДРЕСА_4 , поруч з їхнім будинком. Вони сусіди з ОСОБА_20 , останні - на першому поверсі проживають, вона - на п`ятому. Поки бігла до сестри, зателефонувала своєму чоловіку - ОСОБА_21 , щоб він приїхав. Вони з сестрою чекали своїх чоловіків, приблизно 10 хвилин, бо боялися самі заходити в квартиру. Під`їхав її чоловік та чоловік сестри - ОСОБА_22 , всі зайшли до під`їзду, думали, що квартира закрита, а двері були не замкнуті. Всі вчотирьох зайшли в квартиру, першим - її чоловік, потім ОСОБА_23 , потім вони з чоловіком останньої. В спальній кімнаті лежала ОСОБА_3 . Вона викликала «швидку», а ОСОБА_22 - поліцію. Вони приїхали швидко. В цей момент прибігла сестра потерпілої - ОСОБА_24 , ОСОБА_1 в квартирі не було, сина теж не було. Вони в неї запитали, де дитина, ОСОБА_3 жестом руки показала, вони зрозуміли, що на вулиці, ОСОБА_3 втратила свідомість, вона бредила. Працівник «швидкої» їй сказав, що, якщо кров іде, заткнути рушником, держати, вони допомагали, як могли, рушники притуляли до самої більшої рани, відкрили вікно, бризкали на неї водою, надавали першу допомогу, рушники принесла вона. Прибіг ОСОБА_2 , вона його відвела до себе додому, сказала, що мама впала, він сидів з її дітьми до приїзду бабусі. Приїхала «швидка», поліція, потерпілу відправили в лікарню, вона з чоловіком залишилася з поліцією в квартирі, поліція робила свою роботу, вони чекали приїзду бабусі - ОСОБА_11 , яка проживає в с.Мар`їна Роща, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, вона приїхала о 23.00 - 23.30 годині, вона подзвонила своїм дітям, щоб ОСОБА_2 одягався та йшов додому, він прибіг у квартиру, був з бабусею в другій кімнаті, так як приїздив генерал поліції з області, дізнавався, що сталося. Неприязні відносини в неї до ОСОБА_1 виникли, так як він без їх з чоловіком дозволу, беручи кредит, дав їхні номери телефонів, як поручителів. Їй перестали дзвонити за два тижні, вона з ним говорила, дзвінки припинилися, її чоловіку дзвонять.

Їй подзвонила ОСОБА_3 , бо ключ може бути або у неї, або в її сестри, вони годують котів, чи є в других сусідів ключ, вона не знає. ОСОБА_3 вона взнала першою, 18 років тому, а ОСОБА_1 - в 2006 році, коли вони одружилися. Сім`я, як сім`я, за весь період життя вона сварок між ними не чула, від ОСОБА_1 не чула, щоб він говорив, що вб`є ОСОБА_3 , чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої або наркотичні засоби, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив суду, що після 26 вересня 2020 року, точного числа він не пам`ятає, йому зателефонувала дружина після 19.00 години, що їй подзвонила ОСОБА_3 на телефон, сказала, що її підрізав її чоловік. Він з ОСОБА_22 під`їхали на машині до під`їзду, його дружина була біля під`їзду з ОСОБА_17 , ще хтось, не пам`ятає, зателефонували в поліцію та «швидку», зайшли в квартиру, почали гукати ОСОБА_3 , але голосу ніхто не подавав, виявили її в спальній кімнаті, за ліжком без свідомості, без ознак життя, він перший виявив, тільки побачили її, зразу ж приїхала поліція та «швидка». Коли ті приїхали, зразу ж почали оглядати, винесли в «швидку» на гнучких носилках. Крові не видно було, він розірвав футболку, шукали ніж або ножиці, не знайшли, медсестра щось клала на груди та живіт, простирадла, чи рушники - білу матерію. Коли ОСОБА_3 забрали в лікарню, їх почали опитувати поліцейські, чекали матір потерпілої в квартирі. Приїхала слідча, поліції багато було, хлопчик - ОСОБА_2 гуляв на вулиці, коли ОСОБА_30 прийшла до тями, показала, його дружина сказала, що він на вулиці. До 24.00 години вони знаходилися в квартирі. Сім`ю ОСОБА_1 він знає 10 років, як порядну, в гості ходили, ні він, ні вона не зловживали спиртним, ні наркотиками, щоб ОСОБА_1 погрожува ОСОБА_3 , що вб`є, ніколи не чув, не знає, чому це сталося.

Свідок ОСОБА_31 підтвердила в судовому засіданні, що вона - мати ОСОБА_1 , нічого їй не відомо, лише зі слів: зателефонувала сваха - мати ОСОБА_3 та сказала, що щось трапилося в м.Першотравенську, зі слів ОСОБА_3 відомо, що з ОСОБА_1 посварилися, він її порізав, але вона там присутньою не була. Приїхала до них в м.Павлоград поліція, все роз`яснила, запитала, де їхній син, вона сказала, що не знає, бо він із 19 серпня 2020 року поїхав десь, живе на квартирі. Він їздив туди-сюди, вона йому подзвонила, він сказав, що в ОСОБА_2 в м.Першотравенську. 27 вересня 2020 року, в суботу, приїхав ОСОБА_1 , сказав, що їде до ОСОБА_2 в м.Першотравенськ. Коли щось трапилося, вона з ним говорила, він сказав, що чи їде, зв`язок поганий був, після того, як все трапилося, вона його не бачила. ЇЇ син спокійний, не буйний, не запальний. Коли з ОСОБА_3 проживали, сварилися, вона при сварках не була. ОСОБА_3 до сина відносилася нормально. Коли ОСОБА_1 був в АТО, сваха подзвонила, сказала, що ОСОБА_3 побила ОСОБА_2 , що вона заявила в поліцію, це було в 2016 році. ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відносився дуже добре, вона до нього теж. Потім розлучилися, після спілкувалися, вона йому дзвонила, просила, коли вона в ніч на роботу, він повинен був бути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 завжди її слухав, вона була для нього недоторкана. Коли в них була поліція, побачила в неї в телефоні якесь повідомлення, її чоловік не вміє користуватися телефоном. Сину дзвонила 200 разів, але він не відповідав.

Свідок ОСОБА_32 підтвердила суду, що восени 2020 року, числа не пам`ятає, вона працювала в зміні з 08.00 до 20.00 години черговим адміністратором готелі « Горняк ». ОСОБА_1 прийшов, приблизно о 17 годині 30 хвилин, попросився поселитися, вів себе спокійно, врівноважено, з виду був позитивний чоловік, чому б його й не поселити, надав паспорт, заплатив гроші, вона його провела в номер. При ній він виходив, вона так зрозуміла, що в магазин, бо повернувся з пакетом, не було його, приблизно 15 хвилин. Вона з роботи пішла о 20.00 годині. На наступний день вона прийшла на роботу на 20.00 годину, ОСОБА_1 вже не було. Вона заповнювала на нього картку, але підпис не поставила при поселенні, інший черговий адміністратор поставив підпис, у якого ОСОБА_1 виїжджав, її почерком заповнений листок поселення, це був той чоловік, який знаходиться в залі, - ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_24 підтвердила в судовому засіданні, що 28 вересня 2020 року в неї День народження, подзвонила мама - ОСОБА_11 , вона спочатку не відповіла, а перетелефонувала через 10 хвилин, вона сказала, що її сестру - ОСОБА_3 , підрізав ОСОБА_1 , попросила, щоб вона до неї поїхала. Вона на таксі з автостанції поїхала, під`їзд був відкритий, в квартирі, в спальній кімнаті були сусіди: ОСОБА_33 , її чоловік - ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , її чоловік - ОСОБА_22 . Сестра лежала на підлозі, за ліжком, де вікно, відкривала очі, щось говорила, що боляче, боляче, ОСОБА_34 тримав їй рушник на грудях, ОСОБА_35 тримала рушник в області черевної порожнини, збоку. ОСОБА_33 ходила по квартирі схвильована, ОСОБА_22 то в квартиру заходив, то на вулицю виходив, чекав на швидку допомогу. Коли вона зайшла, зараз же запитала в ОСОБА_33 , чи викликали поліцію та швидку допомогу, вона сказала, що так. До сестри вона не пройшла, почала шукати паспорт, знайшла його в ящику, в тумбочці - рушник, ОСОБА_36 поклала його мокрим на лоб. Вона подзвонила мамі - ОСОБА_11 , остання сказала, що приїде шахтним автобусом, запитала у ОСОБА_33 , де ОСОБА_2 , та відповіла, що його ніхто не бачив. Вона знову подзвонила мамі, щоб ОСОБА_2 дзвонила, щоб ішов додому, так як приїхала швидка допомога та поліція. Чекала ОСОБА_2 на вулиці, щоб він у квартиру не заходив, тільки з мамою договорили, ОСОБА_2 зайшов у квартиру, вона попросила ОСОБА_33 , щоб вона його забрала до себе в квартиру, на 5 поверх, щоб він нічого не бачив, пояснивши, що мама на дієті, впала, викликали швидку. Довела його до 4 поверху. Приїхало шість поліцейських, знімали на відео, ОСОБА_3 винесли на покривалі в автомобіль швидкої допомоги, забрали в лікарню, вона поїхала з нею, по дорозі ОСОБА_3 запитала, чи ОСОБА_2 знайшовся, ще запитала, за що, вона їй відповіла, що все нормально. Вона знаходилася в приймальному відділення з нею, доки її не забрали на операцію, їй сказали, що вона може бути вільна. В відділенні до неї підходили два поліцейських із карного розшуку. Вона весь час дзвонила мамі, вони з нею обговорювали, що робити, з нею хотіли поговорити поліцейські. Вона її зустріла з автобуса о 22 годині 30 хвилин, подзвонили начальнику карного розшуку з автостанції, пішли в квартиру до ОСОБА_3 , так як ОСОБА_33 дзвонила, де вони. В квартирі було багато поліцейських, начальник карного розшуку приїхав - ОСОБА_37 , до 01 години 30 хвилин проходили слідчі дії. Вона просила ОСОБА_33 , щоб та залишила в себе ОСОБА_2 , але хлопчик з`явився в квартирі. Біля 01.00 години їй подзвонили з лікарні, сказали, що ОСОБА_3 потрібна кров, вона пішла в лікарню, їй там дали холодильники, вона з ОСОБА_38 поїхали в м.Дніпро, в обласну станцію переливання крові, привезли о 04 годині 30 хвилин кров, вона купила ліки для сестри, пішла додому, а о 08.00 годині пішла в лікарню, так як ще потрібні були ліки. Всі 5 днів вона зранку їй всі ліки носила, її син знаходився з бабусею - їхньою мамою, яка теж ходила в лікарню до сестри, а потім почався розлад з сестрою, так як ОСОБА_1 затримали поліцейські, йому потрібно було вирішити з роботою, з адвокатом. Їхня мама дзвонила на шахту, вони дзвонили мамі ОСОБА_1 , щоб вона знайшла адвоката, вона живе в м.Павлограді, а ОСОБА_1 затримали в м.Першотравенську.

До цього інциденту вона спілкувалася з ОСОБА_1 , у них нормальні відносини, 26 вересня 2020 року останній раз спілкувалася з ним, 28 вересня 2020 року не зустрічалася, з Днем народження він її не вітав. Сім`ю ОСОБА_1 вона знає ще з того часу, коли вони почали зустрічатися, з 2004 року, відносини між ними спочатку були добрі. ОСОБА_1 працював, заробітна плата була хороша, сестра також працювала, отримувала також хорошу заробітну плату. ОСОБА_3 імпульсивна, запальна, вміє спровокувати, їй все було не так. Вони з нею були дуже близькі, доки не перестали спілкуватися в квітні 2014 року, коли в ОСОБА_1 був День народження, вона стала агресивною до неї, до родичів, провокувала сварки, говорила, що ОСОБА_1 влаштувала на роботу та звільнить його, що чоловік сестри написав, що любить її, а ОСОБА_1 їй не написав, квіти подарував, а ОСОБА_1 їй не подарував, приніс квіти подарував - вона їх на смітник викинула, все їй не так. У ОСОБА_3 постійне питання її квартири. Їхня мати готувала їжу ОСОБА_2 , уроки з ним учила, він постійно був голодний. Йому потрібно було йти до школи, а вони його не відвели, так як він перенервував, його залишили вдома. ОСОБА_2 скаржився ОСОБА_3 , що бабуся заставляє його працювати, він маму боїться, дуже скучає за татом. Мама йому спілкуватися з батьком не дає. Вона йому дасть 50 гривень, як тітка, а він ховає, щоб мама не знала. ОСОБА_3 з лікарні тероризувала ОСОБА_2 , щоб він її підтримав, що її посадять, позбавлять батьківських прав. Коли ОСОБА_24 з мамою дзвонила до мами ОСОБА_1 , то ОСОБА_2 за проханням ОСОБА_3 , підніс телефон, вона все чула, потім сказала, що вони - зрадники, що ОСОБА_2 повинен її підтримати. Їй відомі факти жорстокого знущання над дитиною. Коли ОСОБА_3 ходила в ніч на роботу, з ОСОБА_2 до ранку була бабуся - їхня мама. Декілька разів мама не приїхала, ОСОБА_2 , йому було 5-6 років, привів до неї якийсь чоловік і сказав, що мені потрібно дати по рожі, що син спить у листі, це був листопад - грудень 2015 року о 22.00-23.00 годині, ОСОБА_3 не було вдома, вона мамі подзвонила, вони разом ОСОБА_2 відвезли додому. Другий випадок - в 5 років ОСОБА_2 залишила в себе сусідка, так як її не було вдома, а він до неї прибіг. Третій раз - ОСОБА_1 потрібно було на роботу, ОСОБА_3 їх вигнала, вони до неї прийшли, вона ОСОБА_2 відвезла до мами. Четвертий - на початку травня 2016 року мама їздила до ОСОБА_3 та до ОСОБА_2 , подзвонила до неї, сказала, що ОСОБА_2 побитий, розповів, що ОСОБА_3 закрила йому рот скотчем, зв`язала його кабелем, мама пішла в поліцію, перед цим ще щось там було, мама її попереджала, а вона відповіла, щоб не лізла, що вони їх теж виховували. ОСОБА_1 на ОСОБА_3 ніколи руку не піднімав, він, навіть не випивав, ніколи не чула, щоб її бив, кричав. На її думку, чому це трапилося, то, якщо людині говорити, що все не так, можливо, таке й трапилося. ОСОБА_3 знервована, швидко будує свій замок, а потім розрушує його, особливо родичам. ОСОБА_41 теж винуватий.

Свідок ОСОБА_42 підтвердила суду, що вона знає подружжя ОСОБА_1 , як вони були вже в шлюбі, а ОСОБА_3 - з 6 років, з дитинства, так як її бабуся жила по сусідству з нею в одному під`їзді. ОСОБА_1 знає, коли вони одружилися, він спокійний, урівноважений, не палив. Останній раз його бачила, приблизно два роки тому, коли він приходив у відпустку з фронту. Коли взагалі повернувся з війни, став не такий, як був. Їхній син - ОСОБА_2 знаходився в неї більше 4 годин пізньою осінню, був дощ, вона почула, що хтось стукає в двері ОСОБА_4 - тітки ОСОБА_2 , рідної сестри ОСОБА_3 , це було, приблизно о 16.00 годині, коли ОСОБА_1 був на фронті. ОСОБА_2 був у неї, сказав, що мама кудись пішла, а телефону в нього немає. Вона викликала поліцію, ОСОБА_2 злякався, сказав, що від мами йому тепер попаде, а вона сиділа вдома, журнали роздивлялася. ОСОБА_2 їй розповів, що, коли мама їде на роботу, він і в парку ночує, бо мама йому не дозволяє спілкуватися з ОСОБА_44 - її рідною сестрою, з ним могла бути бабуся - мати ОСОБА_3 , а з тіткою вона забороняла. ОСОБА_3 - режисер, повтановщик і актор - в одній ролі, вона може вигадати, ілюзію створити навколо себе, якби не вона, то й сонце не вставало б. По справі все нею спровоковано, ОСОБА_1 це все вже вивело, у нього конфузія, вона сама спровокувала цей злочин, ОСОБА_3 любить лише сама себе. Їхній син - ОСОБА_2 , про батька відзивається добре, а матір боїться. Після випадку, коли ОСОБА_2 був у ОСОБА_42 , його мати сина зв`язала скотчем, побила. Також вона є свідком того, що, колись їхала з нею в автобісі, ОСОБА_3 говорила, що вона може і з роботи вигнати. Син у матері ОСОБА_3 зараз знаходиться - в с.Мар`їна Роща, Петропавлівського району, чи вона ним хоч цікавиться. Її мати у неї ждала, коли ОСОБА_3 піде на роботу, а потім ішла до онука, щоб її не бачити, зі старшою дочкою - ОСОБА_4 у неї хороші стосунки.

Потерпіла ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні, що 28 вересня 2020 року вона зайшла додому о 19 годині 44 хвилини, так як у під`їзді темно, вона світила телефоном. В цей день вона була на роботі в першу зміну з 07.00 до 19.00 години. О 18 годині 30 хвилин їй подзвонив ОСОБА_1 , запитав, коли та з ким вона буде їхати додому, на машині, чи автобусом, вона відповіла, що, якщо хтось із співробітників буде їхати в місто власним автомобілем, то приїде автомобілем. ОСОБА_1 сказав, що хоче допомогти сину повчити уроки, але хоче прийти так, щоб піти, не зустрівшись з нею. Вона сказала йому, що ОСОБА_2 вдома, щоб ішов і відключила телефон, він знову через хвилину подзвонив, запитав у скільки вона все таки приїде, вона відповіла, що в неї наряд, що вона говорити не може, відключилася. Син - ОСОБА_2 , розмовляв з ним о 19 годині 04 хвилини та ОСОБА_1 сказав сину, що він знаходиться в м.Павлограді. Ніяких уроків він з сином учити не збирався, все спланував раніше. В 19 годин 15 хвилин вона поїхала з роботи з колегою на машині, в 19 годин 30 хвилин, коли вони їхали по центру села Дмитрівки, їй подзвонив син, попросився гуляти, вона дозволила, запитала, чи він повчив уроки, він відповів, що так, за батька нічого в сина не питала. Вийшла з автомобіля, зайшла в під`їзд о 19 годині 44 хвилин, зайшла в квартиру, тільки поріг переступила, зараз же дзвінок в «Домофон», вона зняла слухавку, там був ОСОБА_1 , попросив, щоб вона відкрила йому двері, вона відкрила, не стала чекати, коли він зайде в квартиру, двері були відімкнуті, пішла на кухню подивитися на газовий котел, так як підлога була холодна, а вона вранці його включала. На котлі горів якийсь датчик , вона вирішила взяти інструкцію та подивитися, пішла в спальну кімнату дальню, дістала інструкцію, подивилася, що нічого страшного, поклала її в тумбочку та пішла на кухню, де забрала свою сумку, з якою прийшла, вимкнула світло на кухні, в коридорі світло горіло. ОСОБА_1 стояв у коридорі, роззувся, вона запитала, чому він прийшов, він сказав, щоб допомогти сину зробити уроки, вона сказала, що син на вулиці гуляє, він, - що почекає, вона відповіла, що чекай і пішла в дальню спальну кімнату переодягатися. Зайшла в кімнату, поставила на ліжко сумку, зняла довгу в`язану кофту, поклала на ліжко, підійшла до трюмо, зняла наручний годинник, поклала на трюмо, почала знімати каблучки, в цей момент до неї підійшов ОСОБА_1 напівобороту лівою стороною, праву руку ховав за спиною, вона подумала, що якийсь подаруночок їй приніс. Вона запитала, що він щось хоче, дивилася йому в обличчя, відчула удар в живіт, у неї задзвеніло у вушах , стало жарко, не пам`ятає моменту, як вона опинилася на підлозі, упала навзнак, він сів їй на ноги, вона весь час дивилася на ніж, в обличчя йому вже не дивилася, намагалася його руку впіймати своїми руками, порізала собі руки, до цього часу у неї шрами від ножа на руках. Ніж був її, з кухні, ОСОБА_1 тримав його в правій руці, а лівою рукою намагався схопити її руки, але не вийшло, його руки були навхрест, він ударив її ножом в праву сторону двічі, рани не глибокі вийшли, бо йому, мабуть, заважала його рука, якою він хотів схопити її руки. Потім він устав з її ніг, вона хотіла піднятися, а він ударив її в груднину, вище грудей, посередині. Вона відчула, що відключається, він залишив її обіпертою під батарею, вона закрила очі та сказала йому, що вона ж його так любила, він рукою закрив їй рота. Прийшла в себе від того, що він витирав їй обличчя ганчіркою для миття підлоги з ванної кімнати, але вона була суха. Очі вона відкрила, коли він від неї відійшов, ніс перед собою ганчірку, не розуміє, навіщо він витирав їй обличчя, сліди свої хотів стерти, чи що. Вона знову втратила свідомість. Прийшла в себе, коли почула, що дзвонить телефон, вона відкрила очі, побачила, що він не заходить, подумала, що його немає, тихенько опустилася на підлогу з-під батареї, правою ногою відштовхнулася від підлоги, підсунулася до ліжка, рукою вдарила по сумці, вона упала до неї, телефон лежав зверху, вона рукою, лежачи, його дістала, так як не могла вже піднятися, їй дзвонив ОСОБА_1 о 19 годині 57 хвилин, вона не встигла взяти, виклик був «неотвеченный». Зразу ж задзвонив телефон сина, який був вдома, він його з собою гуляти не взяв, вона в цей момент лежала. В цей день всі дзвінки в телефонах сина були стерті. Вона подзвонила її мамі, сказала, що впустила ОСОБА_1 , а він її зарізав, чи підрізав ножом. Так як її сестрі був День народження, вони його святкували з татом, мама сказала, що машиною вони не приїдуть, що тато випив, щоб вона викликала «швидку», а як же з швидкої допомоги зайдуть до квартири, вона не знала, чи двері відкриті. Вона подзвонила ОСОБА_46 , те ж саме розповіла, що ОСОБА_1 її зарізав, попросила взяти у ОСОБА_23 ключ і все. ОСОБА_46 сказала, що так, вона біжить. Їй здавалося, що вона так довго лежить і нікого немає. Пам`ятає, що вони в коридорі кричали - ОСОБА_3 , а потім забігли до неї в дальню спальну кімнату, ОСОБА_34 нахилився над нею, говорив, щоб вона не відключалася, ще пам`ятає нашатирний спирт, відкрилися очі, над нею був уже медичний працівник в червоному костюмі з полосами, ОСОБА_34 тримав її за голову, просив не відключатися, йому медсестра сказала робити так, щоб вона не закривала очей. Вона повернула голову, побачила за ліжком двох поліцейських, які запитали, чи це зробив ОСОБА_1 , вона кивнула головою, що так, більше нічого не пам`ятає. Почали її виносити на чомусь з квартири, було дуже боляче, більше нічого не пам`ятає, лише, що було боляче. Пам`ятає, як в приймальне відділення привезли, як в операційній без наркозу різали ножову рану, вставляли дренаж, так як кров вийшла з легені, остання звернулася, наркоз не можна було робити, потрібно було розкачати легеню, вставили дренаж, більше нічого не пам`ятає. Прийшла в себе в реанімації, до неї приходили працівники поліції, запитували, який був ніж. Вона сказала, що великий кухонний розовий (бузковий), вони пішли, потім прийшли з фото ножа, вона сказала, що той ніж. ОСОБА_1 його залишив удома, він стояв у підставці для ножів на кухні, де завжди стояв, їй про це сказав слідчий. Поліцейські запитали в неї пароль від її та сина телефонів, вона, навіщось, сказала. Її телефон залишався в квартирі, принесли його їй 01 жовтня 2020 року. 30 вересня вона прийшла в себе, її перевезли в хірургію, вона там лежала, син у «Вайбері» прислав, щоб вона поверталася додому, що він краще голодним буде сидіти, тільки бабуся нехай повертається додому, повідомлень було багато, але вони видалені. Пару днів мама збиралася до неї йти, вона їй сказала, що гроші лежать в шафі, під одягом, син не знав, де гроші, а ОСОБА_1 знав, мама сказала, що грошей немає. Вона мамі сказала, що на трюмо в шкатулці лежать золоті речі: 2 пари сережок, браслет - їх теж не було, залишилися в шкатулці лише 2 пари сережок з недорогоцінного металу. « пари золотих сережок, золотий браслет та 2000 гривень пропало. Сусіди говорили, що бачили ОСОБА_1 в цей день, що він приходив до будинку, заходив у квартиру, більше всього він. ОСОБА_1 , перед цим, був 27 вересня 2020 року в квартирі, син сказав, що він лежав на дивані в залі, дивився телевізор, вона не забороняла ОСОБА_1 зустрічатися з сином, він приходив, навіть пропонував ночувати з сином, коли їй в ніч на роботу. До цього випадку вона не бачила ОСОБА_1 два тижні, останній раз - 11 чи 12 вересня 2020 року. ОСОБА_1 - гравець, грає на великі суми, вона просто думає, що він програв, не знав, що робити та виник у нього такий план. У неї багато листів, є вже виконавчі листи про стягнення коштів.

В лікарні вона старалася часто ходити, щоб швидше додому, до дитини, вона відпросилася, коли зняли дренаж, її не відпускали, але вона сказала, що дитина сама та пішла. Сусіди дзвонили, що мама на сина кричить. Вона батькові сказала про це. Коли прийшла додому, хотіла подивитися, хто сину дзвонив, але в телефоні нічого не було, все витерто. Вона з сестрою перестала спілкуватися з 12 квітня 2014 року, не здороваються та не розмовляють, бо сестра, коли хотіли з ОСОБА_1 продати квартиру, купити в м.Павлограді, сказала, що там є її частка, хоча має окрему квартиру - дідуся та бабусі, а ця квартира дісталася від батьків їй, вони однакові.

З мамою теж дуже натягнуті відносини, бо вони з татом розлучалися, а вона нікого з них не підтримала, сказавши, щоб розбиралися самі. Коли мама прийшла в лікарню до неї, то вона в неї запитала, що, якби вона померла, мама відповіла, що, ну і що, люди помирають.

ОСОБА_1 покинув її помирати в квартирі, щоб син її знайшов. У нього 1000000 гривень боргу, вона віддала, є чеки. Пішов в АТО, подзвонив, що в нього любов, щоб вона залишила його в спокої. 03 лютого 2020 року шлюб між ними розірваний. Вона йому написала, чи точно він хоче, щоб їх розлучили, він сказав, що так, щоб відстала від нього. Друзі його з АТО їй дзвонять: ОСОБА_49 - з м.Павлограда, ОСОБА_50 - з м.Києва, якого він з АТО привозив у гості додому в 2018 році, розповідають, як він крав у них гроші. Багато у нього в АТО було любові, вони їй дзвонили, одна з них хотіла приїхати. Вона так його любила, 13 років все прощала йому, якби цього не трапилося, вона б і досі це терпіла. Він на неї постійно кричав, його не цікавило, як вони з дитиною, 3000 гривень аліментів із шахти і все. Вона його просила погасити кредити, бо їй і сусідам дзвонять. Коли ОСОБА_1 повернувся з АТО - в березні 2020 року, жив у мами, в м.Павлограді, отримав велику суму грошей - 40000 гривень, які програв, а їй вислав 3000 гривень, потім сказав, щоб вона йому їх повернула, вона повернула. В АТО він був з 26 травня 2015 року по 23 липня 2016 року, побув 6 місяців, програв усе, вона все виплатила. В 2015 році шлюб не розірвали, бо він сказав, що дуже її любить, душив її за те, що вона хотіла дізнатись про кредит, яка сума, бо її гроші програв з картки. З 29 січня 2017 року по березень 2020 року теж був в АТО. Вони з ним зв`язувалися в телефонному режимі з приводу сина, так як останній її не слухав. З 2015 по 2019 роки вона божеволіла, так як ОСОБА_1 телефонував їй ночами, говорив, щоб вона здохла. Вона стала жорстока після життя з ним, ніколи нікому не розповідала, що він грає, сина проти неї всі підбурюють. ОСОБА_1 - лівша, але різав її правою та лівою руками, мовчки, наніс всього чотири удари. Вона весь час дивилася на ніж, бо боялася, що в око увіткне ножа. У нього 1000000 гривень боргів.

Покарання просить призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні були досліджені письмові докази, які підтверджують факт вчинення обвинуваченим злочину, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30 вересня 2020 року, згідно якого, ОСОБА_3 звернулася до Першотравенського ВП з проханням прийняти заходи до її колишнього чоловіка - ОСОБА_1 , який 28 вересня 2020 року спричинив їй тілесні ушкодження в приміщенні квартири АДРЕСА_3 з застосування фізичного насильства, шляхом нанесення ударів по тілу ножом; довідка з приймального відділення КНП «Першотравенська МЛ» від 28 вересня 2020 року, якою підтверджується, що ОСОБА_3 , 1984 року народження, 28 вересня 2020 року о 20 годині 50 хвилин була доставлений у приймальне відділення КНП «Першотравенська МЛ» з діагнозом - множинні проникаючі колото-різані рани грудної клітки та черевної порожнини (травма кримінальна 28 вересня 2020 року); довідка Першотравенської МЛ від 29 вересня 2020 року про те, що ОСОБА_3 знаходиться на лікуванні в Першотравенській МЛ з діагнозом: СПО: множинні проникаючі колото-різані рани грудної клітки та черевної порожнини з 28 вересня 2020 року; протокол огляду квартири та фототаблиці, згідно яких об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_3 , розташованої в четвертому під`їзді на першому поверсі, ліворуч; в спальній кімнаті, поряд з ліжком, на підлозі виявлено планшет «Ipad» білого кольору в білій шкіряній обгортці, на якій виявлено пляму бурого кольору, схожу на кров, на підлозі, на килимі виявлено 2 каблучки золотистого кольору. З обгортки планшету та каблучок зроблені змиви. Поверхні квартири оброблені дактилоскопічним порошком «рубін». З поверхонь спального приміщення вилучено 2 сліди пальців рук, 4 сліди пальців рук вилучено з вхідних дверей квартири, 2 сліди - з меблевої стінки зальної кімнати, 1 слід з чашки на кухні, виявлене під час огляду вилучено; протокол огляду території приймального відділення КНП «Першотравенська МЛ» по вул.Шахтарської Слави, буд.№1, м.Першотравенська, Дніпропетровської області, де виявлено жіночий бюстгальтер тілесного кольору, на правій половині якого мається два механічні пошкодження у вигляді отвору, довжиною 2 см, на якому маються сліди бурого кольору, схожі на кров, жіноча футболка світлого кольору, з візерунками чорного кольору, на правій передній поверхні мається два механічні пошкодження у вигляді отвору, довжиною 2 см, маються сліди бурого кольору, схожі на кров, жіночі штани світлого кольору, на яких не виявлено слідів механічних пошкоджень. Вищевказані речі належать ОСОБА_3 , які вилучені та опечатані до сейф-пакету; протокол огляду оптичного диску та оптичний диск від 29 вересня 2020 року, на якому міститься два фрагменти відеозапису з камер відеоспостереження магазину «КаПо» по вул.Молодіжна, м.Першотрпавенська, Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року, де зафіксовано, що до магазину заходить особа чоловічої статі, яка за зовнішніми ознаками є ОСОБА_1 ; постанова про долучення до провадження речових доказів від 29 вересня 2020 року, згідно якої, змиви рідини бурого кольору, змиви з каблучок, 9 слідів пальців рук, кухонний ніж визнані речовими доказами та передані на зберігання представнику Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області; оптичний диск з відеозаписом з камер міського відеоспостереження, оптичний диск з відеозаписом з магазину «КаПо», визнані речовими доказами та зберігаються в матеріалах кримінального провадження; протокол огляду квартири АДРЕСА_6 та фототаблиці до нього від 29 вересня 2020 року, згідно яких оглянута квартира, обстановка в якій не порушена, та мобільний телефон «Samsung» C|H RS1J90925XK imei1 - НОМЕР_1 , imei2 - НОМЕР_2 , який був наданий ОСОБА_31 , при огляді соціальної мережі «Вайбер», у вкладці повідомлення від абонента « ОСОБА_1 », мобільний номер НОМЕР_3 , о 21 годині 50 хвилин 28 вересня 2020 року було отримано повідомлення з текстом «Это сделал я. В порыве гнева. Она сказала, что у нее другой. Я не выдержал. Главное, чтобы она выжила. Побеспокойтесь за них, пожалуйста. Это моя последняя просьба. Прощайте. Я вас всех очень сильно люблю», як пояснила ОСОБА_31 , дане повідомлення їй було надіслано з мобільного телефону її сина - ОСОБА_1 ; протокол огляду речей та фототаблиці до нього від 29 вересня 2020 року, згідно яких, у 3 під`їзді, на 1 поверсі, будинку АДРЕСА_7 ОСОБА_4 добровільно видала для огляду та долучення до матеріалів кримінального провадження кухонний ніж рожевого кольору, з пластиковою рукояткою рожевого та чорного кольору, лезо металеве, покрите рожевою фарбою, при візуальному огляді ножа, слідів на ньому виявлено не було, також видала ганчірку синього кольору та пояснила, що, ймовірно, цим ножом були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_3 , вказаний ніж та ганчірка опечатані в поліетиленовий пакет; копія облікової карти на проживання в готелі « Гірняк » по АДРЕСА_8 , від 27 вересня 2020 року та розрахунок проживаючим від 28 вересня 2020 року, протокол огляду копій цих документів, які надала працівник готелю, якими підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , прибув в готель, в кімнату №8 27 вересня 2020 року, місце роботи та мета візиту - «прочерк», виписався з готелю 28 вересня 2020 року, отримавши паспорт і заплативши за проживання 308 гривень 17 копійок; лист директора КНП «Першотравенська міська лікарня» від 01 жовтня 2020 року, згідно якого, 28 вересня 2020 року о 20 годині 50 хвилин каретою швидкої допомоги доставлена у вкрай тяжкому стані ОСОБА_3 , 1984 року народження, з ножовим пораненням в ділянці грудної клітки та живота. При огляді: в 4 міжребер`ї зліва колото-різана рана 4х1см з кровотечею, при зондуванні - проникаюча в грудну порожнину, в ділянці живота: праве бідребер`я - рана 3х0,4см, глибиною 12см, не проникаюче, в ділянці пупа праворуч - проникаюча рана 4х1см, в правій здухвенній ділянці - непроникаюче поранення 3х0,5см, діагноз після операції: проникаюче поранення лівої половини грудної клітки з пораненням лівої легені, кровотеча, гемопневмоторакс, проникаюче поранення черевної порожнини, гемоперитоніум, пошкодження великого сальника. На 30 вересня 2020 року стан хворої стабільно тяжкий, обумовлений травмами та об`ємом оперативних втручань; протокол затримання ОСОБА_1 від 06 жовтня 2020 року, яким підтверджується, що останнього було затримано о 12 годині 30 хвилин 06 жовтня 2020 року;

постанова про долучення до провадження речових доказів від 08 жовтня 2020 року та квитанції до неї, якими підтверджується, що змиви рідини бурого кольору, змиви з каблучок, 9 слідів пальців рук, кухонний ніж, зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_3 , змиви з рук ОСОБА_1 , зрізи країв нігтьових пластин ОСОБА_1 , футболка, бюстгальтер, штани жіночі, ганчірка, визнані речовими доказами та передані на зберігання представнику Першотравенського ВП; оптичний диск з відеозаписом з камер міського відеоспостереження, оптичний диск з відеозаписом з магазину «Капо», - зберігаються в матеріалах кримінального провадження; висновок експерта №8-862 від 30 жовтня 2020 року та фототаблиці до нього, згідно якого, встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілої - ОСОБА_54 ; встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного - ОСОБА_1 ; на клинку наданого на дослідження ножа наявність слідів крові людини не встановлено; на рукоятці наданого на дослідження ножа встановлена наявність поодиноких клітин з ядрами; генетичні ознаки клітин з ядрами на рукоятці ножа не встановлені, в зв`язку з недостатньою кількістю ДНК; висновок експерта судової трасологічної експертизи №19/104-17/2/405 від 12 жовтня 2020 року, на підставі якого на передній поверхні футболки, вилученої 28 вересня 2020 року у потерпілої ОСОБА_3 , в приміщенні КНТ «Першотравенська міська лікарня», наявні сім наскрізних пошкоджень: п`ять колото-різаних пошкоджень, розташованих спереду футболки, вилученої при вищевказаних обставинах, утворені в результаті дії колюче-ріжучого предмету (предметів), що має клинок з вістрям, обухом та гостро-заточеним лезом, типу ніж тощо; два пошкодження розташовані вертикально по центру та горизонтально від вирізів, утворилися в результаті розрізу інструментом типу ножиці тощо; висновок експерта судової трасологічної експертизи №19/104-17/2/413 від 19 жовтня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого, вісім слідів пальців рук, розмірами 10х16мм, 13х16мм, 15х24мм, 19х27мм, 17х20мм, 15х22мм, 16х22мм, 17х20мм та слід долоні руки, розмірами 89х87мм, вилучені 28 вересня 2020 року в ході проведення оглядукв. АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Сліди пальців рук розмірами10х16мм, 13х16мм, 15х24мм, 16х22мм залишені, відповідно, вказівним, великим пальцями лівої руки, великим пальцем правої руки, слід долоні руки розмірами 89х87мм залишений долонею правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сліди пальців рук, розмірами 13х16мм, 17х20мм залишені, відповідно, вказівним пальцем лівої руки та великим пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , сліди пальців рук, розмірами 15х24мм, 19х27мм, 17х20мм, сліди пальців рук розмірами 15х24мм, 19х27мм, 17х20мм залишені не ОСОБА_1 , не ОСОБА_3 , не ОСОБА_2 , а іншою особою (особами); протокол проведення слідчого експерименту від 29 жовтня 2020 року, згідно якого, ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 розповіла та показала на статистові, як ОСОБА_1 наносив їй тілесні ушкодження 28 вересня 2020 року, запропонувала пройти до спальної кімнати квартири, показала місце, де вона стояла, яким чином до неї підходив ОСОБА_1 , як тримав у руці ніж, як саме наносив удари; висновок експерта №291 від 09 листопада 2020 року та схематичне зображення тілесних ушкоджень, згідно яких, у відповідність наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з пораненням лівої легені, ускладнене гемопневмотораксом, проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника, ускладнене гемоперитоніумом, які утворилися від дії плоского колючо-ріжучого предмету, яким могло бути лезо ножа. Виявлені рубці утворилися внаслідок загоєння колото-різаних ран. Виявлені тілесні ушкодження на передній поверхні грудної клітки в середній третині груднини справа (рана №1) на правій молочній залозі на межі зовнішнього та внутрішнього квадрантів (рана №2), на грудній клітці справа по передньо-пахвинній лінії в проекції 5-6 міжребер`я (рана №3), на передній черевній стінці справа від пупка на 5 см (рана №4), загальною кількістю 4. Враховуючи кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень потерпілій - ОСОБА_3 спричинено не менше трьох травматичних дій (ударів), не виключена можливість, що рана №2 та рана №3 могли утворитися від дії одного удару плоским колючо-ріжучим предметом. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, вони могли утворитися в термін і при обставинах, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи, та в наданій медичній документації, тобто 28 вересня 2020 року. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з пораненням лівої легені (рана №1), ускладнене гемопневмотораксом, проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника (рана №4), ускладнене гемоперитоніумом, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, згідно п.2.1.1 а), п.2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року. Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення на правій молочній залозі на межі зовнішнього та внутрішнього квадрантів (рана №2), на грудній клітці справа по передньо-пахвинній лінії в проекції 5-6 міжребер`я (рана №3), за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше, як три тижні (21день), згідно п.2.3.1 а), п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, механізм утворення, їх локалізацію, кількість, потерпіла - ОСОБА_3 могла знаходитися у вертикальному та близькому до такого положенні, та була повернута передньох поверхнею тулубу до нападника. Група крові А (11), резус негативний; висновок експерта №292-Д від 09 листопада 2020 року, згідно якого, враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх кількість, локалізацію, механізм утворення, вони могли утворитися, як показує потерпіла - ОСОБА_3 в ході слідчого експерименту.

Оглянутим диском, на якому зафіксовано огляд речей ОСОБА_3 , встановлено, що на правій половині жіночого бюстгальтеру тілесного кольору, мається два механічні пошкодження у вигляді отвору, довжиною 2 см, на якому маються сліди бурого кольору, схожі на кров, на правій передній поверхні жіночої футболки світлого кольору, з візерунками чорного кольору маються два механічні пошкодження у вигляді отвору, довжиною 2 см, маються сліди бурого кольору, схожі на кров, на жіночих штанях світлого кольору не виявлено слідів механічних пошкоджень. Вищевказані речі належать ОСОБА_3 , які вилучені та опечатані до сейф-пакету;

оглядом оптичного диску від 29 вересня 2020 року виявлено, що на ньому міститься два фрагменти відеозапису з камер відеоспостереження магазину «КаПо» по вул.Молодіжна, м.Першотрпавенська, Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року, де зафіксовано, що до магазину заходить особа чоловічої статі, яка за зовнішніми ознаками є ОСОБА_1 ;

оглянутим диском, на якому зображено проведення слідчого експерименту від 29 жовтня 2020 року, встановлено, що ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 розповіла та показала на статистові, як ОСОБА_1 наносив їй тілесні ушкодження 28 вересня 2020 року, запропонувала пройти до спальної кімнати квартири, показала місце, де вона стояла, яким чином до неї підходив ОСОБА_1 , як тримав у руці ніж, як саме наносив удари.

Судом по клопотанню сторони захисту були досліджені матеріали адміністративної справи відносно потерпілої - ОСОБА_3 , яка була притягнута до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.173-2 КУпАП, по факту застосування насильства до свого сина - ОСОБА_2 , 2007 року народження, батьком якого є ОСОБА_1 , який на той час знаходився в зоні АТО та був позбавлений можливості захистити свого малолітнього сина від протиправних дій матері.

Оцінивши усі зібрані докази відповідно до ст.94 КПК України з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненому злочині, оскільки ці докази доповнюють один одного та у своїй сукупності разом з іншими доказами є достатніми для висновку про доведеність обвинувачення поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України знайшла своє повне підтвердження під час безпосереднього судового розгляду кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, за обставин, встановлених судом.

Часткове визнання вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, суд розцінює, як лінію захисту обвинуваченого, викликану бажанням останнього уникнути відповідальності.

При таких обставинах суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, доказаною повністю.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_1 по ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України правильна, за ознакою - закінчений замах на вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було закінчене з причин, які не залежали від волі особи, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, - в ході судового розгляду не встановлені.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує, що він скоїв особливо тяжкий злочин, особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється учасником бойових дій, має державні нагороди та відзнаки, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем служби, дуже шкодує, що так вчинив, має на утриманні малолітнього сина, потерпіла щодо покарання покладається на розсуд суду, і вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Строк відбування покарання слід рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 12 години 30 хвилин 06 жовтня 2020 року, згідно протоколу затримання ОСОБА_1 від 06 жовтня 2020 року та ухвали слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2020 року.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а саме:

змиви рідини бурого кольору, змиви з каблучок, 9 слідів пальців рук, кухонний ніж, зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_3 , змиви з рук ОСОБА_1 , зрізи країв нігтьових пластин ОСОБА_1 , футболку, бюстгальтер, штани жіночі, ганчірку, передані на зберігання представнику Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, слід знищити; оптичний диск з відеозаписом з камер міського відеоспостереження, оптичний диск з відеозаписом з магазину «КаПо», слід залишитии в матеріалах кримінального провадження.

При вирішенні питання відшкодування процесуальних витрат у справі, пов`язаних із залученням експертів, суд зазначає, що, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення експертиз: біологічної експертизи №8-862 від 30 жовтня 2020 року, вартість якої, згідно довідки, складає 4036 гривень 34 копійки; судової трасологічної №104/19-17/2/405 від 12 жовтня 2020 року, вартість якої, згідно довідки, складає 1307 гривень 60 копійок; судової трасологічної експертизи №19/104-17/2/413 від 19 жовтня 2020 року, вартість якої, згідно довідки, складає 1307 гривень 60 копійок, всього - 6651 гривню 54 копійки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 слід залишити тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 12 години 30 хвилин 06 жовтня 2020 року.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази: змиви рідини бурого кольору, змиви з каблучок, 9 слідів пальців рук, кухонний ніж, зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_3 , змиви з рук ОСОБА_1 , зрізи країв нігтьових пластин ОСОБА_1 , футболку, бюстгальтер, штани жіночі, ганчірку, передані на зберігання представнику Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити; оптичний диск з відеозаписом з камер міського відеоспостереження, оптичний диск з відеозаписом з магазину «КаПо», - залишитии в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів на проведення експертиз: біологічної №8-862 від 30 жовтня 2020 року, вартість якої, згідно довідки, складає 4036 гривень 34 копійки; судової трасологічної №104/19-17/2/405 від 12 жовтня 2020 року, вартість якої, згідно довідки, складає 1307 гривень 60 копійок; судової трасологічної №19/104-17/2/413 від 19 жовтня 2020 року, вартість якої, згідно довідки, складає 1307 гривень 60 копійок, всього - 6651 гривню 54 копійки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції - після його проголошення.

На вирок може бути подана скарга до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: С.А. Янжула.